Рішення
від 01.11.2011 по справі 12/91/5022-1340/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2011 р.

Справа № 12/91/5022-1340/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі  судді Френдій Н.А. розглянув справу     

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий агро-фармацевтичний інститут" с. Хлопчиці, Самбірського району, Львівської області, 81436, фактична адреса: вул. Галілея, 12/7, м. Львів, 79014      

до товариства з обмеженою відповідальністю Культурно-Просвітницький Центр "Почаївський Світ" вул. Лосятинська, 20, м.Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, 47025

про стягнення  39430,00грн

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність    від 01.01.11 р.);

представник відповідача - не з‘явився.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий агро-фармацевтичний інститут"  звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Культурно-Просвітницький Центр "Почаївський Світ" про стягнення  39430грн., в тому числі 30000грн. основного боргу, пені в сумі 2318,63грн, 1810,49грн. 3% річних, 5300,88грн. інфляційних втрат (в прохальній частині позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача 5300,88грн.. 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 1810,49грн., проте із мотивувальної частини позовної заяві та розрахунків, доданих до неї, вбачається, що заявлено до стягнення саме1810,49грн. 3% річних, 5300,88грн. інфляційних втрат, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору безпроцентної позики №01/01/09 від 29 квітня 2009 року згідно видаткової накладної  №1 від 29 квітня 2009 року, у зв’язку з чим товариству з обмеженою відповідальністю Культурно-Просвітницький Центр "Почаївський Світ" нараховано пеню відповідно до п.5.2. договору, а також інфляційні витрати та 3% річних від суми заборгованості відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

Відповідач відзиву на позов не надав, його уповноважений представник у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи), отже своїм конституційним правом на захист не скористався, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

29 квітня 2009 року між сторонами укладено договір безпроцентної позики №01/04/09 (далі договір) за п. 1.1. якого позикодавець (позивач по справі) зобов‘язаний передати у власність позичальнику (відповідачу по справі) грошові кошти, а позичальник зобов‘язався повернути їх.

Пунктом 2.1. договору визначено, що сума позики становить 30000,00 гривень.

Відповідно до п.4.1. строк повернення позики становить 2 календарних місяці і починає свій перебіг з моменту передачі суми  позики позичальнику, кінцева дата повернення позики 29 червня 2009 року. У відповідності до п. 5.3. договору сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позивача, або шляхом внесення готівки в касу підприємства.

Як вбачається із вищезазначеного, між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання з договору позики, згідно якого, в силу ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчить платіжне доручення №1 від 29 квітня 2009 року позивачем на користь відповідача та  на виконання умов договору перераховано 30000 гривень.

Оскільки сторони в договорі обумовили строк повернення відповідачем позики, то згідно ч.1ст.1049,  ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зобов’язання підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, що відповідач своїх зобов’язань за договором щодо повернення позики не виконав, і станом на день подання позову за відповідачем рахується борг в сумі 30000грн.00коп.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач, на день розгляду справи України не надав суду належних і допустимих доказів, які б свідчили про повернення отриманої від позивача позики, а тому слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 30000грн.00коп.

В силу приписів ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору.

Стаття 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 217 ГК України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті визначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Стаття 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи, що згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами п. 6.2. договору, згідно якого сторони встановили, що при простроченні повернення позики, Позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від простроченої суми за кожен день такого прострочення, відтак  позивач нарахував відповідачу до сплати за період з 27.12.2010р. по 27.06.2011р.. 2318,63грн. пені.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, а відтак пеня відповідно до вимог чинного законодавства, має нараховуватися за період з 30.06.2009р. (дати з якої у позивача виникло право нарахування пені) по 30.12.2009р. (кінцева дата нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, так як умовами договору не передбачено нарахування пені понад шестимісячний строк).  

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем здійснювалось нарахування пені з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки таку нараховано за період з 27.12.2010р. по 27.06.2011р., а тому позов в частині стягнення пені задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення від простроченої суми, що за період з 30.06.2009 року (згідно п.4.1. договору, строк повернення позики встановлений сторонами  і є 29.06.2009р., а тому прострочення виконання грошового зобов’язання у відповідача відповідно до ст.. 253 ЦК України почалося з 30.06.2009р., і з даної дати необхідно нараховувати інфляційні втрати та 3% річних) по 27.06.2011 року включно (по дане число інфляційні нараховані позивачем), що становить згідно розрахунку проведеного судом 5841,32грн. (втрати від інфляції за 1 день червня 2009р. –11,00грн. (індекс інфляції 101,1), за період липень 2009р.- травень 2011р. –5841,32грн. (індекс інфляції за цей період по системі "Законодовство" становить 119,07442335), та за 27 днів червня 2011р. –108,00грн. (індекс становив 100,4), проте позивачем заявлено до стягнення лише 5300,88грн., що підлягає до задоволення, а також три проценти річних від простроченої суми, що за період з 30.06.2009 року по 27.06.2011 року (по дане число 3% річні нараховані позивачем) становить 1795,07коп. 

Позов в частині стягнення 15грн.42коп. –3% річних заявлений безпідставно, оскільки, як вже зазначалось судом, з урахуванням вимог ст.ст.253, 530 ЦК України, прострочення грошового зобов'язання відповідачем мало місце з 30.06.2009 року, а останні безпідставно нараховані за період з 29.06.2009р.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Культурно-Просвітницький Центр "Почаївський Світ" вул..Лосятинська, 20, м.Почаїв, Кременецького району Тернопільської області (ЄДРПОУ 33532426) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий агро-фармацевтичний інститут"  с.Хлопчинці, Самбірський район, Львівської області, фактична адреса вул.Галілея, 12/7, м.Львів (ЄДРПОУ 32703906) - 30000грн.00коп. основного боргу, інфляційних в сумі 5300грн.88коп., 3 % річних в сумі 1795грн.07коп.,  витрат по сплаті державного мита в сумі 370грн.96коп., витрат на ІТЗ в сумі 222грн.03коп.

3. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

        

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 07 листопада 2011 року  через місцевий господарський суд.

 Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8644

Суддя                                                                                          Н.А. Френдій

СудГосподарський суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення01.11.2011
Оприлюднено22.11.2011
Номер документу19162485
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —12/91/5022-1340/2011

Ухвала від 04.10.2011

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Френдій Н.А.

Ухвала від 18.10.2011

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Френдій Н.А.

Рішення від 01.11.2011

Господарське

Господарський суд Тернопільської області

Френдій Н.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні