Постанова

від 17.07.2008 по справі 8273-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8273-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.07.2008Справа №2-24/8273-2008

За позовом Арбітражного керуючого-розпорядника майна Установи Заміського дитячого оздоровчого табору «Ісари» ім. В.Коробкова Кримської республіканської організації профспілки працівників охорони здоров`я України Свіріденко Андрія Анатолійовича, м. Ялта  ( 98612 АР Крим, м. Ялта, вул. Мисхорська, 1, корп. 1, кв. 9)

до відповідача 1)  Лівадійської селищної Ради, смт. Лівадія, м. Ялта (98655, АР Крим, смт. Лівадія, вул.. Батуріна, 8)

До відповідача 2) Житлового кооперативу індивідуальних забудовників „Ісари”, м. Сімферополь (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 12, кв. 36)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Ялтинське міське управління земельних ресурсів, м. Ялта (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Руданського, 7)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Кримська республіканська організація профспілки працівників охорони здоров'я України, м. Сімферополь (95005, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 8)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Установа Заміський дитячий оздоровчий табір "Ісари" ім. В. Коробкова Кримської республіканської організації профспілки працівників охорони здоров'я України, м. Ялта (98600, м. Ялта, Ісарське шосе, 5

про визнання недійсними рішення, державного акту, договору оренди

Суддя Колосова Г.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –           Бородін О.А., довіреність у справі

Від відповідача 1)  – не з'явився  

Від відповідача 2)  – Бовсуновська Т.С., довіреність у справі

Від 3-ї особи Ялтинське міське управління земельних ресурсів – Платонов А.В., довіреність у справі

Від 3-ї особи Кримської республіканської організації профспілки працівників охорони здоров'я України - Бовсуновська Т.С., довіреність у справі

Від 3-ї особи Установи Заміський дитячий оздоровчий табір "Ісари" ім. В. Коробкова - Бовсуновська Т.С., довіреність у справі

Обставини справи: Арбітражний керуючий-розпорядник майна Установи Заміського дитячого оздоровчого табору "Ісари" ім. В. Коробкова Кримської республіканської організації профспілки працівників охорони здоров'я України Свириденко А.А. звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Лівадійської селищної Ради та Житлового кооперативу індивідуальних забудовників „Ісари”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Ялтинського міського управління земельних ресурсів та Кримської республіканської організації профспілки працівників охорони здоров'я України про визнання недійсними рішення Лівадійської селищної ради № 8 від 13.12.2006 р., державного акту про право власності на земельну ділянку ЯГ № 094859 від 10.01.07 р., договору оренди земельної ділянки № 04070700004 від 28.02.2007 р.

Ухвалою ГС АР Крим від 17.07.2008 р. суд в порядку ст. 89 ГПК України усунув помилку у вступній частині ухвали ГС АР Крим від 04.07.2008 р. щодо зазначення складу сторін у справі, виклавши його у наступній редакції: «За позовом Арбітражного керуючого-розпорядника майна Установи Заміського дитячого оздоровчого табору «Ісари» ім. В.Коробкова Кримської республіканської організації профспілки працівників охорони здоров`я України Свіріденко Андрія Анатолійовича, м. Ялта до відповідача 1)  Лівадійської селищної Ради, смт. Лівадія, м. Ялта, до відповідача 2) Житлового кооперативу індивідуальних забудовників „Ісари”, м. Сімферополь, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Ялтинське міське управління земельних ресурсів, м. Ялта, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кримська республіканська організація профспілки працівників охорони здоров'я України, м. Сімферополь».

15.07.2008 р. до господарського суду надійшла заява Установи Заміського дитячого оздоровчого табору "Ісари" ім. В. Коробкова Кримської республіканської організації профспілки працівників охорони здоров'я України про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, з мотивів, викладених у заяві.

