Рішення

від 07.11.2011 по справі 5010/1858/2011-28/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 листопада 2011 р.   

Справа № 5010/1858/2011-28/90   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:       Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінкхаус Україна"

                           вул. Лугова, 9, м. Київ, 04074

                           поштова адреса: вул. Леніна, 68, смт. Гостомель, Київська обл., 08290

                           адреса представника: Німчук Олег Олегович

                           АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження ІФ"

                            вул. Дудаєва, м. Івано-Франківськ, 10, 76015

про                      стягнення 7562 грн. 42 коп. , в тому числі:  5304 грн. 31 коп. -  основний  

                           борг;  1829 грн. 99 коп. -  інфляційні втрати; 428 грн. 12 коп. -  3% річних

Представники сторін в судове засідання не з"явилися     

                                                               ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінкхаус Україна" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження ІФ" про стягнення 7562 грн. 42 коп., в тому числі:                                   5304 грн. 31 коп. -  основний борг, 1829 грн. 99 коп. -  інфляційні втрати, 428 грн. 12 коп. -  3% річних.

          Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання  відповідачем зобов»язань з оплати товару,  у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі  5304 грн. 31 коп.  З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 1829 грн. 99 коп.  інфляційних втрат та  428 грн. 12 коп.  3% річних.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.09.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 03.10.11.

          Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.11 (неявка представників сторін) та від 17.10.11 (неявка представника відповідача) відкладено розгляд справи          .

          07.11.11 представники сторін в судове засідання не з"явилися, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористалися, відповідач жодного разу не з»явився в судове засідання, відзиву на позов не надіслав; сторони належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 21.09.11 (вих.№ 16849-852), від 03.10.11 (вих. № 17702-17705) та від 17.10.11 (вих.№ 16718-719); отримання вищезазначених ухвал  підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 2, 35, 39).

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

          Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

         Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності  причин відсутності сторін в судовому засіданні  07.11.11 не надходило.

          Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.          

          За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд,  враховуючи  те, що сторони належним чином  повідомлені про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами в межах строку встановленого ст. 69 ГПК України.

          31.10.11 через загальний відділ господарського суду Івано-Франківської області від позивача надійшов перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Згідно розрахунку позивача, до стягнення з відповідача належить 424 грн. 35 коп. інфляційних втрат та  3% річних в сумі 51 грн.                     .          

          Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.          

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач - ТзОВ "Вінкхаус Україна"  поставив відповідачу - ТзОВ "Відродження ІФ", на підставі довіреності на отримання ТМЦ серія ЯОЦ № 946735 від 26.11.08 (а.с. 14-15), товар на загальну суму 5304 грн. 31 коп., що підтверджується   матеріалами справи, а саме:

          видатковою накладною № L-5509 від 27.11.08 (а.с. 11);

          видатковою накладною № L-8938 від 26.11.08 (а.с. 12-13).

          Відповідач  за отриманий товар не розрахувався.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.                                                                                                                                               Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.                                               

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.                                                                                                     

          За змістом ч.2 ст.530 ЦК України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.                                                            

          21.04.11 позивач направив відповідачеві претензію вих. №9 від 04.04.11 (а.с. 30), в якій вимагає негайно сплатити  заборгованість за отриманий товар в сумі 5304 грн. 31 коп. Направлення відповідачеві претензії підтверджується фіскальним чеком № 4576 від 21.04.11 та описом вкладення у цінний лист (а.с. 28, 29). Проте, вимоги щодо сплати заборгованості залишені без відповіді та задоволення.                                                                                                              

          Відповідно до  ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється  на засадах змагальності.                                                                        Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.                                               Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.          

          Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.                                                                       Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 5304 грн. 31 коп. за отриманий відповідачем на підставі видаткових накладних товар, на час прийняття рішення не сплачена, відповідачем не спростована, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, отже  вимога  про стягнення з відповідача 5304 грн. 31 коп. заборгованості обгрунтована  та підлягає задоволенню.   

          З матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов»язання.

          Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст.  612, 625 ЦК України).      

          Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                     

       Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.                                                                                                                                                               Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування  3% річних та інфляційних втрат, який наявний в матеріалах справи (а.с. 41). Позивачем невірно визначено дату виникнення заборгованості –13.04.11, оскільки претензія направлена на адресу відповідача - 21.04.11(поштова квитанція а.с. 28).

          Судом самостійно здійснено перерахунок належних до стягнення 3% річних та інфляційних втрат:

                                                      Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

5304.31

29.04.2011 - 08.08.2011

102

3 %

44.47

                      Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргуІ

Сума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

29.04.2011 - 08.08.2011

5304.31

0.999

-5.30

5299.01

          Згідно, з вірним розрахунком проведеним судом  з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних, за період з 29.04.11 по 08.08.11,  в сумі 44 грн. 47 коп.          

          Суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат, оскільки за період заборгованості відсутнє інфляційне збільшення суми боргу.

          Судові витрати стягнути за правилами ст. 49 ГПК України.

    На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України,                            ст.ст. 175, 193 ГК України,  ст.ст.  526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст.4-3, 33, 49, 75,  ст. 82,   ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінкхаус Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження ІФ" про стягнення 7562 грн. 42 коп., в тому числі: 5304 грн. 31 коп. -  основний борг, 1829 грн. 99 коп. -  інфляційні втрати, 428 грн.               12 коп. -  3% річних  задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження ІФ" (вул. Дудаєва, м. Івано-Франківськ, 10, 76015; код 35301003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінкхаус Україна" (вул. Лугова, буд. 9, м. Київ, 04074; код 32380145) –               5304 (п»ять тисяч триста чотири)грн. 31 коп. -  основної заборгованості,  44 (сорок чотири)грн. 47 коп. 3% річних, 72 (сімдесят дві) грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 166 (сто шістдесят шість)грн. 92 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

          В частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінкхаус Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження ІФ" про стягнення 1829 грн.                  99 коп.  інфляційних втрат та 383 грн. 65 коп.  3% річних відмовити.           

          Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після   закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Суддя                                                                            І.П. Кавлак     

          Повне рішення складено 10.11.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"