Рішення

від 15.07.2008 по справі 2/091-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/091-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" липня 2008 р.                                                                                          Справа № 2/091-08

за позовом                   відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія

                              „Центренерго”, в особі структурного підрозділу Трипільської теплової

                              електростанції, м. Українка Обухівського району

до відповідача             державного підприємства  „Спеціалізований центр підготовки кадрів”

                              м. Українка Обухівського району

про                               стягнення 6303,09 грн.

Суддя                                                         О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача:          Желінська Т.М., нач. відділу, довіреність від 29.10.07 № 1283/08;

від відповідача:          не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

позивач –відкрите акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції,

м. Українка звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 03.06.2008р.

№ 10-2377 до відповідача –державного підприємства «Спеціалізований центр підготовки кадрів», м. Українка, в якому просить стягнути з відповідача борг за використання теплової енергії в гарячій воді в сумі 5242,08 грн., пеню в сумі 1061,01 грн., а також покласти на відповідача судові  витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив розрахунок з позивачем за використання теплової енергії в гарячій воді за березень та квітень 2008р. за договором від 26.12.2002р. №2 та додатковій угоді до нього, в результаті чого борг відповідача за вказаним договором складає 5242,08 грн. Крім того, з відповідача належить до стягнення передбачена договором пеня за прострочення платежу в сумі 1061,01 грн.

Позивач в судовому засіданні подав суду витребувані ухвалою від 20.06.2008р. документи та акт звірки станом на 30.06.2008р.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, в судове засідання свого представника не направив, про причини не направлення суд належним чином не повідомив, хоча про день час та місце його проведення був повідомлений судом вчасно належним чином, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення від  02.07.2008р. № 981242.

Враховуючи те, що чинний ГПК України не покладає на суд обов'язку щодо розшуку відповідача, те, що всі учасники провадження належним чином повідомлялися судом про день, час та місце проведення судового засідання, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції, м. Українка (далі –Трипільська ТЕС) до відповідача –державного підприємства «Спеціалізований центр підготовки кадрів», м. Українка (далі ДП «Центр підготовки кадрів»), вислухавши пояснення представника позивача та вивчивши додатково зібрані у справі докази, господарський суд

встановив:

згідно п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України і Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності. Щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності вказаними законами, їх положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Договір від 26.12.2002р. №2 між позивачем і відповідачем укладено до набрання чинності ЦК та ГК України, однак відповідно до пункту 10.3 договір діє на сьогоднішній день і визнається сторонами, відповідно господарський суд у прийнятті даного рішення керується положеннями ГК України та ЦК України.

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно із частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ними 26.12.2002р. договір №2 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі –Договір), відповідно до умов якого Трипільська ТЕС (енергопостачальна організація) постачає ДП «Центр підготовки кадрів»(споживачу)  теплову енергію в гарячій воді, а споживач оплачує одержану теплову енергію за цінами та в порядку передбаченому договором. Рішенням Української міської ради від 29.12.2004р. № 358 (копія залучена до матеріалів справи) встановлено тариф на теплову енергію 97,80 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).

Відповідно до пункту 5.7 Договору кількість відпущеного тепла споживачу оформлюється двостороннім актом. Відповідно до пункту 6.3 Додаткової угоди до договору, споживач проводить розрахунки з енергопостачальною організацією за фактично спожиту теплову енергію до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Пунктом 7.2.3 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію споживачу нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов Договору позивачем було відпущено споживачу теплову енергію в березні 2008р. в кількості 34,8 Гкал на суму 3403,44 грн., а в квітні –в кількості 18,8 Гкал на суму 1838,64 грн., про що свідчать складені сторонами та підписані акти від 31.03.2008р. та від 30.04.2008р. (копії залучені до матеріалів справи).

За отриману теплову енергію в гарячій воді відповідач вчасно не розрахувався. Позивач направляв відповідачу листи від 05.05.2008р. № 04-1899 та від 14.05.2008р. № 04-1/2037 з вимогою сплатити борг, однак суду не надано доказів того, що відповідач надав відповіді на зазначені листи.

Як вбачається з двостороннього акту звірки розрахунків станом на 30.06.2008р., основна заборгованість ДП «Центр підготовки кадрів»перед Трипільською ТЕС за отриману теплову енергію за березень 2008р. була погашена платіжним дорученням від 27.05.2008р., а за квітень 2008р. –платіжним дорученням від 06.06.2008р. Таким чином, судом встановлено і позивачем не заперечується, що на момент звернення позивача до суду (дата конверту, в якому надійшла позовна заява 11.06.2008р.) і на момент розгляду справи заявлена до стягнення основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №2 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 26.12.2002р. за березень та квітень 2008р. в сумі 5242,08 грн. погашена, відповідно провадження у справі в цій частині вимог підлягає припиненню відповідно до пункту 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Однак, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно змісту зобов'язання, відповідач повинен був сплатити за отриману теплову енергію за березень 2008р. в сумі 3403,44грн. в строк до 10.04.2008р., а сплатив лише 27.05.2008р.; за отриману теплову енергію за квітень 2008р. в сумі 1838,64 грн. –до 10.05.2008р., а сплатив лише 06.06.2008р. Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо вчасної оплати за отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно до ст. 547 правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Як вбачається з пункту 7.2.3 Договору сторони передбачили оплату пені в розмірі 0,5% у випадку прострочення оплати споживачем за отриману теплову енергію. Таким чином, належна до оплати пеня складає:

за березень 2008р. з 11.04.2008р. по 27.05.2008р.:           3403,44Ч46 днівЧ0,5%=782,79 грн.;

за квітень 2008р. з 11.05.2008р. по 06.06.2008р.:           1838,64Ч25днівЧ0,5%=229,75 грн.,

всього 782,79+229,75=1012,54 грн., відповідно вимога позивача про стягнення пені є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню частково в сумі 1012,54 грн.

За таких обставин, суд задовольняє позов відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції до державного підприємства «Спеціалізований центр підготовки кадрів»частково та присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача пеню в сумі 1012,54 грн.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, на підставі частини п'ятої ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог.

Беручи наведене вище до уваги, керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 546, 547, 610, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 230, частиною 4 ст. 231, частиною 6 ст. 232 ГК України,  ст.ст. 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України,  суд

ВИРІШИВ:

1. Позов відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції, м. Українка до державного підприємства «Спеціалізований центр підготовки кадрів», м. Українка задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Спеціалізований центр підготовки кадрів» (08720, Київська обл., м. Українка, вул. Промислова, 4, ідент.код 04642416, р\р 26005301270002 в відділенні ПІБ м. Українка, МФО 321262) на користь відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»в особі структурного підрозділу Трипільської теплової електростанції (08720, Київська обл, м. Українка, вул. Промислова, 1, ідент.код 00131334) пеню в сумі 1012,54 грн. (одна тисяча дванадцять гривень п'ятдесят чотири копійки), державне мито в сумі 16,38 грн. (шістнадцять гривень тридцять вісім копійок) та 18,96 грн. (вісімнадцять гривень дев'яносто шість копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 5242,08 грн. провадження у справі припинити.

4. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                                   Конюх О.В.

Повний текст рішення підписаний 17.07.2008р.