Рішення

від 03.10.2011 по справі 5015/4072/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/4072/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.11                                                                                 Справа № 5015/4072/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Добушовської І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Миколаївської міської ради Миколаївського району Львівської області, м. Миколаїв до Приватного підприємства “Ліана-М”, м. Миколаїв про звільнення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Миколаївська міська рада Миколаївського району Львівської області, м. Миколаїв звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Ліана-М”, м. Миколаїв про звільнення земельної ділянки.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 19.07.2011 р. призначив розгляд справи на 03.08.2011 р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 14.09.2011 р., 03.10.2011 р. За клопотанням представника сторони строк вирішення спору був продовжений.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову представник позивача пояснив, що відповідач з 2004 р. по даний час користується земельною ділянкою площею 0,00367 га, яка належить позивачу, без необхідних правовстановлюючих документів. Також на вказаній ділянці відповідачем розташовано дві малі архітектурні форми-торгові кіоски. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Рішенням Миколаївської міської ради зобов'язано відповідача звільнити вищевказану земельну ділянку. Проте, всупереч вказаним вимогам, відповідач не вжив заходів на усунення порушень. Таким чином, представник позивача просив суд зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан шляхом перенесення торгових кіосків.  

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що відповідачем було зайнято земельну ділянку правомірно, на підставі рішення Миколаївської міської ради від 30.04.1996 р., яким надано дозвіл на встановлення торгівельного кіоску. З вказаного часу відповідач щорічно сплачує земельний податок. Також позивачем було прийнято рішення про надання дозволу відповідачу на збір матеріалів попереднього погодження земельної ділянки. На виконання вказаного рішення відповідачем були проведені роботи з оформлення відповідної документації на виділення земельної ділянки в оренду. З огляду на викладене, позовні вимоги є безпідставними та до задоволення не підлягають.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 03.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням Миколаївської міської ради від 24.03.2006 р. №9728/5 відповідачу було надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження земельної ділянки площею 0,0150 га для будівництва закладу громадського харчування на перехресті вул. Львівська-вул. Л.Українки-пл. Ринок в м. Миколаєві.

Рішенням Миколаївської міської ради від 10.02.2011 р. №93 на підставі  п. 3 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” рішення Миколаївської міської ради від 24.03.2006 р. №9728/5 визнано таким, що втратило чинність.

Вказане рішення доведене до відома відповідача листом від 15.02.2011 р. за вих. №221/02-11.

За вих. №351/02-11 від 07.03.2011 р. позивач надіслав відповідачу лист-відповідь, в якому повідомив, що рішенням Миколаївської міської ради від 24.03.2006 р. №9728/5 втратило чинність, а продаж земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється за результати земельних торгів. Оскільки жодних об'єктів нерухомості ПП “Ліана-М” на вищевказаній земельній ділянці не розташовано, земельна ділянка продажу у власність відповідачу не підлягає.

28.02.2011 р. відповідач звернувся до позивача із заявою про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 0,015 га, що знаходиться на перехресті вул. Львівська-вул. Л.Українки-пл. Ринок в м. Миколаєві.

Рішенням Миколаївської міської ради від 08.04.2011 р. №141, у зв'язку із відсутністю у ПП “Ліана-М” правовстановлюючих документів на землю, припинено право користування земельною ділянкою площею 0,00637 га, яка використовується ПП “Ліана-М” для розміщення торгового кіоску. Вказаним рішенням також зобов'язано відповідача звільнити земельну ділянку з 01.05.2011 р.

Дане рішення доведене до відома відповідача листом від 13.04.2011 р. за вих. №587/02-11.

13.04.2011 р. відповідач звернувся до позивача із заявою про надання земельної ділянки площею 0,015 га, що знаходиться на перехресті вул. Львівська-вул. Л.Українки-пл. Ринок в м. Миколаєві в оренду з метою подальшого викупу.

За вих. №623/02-11 від 18.04.2011 р. позивач надіслав відповідачу лист-відповідь, в якому повідомив, що продаж земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється за результати земельних торгів. Оскільки жодних об'єктів нерухомості ПП “Ліана-М” на вищевказаній земельній ділянці не розташовано, земельна ділянка може бути продана тільки через земельні торги переможцю аукціону.

27 липня 2011 р. комісією Миколаївської міської ради з питань землеустрою, містобудування та охорони навколишнього середовища проведено обстеження земельної ділянки площею 0,00637 га на перехресті вул. Львівська, вул. Л.Українки, пл. Ринок в м. Миколаєві та встановлено, що на вказаній земельній ділянці розміщено два торгові кіоски, земельна ділянка використовується відповідачем без жодних правовстановлюючих документів.

