Рішення

від 03.11.2011 по справі 5008/1305/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5008/1305/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

03.11.2011                                                             Справа  № 5008/1305/2011

 9/5008/1305/2011   12167/2011

за позовом Публічного  акціонерного товариства „Львівський хімічний завод”,         м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю   „Аква”, с. Шаян Хустського району

про стягнення 2 298,11 грн..

Суддя Г.Й.Бобрик                  

     Представники:

від позивача –не з'явився

від відповідача –не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Львівський хімічний завод”         м. Львів заявило позов до товариства з обмеженою відповідальністю  „Аква” с. Шаян Хустського району, про стягнення 2 298,11 грн., з яких 1 600,05 грн. –основного боргу, 533, 60 грн. – інфляційних витрат, 164,46 грн. –три проценти річних.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання від 27.10.11 яким просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у зв'язку з його сплатою та стягнути з відповідача суму 533, 60 грн. інфляційних витрат та 164, 46 грн. три відсотки річних.

Заявлена позивачем, в порядку ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України, клопотання судом прийняте та задоволено стосовно уточнення предмету спору.

          Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, вимоги суду, викладені в ухвалах від 14.09.11; 05.10.11; не виконав. Про причини ухилення від виконання вимог суду не повідомив, відповідно правом на судовий захист не скористався.

          За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ :

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на виконання умов договору № 1499 від 02.01.2009 поставив відповідачеві вуглекислоту по накладній № 0060/04 від 01/04/2009 на суму 12 402,55 грн. та по накладній № 0657/07 від 10.07.2009 на суму 11  1000 грн. що загалом складає суму 23 502, 55 грн. Продукцію відповідач оплатив частково.

Вартість неоплаченого товару станом на день звернення з позовом  в суд становила 1600, 05 грн. що слугувало позивачу підставою для звернення з позовом в суд для захисту порушених прав та інтересів.

Враховуючи сплату відповідачем на день розгляду справи суми 1600 грн. основного боргу, про що повідомив суд заявою позивач, суд припиняє провадження  у справі в цій частині на підставі п. 1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України по мотивам відсутності предмету спору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року  № 436-IV, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 229 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року  № 436-IV, учасник  господарських  відносин  у  разі  порушення   ним грошового  зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням   зобов'язання,  а  також  сплатити  штрафні  санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 2  статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не оплатив продукцію у строк визначений п. 4 Договору від 02.01.2009 та не задоволив претензію позивача від 08.09.2010, то позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача суми 533, 60 грн. інфляційних витрат та 164, 46 грн. три відсотки річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних наведені у позовній заяві.

Оскільки доказів дотримання відповідачем умов договору матеріали справи не містять, то суд вважає доведеним факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання і правомірним вимоги про стягнення інфляційних витрат та річних.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 533, 60 грн. –інфляційних витрат та  164,46 грн. –три проценти річних не спростовані відповідачем, підлягають задоволенню судом.

Керуючись ст.ст.1, 15, 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193,232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

          2.Стягнути з товаристав з обмеженою відповідальністю „Аква”, Закарпатська область, Хустський район с. Шаян 67, код ЄДРПОУ 20468691 на користь публічного акціонерного товариства „Львівський хімічний завод”, м. Львів, вул. Рахівська, 16 код ЄДРПОУ 05761873, суму  533,60 грн. –інфляційних збитків, 164,46  грн.  - 3 % річних та суму  338, 00 грн. на відшкодування судових витрат.

          3. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми 1600, 00 грн. на підставі п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                Г.Й. Бобрик