Рішення

від 06.08.2008 по справі 7/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/121

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.08.08 р.                                                                                                    Справа № 7/121                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

За участю представників:

від позивача: Жуйков В.С. – предст.за довір.

від відповідача: не з'явився.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНСПЕЦПРОМ” м. Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс” м. Донецьк

Предмет спору: стягнення інфляційних у розмірі 2 535 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 256 грн. 44 коп., пеню у сумі 11 960 грн. 00 коп.  

У судовому засіданні 06.08.2008 р. розгляд  справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України

СУТЬ СПОРУ:                            

ТОВ „ДОНСПЕЦПРОМ” м. Донецьк звернулося з позовом до господарського суду Донецької області до відповідача ТОВ „Базіс” м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 13 000 грн. 00 коп., інфляційних у сумі 29 900 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 256 грн. 44 коп., пені у сумі 11 960 грн. 00 коп.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір постачання №22/09 від 22.09.2006р. з додатками, претензію від 15.02.2008р., акт прийому-передачі у власність вугілля №1037 від 10.10.2007р., залізничну квитанцію про приймання вантажу №49706615, рахунок-фактуру №СФ-07972 від 10.10.2007р.

Позивач заявою №№23/07-01 від 23.07.2008р. зменшив суму позову та просить стягнути з відповідача борг у розмірі 13 000 грн., інфляційні у розмірі 2 535 грн., 3% річних у розмірі 256 грн. 44 коп., пеню у сумі 11 960 грн.

У заяві №25/07-01 від  25.07.2008р. про уточнення позовних вимог, поданою в порядку ст..22 ГПК України, позивач повідомив про сплату боргу та просить стягнути інфляційні у розмірі 2 535 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 256 грн. 44 коп., пеню у сумі 11 960 грн. 00 коп. У судовому засіданні 06.08.2008р. повідомив, що дана заява є заявою про зменшення позовних вимог, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, вимоги ухвал суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав, хоча про дату та час судових засідань був належним чином повідомлений, у  тому числі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням.

У зв'язку з цим, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.  

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір постачання №22/09 від 22.09.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками, без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Згідно п.8.4 Договору, його укладено на термін до 31.12.2006р. З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити вугільну продукцію (товар).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що поставка здійснюється залізничним транспортом, партіями, на умовах FCA (станція відправлення) відповідно до Інкотермс 2000. Мінімальна партія 1 (один) піввагон.

Згідно п.2.3 Договору, за домовленістю сторін, постачання товару може бути здійснено без попередньої оплати за товар.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що у разі постачання товару за умовами п.2.3 Договору, покупець здійснює оплату, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 днів з дати поставки товару.

Відповідно до п.2.4 Договору, датою поставки та прийому товару покупцем вважається дата календарного штемпелю станції відправлення на залізничній накладній.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу вугілля у кількості 68,8 тн на суму 28 796 грн. 40 коп.

Поставка вугілля у кількості 68,8 тн підтверджена матеріалами справи, зокрема залізничною квитанцією з датою відправки на ній 10.10.2007р., актом прийому-передачі вугілля у власність №1037 від 10.10.2007р. підписаним та скріпленим печатками обох сторін. Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-07972 від 10.10.2007р. на суму 28 796 грн. 40 коп.

У зв'язку з частковою сплатою зазначеного рахунку, позивач направив відповідачу претензію від 15.02.2008р. з вимогою сплатити 24 000 грн. 00 коп., що підтверджується поштовою квитанцією №0234 від 15.02.2008р.

Зазначена вище сума відповідачем сплачена частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 13 000 грн.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Пунктами 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 530 цього ж кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору, відповідач свої договірні зобов'язання стосовно оплати вугільної продукції належним чином не виконав, поставлене йому вугілля оплатив частково, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість у сумі 13 000 грн. 00 коп.

Позивач заявою від 25.07.2008р. зменшив позовні вимоги, повідомив про сплату боргу у повному обсязі та просить стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 2 535 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 256 грн. 44 коп., пеню у сумі 11 960 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі порушення строку оплати, вказаного у п.3.4 Договору, покупець сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.  

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 11 960 грн. 00 коп. пені за період з 18.10.2007р. по 18.04.2008р.

Сума пені перерахована судом відповідно до вимог діючого законодавства та умов договору, складає 11 895 грн. 00 коп. та підлягає стягненню у цьому розмірі.

Вимоги щодо стягнення пені у залишковій частині у сумі 65 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають у зв'язку з необґрунтованістю.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача  інфляційні у розмірі 2 535 грн. 00 коп. та 3% річних у розмірі 256 грн. 44 коп., які нараховані відповідно до вимог діючого законодавства та підлягають стягненню у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст.526, 527, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНСПЕЦПРОМ” м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Базіс” (83045, м. Донецьк, вул. Луговцова, 3, ЄДРПОУ 30100499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНСПЕЦПРОМ” (83087, м. Донецьк, вул.. Калініна, 51, ЄДРПОУ 30645586) – інфляційні у розмірі 2 535 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 256 грн. 44 коп., пеню у сумі 11 895 грн. 00 коп., державне мито у сумі 75 грн. 16 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 31 грн. 44 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В залишковій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття

               Суддя                                                                                                            Сгара Е.В.