Постанова

від 10.10.2011 по справі 8/479-08

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2011                                                                                           № 8/479-08

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес  Л.О.

суддів:             

при секретарі:            

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1; ОСОБА_2 за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю;

Від третьої особи: не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово – будівельних робіт»

на рішення Господарського суду Київської області від 20.01.2009р.

у справі № 8/479-08 (суддя – Чорна Л.В.)

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1  

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово – будівельних робіт» (далі - ДП МОУ «БЦ УВБР»)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області

про припинення землекористування відповідача на земельній ділянці; про визнання права користування (оренди) земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.01.2009 у справі №8/479-08  задоволено позовні вимоги: припинено право землекористування Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово – будівельних робіт» на земельній ділянці площею 1,00 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під нежитловими будівлями, а саме, цегляної, залізобетонної адміністративно – побудованої будівлі, зазначену в плані «А-2», площею 208,00 м2, цегляної будівлі ПТО з майстернями під літерою «Б», площею 512,2 м2, будівлю складу – «В-1», площею 141,7 м2, цегляної будівлі котельної – «Г», площею 4,0 м2 та для їх обслуговування; визнано за Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 право на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під нежитловими будівлями, а саме цегляної, залізобетонної адміністративно – побудованої будівлі, зазначену в плані «А-2», площею 208,00 м2, цегляної будівлі ПТО з майстернями під літерою «Б», площею 512,2 м2, будівлю складу – «В-1», площею 141,7 м2, цегляної будівлі котельної – «Г», площею 4,0 м2 в розмірі 1,00 га згідно акту погодження межі земельної ділянки від 05.09.2007 та кадастрового плану.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово – будівельних робіт» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 20.01.2009 у справі №8/479-08  та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач  вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 20.01.2009 року прийняте по неповно з‘ясованим обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник, зокрема, звертає увагу на те, що надання позивачу земельної ділянки в оренду Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області відбулося з порушенням статтей 123, 124 Земельного кодексу України.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому повністю заперечує проти її доводів, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

                    Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.04.2009  апеляційне провадження у даній справі №8/479-08  було зупинено до розгляду Київським окружним  адміністративним судом адміністративної справи №2-а-40/09 за позовом Заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та ДП МОУ «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської  області, третя особа - ОСОБА_1. про скасування розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 02.07.2008р. № 439  та прийняття ним відповідного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 поновлено  апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 21.09.2011р., оскільки вищевказана адміністративна справа  розглянута Київським  окружним адміністративним судом. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2011р.позов Заступника військового прокурора Білоцерківського  гарнізону було задоволено.

В судове засідання 21.09.2011р. представник відповідача з’явився, представники позивача та третьої особи не з’явилися.

Від третьої особи - Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області  через канцелярію суду надійшло письмове клопотання  розглянути справу № 8/479-08 за відсутності  представника третьої особи.

Ухвалою суду від 21.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 03.10.2011р.

Ухвалою суду від 03.10.2011 розгляд справи було відкладено на 10.10.2011.

10.10.2011 в судове засідання з‘явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з‘явився.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи,  колегія суддів встановила наступне.

                    До Господарського суду Київської області звернулася з позовною заявою Фізична особа- – підприємець ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово – будівельних робіт» про припинення землекористування відповідача на земельній ділянці; про визнання права користування (оренди) земельною ділянкою

Позивач просить припинити землекористування відповідача на земельній ділянці площею 1,00га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під нежитловими будівлями, а саме, цегляної, залізобетонної адміністративно-побудованої будівлі, зазначену в плані „А-2", площею 208,0м2, цегляної будівлі ПТО з майстернями під літерою „Б", площею 512,2м2, будівлю складу - ,,В-Г', площею 141,7м", цегляної будівлі котельної - „Г", площею 4,0м та для їх обслуговування та визнати за ним право користування (оренди) земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під нежитловими будівлями цегляної, залізобетонної адміністративно-побудованої будівлі, зазначену в плані „А-2", площею 208,0м2, цегляної будівлі ПТО з майстернями під літерою „Б", площею 512,2м2, будівлю складу - „В-1", площею 141,7м2, цегляної будівлі котельної - „Г", площею 4,0м2 в розмірі 1,00га, згідно акту погодження межі земельної ділянки від 05.09.2007р. та кадастрового плану.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, посилаючись на ст.ст. 1,3, 10, 14 Закону України „Про Збройні Сили України", ст.ст. 84, 124, 149 Земельного кодексу України, рішення ХУ сесії 23-го скликання Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 30.08.2000р., доручення Кабінету Міністрів України №4889/3/1-07 від 31.01.2007р. Також, відповідач посилається на оскарження розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області №439 від 02.07.2008р. „Про передачу в оренду земельної ділянки" до Київського окружного адміністративного суду.

