Ухвала

від 12.08.2008 по справі 37/131пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/131пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

12.08.08 р.                                                                                               Справа № 37/131пн           

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

при секретарі Левшиної Я.О., розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої              компанії „Текномеда”,  м. Маріуполь

до Відповідача 1: Відділу Державної виконавчої служби в Іллічівськом районі                      м. Маріуполя

до Відповідача 2:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Мультісервіс” в особі              Донецької  філії, м. Донецьк

Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Приватне підприємство „Олнайт”, м. Маріуполь;

2. Відкрите акціонерне товариство Банк „Фінанси і кредит” в особі філії ДРУ Відкрите             акціонерне товариство Банк „Фінанси і кредит”, м. Донецьк

про: визнання недійсними публічних торгів з реалізації нерухомого майна,

за участю уповноважених представників:

від Позивача -  не з'явився;

від Відповідача 1 -    не з'явився;

від Відповідача 2 – не з'явився;

від Третьої особи 1 – Зінченко О.О. за довіреністю № 6 від 03.01.2007р. –  начальник служби правового забезпечення;

від Третьої особи 2 – Юріна І.Є. за довіреністю №197 від 08.02.2008р. – старший              юрисконсульт;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії „Текномеда”, м. Маріуполь (далі – Позивач)  звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відділу Державної виконавчої служби в Іллічівськом районі                      м. Маріуполя (далі – Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Мультісервіс” в особі Донецької філії, м. Донецьк (далі – Відповідач 2) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватного підприємства „Олнайт”  м. Маріуполь (далі – Третя особа 1) та  Відкритого акціонерного товариства Банку „Фінанси і кредит” в особі філії ДРУ Відкритого акціонерного товариства Банку „Фінанси і кредит” м. Донецьк (далі – Третя особа 2) про визнання недійсними публічних торгів з реалізації нерухомого майна.

До суду надійшла заява Позивача № б/н від 16.07.2008р. про забезпечення позову шляхом: заборони відчуження нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Маріуполь, пл. Лепсе, 17 до вирішення питання по суті; заборони яким-небудь особам здійснювати дії з перереєстрації права на земельну ділянку; заборони Відповідачу та Третім особам здійснювати на території майнового комплексу господарську діяльність, у тому числі будівельні роботи.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначає, що нерухоме майно, яке знаходиться у Приватного підприємства „Олнайт”, може бути незаконно відчужене ним, що ускладнить та зробить неможливим виконання судового рішення. Крім того, Позивач стверджує, що відносно спірного майна здійснюються будівельні роботи.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши доводи заяви, суд вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Предметом розглядуваного позову є вимоги про визнання недійсними публічних торгів з реалізації нерухомого майна та повернення сторін у первісний стан. Оскільки за своєї правовою природою спірні торги опосередковують договір купівлі-продажу певного майна (п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. № 01-8/164), остільки повернення первісного стану у разі ймовірного задоволення позовних вимог полягатиме у застосуванні відповідних реституційних наслідків. Отже,  сутність розглядуваного спору не виключає ймовірності виникнення необхідності у вчиненні певних дій на виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, що, в свою чергу, дає підстави для застосування положень ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи із змісту цієї статті, необхідною умовою вжиття забезпечувальних заходів є ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. Зазначене положення закону встановлює вимоги щодо адекватності між виконанням рішення та його забезпеченням.

В судовому засіданні від 12.08.2008р. представник Приватного підприємства „Олнайт”  підтвердив намір продажу частини спірного нерухомого майна.

Враховуючи, що ймовірність відчуження будівлі Приватним підприємством „Олнайт”, вочевидь унеможливить відновлення первісного стану у разі задоволення відповіднохїї вимоги, суд дійшов висновку щодо необхідності створення належних умов для запобігання ситуації нівелювання ефективності судового захисту, що (нівелювання) є неприпустимим у світлі положень ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., шляхом вжиття забезпечувальних заходів.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:  

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В контексті зазначених роз'яснень касаційної інстанції суд вважає, що повне задоволення заяви про забезпечення позову не відповідає вимогам адекватності і співмірності, та порушує баланс інтересів сторін, оскільки за змістом ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження” арешт майна не виключає і встановлення обмежень у вигляді заборони користування таким майном, що є неприйнятним у світлі презумпцій, встановлених ст.ст. 204, 328 Цивільного кодексу України. В свою чергу, належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, доказів здійснення будівельних робіт стосовно спірного майна, а також – вчинення дій з переоформлення земельної ділянки заявником клопотання не надано, що унеможливлює його задоволення в цій частині.

Відтак, на думку суду, належним і адекватним забезпечувальним заходом, який не призводить до припинення поточної господарської діяльності Третьої особи 1, пов'язаної із спірним нерухомим майном, та, разом із цим, створює належні умови для ефективного судового захисту прав та інтересів Позивача у разі задоволення його позовних вимог, є встановлення Приватному підприємству „Олнайт”  заборони відчуження спірного майна. Вказаний вид забезпечення передбачений  ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 19 Закону України „Про виконавче провадження”, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Позивача № б/н від 16.07.2008р. про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Вжити заходи до забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії „Текномеда” (87502, м. Маріуполь, вул. Владимирська, 41/12, поштова адреса: 87500, м. Маріуполь, пр-т Леніна, 101/28, ідентифікаційний код 31132186) до Відділу Державної виконавчої служби в Іллічівськом районі м. Маріуполя та Товариства з обмеженою відповідальністю „Мультісервіс” Донецької філії м. Донецьк  за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватного підприємства „Олнайт” м. Маріуполь та Відкритого акціонерного товариства Банку „Фінанси і кредит” в особі філії ДРУ Відкритого акціонерного товариства Банку „Фінанси і кредит” м. Донецьк  про визнання недійсними публічних торгів з реалізації нерухомого майна у вигляді встановлення Приватному підприємству „Олнайт” (87505, м. Маріуполь, вул. Я. Гугеля, 12, ідентифікаційний код 24065501) заборони відчуження нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Маріуполь, пл. Лепсе, 17, а саме:

- будівлі виробничого цеху (Літ. И-1);

- будівлі складу (Літ. А-1), котельні (Літ. П-1), сараю (Літ. Р.-1) з огорожею та замощенням;

- будівлі побутового корпусу (Літ. Б-1), виробничого корпусу (Літ. В-1), складу (Літ. Г-1), щитової (Літ. Д-1), сараю (Літ. О-1) з огорожею та замощенням;

- будівлі котельні (Літ. Е-1), гаражу (Літ. З-1), прибудови до цеху (Літ. И'-1), гаражу (Літ. М-1), бойлерної (Літ. М/б), сараю (Літ. Н-1)

3. Ухвала набирає законної сили 12.08.2008р. та є виконавчим документом у розумінні ст.ст. 3, 19 Закону України „Про виконавче провадження”, який  може бути пред'явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому  зазначеним Законом протягом 3 (трьох) років з наступного дня після його прийняття.

4. Умисне невиконання цієї ухвали або перешкоджання її виконанню утворює склад злочину, передбачений ст. 382 Кримінального кодексу України.

       5. Ухвала може бути скасована Господарським судом Донецької області в порядку ст. 68 Господарського процесуального кодексу України, або оскаржена через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня її винесення.

6. Заходи забезпечення позову, запроваджені цієї ухвалою, діють до вирішення Господарським судом Донецької області питання про скасування забезпечення позову, або до скасування ухвали про забезпечення позову у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями.

                 Суддя