Рішення

від 16.07.2008 по справі 22/120-08-2690

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/120-08-2690

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2008 р.Справа  № 22/120-08-2690

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАРАНТ-ЛЕНДТРЕЙДІНГ";  

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС. Системи світла";  

про визнання дійсним договору купівлі-продажу  

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Пак Д.Т. за довіреністю б/н від 30.06.2008 р.

Від відповідача:  Івановський В.В. за довіреністю б/н від 30.06.2008 р.

СУТЬ СПОРУ: 08 липня 2008 року позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Амарант-Лендтрейдінг»звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс. Системи світла»з вимогами щодо визнання дійсним, договору купівлі-продажу №1 від 02 серпня 2005 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

11 липня 2008 року позивач надав суду заяву про уточнення (доповнення) позивних вимог, згідно якої просив суд визнати за позивачем право власності на предмет договору купівлі-продажу №1 від 02.08.2005 року, а саме, об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.. Балківська, (будівельний номер 33).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що сторони за договором №1 виконали свої основні обов'язки в повному обсязі, але в порушення ст.. 657 Цивільного кодексу України відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, що в свою чергу може утворити перешкоду з реалізації та здійснення права власності на предмет договору –об'єкт незавершеного будівництва, тому позивач надав суду заяву про уточнення своїх позивних вимог, якою просив також, визнати за ним право власності на предмет договору.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача позов визнав повністю, проти задоволення позивних вимог не заперечує.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

02 серпня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Люкс. Системи світла»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амарант-Лендтрейдінг»було укладено договір купівлі продажу №1, щодо об'єкта незавершеного будівництва, за адресою м. Одеса, вул.. Балківська, будівельний номер, 33.

Зобов'язання за вказаним договором сторони виконали у повному обсязі, про що свідчать акт передання-приймання предмету продажу (об'єкта нерухомості) від 02.08.2005 року та платіжні доручення №72 від 10.09.2007, №76 від 28.09.2007 року.

Будь-яких доказів того, що одна із сторін мала претензії до іншої щодо виконання зазначеного договору матеріали справи не містять.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтями 626, 628, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 7 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»вирішуючи відповідні спори, господарські суди повинні перевіряти, чи підлягала укладена угода нотаріальному посвідченню та чому сторона за договором ухилилася від нотаріального посвідчення угоди. З листів від 08.08.2005р., 02.09.2005р., 21.09.2005р., вбачається що позивач неодноразово наполягав на нотаріальному посвідченні договору, але відповідач в свою чергу, ухилявся від такого посвідчення, без надання обґрунтованих відповідей .

Частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу №1 від 02.08.2005 року, можливо визнати дійсним, оскільки: сторони при укладенні оспорюваних угод мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію, реєстрацію платників податків та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства; між сторонами відбулося повне виконання договору.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 334 Цивільного кодексу України, закріплюється, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, частинами 3,4 цієї же статті передбачається, що таке праве можливо лише після нотаріального посвідчення та подальшої державної реєстрації договору.

Дослідивши наявні у справі докази та приймаючи до уваги дії відповідача, а саме, умисне ухилення від нотаріального посвідчення договору, що в свою чергу робило неможливим його наступну державну реєстрацію та закріплення права власності на предмет договору за позивачем, суд приходить до висновку, що позовна вимога, щодо визнання за позивачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва згідно договору підлягає задоволенню, оскільки сторони виразили свою волю до виконання договору з метою настання певних наслідків, бажали їх настання та погодились з фактом виконання сторонами, своїх обов'язків за договором.

Виходячи з наведеного та керуючись, статтями 182, 202, 203, 220, 334, 215, 626, 628, 629, 657 Цивільного кодексу України, статтями 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Договір купівлі-продажу №1 від 02 серпня 2005 року, укладеного між ТОВ «Амарант-Лендтрейдінг»та ТОВ «Люкс. Системи світла» визнати, дійсним.

3. Визнати право власності на об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.. Балківська, 139-Г, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Амарант-Лендтрейдінг», код ЄДРПОУ 33657751.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Торчинська Л.О.