Сторони у судовому засіданні не заперечували щодо залучення Установи Заміського дитячого оздоровчого табору "Ісари" ім. В. Коробкова Кримської республіканської організації профспілки працівників охорони здоров'я України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою від 17.07.2008 р. суд задовольнив вказану заяву та залучив Установу заміський дитячий оздоровчий табір "Ісари" ім. В. Коробкова Кримської республіканської організації профспілки працівників охорони здоров'я України (98600, АРК, м. Ялта, Ісарське шосе, 5; ідентифікаційний код 22310126) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Подальший розгляд справи був продовжений за участю третьої особи - Установи Заміського дитячого оздоровчого табору "Ісари" ім. В. Коробкова Кримської республіканської організації профспілки працівників охорони здоров'я України.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю правових підстав для передачі Лівадійською селищною радою ЖКІЗ „Ісари” земельної ділянки, розташованої за адресою м. Ялта, смт. Виноградне, Ісарське шосе, 5, у зв'язку із тим, що Постановою Вищого адміністративного суду України від 13.05.2008 року скасовано постанову Господарського суду АР Крим від 10.10.2006 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2007 р. у справі № 2-13/13168-2006А та ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову ЖКІЗ „Ісари” до Лівадійської селищної ради про скасування рішень № 58 від 27.05.2005 р., № 9 від 18.07.2006 р., № 127 від 18.07.2006 р. та про спонукання прийняти рішення про надання ЖКІЗ „Ісари” земельної ділянки за адресою місто Ялта, смт. Виноградне, Ісарське шосе, 5, площею 8,3513 гектарів у власність та площею 2,8051 гектарів в оренду відмовлено у повному обсязі.

Відповідач Лівадійська селищна рада явку представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач ЖКІЗ „Ісари” надав суду відзив на позов, проти позову заперечує, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, посилаючись на відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку із прийняттям Лівадійською селищною радою рішення № 8 від 13.12.2006 р., видачею державного акту про право власності на земельну ділянку ЯГ № 094859 від 10.01.07 р., укладенням між відповідачами договору оренди земельної ділянки № 04070700004 від 28.02.2007 р. ЖКІЗ „Ісари” також стверджує, що його права власності та користування (оренди) земельною ділянкою, розташованою за адресою м. Ялта, смт. Виноградне, Ісарське шосе, 5, є правомірно набутим на підставі рішення Лівадійської селищної ради, прийнятого на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Третя особа Ялтинське міське управління земельних ресурсів проти позову надала свої заперечення, в яких вказала на безпідставність обґрунтування позивачем своїх вимог судовими рішеннями у господарській справі № 2-13/13168-2006А, оскільки наявність чи відсутність правових підстав для прийняття Лівадійською селищною радою саме позитивного рішення про надання земельної ділянки ЖКІЗ „Ісари” не було предметом розгляду вказаної справи, рада не примушувалася судом у справі № 2-13/13168-2006А до прийняття саме позитивного рішення. Також Ялтинське міське управління земельних ресурсів стверджує, що для прийняття Лівадійської селищної ради рішення № 8 від 13.12.2006 р., видачі державного акту про право власності на земельну ділянку ЯГ № 094859 від 10.01.07 р., укладення договору оренди земельної ділянки № 04070700004 від 28.02.2007 р. були наявними всі правові підстави, зокрема, наявність права розпорядження земельною ділянкою у Лівадійської селищної ради, що відносилася на час винесення оспорюваного рішення до земель запасу Лівадійської селищної ради, наявність розробленого і погодженого всіма суб'єктами погодження проекту відведення ЖКІЗ „Ісари” земельної ділянки, наявність у ЖКІЗ „Ісари” на праві власності будівель та споруд, що знаходяться на земельній ділянці, що відводилася. Крім того, Ялтинське міське управління земельних посилається на виключні права Лівадійської селищної ради, передбачені законодавством України, про встановлення (зміну) цільового призначення земельної ділянки та власне прийняття оспорюваного рішення про передачу земельної ділянки ЖКІЗ „Ісари”.

