Рішення

від 25.10.2011 по справі 12/94/5022-1358/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2011 р.

Справа № 12/94/5022-1358/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі  судді Френдій Н.А. розглянув справу

за позовом  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1                     

до приватного підприємства "Торговий дім Ватра" фактична адреса - вул.Бродівська, 44, м.Тернопіль, 46010; юридична адреса –вул.Лучаківського, 5/213, м.Тернопіль, 46027

про cтягнення 10166,40 грн. заборгованості

За участю представників від:

позивача: ОСОБА_2 (довіреність  від 04.10.11 р.)

відповідача: не з'явився

Суть справи:        

Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного підприємства "Торговий дім Ватра" про стягнення 1016,40 грн. заборгованості по оплаті вартості придбаних товарів.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань згідно договору на поставку товарів від 04.01.2010р. та по оплаті поставленого товару згідно даного договору по видатковим накладним №117 від 07.04.11р., №126 від 05.05.11р., №177 від 01.08.11р., №182 від 22.08.11р., №183 від 07.09.11р. на загальну суму  10166,4 грн.

В судовому засіданні представник позивача оголосив позовні вимоги та підтримав їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, однак надав відзив на позов, в якому визнав наявність заборгованості перед позивачем за поставлений згідно видаткових накладних  №117 від 07.04.11р., №126 від 05.05.11р., №177 від 01.08.11р., №182 від 22.08.11р., №183 від 07.09.11р.   товар на загальну суму 10166,40грн. та зазначив, що оплата не проводилась ним раніше, оскільки розділ 2 укладеного між ними договору на поставку товарів, не містив чіткого порядку розрахунків і позивач раніше жодних претензій не виставляв. Додав акт звіряння взаємних розрахунків за період з 07.04.2011р по 14.09.2011р.

Згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, подані сторонами докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.

04 січня 2010 року між сторонами укладено договір на поставку товарів (надалі договір), згідно умов якого постачальник бере на себе зобов‘язання постачати покупцю, а покупець бере на себе зобов‘язання прийняти та оплатити товар, кількість і асортимент яких вказані в накладних, що є невід‘ємними частинами договору.

Пунктом 8.1. договору сторони встановили, що дія договору встановлюється з дня його підписання сторонами і до 31.12.2010р.  

Додатковою угодою від 03.01.2011року сторони продовжили дію договору до 31.12.2011 року.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю –продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач стверджує, а відповідач не заперечує, що згідно видаткових накладних  №117 від 07.04.11р., №126 від 05.05.11р., №177 від 01.08.11р., №182 від 22.08.11р., №183 від 07.09.11р.   позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 10166,40грн.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставки відповідачу товару на загальну суму 10166,40грн.

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно  до  ч.1  ст  692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки, сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно договору на поставку товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в договорі на поставку товарів від 04.01.2010року строк оплати товару не визначений, тому позивачем відповідно до ст.. 530 ЦК України було надіслано відповідачу вимогу про оплату, яку останній отримав 15.09.2011року.

Таким чином, відповідно до приписів ст.530 ЦК України відповідач зобов'язаний був здійснити оплату поставленого товару до 22.09.2011р.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про погашення боргу у повному обсязі за отриманий згідно видаткових накладних  №117 від 07.04.11р., №126 від 05.05.11р., №177 від 01.08.11р., №182 від 22.08.11р., №183 від 07.09.11р. товар суду не надав, відтак  у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530 ЦК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.   

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд         

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства "Торговий дім Ватра", юридична адреса -  вул..Лучаківського, 5/213, м.Тернопіль ідентифікаційний код 36268580, (фактична адреса –вул..Бродівська, 44, м.Тернопіль, 46010),  на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - 10166грн.40коп. основного боргу, 102грн.00коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

   3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "31" жовтня 2011р. через місцевий господарський суд.

 Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8531

Суддя                                                                                          Н.А. Френдій