Постанова

від 12.08.2008 по справі 13/74-08-1950

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/74-08-1950

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" серпня 2008 р. Справа № 13/74-08-1950

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання Волощук О. О.

за участю представників сторін:

від позивача: Базилюк К.В. –за дорученням    

від відповідача: Чернявський В.І. –за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Державного підприємства „Дослідне господарство Южний” Одеського інституту агропромислового виробництва Української Академії аграрних наук, с. Великий Дальник, Біляївського району, Одеської області

на рішення господарського суду  Одеської області

від  3 липня 2008 року                    

у справі № 13/74-08-1950                                                                                                                                                                                                                                                                                       

за позовом  Приватного підприємства „Хімагромаркетинг  Гарант”, м. Севастополь

до Державного підприємства „Дослідне господарство Южний” Одеського інституту агропромислового виробництва Української Академії аграрних наук, с. Великий Дальник, Біляївського району, Одеської області

про стягнення 129 934 грн. 84 коп.

   Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 77 від 08.07.2008 р.

В С Т А Н О В И Л А:

   12.05.2008 р. Приватне підприємство „Хімагромаркетинг  Гарант” (далі позивач Підприємство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства „Дослідне господарство Южний” Одеського інституту агропромислового виробництва Української Академії аграрних наук (далі відповідач, Інститут) про стягнення 129 934 грн. 84 коп.

   Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором поставки № НН-09-0031 від 02.04.2007 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару –захисту рослин та має заборгованість по його оплаті в сумі 103100 грн. 47 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 1076 грн. 20 коп. –3% річних за період з 16.12.2007 р. по 20.04.2008 р., 6993 грн. 89 коп. –пені за цей же період, 11547 грн. 25 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) з грудня 2007 р. по березень 2008 р. та 7217 грн. 03 коп. –штрафу, а всього 129 934 грн. 84 коп. Крім того, відповідач повинний відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 1299 грн. 35 коп. на сплату держмита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   У відзиві на позов відповідач не заперечує проти стягнення з нього на користь позивача 103100 грн. 47 коп. боргу за названим договором, але вважає, що внаслідок форс-мажорних обставин він не мав можливості своєчасно провести розрахунки з позивачем, а тому 3% річних, індекс інфляції, пеня та штраф не підлягають стягненню з нього на користь позивача. Одночасно відповідач просить відстрочити виконання судового рішення до 01.08.2008 р.

   Рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2008 р. (суддя Панченко О.Л.)  позов задоволений у повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнуто: 103100 грн. 47 коп. боргу, 1076 грн. 20 коп. –3% річних за період з 16.12.2007 р. по 20.04.2008 р., 6993 грн. 89 коп. –пені за цей же період, 11547 грн. 25 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) з грудня 2007 р. по березень 2008 р. та 7217 грн. 03 коп. –штрафу, а всього 129 934 грн. 84 коп. Крім того, з відповідача на користь позивача стягнуто 1299 грн. 35 коп. понесених витрат на сплату держмита та 118 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також, відповідачеві надана відстрочка виконання судового рішення до 01.08.2008 р.

   Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором поставки № НН-09-0031 від 02.04.2007 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару –захисту рослин та має заборгованість по його оплаті в сумі 103100 грн. 47 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 1076 грн. 20 коп. –3% річних за період з 16.12.2007 р. по 20.04.2008 р., 6993 грн. 89 коп. –пені за цей же період, 11547 грн. 25 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) з грудня 2007 р. по березень 2008 р. та 7217 грн. 03 коп. –штрафу, а всього 129 934 грн. 84 коп. Посилання відповідача на форс-мажорні обставини, а саме на несприятливі погодні умови, що призвели до загибелі посівів, які є підставою для звільнення останнього від відповідальності за порушення умов договору поставки місцевим судом до уваги не прийняті, так як п. п. 6.1, 6.3 зазначеного договору передбачено, що у випадку настання форс-мажорних обставин, сторона, що не може виконати свої договірні зобов'язання, у строк не більше 2 днів з моменту настання й закінчення дії форс-мажору, письмово повідомляє про таке іншу сторону, а недотримання вищенаведених строків повідомлення позбавляють сторони права посилатися надалі на форс-мажорні обставини (дії непереборної сили) як на причину невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань. Приймаючи до уваги той факт, що відповідач письмово не повідомив позивача у строк не більше 2 днів з моменту настання й закінчення дії форс - мажору про настання форс - мажорних обставин, він позбавляється права посилатися на форс - мажорні обставини (дії непереборної сили) як на причину невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, а тому до уваги прийнятими бути не можуть. Понесені судові витрати по справі на сплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України. Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України виконання судового рішення відстрочено судом до 01.08.2008 року.