9 вересня 2011 р. уповноваженим представником Управління Держкомзему у Миколаївському районі Львівській області складено акт обстеження земельної ділянки, в якому встановлено, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку за адресою м. Миколаїв, перехрестя вул. Львівська, Л.Українки, пл. Ринок. Вказаний акт перевірки було складено в присутності представника відповідача, від підписання акту він відмовився.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, станом на дату судового розгляду відповідач земельну ділянку за адресою м. Миколаїв, перехрестя вул. Львівська, Л.Українки, пл. Ринок не звільнив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільне зайняття земельної ділянки –будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування  (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Вищевказана земельна ділянка є комунальною власністю і відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України перебуває у розпорядженні Миколаївської міської ради Миколаївського району Львівської області.

Відповідно до вимог п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону регулювання земельних відносин.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, право оренди землі посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідачем в судових засіданнях не було представлено доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою, клопотань про витребування таких доказів не заявлялося. Представник позивача зазначив, що жодних рішень компетентними органами щодо надання вищевказаної земельної ділянки у власність чи користування відповідачу не приймалися.

Посилання представника відповідача на рішення Миколаївської міської ради від 24.03.2006 р. №9728/5, яким відповідачу було надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження земельної ділянки, як на правомірність користування є безпідставним, оскільки станом на дату судового розгляду ним не представлено доказів виконання вимог вказаної ухвали, зокрема, виготовлення, погодження та подання таких матеріалів на затвердження ради для отримання правовстановлюючого документа.

Слід також зазначити, що рішення Миколаївської міської ради від 24.03.2006 р. №9728/5 визнано таким, що втратило чинність відповідно до рішення Миколаївської міської ради від 10.02.2011 р. №93 на підставі  п. 3 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву”.

Згідно п. 3 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку.

Судом встановлено, що рішення Миколаївської міської ради від 10.02.2011 р. №93 та рішення Миколаївської міської ради від 08.04.2011 р. №141 станом на дату розгляду справи № 5015/4072/11 є чинними.

В роз'ясненнях Пленуму Вищого господарського суду України, що затверджені постановою від 17.05.2011 р. №6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” зазначено, що дозвільні документи на право торгівлі не надають права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України. Розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України (п. 3.3.).

Як вбачається з листа Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель №6-8-1137/705 від 15.07.2006 р., місцем для розміщення малої архітектурної форми визнається земельна ділянка несільськогосподарського призначення, право на яку набувається суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до земельного законодавства.

Мала архітектурна форма встановлюється на земельній ділянці на підставі дозволу (документу, що дає право суб'єкту підприємницької діяльності на розміщення малої архітектурної форми, який видається органом містобудування та архітектури), але за умови виникнення права на земельну ділянку.

Отже, особи, які здійснюють торгівлю з кіосків, палаток, інших споруд, що мають ознаки МАФ, повинні мати правовстановлюючі документи на відповідну земельну ділянку (державний акт чи договір оренди земельної ділянки).

Згідно п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Частиною 1 ст. 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України).  

Відповідно до абз. 3 ст. ст. 48 Закону України “Про охорону земель”, забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи користування, у тому числі на умовах оренди, земельною ділянкою, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки відповідач користуєть земельною ділянкою без необхідних на таке користування документів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, та підлягають до задоволення повністю.

Враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 12, 125, 126, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 48 Закону України “Про охорону земель”  та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Зобов'язати Приватне підприємство “Ліана-М”, м. Миколаїв, вул. Базарна, 1, Львівська область (ідентифікаційний номер 22362070) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,00637 га, що знаходиться м. Миколаєві, Львівської області на перехресті вул. Львівська, вул. Л.Українки, пл. Ринок та повернути дану земельну ділянку Миколаївській міській раді Миколаївського району Львівської області, м. Миколаїв, вул. Шептицького, 82, Львівська область (ідентифікаційний код 26411657).

3.          Зобов'язати Приватне підприємство “Ліана-М”, м. Миколаїв, вул. Базарна, 1, Львівська область (ідентифікаційний номер 22362070) привести самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,00637 га, що знаходиться м. Миколаєві, Львівської області на перехресті вул. Львівська, вул. Л.Українки, пл. Ринок у придатний для використання стан, включаючи перенесення малих архітектурних форм –торгових кіосків, які на ній розташовані.

4.          Стягнути з Приватного підприємства “Ліана-М”, м. Миколаїв, вул. Базарна, 1, Львівська область (ідентифікаційний номер 22362070) на користь Миколаївської міської ради Миколаївського району Львівської області, м. Миколаїв, вул. Шептицького, 82, Львівська область (ідентифікаційний код 26411657) 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.