Рішення

від 17.07.2008 по справі 7688-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7688-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

17.07.2008Справа №2-15/7688-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма Макон» (95001, АР Крим, м. Сімферополь,  вул.. Одеська, 9, к. 29, ідентифікаційний код  32177872)

До відповідача Приватного підприємства «Агротєм» (97420, АР Крим, м. Євпаторія, шосе Чорноморське, 28, ідентифікаційний код 25125375)

Про стягнення 133422,50 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Дергачев І.О., довіреність № 105юр від 03.07.2008 р., у справі

Від відповідача  – не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма Макон» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Агротєм»  про стягнення 133422,50 грн., в тому числі: 66178,20 грн. основної заборгованості, 1066,10 грн. 3% річних, штраф у розмірі 66178,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого йому товару за договором поставки № 0168 від 09.11.2007 р. на суму 66178,20 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена, що і стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма Макон»  з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку та нарахування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін,  підстав для відкладення розгляду справи не вбачається, отже суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

09.11.2007 р. між Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма Макон» (Постачальник)(позивач) та Приватним підприємством «Агротєм»  (Отримувач)(відповідач) був укладений договір поставки № 0168. (а.с. 8)

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Вказана норма застосовується по аналогії і до договору поставки.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Постачальник зобов'язується поставити Отримувачу, а останній прийняти та оплатити товар : пшениця 5 класу, урожаю 2007 року, згідно ДСТУ 3768: 2004 (допускається зараженість зерна першого ступеня).

Поставка згідно з пунктом 2.1 Договору здійснюється в термін з 12.11.2007 р. по 21.11.2007 р.

Умови та адреса поставки : ЕХW (франко-елеватор) ДП ДАК Хліб України «Красноперекопський КХП», АР Крим, Красно перекопський район, с. Вінка. (пункт 2.2 Договору)

Відповідно до пункту 3.1 Договору розрахунок Отримувача з Постачальником здійснюється наступним чином : відстрочення платежу до 07.12.2007 р.

Строк дії Договору встановлений пунктом 6.1 Договору та становить з моменту підписання і до виконання умов договору.

Позивачем у виконання своїх зобов'язань за Договором були виконані зобов'язання щодо поставки товару, що підтверджується доданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними, а також видатковою накладною № МК-0000578 від 13.11.2007 р. на суму 66178,20 грн. (з ПДВ) (а.с. 9-12)

Вказаний товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника Покупця у накладних, в також довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. (а.с. 13)

12.03.2008 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія на суму 132878,57 грн. (в тому числі 66178,20 грн. суми заборгованості 66178,20 грн. штрафу, 522,17 грн. річних). Проте вказане претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Так, відповідачем не було сплачено вартість отриманого товару у відповідності до умов договору у розмірі 66178,20 грн. в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 66178,20 грн. за поставлений товар, що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма Макон» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті  530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за поставлений позивачем товар.  

За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 66178,20 грн. заборгованості за поставлений товар, через що  вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства «Агротєм»  заборгованості у розмірі 66178,20  грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1066,10 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України суд вважає таким, що кореспондуються зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства «Агротєм»    3% річних за період з 08.12.2007 р. по 20.06.2008 р. у розмірі 1066,10 грн. підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 66178,20 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно до пункту 4.1 Договору у випадку недотримання пункту 3.1 Договору Отримувач оплачує Постачальнику штраф у розмірі неоплаченої суми даного Договору.

Заявлена позивачем сума штрафу у розмірі 66178,20 грн. дорівнює сумі заборгованості за договором, підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Проте, суд зазначає наступне. Частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.          

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що порушення відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Іншого, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не доведено.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За таких обставин, враховуючи значну суму зобов'язання а також штрафних санкцій, суд вважає за доцільне зменшити розмір штрафних санкцій на 50 % та стягнути з Приватного підприємства «Агротєм»   суму штрафних санкцій у розмірі 33089,10 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 6.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №02-5/78 від 04.03.1998 р., з наступними змінами та доповненнями, у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

 З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34,  49, 82-84  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Агротєм» (97420, АР Крим, м. Євпаторія, шосе Чорноморське, 28, ідентифікаційний код 25125375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-торгова фірма Макон» (95001, АР Крим, м. Сімферополь,  вул.. Одеська, 9, к. 29, ідентифікаційний код  32177872, п/р 260025629 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021)  66178,20 грн. основного боргу, 1066,10 грн. річних, 33089,10 грн. штрафних санкцій, 1334,23 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.