Третя особа - Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області у своїх письмових поясненнях на адресу Господарського суду Київської області  вважає, що даний позов  підлягає задоволенню, оскільки позивач- ФОП ОСОБА_1 набув право власності на об‘єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2004р.

Третя особа також посилається на ч.2 ст.120 ЗК України, відповідно до  норм якої, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження, до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Крім того, третя особа звертає увагу на те, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_1 згідно з договором оренди земельної ділянки.

Колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо  задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Згідно ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України, покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Міністерство оборони України, відповідно до ст. 3 цього Закону є центральним органом виконавчої влади військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

В свою чергу, ст.. 10 Закону України «Про Збройні Сили України» на Міністерство оборони України покладені завдання по здійсненню управління військовим майном і майном підприємств, організацій і установ, що належать до сфери його управління, а також забезпеченню життєдіяльності Збройних Сил України, їх функціонування, бойової та мобілізаційної готовності, боєздатності, постачання озброєння та військової техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна в межах коштів, передбачених державним бюджетом, і здійснення контролю їх ефективного використання.

Статтею 14 Закону України «Про Збройні Сили України» встановлено, що земля, вода, інші природні ресурси, а також майно, закріплене за військовими навчальними закладами, організаціями та установами Збройних Сил України - є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від усіх видів податків.

Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово - будівельних робіт» є складовою частиною Збройних Сил України, підпорядковане Міністерству оборони України, у своїй діяльності керується Законами України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України і є структурним підрозділом Міністерства оборони України. Основні фонди, матеріальні цінності ДП МОУ «БЦ УВБР» є державною власністю, перебувають у сфері управління Міністерства оборони України і закріплені за ДП МОУ «БЦ УВБР» на праві оперативного управління.

Так, відповідно до рішення ХУ сесії 23-го скликання Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 30 серпня 2000 року Державному підприємству Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово - будівельних робіт» надано у постійне користування 7,8035 га землі для розміщення існуючої виробничої бази та адміністративної будівлі, що підтверджено державним актом на право постійного користування землею 1 - КВ № 003659.

Частина 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, в т.ч. Законом України «Про використання земель оборони» від 27.11.2003 р. №1345-IV (далі – Закон України «Про використання земель оборони»).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Статтею 65 Земельного кодексу України визначено, що землями оборони визначаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Згідно із ст.77 Земельного кодексу України землями оборони визначаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово - навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Статтею 84 Земельного кодексу України вказано, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності, а також те, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну та приватну власність, належать землі оборони.

На момент передачі спірної земельної ділянки, суб'єктом її права власності являлась держава в особі Міністерства оборони України, а її безпосереднім користувачем – Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт»

Статтею 149 Земельного кодексу України передбачено, що вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів на підставі рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до п. 45 Положення про порядок надання у користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 483 від 22.12.1997 р., передача земель місцевим органам влади проводиться лише за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Як вбачається з матеріалів справи, такої згоди Міністерство оборони України не надавало. Не надавалось такої згоди і ДП МОУ «БЦ УВБР», яке є безпосереднім землекористувачем.

Нормами ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Набування права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб).

Отже, питання щодо відведення земельної ділянки Фізичній особі-підприємцю - ОСОБА_1 в оренду під нежитловими будівлями можливо тільки при наданні згоди Міністерства оборони України та на умовах аукціону.

Також, відповідно до Доручення Кабінету Міністрів України від 31.01.2007року №889/3/1-07 Міністерству оборони України доручено зупинити операції з реалізації та передачі земель оборони (у тому числі під об'єктами нерухомості), в зв’язку з чим на даний час вилучення земельної ділянки під проданими будівлями не є можливим.

В позовній заяві міститься посилання на Договір купівлі-продажу від 25.03.2004р., відповідно до якого позивач придбав у ОСОБА_4 нежитлові будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_1. На земельній ділянці розташовані: цегляна, залізобетонна адміністративно - побудова будівля, зазначена в плані „А-2", площею 208,00м2; цегляна будівля ПТО з майстернями - „Б", площею 512,2м2; цегляна будівля складу - ,3-1", площею 141,7м2; цегляна будівля котельні - „Г", площею 4,0м2.

