Рішення

від 21.07.2008 по справі 8485-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8485-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

21.07.2008Справа №2-7/8485-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський ряд» (95053, м. Сімферополь, вул. Київська, 5в, ідентифікаційний код 22315497)

До відповідача Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» (95001, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11)

Про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності.

Суддя І. І. Дворний

п р е д с т а в н и к и :

Від позивача – Руденко М.Ю., предст., дов. №24 від 14.01.2008 р.

Від відповідача - не з'явився (клопотання).    

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський ряд» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», про визнання за позивачем права приватної власності на новозбудоване нерухоме майно – нежитлову будівлю третьої черги торгово-ринкового павільйону, що складається з літери А – основне, загальною площею 1048,5 кв. м., розташовану по вул. Київський, 5«В» у м. Сімферополі та зобов'язання Відповідача зареєструвати право приватної власності позивача на вказане майно.

21.07.08р. позивач подав до суду заяву про виправлення описки у прохальній частині позовної заяви, у якій помилково було вказано «торгово-ринкового павільйону» замість «торгово-ринкового комплексу». Дана заява відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та приймається судом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський ряд» за власні кошти був збудований спірний об'єкт нерухомого майна на земельній ділянці, яка надана позивачу для відповідного будівництва, проте у реєстрації права власності на нього було відмовлено через те, що документи позивача, надані відповідачу не відповідають вимогам діючого законодавства, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду клопотання з проханням розглянути справу за наявними в ній матеріалами без присутності представника.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський ряд» було зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим 25.06.1996 р., про що було видане відповідне свідоцтво серії А00 №439025.

Відповідно до довідки з єдиного реєстру підприємств і організацій України № 05.3-6-06/175 основними видами діяльності позивача  за КВЕД є: здавання в оренду власного нерухомого майна, будівництво будівель, надання інших індивідуальних послуг та інше.

З матеріалів справи вбачається, що 17 березня 2000 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський ряд» та Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради, у виконання Рішення 6-ої сесії Сімферопольської міської Ради ХХІІІ скликання №81 від 01.06.1999 року, було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 0,3828 га, яка знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська-вул. Гурзуфська, строком на два роки, посвідчений Першою Сімферопольською державною нотаріальною конторою АРК від 17.03.2000 року за р.№2-Л-599. Зазначений договір пройшов державну реєстрацію 03.04.2000 року. 02 листопада 2001 року, між тими же сторонами було укладено Угоду про внесення змін в договір оренди землі, посвідчену Першою Сімферопольською державною нотаріальною конторою АРК від 02.11.2001 року за р.№3-Н-1748, згідно із якою строк Договору оренди було подовжено до 25 років. Зазначена угода пройшла державну реєстрацію 29.11.2001 року.

Вказана вище земельна ділянка була надана у користування ТОВ «Київський ряд» для цільового використання – реконструкції мікроринку в торгівельно-ринковий комплекс.

Згідно Архітектурно-планувального завдання №7733(61), складеного Управлінням архітектури та містобудування Виконкому Сімферопольської міської Ради, затвердженого Архітектором м. Сімферополя 20.03.2001 року та погодженого Міністерством архітектури та будівництва 26.03.2001 року на відведеній земельній ділянці було заплановано розташувати  торговий комплекс із виділенням черг будівництва.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради 02.02.2006 року, ТОВ «Київський ряд» є власником нежитлових будівель торгово-ринкового комплексу, розташованого  за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Київська, буд.5-в.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради 23.02.2007 року, ТОВ «Київський ряд» є власником нежитлових будівель, 2-ї черги торгово-ринкового комплексу, загальною площею 757,3 кв. м., розташованого  за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Київська, буд.5-в.

На підставі Дозволу на виконання будівельних робіт №300 від 17.05.2007 року, ТОВ «Київський ряд» було виконано будівельні роботи по будівництву 3-ї черги торгово-ринкового комплексу.

Зазначене будівництво було виконано на підставі проектно-кошторисної документації, яка у встановленому законом порядку була погоджена із відповідними органами: Управління архітектури та містобудування Виконкому Сімферопольської міської Ради (висновок №130 від 23.10.2002 року), Управлінням державтоінспекції в АР Крим (висновок №11/107-дн від 28.09.2002 року), Головним управлінням МНС України в Автономній Республіці Крим (експертний висновок №143 від 24.05.2004 року), Дернаглядохорнпраці (експертний висновок О.№10.22315497.2036-02 на відповідність нормативним актам по питанням охорони праці  від 25.09.2002 року), Сімферопольською міською санітарно-епідеміологічною станцією (висновок №252 від 27.09.2002 року), Управлінням державної пожежної охорони ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим (експертний висновок від 27.09.2002 року вих.№351/).