   В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду в частині стягнення з нього на користь позивача 1076 грн. 20 коп. –3% річних, 6993 грн. 89 коп. –пені, 11547 грн. 25 коп. –індексу інфляції та 7217 грн. 03 коп. –штрафу скасувати, оскільки довготривала повітряна і ґрунтова посуха, що відбулася влітку 2007 р., як стихійне лихо, є загальновідомим фактом. Наслідком цього стихійного лиха було повне знищення посівів на загальній площі 1103 га та збору врожаю значно меншої кількості і нижчої якості та безумовно є форс-мажорними обставинами, які відповідач жодним чином не міг передбачити та які були незалежні від його волевиявлення і контролю та позбавили можливості вчасно розрахуватись з позивачем за придбаний товар.  Оскільки вказані факти були загальновідомими і не потребували доказування, це давало відповідачеві підставу письмово не попереджувати позивача про форс-мажорні обставини відповідно до п.6.3 укладеного договору та звільняє відповідача від відповідальності за порушення умов укладеного договору в частині стягнення штрафних санкцій. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.            

   У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.  

   Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду зміні з наступних підстав.

   Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 02.04.2007 р. між сторонами у справ був укладений договір поставки № НН-09-0031 за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачеві засоби захисту рослин, а останній прийняти поставлений товар та оплатити його вартість в строк до 15.12.2007 р.

   На виконання умов укладеного договору відповідач за видатковою накладною № НН-09-0026 та довіреністю серії ЯНЛ № 271559 від 04.04.2007 р. отримав від позивач засоби захисту рослин на суму 31 183 грн. 75 коп.  

   10.04.2007 р. у зв'язку з зменшенням потреби відповідач за накладною № НН-09-0002 повернув позивачеві частину отриманого товару вартістю 19038 грн. 50 коп.

   10.04.2007 р. сторонами у справі була укладена додаткова угода № НН-09-0031ДС2 до вищеназваного договору поставки, за умовами якої сторони домовилися доповнити асортимент додатковими засобами захисту рослин на суму 90955 грн. 22 коп.

   За видатковою накладною № НН-09-0038 та довіреністю серії ЯНЛ № 271571 від 10.04.2007 р. відповідач отримав від позивача засоби захисту рослин на вищеназвану суму.

   Всього за умовами укладеного договору та додаткової угоди до нього відповідач отримав від позивача засоби захисту рослин загальною вартістю 103 100 грн. 47 коп. Будь-якого розрахунку за отриманий товар відповідач з позивачем не проводив, хоча за умовами укладеного договору повинний був здійснити такий розрахунок в строк до 15.12.2007 р.

   Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 103 100 грн. 47 коп. боргу.

   Відповідно до вимог ст. 607 ЦК України, боржник не несе відповідальності, а зобов'язання припиняється у зв'язку з неможливістю його виконання в силу обставини, за яку жодна із сторін не відповідає.

   Але, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток з зазначеного загального правила, який стосується відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.

   Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів. Грошовими є, зокрема, і зобов'язання покупця за договором поставки.

   Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною за рахунок іншої.

