Постанова

від 01.11.2011 по справі 16/062-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2011                                                                                           № 16/062-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Дикунської  С.Я.

суддів:             

при секретарі:            

За участю представників:

від позивача                                             не з’явився

від відповідача                                        ОСОБА_1 (дов. № 1 від 10.05.2011 р.)

розглянувши апеляційну скаргу        Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоттей

                                                                  Україна»

на рішення  

господарського суду                              Київської області

від                                                             05.07.2011 р.

у справі                                                   № 16/062-11 (суддя Христенко О.О.)

за позовом                                               Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.М.»

                                                                  (далі ТОВ «А.В.М.»)

до                                                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоттей

                                                                  Україна» (далі ТОВ «Хоттей Україна»)

про                                                            стягнення 173 685,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 05.07.2011 р. по справі № 16/062-11  позов задоволено повністю : з ТОВ «Хоттей Україна» стягнуто на користь ТОВ «А.В.М.» 173 685,60 грн. основного боргу, 1 736,60 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом  при прийнятті рішення не взято до уваги, що сторонами не погоджено істотних умов договору оренди, а також тієї обставини, що відповідачем орендоване приміщення не використовувалось тощо.

      В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити за наведених в скарзі підстав.  

      Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справ не надав, тому апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності.

      Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

      Так, 19.04.2011 р. ТОВ «А.В.М.» звернулось до  господарського суду Київської області  з позовом до ТОВ «Хоттей Україна» про стягнення 173 685,60 грн. боргу. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що між ТОВ «А.В.М» (орендодавець) та ТОВ «Хоттей Україна» (орендар) 25.02.2008 р. укладено договір оренди приміщень № 4-3/2008 (далі Договір), за умовами п. 1 якого, позивач передав в оренду, а відповідач прийняв в оренду приміщення. Адреса будинку з приміщенням, що орендується: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, 21-й км Житомирського шосе, 7 (п. 1.1 Договору), загальна площа  - 94,6 кв. м. (п. 1.2 Договору). Відповідно до п. 2 Договору  орендоване приміщення орендарем використовується під офісні приміщення. В супереч умовам Договору відповідачем з моменту прийняття приміщення в оренду і до дати подання позову орендні платежі не сплачувались, заяв про розірвання Договору позивачу не надсилалось, приміщення з оренди не поверталось. В зв’язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача орендну плату за 36 місяців  в розмірі 173 685,60 грн. тощо.

       Позиція відповідача по справі, викладена в відзиві на позов, відповідає доводам апеляційної скарги.

       Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.

       Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що на виконання Договору позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 94,6 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі від 01.03.2008 р., який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

       Відповідно до п. 5.1 Договору, розмір орендної плати складає 51,00 грн. (з ПДВ) за 1 кв.м за один місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 7 числа кожного поточного місяця оренди за відповідний місяць оренди (п. 5.2 Договору).

      Враховуючи передачу в оренду приміщення площею 94,6 кв. м, вартість оренди такого приміщення складає 4 824,60 грн. на місяць.

      Термін оренди  на підставі п. 4 Договору встановлено з 01.03.2008 р. по 28.02.2009 р., одночасно визначено, що якщо жодна сторона в термін 30 діб до закінчення Договору не заявить про намір його розірвати, Договір пролонгується на 1 рік.

      Відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що Договір є неукладеним, адже сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, зокрема, щодо складу і вартості майна та використання амортизаційних відрахувань.

      Дослідивши заперечення відповідача, місцевим судом встановлено, що Договір є укладеним  в частині  визначених сторонами умов Договору, зокрема: щодо предмету, майна, ціни, строків сплати тощо, згоду сторін на такі умови підтверджують наявні на Договорі  підписи сторін та їх печатки.

     Крім цього, визнання відповідачем Договору укладеним підтверджує факт його звернення до господарського суду м. Києва з позовом про розірвання цього Договору. Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.03.2011 р. згадані позовні матеріали повернуто ТОВ «Хоттей Україна» без розгляду.   

      В ході розгляду справи по суті судом дано оцінку наданому відповідачем акту про недопуск на орендовану територію для розвантаження від 28.03.2008 р. й встановлено,  що цей акт складено про недопуск до складських приміщень, які орендуються за Договором оренди № 3-3/2008, а предметом розгляду у даній справі є оренда офісних приміщень за Договором № 4-3/2008 від 25.02.2008 р., цей акт складено в односторонньому порядку без участі представників позивача тощо.

      Крім цього, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження факту  вживання ним заходів щодо відновлення свого порушеного права (ст.ст. 762, 766 ЦК України), а саме - щодо зменшення орендної плати, або відмови від Договору, або розірвання Договору у зв‘язку із неможливістю використовувати офісне приміщення.

     Як встановлено місцевим судом, позивач на виконання ст. 765 ЦК України  передав наймачеві (відповідачу) майно у встановлений  Договором строк згідно акту від 01.03.2008 р.. З огляду на встановлені місцевим судом обставини, між сторонами фактично розпочались відносини оренди, адже майно було передано в оренду  відповідачу.

      Договором  ( п. 8) передбачено повернення майна з оренди  за актом приймання-передачі. Доказів припинення орендних відносин відповідачем місцевому суду не надано, зокрема, не надано й  відповідного акту про повернення майна позивачу.

     За відсутності акту про повернення майна з оренди, майно вважається  таким, що перебуває у володінні та користуванні відповідача за актом прийому-передачі від 01.03.2008 р., складеним у зв’язку з виконанням Договору.

     Місцевим судом було встановлено, що в результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті орендної платежів за період з 01.03.2008 р. по 28.02.2011 р. утворилась заборгованість в розмірі 173 685,60 грн. (94,6 м.кв. х 51 грн. х 36 місяців).

     Оскільки цю заборгованість відповідачем  за Договором  до прийняття рішення не погашено, місцевий суд на підставі ст.ст. 509, 526, 762 ЦК України, ст. 193 ГК України дійшов висновку про те,   ії розмір відповідає фактичним обставинам справи й вимога про стягнення з відповідача 173 685,60 грн. підлягає задоволенню тощо.

      За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення  наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.  

      Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.    

      Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105  ГПК  України,  Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоттей Україна» залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 05.07.2011 р. по справі № 16/062-11 - без змін.

     Матеріали справи № 16/062-11 повернути до господарського суду Київської області.  

     Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

04.11.11 (відправлено)