Позивачем на зазначене будівництво отримано позитивний комплексний експертний висновок №323А-2002 Кримської Республіканської служби Української державної інвестиційної експертизи при Раді міністрів АРК  від 07.10.2002 року.

Згідно Довідки вих.№53 від 22.05.2008 року виданої ТОВ «НТВО «Крим» (яке здійснювало авторський нагляд за будівництвом), будівельно-монтажні роботи, виконані у об'ємі третьої черги будівництва, відповідають проектно-кошторисній документації із врахуванням коректування, виконаного за авторським наглядом.

Згідно Довідки ТОВ «Київський ряд» №51 від 03.07.2008р.  новозбудований об'єкт нерухомого майна підключено до належних позивачу систем електропостачання, централізованого водопостачання та водовідведення у межах наданих лімітів, якими позивач користується у відповідності до договорів №2012 від 17.09.2004р. між ТОВ «Київський ряд» та ВАТ «Крименерго» та №1044 від 07.02.2008р. між ТОВ «Київський ряд» та Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя»

З урахуванням всього викладеного, суд приходить до висновку, що спірний новозбудований об'єкт нерухомого майна є закінченим та готовим до експлуатації.

Та обставина, що відомостей про прийняття об'єкту у встановленому порядку в експлуатацію, про що йдеться у ч.2 ст.331 ЦК України, не має, не свідчить про неможливість набуття права власності на зведений об'єкт.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський ряд» за власний рахунок на підставі відповідних договорів підряду з ТОВ «Югмонолітстрой», СПД ФЛП Спода Борисом Миколайовичем, ФЛП Требушенко Павлом Євгеновичем, ТОВ «СК «Акрополь», ТОВ «Южцентробуд, був створений (збудований) об'єкт нерухомого майна – нежитлова будівля 3-ї черги торгово-ринкового комплексу, про що свідчать наявні в матеріалах справи договори підряду, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, платіжні доручення та виписки за особовим рахунком.

Після здійснення будівництва 3-ї черги торгово-ринкового комплексу, відповідачем була проведена технічна інвентаризація збудованого нерухомого майна із внесенням відповідних змін та доповнень до інвентарної справи на торгово–ринковий комплекс, з якої вбачається, що спірне нерухоме майно (3-ї черга торгово-ринковий комплексу) розташоване за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 5«В», та складається з літ.«А» основне, загальною площею 1048,5 кв. м. Згідно проведеної інвентаризації спірне майно визначене як нерухоме майно, у зв'язку із чим суд не вбачає підстав для призначення у справі будівельно-технічної експертизи для визначення відповідності новозбудованого майна.  

З метою реєстрації права власності на спірне майно, позивач звернувся до КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» із заявою про оформлення права власності на майно (вих.№52 від 03.07.2008 року), проте Листом вих№08/2125РЮ від 10.07.2008 року Відповідач відмовив позивачу в оформленні його права власності з посиланням на те, що надані позивачем документи не відповідають вимогам, встановленим Тимчасовим положенням «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, та не дають змоги встановити відповідність пред'явлених прав та наданих документів вимогам законодавства України.

Проте, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно п. 18 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України N 01-8/98 від 31.01.2001р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» відповідно  до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення,  переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру  речових  прав  на  нерухоме майно та їх обмежень.

Отже, відповідні  органи  єдиної системи  реєстрації  відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого  майна, пред'явленими згідно  зі  статтею  392  Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідно   до   пункту  5  розділу  "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме  майно  та  їх  обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав,  а також до формування Державного реєстру  прав  у  складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами  бюро технічної  інвентаризації,  останні можуть  бути  відповідачами у таких справах.

Згідно зі ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів права власності та господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ч.1 ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.4 ст. 147 Господарського кодексу України право   власності   та інші   майнові   права   суб'єкта господарювання захищаються у спосіб,  зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України Кожний суб'єкт господарювання та  споживач  має  право  на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом  визнання наявності або відсутності прав.

Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України право власності може бути набуте на новостворене майно. Так, в ч.2 ст.331 ЦК України зазначено, що право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо) виникає  з  моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено  прийняття  нерухомого майна  до  експлуатації,  право  власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до  закону підлягає  державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Питання щодо створення якісно нової речі належить до правового питання та має бути вирішено судом.

Зі змісту ст.ст.331, 332 Цивільного кодексу України вбачається, що до основних ознак нової речі – об'єкту нерухомості, зокрема, відноситься наступне: річ створена з матеріалів особи, що претендує на новостворене майно.

Відповідно до ст.181 Цивільного кодексу України нерухомою річчю (нерухоме майно, нерухомість) є земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їхнього знецінення і зміни їхнього призначення.

З доданої до позовної заяви копії інвентарної справи на спірний торгово-ринковий комплекс вбачається, що відповідачем здійснена інвентаризація новозбудованого нерухомого майна, згідно результатів якої встановлено, що новозбудований об'єкт – 3-я черга торгово-ринковий комплексу складається із літери А – основне, загальною площею 1048,5 кв. м. До того ж, відповідно до інвентарної справи, виданої КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», спірний об'єкт відноситься до об'єктів нерухомості, що в свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, що спірний об'єкт, згідно з нормою ст.181 Цивільного кодексу України, є нерухомою річчю, переміщення якої неможливе без її знецінення і зміни цільового призначення.

Згідно з п.9 Листа Вищого арбітражного суду України «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» від 31.01.2001 р. N 01-8/98 (з наступними змінами та доповненнями) одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Матеріали справи свідчать, що нежитлова будівля третьої черги торгово-ринковий комплексу, розташована по вул. Київський, 5«В» у м. Сімферополі, збудована за рахунок власних коштів позивача та жодна інша особа не зазнала витрат, пов'язаних із здійсненням будівництва.

З огляду на зміст частини 4 ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій», якою передбачено, що у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта, суд доходить висновку про наявність згоди власника земельної ділянки на здійснення будівництва на ній об'єктів нерухомого майна.

Враховуючи те, що позивач на законних підставах згідно договору оренди землі від 17.03.2000р. та Додаткової угоди до нього 02.11.2001р. користується земельною ділянкою в м. Сімферополь, земельну ділянку виділено для розміщення проведення реконструкції мікроринку у торгівельно-ринковий комплекс, а відтак спорудження об'єктів нерухомості, які є предметом спору на виділеній ТОВ «Київський ряд» земельній ділянці не порушує права інших осіб, суд вважає, що умови, передбачені законодавством для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, дотримані.

Визнання судом прав власності особи на майно є лише констатацією факту наявності права власності у такої особи у разі невизнання іншими особами її прав та не підміняє собою підстави для виникнення права власності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем надані достатні докази щодо створення ним за власний рахунок нової речі – об'єкта нерухомого майна.

Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, здійснюється відповідно Тимчасовому положенню про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженому наказом Міністерства  юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5.

Відповідно до пункту 1.5 вказаного положення право власності на нерухоме майно підлягає обов'язкової реєстрації.

Реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (п.1.3 положення), для чого до БТІ надаються правовстановолюючі документи (п.2.1 положення).

Серед правовстановлюючих документів, перелічених в додатку 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, передбачені й рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У той же час, всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не представив суду доказів неправомірності володіння позивачем спірним майном, встановлених відповідним судовим рішенням.

Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський ряд» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський ряд», (адреса: 95053, м. Сімферополь, вул. Київська, 5«В»,  ідентифікаційний код в ЄДРПО України - 22315497) право приватної власності на новозбудоване нерухоме майно – нежитлову будівлю третьої черги торгово-ринковий комплексу, що складається з літери А – основне, загальною площею 1048,5 кв. м., розташовану по вул. Київський, 5 «В» у м. Сімферополі.

3.          Зобов'язати Кримське Республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (адреса: 95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський ряд» (адреса: 95053, м. Сімферополь, вул. Київська, 5 «В»,  ідентифікаційний код в ЄДРПО України - 22315497) право приватної власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю третьої черги торгово-ринкового комплексу, що складається з літери А – основне, загальною площею 1048,5 кв. м., розташовану по вул. Київський, 5 «В» у м. Сімферополі.  

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. 

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.