Вказані нежитлові будівлі належали продавцю на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого ОСОБА_5 приватним нотаріусом Білоцерківського територіального округу 09 грудня 2003р. за реєстром №12085 та зареєстрованого в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації 12.12.2003р. за №710 в книзі №11.

Договір купівлі-продажу з позивачем посвідчений державним нотаріусом Кушнір А.Б. другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області.

Позивач посилається на Розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області № 439 від 02.07.2008 р. «Про передачу в оренду земельної ділянки». Вказаним розпорядженням вилучено із забудовних земель промисловості Фурсівської сільської ради земельну ділянку площею 1,00 га; надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку ПП - ОСОБА_1 загальною площею 1,00 га; доручено заступнику голови райдержадміністрації ОСОБА_6 підписати договір оренди земельної ділянки від імені райдержадміністрації.

Даним розпорядженням Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області  незаконно вилучила земельну ділянку площею 1,00 га з державної власності –земель оборони та передала її приватній особі, порушивши при цьому ст..ст.20,21,65,77,84,149,151 Земельного кодексу України,що також підтверджено постановою  Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2011р., якою визнано протиправним і скасовано Розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що підтверджують право оренди на земельну ділянку орієнтовною площею 0,7 га Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 під викуплені нежитлові будівлі в адміністративних межах Фурсівської сільської ради» №241 від 24.04.2007 р.; визнано протиправним і скасовано Розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області «Про передачу в оренду земельної ділянки» №439 від 02.07.2008 р.

Суд першої інстанції своїм рішенням незаконно вилучив земельну ділянку у відповідача без зміни цільового призначення із земель оборони на землі іншого призначення, що є порушенням ст. ст..20, 21 Земельного кодексу України.

Статтею 4 Закону України «Про використання земель оборони» визначено вичерпний перелік використання земель оборони. Будь-якого рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки у передбаченому законом порядку не приймалося.

Посилання позивача на Акт погодження меж земельної ділянки є необґрунтованим, оскільки в Акт не було включено ДП МОУ «БЦ УВБР», яке є основним суміжним землекористувачем, адже спірна земельна ділянка знаходиться в межах земель оборони. В свою чергу, межі земельної ділянки з відповідачем не погоджувалися.

Крім того, слід звернути увагу на те, що позивач користується спірною земельною ділянкою площею 1,00 га, в свою чергу, під спорудами знаходяться землі площею 0,10 га, що є порушенням ст. 377 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України.

Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції необґрунтовано припинено право землекористування Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово – будівельних робіт» на земельній ділянці площею 1,00 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під нежитловими будівлями, а саме, цегляної, залізобетонної адміністративно – побудованої будівлі, зазначену в плані «А-2», площею 208,00 м2, цегляної будівлі ПТО з майстернями під літерою «Б», площею 512,2 м2, будівлю складу – «В-1», площею 141,7 м2, цегляної будівлі котельної – «Г», площею 4,0 м2 та для їх обслуговування; визнано за Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 право на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під нежитловими будівлями, а саме, цегляної, залізобетонної адміністративно – побудованої будівлі, зазначену в плані «А-2», площею 208,00 м2, цегляної будівлі ПТО з майстернями під літерою «Б», площею 512,2 м2, будівлю складу – «В-1», площею 141,7 м2, цегляної будівлі котельної – «Г», площею 4,0 м2 в розмірі 1,00 га згідно акту погодження межі земельної ділянки від 05.09.2007 та кадастрового плану.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово- – будівельних робіт» є обґрунтованою і  підлягає  задоволенню.

Рішення Господарського суду Київської області від 20.01.2009 у справі №8/479-08 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові, оскільки судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

          Відповідно до ст.49  ГПК України при відмові  в позові  судові витрати покладаються на позивача, при задоволенні  апеляційної скарги  відповідача – на позивача.

Керуючись ст..ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу  Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово – будівельних робіт» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 20.01.2009 у справі №8/479-08 скасувати та відмовити у  позові.

3. Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1)  на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово- – будівельних робіт» (09104, Київська область, м. Біла Церква, Гайок, 4; ідентифікаційний код 07554701; р/р 26009301180030 в БЦ відділенні ПІБ, МФО 321057) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. - державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ».

Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

4. Матеріали справи № 8/479-08 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді