Постанова

від 29.07.2008 по справі 2-14/10478-2007

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-14/10478-2007

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 липня 2008 р.                                                                                    № 2-14/10478-2007  

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                Черкащенка М.М.,

розглянувши            касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2007р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.04.2008р.

у  справі                     №2-14/10478-2007 господарського суду  АР Крим

за позовом                 Відкритого акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд"

до відповідача          Відкритого акціонерного товариства "Кримбуд"

про                             стягнення 394 447,04грн.

за участю представників:

ВАТ "Кримгідроспецбуд" –Сігітова С.В.;

ВАТ "Кримбуд"  - не з'явилися

в с т а н о в и л а :

Відкрите акціонерне товариство "Кримгідроспецбуд" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" 394447,04грн., у т.ч. 391 869,70грн. основної  заборгованості за виконані роботи з встановлення колектора, 2 059,34грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату проведеного будівельно-технічного дослідження.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором субпідряду №10/5-4-1 від 25.11.2005р.  в частині прийняття та оплати  виконаних робіт (а.с.4-5).

Відповідач у справі – Відкрите акціонерне товариство "Кримбуд" відзиву на позов до прийняття рішення у даній справі не надав.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2007р. позов задоволено частково. Відповідно до рішення суду з ВАТ "Кримбуд" на користь ВАТ "Кримгідроспецбуд"  стягнуто 391 869,70грн. основної заборгованості; в іншій частині позову відмовлено (а.с.73-75,76).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач без мотивів відмовився приймати виконані позивачем роботи та підписувати про це акт, що не звільняє його від обов'язку, визначеного договором, їх оплатити.

В частині відшкодування витрат на проведення будівельно-технічного дослідження відмовлено, оскільки такі витрати не були необхідні; дослідження проведено за ініціативою позивача.

 Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.04.2008р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2007р. змінено шляхом викладення його у новій редакції. Відповідно до постанови суду апеляційної інстанції заявлені вимоги задоволені частково, а саме: вирішено стягнути з ВАТ "Кримбуд" на користь ВАТ "Кримгідроспецбуд" 121 869,70грн. основної заборгованості; в іншій частині позову відмовлено. Крім того, постановою апеляційної інстанції змінено рішення суду першої інстанції і в частині розподілу судових витрат (а.с.188-196).  

Зменшуючи розмір основної заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що приймаючи рішення щодо задоволення заявлених вимог в частині стягнення основної заборгованості у повному обсязі, суд першої інстанції не врахував, що відповідачем в якості авансу перераховано позивачу 270 000грн., у зв'язку з чим розмір основної заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, зменшений.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами в частині стягнення 121 869,70грн., ВАТ "Кримбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх у цій частині скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права (а.с.205-207).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язання з оплати робіт, виконаних на його замовлення позивачем.

Судами встановлено, що між сторонами укладено договір №10/5-4-1 від 25.11.2005р. субпідряду, предметом якого є оплатне виконання ВАТ "Кримгідроспецбуд" на замовлення ВАТ "Кримбуд" робіт з використанням власних матеріалів з влаштування дощового колектору відповідно до проектно-кошторисної документації.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України,  що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Судами встановлено, що відносини, які виникли між сторонами у зв'язку з укладенням такого договору, є субпідрядними.

Згідно ст.318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

При цьому, в силу ч.2 цієї норми, договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

За змістом ч.2 ст.319 ЦК України, підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед  замовником за результати їх роботи. У такому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.  

Підрядні зобов'язання також врегульовані і нормами ЦК України, які застосовуються у урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, згідно ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

За змістом ст.853  ЦК України, одним із обов'язків замовника  є обов'язок прийняти роботу, виконану підрядником.

Порядок передачі та прийняття робіт визначений ст.882 ЦК України.

Згідно ч.4 цієї норми, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. При цьому, акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судами встановлено, що позивачем виконані роботи, визначені вищевказаним договором на суму 391 869,70грн., про що позивачем складені акти, які направлені відповідачу та отримані ним, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с.99).

Відповідачем не надано доказів, в порушення вимог ст.33 ГПК України, про те, що ним направлено позивачу мотивовану відповідь про відмову від підписання таких актів. При цьому, під час перегляду справи в апеляційній інстанції, Севастопольським апеляційним господарським судом призначено будівельно-технічну експертизу, під час проведення якої встановлено, що роботи щодо влаштування дощового колектору закінчені, у зв'язку з чим визначити обсяг виконаних робіт, що включає в себе здійснення прихованих робіт, неможливо. Вартість робіт експертом визначена на підставі наданих письмових доказів, у т.ч. актів огляду прихованих робіт. (а.с.129).

Отже, враховуючи, що відповідачем не надано судам першої та апеляційної інстанції доказів, що його відмова від підписання актів приймання робіт є мотивованою, не надано доказів направлення такої відмови позивачу, доказів невідповідності робіт встановленим вимогам, суди дійшли правильного висновку про те, що надані позивачем акти, які підписані лише ним, є  доказами виконання робіт, обумовлених договором.

Вартість робіт, визначена локальним кошторисом, становить 470000грн.  Договором визначено, що ціна договору є динамічною і уточнюється під час оформлення форм К КБ-2в та КБ-3 відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 (з відповідними змінами) за фактично виконаними обсягами, цінами на матеріали, підтвердженими субпідрядником рахунками і накладними (пп.4.1, 4.2 договору).

Вартість робіт, виконаних позивачем, становить 391 869,70грн. Визнаючи заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості обґрунтованими саме у такому розмірі, суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що відповідачем в рахунок авансу сплачено 270 000грн., на що вірно звернула увагу апеляційна інстанція під час перегляду прийнятого судового акта в апеляційному порядку. Так, апеляційною інстанцією визнані мотивованими  вимоги позивача лише в частині 121 869,70грн., у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції змінено, з чим погоджується касаційна інстанція.

Також касаційна інстанція погоджується з правильністю висновків судів щодо безпідставності вимог в частині відшкодування вартості експертного дослідження, яке проведено на замовлення позивача, оскільки таке дослідження не мало характеру обов'язкового та здійснено за власним бажанням позивача.

Враховуючи наведене, підстав для зміни чи скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.04.2008р., якою змінено рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2007р., не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                           

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.04.2008р. у справі №2-14/10478-2007 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" –без задоволення.

Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                  Васищак І.М.    

                                                                                               Черкащенко М.М.