Треті особи Установа ЗДОТ "Ісари" ім. В. Коробкова та Кримська республіканська організація профспілки працівників охорони здоров'я України проти позову надали суду свої, відповідно, заяву та заперечення, в яких вказують на відсутність виникнення прав у позивача на земельну ділянку, розташовану за адресою м. Ялта, смт. Виноградне, Ісарське шосе, 5, отже і на відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку із прийняттям Лівадійською селищною радою оспорюваного рішення, видачею оспорюваного державного акту, укладенням оспорюваного договору оренди, а також на те, що вимоги, заявлені позивачем – фізичною особою – підприємцем Свириденком А.А., як розпорядником майна ЗДОТ „Ісари” не пов'язані з цим статусом позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

встановив:

Позивач – Свириденко Андрій Анатолійович є арбітражним керуючим згідно до Ліцензії АБ № 216723 від 09.02.2005 р., як вбачається з Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця № 718644 Свириденко А.А. набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності 07.12.1994 р., дата зміни свідоцтва – 23.05.2008 р.

                    Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2005 р. у справі № 2-26/10026-2005 продовжена судова процедура банкрутства відносно ЗДОТ „Ісари”, введена процедура розпорядження майном боржника, призначений розпорядник майна  ЗДОТ „Ісари” – арбітражний керуючий Свириденко А.А.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачене право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Частиною 1 ст. 1 ГПК України передбачено, що громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач звернувся до суду як фізична особа – СПД,  арбітражний керуючий - розпорядник майна ЗДОТ „Ісари”. Права арбітражного керуючого та розпорядника майна боржника визначені у ст.ст. 3-1, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно до ст. 1 цього Закону розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до положень ст. 13 цього Закону, якою визначені права та обов'язки розпорядника майна, призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноваження керівника чи органу управління. Розпорядник майна не наділяється повноваженнями діяти від імені боржника, за винятком випадків відсторонення керівника боржника чи припинення повноважень керівника боржника, встановлених відповідно частиною 2 статті 12, частиною 16 статті 13 цього Закону.

В матеріалах  справи  відсутні  дані   про  припинення   повноважень керівника або  органів  управління боржника – ЗДОТ „Ісари”. Крім того, як вже зазначено вище, арбітражний керуючий Свириденко А.А. пред'явив позов саме від свого імені.

Призначення Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2005 р. у справі № 2-26/10026-2005 позивача - арбітражного керуючого Свириденка А.А. розпорядником майна Установи ЗДОТ „Ісари” не означає набуття ним яких-небудь прав на майно боржника, тим більш на земельну ділянку, що перебувала у комунальній власності, за адресою: смт Куйбишеве (Виноградне), Ісарське шосе, 5, і яка ніколи не належала Установі ЗДОТ „Ісари” на праві власності, а лише раніше перебувала у її користуванні.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач причиною виникнення спору вважає наявність правових підстав для передачі Лівадійською селищною радою ЖКІЗ „Ісари” земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Ялта, смт. Виноградне, Ісарське шосе, 5.

13.12.2006 року Лівадійською селищною радою прийнято спірне рішення № 8, яким:

- затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки ЖКІЗ „Ісари” загальною площею 11,1564 га для будівництва кварталу житлової забудови з рекреаційною функцією за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Виноградне, Ісарське шосе, 5, на землях Лівадійської селищної ради;

- змінено цільове призначення даної земельної ділянки в частині площі 8,3513 га, що надається у власність, та віднести її до категорії земель „землі житлової та громадської забудови”. Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів внести зміни до статистичної звітності;

- у відповідності до ч. 1 ст. 41 Земельного кодексу України передано ЖКІЗ „Ісари” земельну ділянку загальною площею 11,1564 га, в тому числі 8,3513 га – у власність та 2,8051 га – в оренду строком на 49 років, для будівництва кварталу житлової забудови з рекреаційною функцією за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Виноградне, Ісарське шосе, 5, на землях Лівадійської селищної ради. Форма плати за землю: по ділянці, що передається у власніть, - земельний податок; по ділянці, що передається в оренду, - орендна плата;

