Рішення

від 05.08.2008 по справі 8297-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8297-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

05.08.2008Справа №2-22/8297-2008

Позивач  -  Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» - звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Колективного підприємства «Сільсервіс»  стягнення 23893,74 грн.  , у тому числі 23893,74 грн. основного богу, 1149,01 грн.  - інфляційних  втрат, 3143,95 грн.  пені, та 347,07 грн.  - 3/% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між  Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» та  Колективним підприємством «Сільсервіс»  був укладений договір № 2632 від 01.04.2002 р. та доповнення до нього  від 01.11.2003 р.  на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації. На підставі зазначеного договору відповідачем споживалась вода та скидалися стоки. Однак відповідач не виконав належним чином обов'язки за даним договором  щодо оплати отриманих послуг, внаслідок чого  за відповідачем склалася заборгованість в сумі 23025,22 грн.,  яка відповідачем погашена не була, що стало підставою для звернення позивача у суд.

Відповідач письмовий відзив на позов до суду не надіслав, явку  представника в судове засідання двічі не забезпечив, витребувані судом документи в суд не направив, про час і місце проведення судових засіданнь був сповіщений належним чином.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає  можливим розглянути справу по наявними у ній матеріалам.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача,  дослідивши представлені докази, суд  

встановив:

Між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» та Колективним підприємством «Сільсервіс» був укладений договір на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації № 2632 від 01.04.2002 року, а також доповнення до договору від 01.11.2003 р. на підставі яких відповідачем проводилось споживання води та скидання стоків.

Згідно з п. 19 Договору № 2632 від 01.04.2002 р. даний договір, укладений строком по 01.04.2003 року включно, набуває сили з дня підписання (тобто з 01.04.2002 р.) та вважається щорічно продовженим , якщо за місяць до його закінчення не надійде заяви однієї з сторін про відмову від договору або про його перегляд.

Отже, за змістом вказаного п. 19 договору та як вбачається з матеріалів справи, даний договір є діючим, в судовому порядку недійсним не визнавався та безпосередньо застосовується до правовідносин сторін.

Відповідно до п. 1 договору позивач («Водоканал») приймає на себе зобов'язання забезпечувати відповідача («Абонента») питною холодною водою (ГОСТ 2874-82) при наявності води у джерелах і проводити водовідведення, а «Абонент» (відповідач) приймає на себе зобов'язання  споживати вказані у цьому договорі послуги в кількості, не більше встановленого ліміту. При цьому «Абонент» приймає на себе зобов'язання  своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, які підключені до магістральних мереж «Водоканалу» (позивача), через які «Абоненту» проводиться подача води і водовідведення, і (або) які знаходяться на балансі «Абонента», прилади та пристрої на них згідно з даним договором, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами прийняття стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств в систему каналізації міста Сімферополя, а також Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення.

Згідно з пунктом 6 додатку  від 01.04.2002  р. до  договору № 2632 від 01.04.2002 р.  облік витраченої води та стоків визначається за показниками водолічильників, за пропускною здатністю труб  приєднання до  устаткування водомірів (не більше одного місяця) за розрахунками водоспоживання.

Розрахунки за воду здійснюються, згідно  з тарифом, у розмірі за 1 м. куб. відпущеної води та за 1 м. куб відведених стоків з урахуванння ПДВ. (п.2 додатку до договору  від 01.11.2003 р.

Нарахування за надані послуги проводилось відповідно до встановлених тарифів.

На оплату спожитих відповідачем послуг з водовідведення та водопостачання за вищевказаним Договором позивач виставив рахунки  № 2632 від 18.03.2008 р.  на суму 5660,36 грн., № 2632 від 25.04.2008 р. на суму 9598,40 грн., № 2632 від 19.05.2008 р. на суму 7766,46 грн.

На вищевказаних рахунках стоїть підпис з боку абонента (відповідача) про згоду з сумами спожитих послуг та їх обсягом. Зазначені рахунки отримані відповідачем в день їх виписки, що підтверджується відмітками відповідача на даних рахунках про їх отримання у зазначенні дати.

Також на підтвердження обсягів спожитої води та водовідведення складені акти від 18.03.2008 р., та від 25.04.2008 р., та від 19.05.208 р.,  в яких вказано показання водолічільників, якими зафіксовано факт отримання відповідачем послуг.

Згідно п. 3.1 договору № 2632 від 01.04.2002 р. оплата здійснюється шляхом передоплати у розмірі 50 % суми за спожиту воду у попередньому місяці.Остаточний розрахунок за отримані послуги з водопостачання та водовідведення здійснюється на пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим ( п.3.2).

Однак, відповідачем оплата за договором та виставленими рахунками належним чином не проводилась.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згіно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Проте, відповідач  порушує зазначену норму, не виконує належним чином умови вказаного договору, зокрема, по своєчасній сплаті за послуги водопостачання та водовідведення.          

Таким чином, у частині стягнення основного боргу в розмірі 23025,22 грн.  за Договором на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації № 2632  від 01.04.2002 р. та додатку  від 01.04.2002 р до нього,  позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи  та підлягає задоволенню.

Порядок з вимогами про стягнення основного боргу позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 425,69 грн., яка підлягає задоволенню, виходячи  з наступного.

Згідно п.3.2 договору остаточний розрахунок за отримані послуги з водопостачання та водовідведення здійснюється на пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Після спливу зазначеного строку відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до погашення заборгованості.

Розмір пені в сумі 425,69 грн.,  нарахованої позивачем відповідно до  договору, не перевищує передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 373,83 грн.  інфляційних  втрат та  3 % річних у сумі 69 грн.         

Відповідно до ст.  625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті наданих позивачем

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором № 2632 від 01.04.2002 р., тому згідно зі статтею 625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 373,83 грн. інфляційних втрат та  3 % річних у сумі  69 грн.         

У судовому засіданні, яке відбулось 05.08.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення оформлено та підписано  11.08.2008р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  ГПК України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Сільгоспсервіс» (97501, АР Крим, Сімферопольський район, с.Мирне, вул. Белова, 1, п/р 26002000130827 АКБ «ЧБРР» . м.Сімферополь, МФО 384577 код ЄДРПОУ 31781501) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Гурзуфська,5, ЄДРПОУ 20671506, п/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 20671506)  23025,22 грн.   основного боргу, 373,83 грн. інфляційних втрат, 425, грн. пені, 3 % річних у сумі 69 грн., а також 238,94 грн. державного мита та 118 грн. витрат на  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.