Рішення

від 08.11.2011 по справі 21/5007/93/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путяти нський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" листопада 2011 р. С права № 21/5007/93/11

Господарський суд Житом ирської області у складі:

Головуючого судді < Поле для текста >

судді Вел ьмакіної Т.М.

судді < По ле для текста >

за участю представників ст орін

від позивача ОСОБА_1 - довір. №86 від 21.01.2011р.; ОСОБА_2 - д иректор;

від відповідача не з'яви вся.

розглянув справу за позов ом Приватного акціонерного т овариства "Страхова компанія Свісс Класік Лайф" (м.Київ ) < В особі(назва) >

до Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_4 (смт.Яблунец ь, Ємільчинський район Житом ирська область)

про стягнення 77758,99 грн.

Позивачем пред'явлено позо в про стягнення на його корис ть з відповідача 77758,99грн., з яких 76429,27грн. основної заборговано сті та 1329,72грн. штрафних санкці й.

04.11.11р. до суду надійшов Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних о сіб-підприємців, згідно яког о станом на 01.11.11р. Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 зареє стрована за адресою: АДРЕСА _1 (а.с.69-70), що відповідає зазнач еній у позовній заяві інформ ації.

Представники позивача в су довому засіданні позовні вим оги підтримали з підстав, вик ладених у позовній заяві. Под али для долучення до матеріа лів справи копію телеграфног о повідомлення від 21.10.11р. та коп ію телеграми від 26.10.11р., а також копії квитанцій від 21.10.11р., згід но яких відповідач був повід омлений позивачем про розгля д справи та про необхідність підписання акту звірки (а.с.73-74 ). Пояснили, що саме перед судо вим засіданням, яке відбулос я 25.10.10р. сторонами було підписа но Акти, які є накопичувальни ми та відображають фактичний стан погодженої ними заборг ованості, як на дату зверненн я до суду так і на дату судовог о засідання.

Відповідач в судове засіда ння не з'явився, свого предста вника не направив, про причин и неявки суд не повідомив, нап равлені на його адресу листи з ухвалами господарського с уду на адресу останнього не п овернулися.

Справа розглядається за на явними в ній матеріалами, у ві дповідності зі ст. 75 ГПК Украї ни.

Дослідивши надані до справ и документи, заслухавши пояс нення представника позивача , господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріа лів справи, 21.03.11р. між Приватним акціонерним товариством "Ст рахова компанія "Свісс Клас ік Лайф" (довіритель, страхо вик, позивач) та Фізичною особ ою-підприємцем ОСОБА_4 (по вірений, страховий агент, від повідач) укладено Додаткову угоду №4 до договору дорученн я №ФОП-02/10 від 19.07.10р., згідно якої в казаний Договір-доручення (д алі - Договір) викладено у нові й редакції (а.с.10-14).

Позивач вказує, що він є стр аховою компанією (страховико м) яка зареєстрована як фінан сова установа відповідно до Розпорядження Державної ком ісії з регулювання ринків фі нансових послуг України і пр оводить свою діяльність на п ідставі ліцензії у формі доб ровільного страхування житт я.

Згідно п. 2.1. Договору, відпов ідач здійснює від імені та в і нтересах позивача посередни цькі функції з укладення дог оворів страхування життя.

За роботу, виконану відпові дно до умов Договору, позивач сплачує відповідачу винагор оду та/ або авансовану винаго роду в сумі, що передбачена в А кті на здійснення посередниц ьких послуг у сфері зі страху вання життя (п.7.2. Договору).

Згідно п.1.1. Договору, посилан ня на конкретну статтю, пункт , Додаток або Преамбулу є поси ланням на статтю, пункт, Додат ок або преамбулу цього Догов ору.

Так, пунктом 6 Додатку №2 до До говору, сторони передбачили, що повернення Авансової вин агороди здійснюється повіре ним у зв'язку з несплатою стра хувальником 3 (трьох) чергових страхових внесків за 3 (три) ка лендарні місяці дії договору страхування життя, що укладе ний між Страховиком та страх увальником при посередництв і повіреного.