   Частина 2 статті 625 ЦК України визначає наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. По-перше, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а по-друге, 3% річних від простроченої суми, які не є мірою відповідальності, а є платою за користування чужими грошовими коштами, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно та правильно стягнув з відповідача на користь позивача 1076 грн. 20 коп. –3% річних за період з 16.12.2007 р. по 20.04.2008 р. та 11547 грн. 25 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) з грудня 2007 р. по березень 2008 р. виходячи з суми боргу 103 100 грн. 47 коп., внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

   З матеріалів справи вбачається, що довготривала повітряна і ґрунтова посуха, що відбулася влітку 2007 р. та території 10 регіонів України, в тому числі і на територій Одеської області є стихійним лихом та загальновідомим фактом.

  Наслідком цього стихійного лиха було повне знищення посівів відповідача на загальній площі 1103 га та збору врожаю значно меншої кількості і нижчої якості, що слідує з висновку торгово-промислової палати України № 2457 від 26.07.2007 р.

   Зазначені обставини безумовно є форс-мажорними обставинами, які жодним чином не міг передбачити відповідач та які були незалежні від його волевиявлення.

   При цьому, колегія суддів погоджується з доводами останнього, що зазначені форс-мажорні обставини були очевидними, науково доведеними та такими, щодо яких відсутні сумніви в їх достовірності. Крім того, вказані форс-мажорні обставини мали загальнодержавне значення та були загальновідомими, а відтак не потребували доведення, у тому числі і шляхом письмового повідомлення позивача про їх існування згідно п. п. 6.1-6.3 укладеного договору.

   При викладених обставинах колегія суддів вважає, що штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді пені в сумі 6993 грн. 89 коп. та штрафу в сумі 7217 грн. 03 коп. на користь позивача з відповідача стягнуті бути не можуть, оскільки останнім, відповідно до вимог ст. ст. 614, 617 ЦК України, доведено, що порушення грошового зобов'язання з його боку відбулося внаслідок форс-мажорних обставин, а тому він підлягає звільненню від сплати названих штрафних санкцій.

   Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 103 100 грн. 47 коп. боргу, 1076 грн. 20 коп. –3% річних за період з 16.12.2007 р. по 20.04.2008 р. та 11547 грн. 25 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) з грудня 2007 р. по березень 2008 р., а всього 115 723 грн. 92 коп., тобто позов підлягає задоволенню на 89.06%.  

   Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1157 грн. 20 коп. понесених витрат на сплату держмита та 105 грн. 09 коп. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  Оскільки при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не повністю відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення змінити.

   Так як, судове рішення в частині відстрочки його виконання ніким не оскаржене та ця відстрочка надана судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 121 ГПК України і на строк до 01.08.2008 р., то підстави для зміни рішення місцевого суду, в цій частині, –відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

   Апеляційну скаргу Державного підприємства „Дослідне господарство Южний” Одеського інституту агропромислового виробництва Української Академії аграрних наук –задовольнити частково.

   Рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2008 р. у справі № 13/74-08-1950 –змінити та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

1.          Позов Приватного підприємства „Хімагромаркетинг Гарант”, м. Севастополь задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство Южний” Одеського інституту агропромислового виробництва Української Академії аграрних наук, с. Великий Дальник, Біляївського району, Одеської області на користь Приватного підприємства „Хімагромаркетинг Гарант”, м. Севастополь: 103 100 грн. 47 коп. –боргу, 1076 грн. 20 коп. –3% річних, 11547 грн. 25 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції), 1157 грн. 20 коп. –понесених витрат на сплату держмита та 105 грн. 09 коп. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в решті частині заявленого позову –відмовити.

   В решті частині рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2008 р. у справі № 13/74-08-1950 –залишити без змін.

   Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

            Головуючий суддя                                                         В. В. Шевченко

            Судді                                                                               В. В. Бєляновський

                                                                                                     М. А. Мирошниченко

            Постанову підписано 13.08.2008 р.