- зобов'язано ЖКІЗ „Ісари” у встановленому законодавством України порядку у місячний строк встановити межі вищевказаних земельних ділянок в натурі (на місцевості); замовити у відповідних землевпорядних організацій документи, що підтверджують право власності, право користування на дані земельні ділянки: площею 8,3513 га – державний акт; площею 2,8051 га – договір оренди;

- відповідно до Закону України „Про орендну плату” встановити річну орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно до ч.ч. 1, 5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату прийняття спірного рішення, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

На підставі рішення Лівадійської селищної ради від 24.12.1993 р. за державним  актом від 16.02.1994 р. № 4 у ЗДОТ „Ісари” ім. В.Коробкова виникло право постійного користування земельною ділянкою площею 18,38 га, що знаходиться в межах населеного пункту Куйбишево на території Лівадійської селищної ради, що підтверджується вказаним державним актом та планом зовнішніх меж земельної ділянки до цього акту.

Відповідно до листів від 01.10.2004 р. № 3, від 11.10.2004 р. б/н до Лівадійської селищної ради ЗДОТ „Ісари” добровільно відмовився від власного права постійного користування зазначеною земельною ділянкою площею 18,38 га та погодив її надання (12 га) для ведення статутної діяльності ЖКІЗ „Ісари”.

Рішенням №2 від 29.10.2004р. Лівадійська селищна рада припинила табору „Ісари” за його заявою право постійного користування земельною ділянкою площею 11,38 га за адресою: селище Куйбишеве, м. Ялта, Ісарське шосе, 5, та анулювала виданий табору державний акт від 16.02.1994р. № 4. Однак, 27.05.2005 р. Лівадійська селищна рада рішенням № 58 задовольнила протест Заступника прокурора м. Ялта та відмінила власне рішення від 29.10.2004 р. №2 з огляду на те, що межі селища Виноградне ще не були затверджені у встановленому законом порядку.

Таке затвердження відбулося 22.06.2005р. рішенням Верховної Ради АР Крим №1347-4/05 „Про встановлення меж селищ міського типу Виноградне, Курпати, Лівадія, Ореанда, селищ Гірне та Куйбишеве Лівадійської селищної ради (м. Ялта) Автономної Республіки Крим”.

Після цього, 17.03.2006 р. Лівадійська селищна рада прийняла рішення № 63, яким припинила ЗДОТ „Ісари” за його заявою право постійного користування земельною ділянкою площею 18,38 га за адресою: Ісарське шосе, 5 смт. Виноградне, анулювала державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії КМ від 16.02.1994 р. № 4, перевела дану земельну ділянку до земель запасу Лівадійської селищної ради без зміни категорії земель.

Тобто рішенням Лівадійської селищної ради № 63 від 17.03.2006 р. було фактично підтверджено й прийнято добровільне припинення ЗДОТ „Ісари” права постійного користування земельною ділянкою, яке відбулося ще згідно до рішення № 2 від 29.10.2004 р. Відповідно до  пояснень Ялтинського міського управління земельних ресурсів плата за користування земельною ділянкою з того часу зі ЗДОТ „Ісари” не справлялася, ЗДОТ „Ісари” перебувало у процедурі ліквідації за рішенням власника,  14.06.2005 р. щодо неї господарським судом АР Крим було порушено справу про банкрутство, а Верховна Рада АР Крим своїм Рішенням № 1347-4/05 від 22.06.2005 р. підтвердила знаходження зазначеної земельної ділянки в межах населеного пункту на території Лівадійської селищної ради.

