24/5009/5020/11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.11 Справа № 24/5009/5020/11
Суддя Азізбекян Т.А.
за позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Галафарм” (фактична адреса: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6; поштова адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1)
до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю “Вітал плюс” (фактична адреса 69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, буд. 28, кв. 361)
про стягнення 23 369,09 грн..
суддя Азізбекян Т.А.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
23.08.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Галафарм” (надалі –ТОВ “Галафарм”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Вітал плюс” (далі –ТОВ “Вітал плюс”) про стягнення з відповідача 23 369,09 грн., з яких: 7 872,17 грн. основного боргу, 1 120,70 грн. пені, 1 180,91 грн. збитків, 13 195,31 грн. –процентів за користування чужими грошовими коштами.
Ухвалою від 23.08.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/5020/11, судове засідання призначено на 03.10.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 03.10.2011р., на підставі на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступна та резолютивна частини рішення. Судом повідомлено про час складення рішення у повному обсязі.
Позивач повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому ГПК України, в судові засідання 03.10.2011р. не з'явився. 26.09.2011р. до господарського суду Запорізької області надійшли клопотання № 20-09/2 від 20.09.2011р. про розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника позивача. Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. ст. 526, 536, 623, 546, 549, 550, 551 ЦК України, ст. ст. 193, 216, 217, 224, 225, 230, 231, 232 ГК України. Позивач вказує, що 07.06.2010р. між сторонами укладено договір поставки № 38-05, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8 140,19 грн. Однак, свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково в розмірі 268,02 грн. Таким чином, сума основного боргу становить 7 872,17 грн. За несвоєчасну оплату продукції відповідачу нарахована пеня у розмірі 1 120,70 грн., 1 180,91 грн. збитків та 13 195,31 грн. –проценти за користування чужими коштами. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, в судове засідання 03.10.2011р. не з'явився, правом надати відзив не скористався. Про дату, місце та час судового розгляду справи відповідача судом повідомлено належним чином.
Згідно із п. 3.6 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу.
Ухвалу про порушення провадження у справі судом направлено за адресою, зазначеною в позовній заяві.
Таким чином, судом вжиті всі заходи повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
Оскільки нез'явлення сторін у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
07.06.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Галафарм” (Постачальник) і товариством з обмеженою відповідальністю “Вітал плюс” (Покупець) укладено договір поставки № 38-05, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язаний здійснити Покупцеві поставку, а Покупець зобов'язаний прийняти у власність та оплатити відповідно до умов даного договору лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп, асортимент, кількість та ціна яких зазначені у видаткових накладних (Специфікаціях) Постачальника, які є невід'ємними частинами даного договору.
Відповідно до п. 2.4. договору, загальна вартість даного договору визначається сумарною вартістю товару, поставленого Постачальником Покупцеві, протягом усього терміну його дії, відповідно до всіх видаткових накладних Постачальника. Вартість упаковки, маркування, доставки включається в ціну Товару, яка є фіксованою і не може бути змінена в односторонньому порядку.
Згідно п. 4.1. договору, оплата за поставлений Постачальником Товар може здійснюватися Покупцем у формі: повної або часткової передплати, повної або часткової оплати “по факту” постачання Товару Покупцеві, відстрочення платежу на різні терміни, що зазначається у кожній видатковій накладній Постачальника,
Покупець зобов'язаний у повному обсязі оплатити кожну партію поставленого Товару в строк, що визначається у відповідній видатковій накладній Постачальника. В разі, якщо у видатковій накладній Постачальника термін оплати поставленої партії Товару не вказаний, Покупець зобов'язаний повністю оплатити Товар в строк 30 (тридцять) календарних днів з моменту його прийняття.
За умовами п. 4.3. договору, форма оплати за поставлений товар –банківський переказ. Датою оплати Товару вважається дата надходження коштів на банківський рахунок Постачальника.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив ТОВ “Вітал плюс” лікарські засоби, вироби медичного призначення та продукцію інших товарних груп на загальну сума 8 140,19 грн., про що свідчать наступні видаткові накладні:
- № Рнк-752664 від 09.07.2010р. на суму 1 110,14грн. Строк оплати - до 31.07.2010р.;
- № Рнк-752680 від 09.07.2010р. на суму 101,54 грн. Строк оплати - до 31.07.2010р.;
- № Рнк-752681 від 09.07.2010р. на суму 722,73 грн. Строк оплати - до 31.07.2010р.;
- № Рнк-753189 від 12.07.2010р. на суму 2 468,91 грн. Строк оплати - до 03.08.2010р.;
- № Рнк-753261 від 12.07.2010р. на суму 1 207,79 грн. Строк оплати - до 03.08.2010р.;
- № Рнк-753284 від 12.07.2010р. на суму 124,61 грн. Строк оплати - до 03.08.2010р.;
- № Рнк-753836 від 13.07.2010р. на суму 2 337,29 грн. Строк оплати - до 04.08.2010р.