Повірений зобов'язується з а умови отримання за даним до говором страхування життя Ав ансової винагороди, повернут и довірителю Авансову винаго роду в розмірі, зазначеному в "Акті звірки Авансової винаг ороди" відносно такого догов ору страхування життя. Для по вернення авансової винагоро ди довіритель складає "Акт на повернення авансової винаго роди" та передає повіреному, я кий зобов'язаний сплатити на протязі 4 (чотирьох) робочих д нів з дня одержання за реквіз итами, зазначеними в такому а кті.

Повернення відбувається н а підставі підписаного обома сторонами "Акту звірки аванс ової винагороди" (Додаток №4) т а "Акту на повернення авансов ої винагороди" Додаток №5). Ава нсова винагорода повертаєть ся за мінусом Заробленої вин агороди.

Так, в червні 2011 року сторона ми було підписано Акт звірки авансової винагороди від 10.05.11 р. за №04-11-К на суму 76658,95грн. (а.с.21-22) т а Акт на повернення авансово ї винагороди від 25.05.11р. за №04-11 К н а суму 57695,03грн. (а.с. 23-24). Акт на повернення авансової винаго роди був отриманий відповіда чем 22.06.11р.

Відповідач, у відповідност і до вищевказаних умов Догов ору, зобов'язаний був на протя зі 4 (чотирьох) робочих днів з д ня одержання вказаного Акту повернути позивачу отриману раніше авансову винагороду в сумі 57695,03грн. Однак, вказана ви нагорода відповідачем повер нута не була.

27.07.11р. позивачем була направл ена претензія про сплату заб оргованості (а.с. 33), у відповіді на яку (а.с.34) відповідач визнав претензію, та повідомив, що ви конати її на даний час не має м ожливості, у зв'язку з відсутн істю коштів.

16.09.11р., враховуючи ненадходже нням відповідних страхових в несків за Договорами страхув ання життя, укладеними при по середництві відповідача та н есплати відповідачем суми ав ансової винагороди, що належ ить для повернення позивачу, останнім було направлено на адресу відповідача Акт з вірки авансової комісійної в инагороди від 07.07.11р. за №06-11 К на с уму 76429,27грн. та Акт №06-11к від 25.06.11р. на повернення авансованої ко місійної винагороди на суму 76429,27грн. (а.с.35-43), які є накопичувал ьними. Вказані акти були отри мані відповідачем 20.09.11р. (а.с.44) та ним підписані (а.с.60-63).

Таким чином, сума заборгова ності по неповернутій авансо вій винагороді відповідача п еред позивачем, як станом на д ату звернення останнього до суду, так і на час розгляду спр ави, складає 76429,27грн.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України, зобо в' язання має виконуватися н алежним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільн ого законодавства, а за відсу тності таких умов та вимог - ві дповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться. Згідно з ч астиною першою статті 527 Цивіл ьного кодексу України, боржн ик зобов' язаний виконати св ій обов' язок, а кредитор - п рийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено дог овором або законом, не виплив ає із суті зобов' язання чи з вичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, в изначених статтею 545 Цивільно го кодексу України, виконанн я зобов' язання має бути нал ежним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Госп одарського кодексу України, господарським визнається зо бов'язання, що виникає між суб 'єктом господарювання та інш им учасником (учасниками) від носин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим К одексом, в силу якого один суб 'єкт (зобов'язана сторона, у то му числі боржник) зобов'язани й вчинити певну дію господар ського чи управлінсько-госпо дарського характеру на корис ть іншого суб'єкта (виконати р оботу, передати майно, сплати ти гроші, надати інформацію т ощо), або утриматися від певни х дій, а інший суб'єкт (управне на сторона, у тому числі креди тор) має право вимагати від зо бов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено частиною перш ою статті 193 Господарського ко дексу України, суб' єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов' язання належним чино м відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимо г щодо виконання зобов' язан ня - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно став ляться.

Враховуючи, що відповідач с вої зобов'язання на суму 76429,27гр н. не виконав, суд дійшов висно вку, що вимоги в частині стягн ення основного боргу підляга ють задоволенню.