Добровільне припинення права ЗДОТ „Ісари” постійного користування земельною ділянкою відповідає порядку, передбаченому п. а) ст. 141, ч.ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України, що виключає її примусове вилучення, передбачене п. б) ст. 141, п. г) ст. 143 Земельного кодексу України.

Отже, на момент прийняття Лівадійською селищною радою спірного рішення № 8 від 13.12.2006 року земельні ділянки, вказані в цьому рішенні, перебували у комунальній власності, були віднесені до земель запасу і знаходилися в межах населеного пункту на території Лівадійської селищної ради.

Ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Відповідно до ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за погодженими у встановленому законом порядку проектами відведення цих ділянок.

За договором № 1595 від 08.07.2004 р. ЖКІЗ „Ісари” придбав об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці в смт. Виноградне, Ісарське шосе, 5. За зверненням ЖКІЗ „Ісари” від 29.09.2004р. №16 Лівадійська селищна рада 29.10.2004 р. прийняла рішення № 3  „Про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки ЖКІЗ „Ісари” для будівництва кварталу житлової забудови з рекреаційною функцією за адресою: смт. Виноградне, Ісарське шосе, 5, на землях Лівадійської селищної ради”.

Як підтверджуєтья матеріалами справи, у виконання порядку, встановленого діючим законодавством України, на підставі цього рішення ЖКІЗ „Ісари” отримав усі необхідні погодження проекту відведення земельної ділянки для отримання вказаної земельної ділянки площею 8,3513 га – у власність, площею 2,8051 га – в оренду, що підтверджується листами ЗДОТ „Ісари” від 01.10.2004 р. та від 11.10.2004 р., висновком Рескому з охорони культурної спадщини від 30.11.2004 р. № 3493, висновком Управління головного архітектора Ялтинського міськвиконкому від 03.12.2004 р. № 05/1782/1, висновком Кримської республіканської СЕС від 07.12.2004 р. №168, висновком Ялтинського МУЗР, висновком Управління державної екологічної інспекції Південно-Кримського регіону від 24.12.2004р. №2291-49, технічним завданням від 23.12.2004р., актом вибору та огляду земельної ділянки в натурі (на місцевості) та позитивним висновком державної землевпорядної експертизи від 28.12.2004р. №4097К-25/949. Головним архітектором м. Ялти був затверджений Генеральний план забудови кварталу житлової забудови з рекреаційною функцією за адресою: смт. Виноградне, Ісарське шосе, 5.

18.07.2006 р. Лівадійська селищна рада рішенням № 9 задовольнила протест Прокурора м. Ялта та відмінила власне рішення від №3 від 29.10.2004р.

Як вбачається з матеріалів справи, усі необхідні вищевказані погодження проекту відведення земельної ділянки ЖКІЗ „Ісари” отримав до відміни рішення від №3 від 29.10.04р., яка не тягне за собою їхню недійсність.

          Постановою Господарського суду АР Крим від 10.10.2006 р. у справі № 2-13/13168-2006А позов ЖКІЗ “Ісари” до Лівадійської селищної ради, треті особи: ТОВ “Левада”, Ялтинське МУЗР про скасування рішень та спонукання до вчинення дій задоволено: визнано нечинними та скасовані рішення Лівадійської селищної ради від 27.05.2005р. №58; від 18.07.2006р. №9; від 18.07.06р. №127; зобов'язано Лівадійську селищну раду протягом одного місяця з дня набрання даною постановою суду законної сили розглянути розроблений та погоджений ЖКІЗ „Ісари” проект відведення земельної ділянки та прийняти рішення про надання ЖКІЗ „Ісари” земельної ділянки площею 8,3513 га – у власність, площею 2,8051 га – в оренду в порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 5 резолютивної частини). Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.03.2007 р. Постанову Господарського суду АР Крим від 10.10.2006 р. змінено, пункт 5 резолютивної частини постанови викладено в наступній редакції: „зобов”язати Лівадійську селищну раду протягом одного місяця з дня набрання даною постановою суду законної сили розглянути питання про надання ЖКІЗ „Ісари” в оренду земельної ділянки площею 2,8051 га, а у власність 8,3513 га  за адресою: м. Ялта, смт. Виноградне, Ісарське шосе, 5 для будівництва кварталу житлової забудови та прийняти відповідне рішення. В іншій частині судове рішення залишено без змін”.

