Рішення

від 30.07.2008 по справі 29/317-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/317-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2008 р.                                                            Справа № 29/317-08

вх. № 4707/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Овчаренко В.В.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом

ТОВ "АСК Інвест-груп", м. Харків  

до  ПП "Автобуд-350", м. Харків  

про стягнення 520960,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

  Позивач просить суд розірвати договір поставки №03-02-08М від 04.02.08 та стягнути з відповідача на користь позивача 265488 грн. боргу, 5212,55 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1419, 75 грн. річних, 10425,12 грн. пені,18318,67 грн. збитків від інфляції, 172736,16 грн. неустойки, 47360,02 грн. витрат на юридичні послуги, 5209,60грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судових засіданнях, представник відповідача проти позову заперечував.

Позивачем в судове засідання 10.07.08 були надані доповнення до позовної заяви, відповідно до яких він уточнив, що в обгрунтування позовних вимог щодо розірвання договору посилається на ст. ст. 611, 612, 614, 615, 651-654 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі, до прийняття рішення по справі, змінити підставу, або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову, або зменшити позовні вимоги. Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

В судовому засіданні, яке розпочалося 10.07.08 були оголошені перерви до 21.07.08 та до 30.07.08.

Відповідач, після перерви в судове засідання не з"явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, визнав його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин, справа розглядається в порядку, передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.  

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представника позивача суд встановив, що 04.02.08 між сторонами було підписано договір №03-02-08М, відповідно до умов якого, відповідач зобов"язався поставити позивачеві товар, а позивач зобов"язався прийняти та сплатити вартість товару.

Відповідно до п. 4.4 вартість договору становить 565500,00 грн.

П. 4.5.1 встановлено, що покупець (позивач по справі) сплачує 30% попердньої оплати від специфікації, з оплатою якої поставщик (відповідач по справі) зобов"язан поставити товар.

04.02.08 сторонами підписано додаткок №1 до договору - специфікацію №1 від 04.02.08 на суму 442000 грн.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунки - фактури №СФ-2902/01 від 29.02.08 на суму 150000 грн. та №СФ-1402/04 від 14.02.08 на суму 200000 грн.

Позивач свої зобов"язання за договором виконав, сплатив відповідачу в якості попередньої оплати 350000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №19 від 14.02.08, №34 від 29.02.08.

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється на підставі заявок покупця (які є додатком №1 до договору).

Специфікацією №1 від 04.02.08, яке є додатком №1 до договору поставки, встановлено строки поставки товару, а саме : пісок в кількості 3000 м3 з 15.02.08-14.03.08, щебень гран.отсев в кількості 2000 м3 з 25.02.08-28.03.08.  

Відповідач, в порушення умов договору, поставку товару здійснив лише на суму 84512 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, наданими до матеріалів справи.

Таким чином, відповідач не допоставив позивачеві товар на суму 265488 грн.

09.06.08 позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою про дострокове розірвання договору №03-02-08М від 04.02.08 та повернення грошових коштів в розмірі 265488, сплачених позивачем на користь відповідача в якості попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 та ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення   суми попередньої оплати.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів поставки товару або повернення позивачу грошових коштів, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 265488,00 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від  дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими   грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не  встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється  договором,  законом  або  іншим  актом  цивільного законодавства.

Відповідно до ЦК України користування чужими грошовими коштами покладено в основу кредитних відносин, у тому числі комерційного кредиту.

На підставі ч. 2 ст. 1057 ЦК України до комерційного кредиту застосовуються положення ст.ст. 1054-1056 ЦК України, тобто положення про банківській кредит. У свою чергу, до відносин банківського кредиту, відповідно до ст. 1054 ЦК України, застосовуються положення про позику.

Таким чином, усі положення, що стосуються процентів по договору позики, застосовуються до кредитного договору, а, відповідно, і до комерційного кредиту.

Згідно зі ст. 231 ГК України та ст. 1048 ЦК України, „якщо договором позики не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України”.

Облікова ставка НБУ з 01.01.2008р. по 29.04.2008р. включно - складає 10,0%.

- до 28.03.2008 р. по накладним поставлено товару на суму 76 064,00 грн. (з урахуванням ПДВ). Таким чином сума заборгованості перед Покупцем становить 273 936,00 грн. Період заборгованості з 29.03.2008р. по 31.03.2008р.- 2дні. Процент = 273 936,00грн. * 2 днів * 10,0% / 365 днів / 100% = 150,10 грн.

