Постанова

від 28.07.2008 по справі 8/25-08(31/220-07)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/25-08(31/220-07)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2008                                                                                   Справа № 8/25-08(31/220-07)   Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників:

від позивача:  Чміль Ю.В. представник, довіреність №5-1858  від 20.03.07;

від відповідача:Юрченко Я.О. представник, довіреність №4/11-546  від 27.12.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2008 року у справі №8/25-08 (31/220-07)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Євроінвест”, місто Дніпропетровськ;

до Дніпропетровської міської ради, місто Дніпропетровськ;

про визнання права власності.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Євроінвест”, місто Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати за ним права власності на нежитлове приміщення літ. XI-1 та літ. ХІ-2, загальною площею 42,7 кв. м., розташованого в житловому будинку №83 по проспекту Карла Маркса у місті Дніпропетровську, яке позивач в результаті проведення капітального ремонту перетворив у нову річ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за згодою власника нежитлового приміщення відповідача Дніпропетровської міської ради, місто Дніпропетровськ позивачем було реконструйовано, відремонтоване вищезазначене приміщення, вартість якого зросла за рахунок вкладених позивачем коштів більш ніж в 10 раз.

Тому позивач вважає, що набув право власності на перебудовану річ.

Рішенням господарського суду у справі №№8/25-08 (31/220-07) від 24 квітня  2008 року (суддя Дубінін І.Ю.) позовні вимоги задоволені.

Визнано за позивачем право власності.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що внаслідок проведеної позивачем реконструкції спірного нежитлового приміщення, за рахунок вкладення власних коштів фактично було повністю відтворено вказане напівзруйноване приміщення, вартість якого істотно збільшилась, тобто - фактично позивачем була створена нова річ.

При цьому позивач послався на статтю 332 ЦК України, яка передбачає, що переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.

Якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.

Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Відповідач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що господарський суд Дніпропетровської області при прийнятті рішення в повному обсязі не дослідив наявність у позивача правовстановлюючих документів на приміщення кафе.

На апеляційну скаргу позивач надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області скасувати. В позовних вимогах відмовити.

Задовольняючи апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні встановлено, що позивачу належить кафе “Картопляна хата”, яке розташоване на першому поверсі житлового будинку №83 по проспекту К. Маркса у місті Дніпропетровську.

Під приміщенням, в якому розташоване кафе, знаходиться підвальне нежиле приміщення літ. XI-1. літ. ХІ-2, загальною площею 42,7 кв. м., яке перебувало в аварійному стані.

Було повністю заповнене підгрунтовими водами та фекальними стоками будинку, стіни частково зруйновані від сирості, вхід до нежитлового приміщення повністю зруйновано.

Вказана ситуація негативно впливала на роботу кафе, як підприємства харчування, створювала антисанітарні умови, ставила під загрозу можливість подальшого нормального функціонування кафе.

Позивач звертався до відповідача з приводу усунення руйнування підвального приміщення та проведення негайного капітального ремонту.

Листом вихідний №7/20-653, 14 квітня 2006 року відповідачем було надано відповідь, в якій позивачу було повідомлено, у зв'язку з відсутністю в бюджеті грошових коштів для проведення відповідних робіт тому немає можливості провести капітальний ремонт даного приміщення та рекомендовано невідкладно провести капітальний ремонт приміщення літ. XI-1 та літ. ХІ-2 по проспекту К. Маркса, будинок №83 у місті Дніпропетровську за свої власні кошти.

Враховуючи вищенаведене позивачем було проведено обслідування даного приміщення.

Після чого було складено технічний висновок про стан будівельних конструкцій 30 травня 2006 pоку, відповідно до якого дане приміщення потребувало негайного усунення причин руйнування приміщення та проведення капітального ремонту.

За виконані підрядчиком ремонтні роботи, позивачем було сплачено 63061,2 гривень.

Тому позивач вважає, що внаслідок проведеної позивачем реконструкції спірного нежитлового приміщення, за рахунок вкладення власних коштів, фактично було повністю відтворено вказане напівзруйноване приміщення, вартість якого істотно збільшилась, тобто - фактично позивачем була створена нова річ.

При цьому позивач послався на статтю 332 ЦК України, яка передбачає, що якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.

Судова колегія не погоджується з таким висновком господарського суду, оскільки будинок №83 по проспекту К. Маркса належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради та знаходиться на балансі Комунального житлово-ремонтно експлуатаційного підприємства Бабушкінського району.

Господарський суд в ході судового розгляду не дослідив наявність у позивача правовстановлюючих документів на нежитлові приміщення кафе.

Неправомірність посилання господарського суду на статтю 331 ЦК України підтверджується тим, що:

між Позивачем та Відповідачем будь-яких правовідносин з приводу спірного майна не існувало;

капітальний ремонт чи перепланування нерухомого майна не є новоствореним нерухомим майном.

Тому усі здійснені позивачем поліпшення спірного нежитлового приміщення, є власністю територіальної громади міста Дніпропетровська,

Відповідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи те, що жодного правочину між сторонами не було укладено, а позивач фактично оспорює право власності територіальної громади міста Дніпропетровська на здійснені ним без будь-якої правової підстави поліпшення майна.

Крім того відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 року №2482-ХІІ в редакції від 19 січня 2006 року власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень.

Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями.

Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.          

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позовних вимогах відмовити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради, задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2008 року у справі №8/25-08 (31/220-07), скасувати.

В позовних вимогах відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий                                                            П.П. Павловський  

          Судді                                                                                В.В. Швець

                                                                                                        О.В. Чус

Постанову оформлено у відповідності до вимог статті 84 ГПК України  05.08.2008 року.

З оригіналом згідно

Помічник судді                              О.В. Чабаненко