Постановою ВАСУ від 13.05.2008 р. скасовані судові рішення від 10.10.2006 р. та від 29.03.2007 р. у справі № 2-13/13168-2006А, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ЖКІЗ “Ісари” до Лівадійської селищної ради відмовлено у повному обсязі. Ухвалою від 02.07.2008р. ВСУ допустив скарги ЖКІЗ „Ісари” та ЗДОТ „Ісари” на Постанову ВАСУ від 13.05.2008 р. до розгляду в порядку провадження за винятковими обставинами.

Згідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Але Свириденко А.А. не був стороною у справі № 2-13/13168-2006А, тож судові рішення у адміністративній справі № 2-13/13168-2006А не можуть мати повне преюдиціальне значення для вирішення даного господарського спору.

За цим суд враховує, що на час розгляду даної справи є чинними  рішення Лівадійської селищної ради № 58 від 27.05.05 р. та № 9 від 18.07.06 р.

Згідно із ст. 43 ГПК України  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із п. 34) ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до  виключної компетенції селищних рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Відповідно до п. а), б), в) ст.12 Земельного кодексу України до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селища належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Скасування судових рішень від 10.10.2006 р. та від 29.03.2007 р. у справі № 2-13/13168-2006А не впливає на реалізацію передбаченого законодавством України виключного права Лівадійської селищної ради щодо розпорядження земельними ділянками, які розташовані на її території, та прийняття нею рішення № 8 від 13.12.2006 р. за результатами розгляду проекту відведення земельної ділянки, погодженого ЖКІЗ „Ісари” з усіма суб'єктами погодження.

Наявність всіх правових підстав для передачі Лівадійською селищною радою ЖКІЗ „Ісари” земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Ялта, смт. Виноградне, Ісарське шосе, 5 та прийняття 13.12.2006 року Лівадійською селищною радою рішення № 8 підтверджується матеріалами справи і відповідає законодавчим положенням.

Як вже вказано вище, призначення Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2005 р. у справі № 2-26/10026-2005 позивача - арбітражного керуючого Свириденка А.А. розпорядником майна Установи ЗДОТ „Ісари” не означає набуття ним яких-небудь прав на майно боржника, тим більш на земельну ділянку, що перебувала у комунальній власності, за адресою: смт Куйбишеве (Виноградне), Ісарське шосе, 5, і яка ніколи не належала Установі ЗДОТ „Ісари” на праві власності, а лише раніше перебувала у її користуванні.

Позивачем не доведено його прав на земельні ділянки, щодо яких було прийняте Лівадійською селищною радою оскаржуване рішення, виданий на його підставі державний акт про право власності та укладений на підставі цього рішення договір оренди.  

Згідно до п. 1, п. 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000 р. N 02-5/35 „акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин”; „Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову”.

Отже, безпідставними є вимоги позивача щодо недійсності державного акту про право власності на земельну ділянку ЯГ № 094859 від 10.01.07 р., виданого на підставі вказаного рішення, та укладеного на підставі цього рішення договору оренди земельної ділянки № 04070700004 від 28.02.2007 р.

Прийняте Лівадійською селищною радою рішення № 8 від 13.12.2006 р., виданий на його підставі ЖКІЗ „Ісари” державний акт про право власності на земельну ділянку ЯГ № 094859 від 10.01.07 р. та укладений на підставі цього рішення договір оренди земельної ділянки № 04070700004 від 28.02.2007 р. не порушує прав та інтересів позивача, отже, відсутні правові підстави для задоволення позову.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 21.07.2008 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

                              У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.