Крім того, посилаючись на п. 3 ст. 232 та п.6 ст. 231 Господарського кодексу України, позивач за н еналежне виконання зобов'яза ння нарахував до стягнення з відповідача 1329,72грн. штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 стат ті 230 Господарського кодексу У країни, штрафними санкціям и у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигл яді грошової суми (неустойка , штраф, пеня), яку учасник гос подарських відносин зобов'яз аний сплатити у разі порушен ня ним правил здійснення го сподарської діяльності, нев иконання або неналежного вик онання господарського зобов 'язання.

Штрафом є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов'язання за кожен де нь прострочення виконання.

Враховуючи, що при здійснен ні розрахунку штрафних санкц ій, позивач застосовував обл ікову ставку НБУ, яка діяла на момент прострочення, суд дій шов висновку, що позивач нара хував штрафну санкцію у вигл яді пені.

Частиною 2 статті 343 ГК Україн и, передбачено, що розмір пені за прострочку платежу встан овлюється за згодою сторін, а ле не може перевищувати подв ійної облікової ставки Націо нального банку України, що ді яла у період, за який сплачуєт ься пеня.

Згідно ст.1 Закону України "П ро відповідальність за несво єчасне виконання грошових зо бов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюєт ься за згодою сторін.

У Роз'ясненні Вищого Арбітр ажного суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 "Про деякі питання практи ки застосування майнової від повідальності за невиконанн я чи неналежне виконання гро шових зобов'язань" вказано, що з дати набрання чинності Зак оном України "Про відповідал ьність за несвоєчасне викона ння грошових зобов'язань", тоб то з 14 січня 1997 року (дата опублі кування), розмір пені за прос трочку платежу повинен встан овлюватися за згодою сторін, тобто в договорі, при цьому в п.2.1. Роз'яснення вказується, що якщо сторони у відповідному договорі не встановили конк ретного розміру відповідаль ності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадк ів, коли розмір пені встановл ений чинними актами законода вства.

Як вбачається з умов Догово ру, сторони не передбачили ві дповідальність за невиконан ня чи неналежне виконання зо бов'язань у вигляді сплати пе ні, не визначили конкретний р озмір санкцій, а посилання по зивача на норми ст.230 та ст.231 Гос подарського кодексу України не може бути підставою для ст ягнення пені, оскільки вони в изначають загальне поняття ш трафних санкцій, як виду госп одарських санкцій та встанов люють особливості їх обчисле ння. При цьому, законодавство м України не встановлено обо в'язку сплати пені за порушен ня грошових зобов'язань суб'є ктами господарювання, якщо р озмір пені не визначено в дог оворі, зокрема, стаття 547 ЦК Укр аїни вказує, що правочин щодо забезпечення виконання зобо в'язання вчиняється у письмо вій формі.

Виходячи з вищевикладеног о, у позивача не виникло право на нарахування штрафної сан кції у вигляді пені у будь-яко му розмірі. Отже, вимога в част ині стягнення 1329,72грн. штрафних санкцій є необґрунтованою т а задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна особа повинна д овести ті обставини, на які во на посилається як на підстав у своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів погаше ння заборгованості не надав, позов за підставами пред'явл ення та предметом не оспорив .

Враховуючи викладене, госп одарський суд вважає, що позо вні вимоги позивача обґрунто вані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства , підтверджуються належними доказами, наявними в матеріа лах справи, та підлягають зад оволенню частково на суму 76429,27 грн. основного боргу.

В частині стягнення штрафн их санкцій у розмірі 1329,72грн. су д відмовляє.

Витрати по сплаті державно го мита та за інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу покладаються на ві дповідача пропорційно розмі ру обґрунтовано заявленим п озовним вимогам.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 32, 33, 49, 69, 75, 78, 82-85 ГПК Укр аїни, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити час тково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДР ЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1)

на користь Приватного акці онерного товариства "Страхов а компанія Свісс Класік Лай ф" (01021, м. Київ, пров. Івана Мар'я ненка, 9, код 33152529):

- 76429,27 грн. основного боргу;

- 764,29 грн. державного мита;

- 231,96 грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

3. В решті позовних вимог від мовити.

Рішення господарського су ду набирає законної сили у ві дповідності до ст. 85 ГПК Украї ни.

Суддя Вельмакі на Т.М.

Повне рішення складено 1 4 листопада 2011 року.

1 - до справи; 2 - позивачу ; 3 - 3 - відповідачу - рек. з пов. про вруч.