Рішення

від 02.07.2008 по справі 11/88-08-2247

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/88-08-2247

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2008 р.Справа  № 11/88-08-2247

За позовом: Приватного підприємства „Автолюбитель”;

До відповідача: Одеської товарної біржі.

про визнання договору дійсним та визнання права власності.

Суддя              Власова С.Г.

Представники:

від позивача:  Іванов Ю.А. (за паспортом);

від відповідача: Бащак Ю.В. (за довіреністю).

Суть спору: ПП „Автолюбитель” (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської товарної біржі (далі –Відповідач) про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна від 23.05.2008 р. між ПП „Автолюбитель” та Одеською товарною біржею та визнання за ПП „Автолюбитель” право власності на об'єкт нерухомого майна : 3-х кімнатної квартири, загальною площею 52,1 кв.м , житлова площа 39,2, кв. м , яка розташована у м. Одеса, пл. Соборна, буд. 14, кв.12.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні  проти позовних вимог не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

23.05.2008 р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого Відповідач продав у власність, а Позивач прийняв нерухоме майно загальної площею 52,1 кв. м, житлова площа 39,2 кв. м, яке розташоване у м. Одеса, пл. Соборна (пл. Радянської Армії) будинок 14, кв. 12.

Позивач зазначає, що правочин було здійснено відповідно до чинного законодавства,  ст.181 ГК України та ст.328 ЦК України.

На виконання умов договору Позивач 30.05.2008 р. сплатив Відповідачу 46599,00 грн.

Позивач вказує, що Відповідач не виконує своїх обов'язків що до нотаріального посвідчення договору, і тим самим позбавляє Позивача можливості зареєструвати право власності на придбане нерухомого майна. Зазначені дії Позивач розцінює, як невизнання Відповідачем права власності на зазначений об'єкт за ПП „Автолюбитель”.

Посилаючись на ст.220 ЦК України, Позивач наполягає на тому, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З огляду на викладене Позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 23.05.2008 р., укладений між ПП „Автолюбитель” та Одеською товарною біржею та визнати за ПП „Автолюбитель” право власності на зазначене нерухоме майно.

Відповідач позовні вимоги визнає, свої дії пояснює не досягненням домовленості щодо оплати послуг нотаріуса за  нотаріальне посвідчення укладеного сторонами договору.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 17860156 від 25.02.2008 р. Відповідач є власником квартири загальною площею 52,1 кв.м. (житлова 39,2 кв.м.), яка розташована за адресою: м. Одеса, пл. Соборна (пл. Радянської армії), буд. 14, кв. 12.

23.05.2008 р. між Приватним підприємством „Автолюбитель” та Одеською товарною біржею був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, пл. Соборна (пл. Радянської армії), буд. 14, кв. 12.

Відповідно до умов зазначеного договору Відповідач передав у власність, а Позивач прийняв та зобов'язався оплатити на умовах договору нерухоме майна, а саме квартири загальною площею 52,1 кв.м. (житлова 39,2 кв.м.), яка розташована за адресою: м. Одеса, пл. Соборна (пл. Радянської армії), буд. 14, кв. 12.

Пунктом 2 Договору встановлено, що нерухоме майно, яке відчужується складається із 3-х кімнат, загальною площею 52,1 кв.м.

Продаж здійснюється за узгоджену сторонами суму у розмірі 46599,00 грн. (п. 4 Договору).

Відповідно до п. 5 Договору право власності на майно, яке відчужується, переходить до Покупця після державної реєстрації. Подати на державну реєстрацію Покупець має право з моменту факта оплати.  

30.05.2008 р. Позивач перерахував Відповідачу 46599,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ст. 657 Цивільного Кодексу України договір   купівлі-продажу   земельної   ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Позивач запропонував Відповідачу нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу від 23.05.2008 р., але останній ухилявся від цього. Станом на 25.06.2008 р. (дата надходження позовної заяви до Господарського суду одеської області) нотаріальне посвідчення Договору купівлі-продажу укладеного 23.05.2008 р. між ПП „Автолюбитель” та Одеською товарною біржею не здійснено. Відповідно до ч.2 ст. 220 Цивільного Кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що  підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Також у відповідності до ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного Кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права та припинення дії, яка порушує право.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільного Кодексу України).

За приписами ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Досліджуючи матеріали справи, з огляду на приписи чинного законодавства, приймаючи до уваги що Позивач відповідно до умов договору купівлі-продажу від 23.05.2008 р. сплатив Відповідачу 46599,00 грн., суд дійшов висновку що позовні вимоги Приватного підприємства „Автолюбитель” підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, законні, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,  -

     ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 23 травня 2008 року, який було укладено між Приватним підприємством „Автолюбитель” (код 32288383) та Одеською товарною біржею (код 03876810) щодо нерухомого майна за адресою м. Одеса, пл. Соборна, буд. 14, кв.12.

3.          Визнати за Приватним підприємством „Автолюбитель” (м. Одеса, пр-т Шевченко, 25а, кв. 52, код 32288383) право власності на об'єкт нерухомого майна: 3-х кімнатну квартиру, загальною площею 52,1 кв.м., житлова площа 39,2 кв.м., яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, пл. Соборна, буд.14, кв. 12.

4.          Стягнути з Одеської товарної біржі на користь ПП „Автолюбитель” 465,99 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.