Однак, відповідач свої зобов'язання за договором поставки належним чином не виконав, за товар, поставлений за вищевказаними видатковими накладними, розрахувався частково 29.06.2011р. в розмірі 268,02грн.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В даному випадку відповідач зобов'язаний у повному обсязі оплатити кожну партію поставленого товару в строк, що визначається у відповідній видатковій накладній Постачальника. В разі, якщо у видатковій накладній Постачальника термін оплати поставленої партії товару не вказаний, Покупець зобов'язаний повністю оплатити товар в строк 30 календарних днів з моменту його прийняття.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Підстави для припинення зобов'язання за договором поставки № 38-05 від 07.06.2010р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи встановлений факт неповного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7 872,17 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 120,70 грн. пені, 1 180,91 грн. збитків та 13 195,31 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом п. 5.1. договору сторони узгодили, що за несвоєчасну або неповну оплату отриманого Товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати поставленого Товару, до моменту остаточного розрахунку, В разі порушення Покупцем терміну повної оплати Товару більш ніж на 10 календарних днів, він зобов'язаний виплатити Постачальнику, окрім пені, збитки в розмірі 15 % від загальної вартості Товару з простроченою оплатою, а також, окремо від неустойки, відшкодувати інші збитки та витрати Постачальника, пов'язані з притягненням Покупця до виконання його грошових зобов'язань за даним Договором.
Позивачем заявлено до стягнення пеня у розмірі 1 120,70 грн. за період з 31.07.2010р. по 18.08.2011р., а саме за наступними накладними:
- № Рнк-752664 від 09.07.2010р. в сумі 174,51 грн. за період з 31.07.2010р. по 29.06.2011р. –156,99 грн. та за період з 30.06.2011р. по 18.08.2011р. –17,52 грн.;
- № Рнк-752680 від 09.07.2010р. в сумі 16,47 грн. за період з 31.07.2010р. по 18.08.2011р.;
- № Рнк-752681 від 09.07.2010р. в сумі 117,24 грн. за період з 31.07.2010р. по 18.08.2011р.;
- № Рнк-753189 від 12.07.2010р. в сумі 397,36 грн. за період з 03.08.2010р. по 18.08.2011р.;
- № Рнк-753261 від 12.07.2010р. в сумі 194,39 грн. за період з 03.08.2010р. по 18.08.2011р.;
- № Рнк-753284 від 12.07.2010р. в сумі 20,06 грн. за період з 03.08.2010р. по 18.08.2011р.;
- № Рнк-753836 від 13.07.2010р. в сумі 375,18 грн. за період з 04.08.2010р. по 18.08.2011р.
Факт простроченная платежу матеріалами справи доведено, разом з тим пеня підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати положення Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій не більше як за шість місяців з моменту порушення зобов'язання.
У зв'язку з чим, враховуючи норми зазначеного вище законодавства, задоволенню підлягає пеня у розмірі 643,62 грн., а саме за наступними накладними:
- № Рнк-752664 від 09.07.2010р. в сумі 103,73грн. за період з 31.07.2010р. по 29.01.2011р. –86,21грн. та за період з 30.06.2011р. по 18.08.2011р. –17,52грн.;
- № Рнк-752680 від 09.07.2010р. в сумі 7,89грн. за період з 31.07.2010р. по 29.01.2011р.;
- № Рнк-752681 від 09.07.2010р. в сумі 56,13грн. за період з 31.07.2010р. по 29.01.2011р.;
- № Рнк-753189 від 12.07.2010р. в сумі 191,43грн. за період з 03.08.2010р. по 01.02.2011р.;
- № Рнк-753261 від 12.07.2010р. в сумі 93,66грн. за період з 03.08.2010р. по 01.02.2011р.;
- № Рнк-753284 від 12.07.2010р. в сумі 9,66грн. за період з 03.08.2010р. по 01.02.2011р.;
- № Рнк-753836 від 13.07.2010р. в сумі 181,12грн. за період з 04.08.2010р. по 02.02.2011р.
В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано збитки в розмірі 15 % від загальної вартості несплаченого товару в сумі 1 180,91грн., оскільки це не суперечить п. 5.1 Договору та діючому законодавству.
Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 0,5% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 13 195,31 грн.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Позивачем надано суду розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 13 195,31 грн. за період з 31.07.2010р. по 18.08.2011р.
Факт порушення зобов'язань відповідача щодо повної оплати отриманого товару доведений матеріалами справи.
Таким чином, вимоги про стягнення процентів за користування відповідачем грошовими коштами позивача в розмірі 13 195,31 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –228,92 грн. державного мита та 231,18 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вітал плюс” (69068, вул. 8 Березня, буд. 28, кім. 361, м. Запоріжжя, р/р 26008012361200 в АКИБ “УкрСиббанк”, м. Київ, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31154608) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Галафарм” (місцезнаходження: 08132, вул. Київська, буд. 6, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., поштова адреса: 02660, вул. Магнітогорська, 1, м. Київ, р/р 26001011990701 у Філії “Центральне РУ ВАТ “Банк “Фінанси та кредит”, МФО 300937 код ЄДРПОУ 30886474) –7 872 (сім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 17 коп. основного боргу, 643 (шістсот сорок три) грн. 62 коп. пені, 1 180 (одну тисячу сто вісімдесят) грн. 91 коп. збитків, 13 195 (тринадцять тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 31 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 92 коп. витрат на державне мито та 231 (двісті тридцять одну) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Т.А. Азізбекян
Повне рішення складено 14.10. 2011р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2011 |
Оприлюднено | 21.11.2011 |
Номер документу | 19159454 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Азізбекян Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні