Рішення

від 23.07.2008 по справі 8457-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8457-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

23.07.2008Справа №2-24/8457-2008

За позовом ТОВ «Перлина», (98637 м. Ялта, вул. Кримських Партизан, 14; ідентифікаційний код 20720452)

До відповідача  Кіровської районної державної адміністрації в АР Крим, (97300 Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Р. Люксембург, 38)

До відповідача Комунального підприємства «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (98100 м. Феодосія, вул. Нахімова, 40)

Про визнання права власності та спонукання зареєструвати право власності на нерухоме майно

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Мовчан О.Г., довіреність у справі

Від відповідача 1)  - не з'явився

Від відповідача 2) – не з'явився

Обставини справи: ТОВ «Перлина» звернулось до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до Кіровської районної державної адміністрацї в АР Крим, до Комунального підприємства «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання за позивачем право власності на нерухоме майно: склад – літ «З1» - загальною площею 502,5 кв.м., ангар – літ «Д1» - загальною площею 435,2 кв.м., прибудову – літ «д» - загальною площею 110,0 кв.м., уборна – літ «д1» - загальною площею 20,1 кв.м., розташовані за адресою: АР Крим, Кіровський район, с. Льговське, вул. Заводська, 2, а також зобов'язати КП «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» провести державну реєстрацію права власності за позивачем на об'єкти нерухомого майна: склад – літ «З1» - загальною площею 502,5 кв.м., ангар – літ «Д1» - загальною площею 435,2 кв.м., прибудову – літ «д» - загальною площею 110,0 кв.м., уборна – літ «д1» - загальною площею 20,1 кв.м., розташовані за адресою: АР Крим, Кіровський район, с. Льговське, вул. Заводська, 2.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі явку представників у судове засідання не забезпечили.

До канцелярії суду від Кіровської райдержадміністрації надійшов лист про розгляд справи за відсутності свого представника, по суті позову не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

16.03.2005 р. між ВАТ «Жемчужний» (Продавець) та ТОВ «Перлина» (Покупець) був укладений біржовий договір купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 1.1 Договору Продавець зобов'язаний передати у власність Покупцеві  склад – ангар консервного цеху, а Покупець зобов'язаний прийняти це майно та сплатити за нього.

Договірна ціна майна, визначена у пункті 1.3 Договору та становить 15728,90 грн., які Покупець повинен сплатити Продавцю протягом 2-х днів з дня укладення Договору купівлі-продажу (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору майно повинно бути передано Покупцеві протягом 5-ти днів  після сплати його вартості Покупцем у повному обсязі.

Відповідно до накладної № 42 від 01.04.2005 р., ВАТ «Жемчужний» передало , а ТОВ «Перлина» прийняло склад – ангар консервного цеху (а.с.11).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Судом встановлено, біржовий договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.03.2005 р. не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, є легітимним та укладений між сторонами у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

За правилами статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 317 Цивільного Кодексу України встановлено зміст права власності: власниковi належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Суд зазначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплений принцип презумпції правомірності правочину, за яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин  1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.

Згідно зі статтею 13 Конституції України держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів права власності та господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з частиною 1 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, пункту 2 статті 20 Господарського кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України захист  прав та інтересів суб'єктів господарювання  може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих  прав.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що існують всі підстави для визнання права власності  позивача на об'єкт нерухомості - склад – літ «З1» - загальною площею 502,5 кв.м., розташований за адресою: АР Крим, Кіровський район, с. Льговське, вул. Заводська, 2.

Між Кіровською районною державною адміністрацією та ТОВ «Перлина» був укладений договір оренди земельної ділянки  від 25.01.2005 р. загальною площею 5,5971 га, у тому числі: ділянка № 1 – винзавод – 5,5744 га, ділянка № 2 – б. Рожновського – 0,0072 га, ділянка № 3 – насосна – 0,0155 га для розміщення та обслуговування винзаводу.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на території орендованої земельної ділянки за власні кошти підрядним способом були самовільно збудовані певні будівлі, після чого КП «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» була проведена технічна інвентаризація нерухомого майна, розташованого по вул. Заводській № 2 у с. Льговське Кіровського району із привласненням відповідних літер.

Так, з інвентарної справи об'єкта вбачається, що він в цілому складається з складу – літ «З1» - загальною площею 502,5 кв.м., ангару – літ «Д1» - загальною площею 435,2 кв.м., прибудови – літ «д» - загальною площею 110,0 кв.м., уборної – літ «д1» - загальною площею 20,1 кв.м.

Згідно зі ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів права власності та господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ч.1 ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Судом встановлено, що спірне майно безпосередньо створено ТОВ «Перлина» і жоден з відповідачів не поніс витрат, пов'язаних з будівництвом і створенням нової речі.

Ст. 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані   або будуються  на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Проте, відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Як вже було вказано раніше, земельна ділянка під спірним майном, була передана позивачу в оренду, тобто строкове платне користування, що по суті відповідачами не заперечується. Таким чином, на день розгляду справи користувачем земельної ділянки під спірним об'єктом є ТОВ «Перлина».

Відповідно до статті 24 Закону України у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Відповідно до п. 18 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України N 01-8/98 від 31.01.2001р. “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання,  пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” відповідно  до  статті  1  Закону  України "Про державну реєстрацію речових  прав  на  нерухоме  майно  та   їх   обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення,  переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень,  що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру  речових  прав  на  нерухоме майно та їх обмежень.

Отже, відповідні  органи  єдиної системи  реєстрації  відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про спонукання до реєстрації права власності на об'єкт нерухомого  майна, пред'явленими згідно  зі  статтею  392  Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідно до пункту 5  розділу  V  "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та  їх  обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру  прав  у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути  відповідачами у таких справах.

Як вже було зазначено раніше, ст.331 ЦК України передбачено, що право власності може бути набуте на новостворене майно. Так, в ч. 2 ст. 331 ЦК України зазначено, що право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо)  виникає  з  моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено  прийняття  нерухомого майна  до  експлуатації,  право  власності  виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до  закону підлягає  державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Питання щодо створення якісно нової речі належить до правового питання та має бути вирішено судом.

Зі змісту ст. ст. 331, 332 ЦК України вбачається, що до основних ознак нової речі –об'єкту нерухомості, зокрема, відноситься наступне: річ створена з матеріалів особи, що претендує на новостворене майно.

Дійсно, при цьому за загальним правилом, право власності на таку річ набувається з моменту завершення будівництва, а у випадку, якщо законом чи договором передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з часу прийняття такого майна в експлуатацію.

Однак вказана норма не носить практичного характеру через наступне. Відповідно ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності на нерухому річ підлягає державній реєстрації. Отже, до проведення державної реєстрації з часу прийняття в експлуатацію об'єкту нерухомості права власності на таку річ не виникає.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що позивачем надані достатні докази щодо створення ним за власний рахунок нових речей –об'єктів нерухомого майна на належній йому на праві оренди земельній ділянці.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Однак, всупереч вимогам відповідачами не надано суду на час розгляду справи доказів з неправомірності володіння позивачем спірним майном, у той час як згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для такого роду фактів.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про визнання права власності на ангар – літ «Д1» - загальною площею 435,2 кв.м., прибудову – літ «д» - загальною площею 110,0 кв.м., уборна – літ «д1» - загальною площею 20,1 кв.м., розташовані за адресою: АР Крим, Кіровський район, с. Льговське, вул. Заводська, 2 підлягають задоволенню.

Реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, здійснюється відповідно Тимчасовому положенню про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства  юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5.

Відповідно до пункту 1.5 вказаного положення право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій реєстрації.

Реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (п. 1.3 положення), для чого до БТІ надаються правовстановолюючі документи (п. 2.1 положення).

Серед правовстановлюючих документів, перелічених в додатку 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, передбачені й рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, зокрема, визнання права та примусове виконання обов'язку в натурі.

З урахуванням вищенаведеного, вимоги ТОВ «Перлина» щодо спонукання КП «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» до реєстрації за позивачем права власності на спірне майно суд також вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 25.07.2008 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 47, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за ТОВ «Перлина», (98637 м. Ялта, вул. Кримських Партизан, 14; ідентифікаційний код 20720452) право власності на нерухоме майно: склад – літ «З1» - загальною площею 502,5 кв.м., ангар – літ «Д1» - загальною площею 435,2 кв.м., прибудову – літ «д» - загальною площею 110,0 кв.м., уборна – літ «д1» - загальною площею 20,1 кв.м., розташовані за адресою: АР Крим, Кіровський район, с. Льговське, вул. Заводська, 2.

3.          Зобов'язати Комунальне підприємство «Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (98100 м. Феодосія, вул. Нахімова, 40) провести державну реєстрацію права власності  ТОВ «Перлина», (98637 м. Ялта, вул. Кримських Партизан, 14; ідентифікаційний код 20720452) на об'єкти нерухомого майна: склад – літ «З1» - загальною площею 502,5 кв.м., ангар – літ «Д1» - загальною площею 435,2 кв.м., прибудову – літ «д» - загальною площею 110,0 кв.м., уборна – літ «д1» - загальною площею 20,1 кв.м., розташовані за адресою: АР Крим, Кіровський район, с. Льговське, вул. Заводська, 2

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.