- 31.03.2008 р. по накладній № РН – 3103/04 поставлено товар на суму 8 448,00 грн. (з урахуванням ПДВ); Таким чином сума заборгованості перед Покупцем становить 265 488,00 грн. Період заборгованості з 31.03.2008р. по 29.04.2008р.- 30 днів. Процент = 265 488,00 грн. * 30 днів * 10,0% / 365 днів / 100% = 2 182,09 грн.

Облікова ставка НБУ з 30.04.2008р. - складає 12,0%.

-          сума заборгованості перед Покупцем становить 265 488,00 грн. Період заборгованості з 30.04.2008р. по 02.06.2008р.- 33дні. Процент = 265 488,00 грн. * 33 дні * 12,0% / 365 днів / 100% = 2 880,36 грн.

Всього: 150,10 грн. + 2 182,09 грн. + 2 880,36 грн. = 5 212,55 грн.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 5212,55 грн. процентів за користування грошовими коштами позивача обгрунтовані і підлягають задоволенню.  

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних.

Оскільки, позивач відмовився від поставки товару листом від 09.06.08 у відповідача виник обов"язок по поверненню грошових коштів позивачу з 18.06.08 (після спливу 7 днів з 10.06.08, коли було направлено позивачем лист).

За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 2123,9 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 828,32 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.  

В задоволенні позиву в частині стягнення 591,43 грн. річних та 16194,77 грн. збитків від інфляції, у зв"язку з невірним розрахунком.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення  пені в розмірі 10425,12 грн., суд визнав їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 1, ст. 3 Закону України   "Про   відповідальність  за   несвоєчасне   виконання   грошових  зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється   за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та встановлює лише обмеження розміру такої неустойки, яка встановлюється за згодою сторін. Оскільки, у відповідача за договором поставки був відсутній обов"язок по сплаті позивачу грошових коштів, нарахування пені Позивачем здійснено без правових підстав.  

Згідно п. 6.4. Договору при простроченні поставки товару Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю неустойку в розмірі 1% від суми недопоставки за кожен день прострочення.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по поставці товару  у термін, встановлений договором, нарахована позивачем неустойка в сумі 172736,16 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду справи та підтверджується наданими позивачем доказами, позивач поніс збитки у вигляді витрат, які мусить зробити для відновлення свого порушеного права - сплатити винагороду за договором про юридичне обслуговування в господарському суді Харківської області. Договір №05-08 від 23.05.08 р. укладено між ТОВ “Будоптінженер”

Згідно з умовами Договору про юридичне обслуговування № 05-08 від 23 травня 2008р. ТОВ „Будоптінженер” зобов'язується здійснювати юридичне забезпечення позовної роботи. Юридичне забезпечення полягає в наступному (п.1.2. Договору):  

-          підготування ТОВ „Будоптінженер” позовної заяви, а також всіх інших документів, необхідних для подачі до суду;

-          надання консультацій Позивачу з усіх питань, пов'язаних з виконанням Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору за надання послуг Позивач здійснює 100% передплату послуг ТОВ „Будоптінженер” у розмірі 10 відсотків від ціни позову шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок.

Згідно платіжного доручення № 50 від 23.05.2008р. ТОВ „Будоптінженер” надано юридичні послуги, а Позивачем прийнято їх.

У відповідності до п.1 ст. 22 Цивільного Кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

За таких обставин, суд, визнав позовні вимоги в частині стягнення 47360,02 грн. збитків на відновлення свого порушеного права, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача.

За таких обставин, судові витрати, відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог,  а саме, оскільки, судом позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 493748,95 грн. (265488,00 грн. попередньої оплати, 5212,55 грн. процентів, 2123,9 грн. інфляційних, 828,32 грн. річних, 172736,16 грн. неустойки, 47360,02 грн. збитків на відновлення свого порушеного права) на користь позивача підлягають стягненню з відповідача 4937,49 грн. державного мита та 111,84 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Автобуд-350" (м. Харків, вул. Івана Каркача, 4-а, кв.78, код 33118514) на користь ТОВ "АСК Інвест-груп" (м. Харків, пр. Перемоги, 48, к. 224, код 33818145) - 265488,00 грн. попередньої оплати, 5212,55 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2123,9 грн. інфляційних, 828,32 грн. річних, 172736,16 грн. неустойки, 47360,02 грн. збитків на відновлення порушеного права, 4937,49 грн. державного мита та 111,84 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.  

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя