Рішення

від 26.09.2006 по справі 1/267-06-7714

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2006 р.

Справа  № 1/267-06-7714

      за позовом  ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат

хлібопродуктів”

      до відповідача: суб'єкт підприємницької

діяльності-фізична особа  ОСОБА_1

      про стягнення 26 613,50 грн.

      Суддя         Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача: Подолько Г.П., на

підставі довіреності;

від відповідача: ОСОБА_1.

СУТЬ СПОРУ:

позивач - ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів”, звернувся до

господарського суду з позовною заявою до відповідача - суб'єкт підприємницької

діяльності-фізична особа ОСОБА_1, про стягнення 26 613,50 грн., в тому числі 6

610,90 грн. заборгованості за надані послуги, 20 002,60 грн. коштів,

перерахованих  в якості передплати згідно

договорів від 05.09.2003р. НОМЕР_1, від 29.09.2003р.НОМЕР_2.

Представник позивача у судовому

засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач заперечень на позов не надав.

Заслухавши пояснення представника

позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

На підставі укладених сторонами

договорів від 05.09.2003р.НОМЕР_1, від 29.09.2003р.        НОМЕР_2, згідно наявних в матеріалах

справи накладних та платіжних доручень                          ВАТ

„Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” здійснило оплату в сумі 1 087

400,00 грн., а суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1

поставило продукцію на суму 1 067 397,40 грн.

Крім того згідно наявних в

матеріалах справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) ВАТ

„Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” на замовлення суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 надало певні послуги

загальною вартістю 6 610,90 грн.

З огляду на ту обставину, що

суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа  ОСОБА_1 належним чином не виконав

зобов'язання щодо поставки товару і розрахунку за надані послуги та залишив без

виконання викладені у претензіях вимоги ВАТ „Білгород-Дністровський комбінат

хлібопродуктів”, останнє в судовому порядку вимагає стягнути вартість

непоставленої продукції та виконаних робіт.

Розглянувши викладені позивачем

доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на

увагу і потребують об'єктивної оцінки з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать

про те, що в ході виконання умов договорів від 05.09.2003р.НОМЕР_1, від

29.09.2003р.  НОМЕР_2 відповідач отримав

1 087 400,00 грн. та у цьому зв'язку поставив позивачу товар на загальну суму 1

067 397,40 грн. Вартість залишку непоставленого дотепер товару складає 20

002,60 грн. Крім того відповідач отримав послуги, вартість яких - 6 610,90

грн., дотепер не оплатив. Доказів зворотного відповідач суду не надав.

Виходячи з викладеного,

господарський суд вважає слушними доводи позивача, який вважає наявним з боку

суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи  ОСОБА_1 порушення умов договору поставки, що

виразилося в ухиленні від передачі продукції покупцю на залишок суми здійсненої

оплати, який згідно представленого розрахунку позовних вимог складає 20 002,60

грн.

Відповідно до частини 1 статті 193

Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно       до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

Згідно статті 265 Господарського

кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується

передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар

(товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити

за нього певну грошову суму.

На підставі частини 6 статті 265

Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом,

застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір

купівлі-продажу.

У цьому зв'язку при вирішенні спору

господарський суд виходить з положень частини 2 статті  693 Цивільного кодексу України, згідно якої

якщо продавець                         одержав суму попередньої

оплати товару, але не передав товар у встановлений строк, покупець має право

вимагати передання оплаченого товару або суми попередньої оплати.

З огляду на викладене, перевіривши

правильність запропонованого позивачем розрахунку, господарський суд вважає

підставними позовні вимоги про стягнення вартості непоставленого товару.

Враховуючи те, що відповідач факт

виконання позивачем послуг згідно наявних в матеріалах справи актів

прийому-передачі виконаних робіт не заперечує, контррозрахунок щодо заявлених

позовних вимог та докази належного виконання власних зобов'язань суду не

представив, позовні вимоги в частині 

стягнення 6 610,90 грн. вартості наданих відповідачу послуг господарський

суд вважає також обґрунтованими на таких підставах.

Частина перша статті 175 названого

кодексу встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками

господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом з урахуванням

особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті

11, частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України  зобов'язання виникають із дій осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства,                   а також із дій осіб, що не

передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та

обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків,  зокрема                 є договори  та інші правочини, тобто - згідно частини 1

статті 202 названого кодексу, дії особи, спрямовані на набуття, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 2 статті 530 названого

кодексу встановлює - якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений,

боржник повинен виконати такий обов'язок                    у семиденний строк від дня

пред'явлення вимоги.

Наявні матеріали справи свідчать

про додержання позивачем наведених норм чинного законодавства. Поряд із цим,

відповідач не надав доказів належного виконання зобов'язань з оплати придбаного

товару.

Аналізуючи положення чинного

законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов

висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами

справи і підлягають задоволенню.

Клопотання позивача про накладення

арешту на кошти та майно відповідача з метою забезпечення позову задоволенню не

підлягає, оскільки позивачем не було надано доказів того, що невжиття заходів

до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення

господарського суду.

Витрати по сплаті державного мита,

послуг з інформаційно-технічного               

забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно

до                         статей  44, 49 Господарського процесуального кодексу

України.

        Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу 

України, суд

ВИРІШИВ:

 1.     

Позов задовольнити.

       2.   

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи  ОСОБА_1 /юридична адреса: АДРЕСА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1/

на користь ВАТ

„Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів” /адреса: 67700, Одеська

область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюза, 16, код 009521202, р/р

26002301510664 в Білгород-Дністровському відділенні ПІБ, МФО 328458/

26 613,50 грн. /двадцять шість

тисяч шістсот тринадцять грн. 50 коп./,

266,14 грн. /двісті шістдесят шість

грн. 14 коп./  витрат з оплати державного

мита,

118,00 грн. /сто вісімнадцять грн.

00 коп./ витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного  забезпечення судового процесу.

Усього 26 997,64 грн. /двадцять

шість тисяч дев'ятсот дев'яносто сім грн. 64 коп./.

        Рішення суду набирає законної сили в

порядку ст. 85 ГПК України.

        Наказ видати згідно ст. 116 ГПК

України.

        Рішення підписане 02.10.2006р.

Суддя                                                                                      

Гарник Л.Л.