Постанова

від 08.11.2011 по справі 22/235

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2011 № 22/235

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Сотнік ова С.В.

суддів:

за участю секретаря

представників

від позивача - не з' явивс я,

від відповідача - ОСОБА _1 (дов. від 22.04.2011),

розглянувши

апеляційну скаргу Публічн ого акціонерного товариства “Київенерго”

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011

у справі № 22/235 (суддя Самсін Р. І.)

за позовом Комунального пі дприємства “Київпастранс” в особі філії Автобусний парк № 5

до Публічного акціонерног о товариства “Київенерго” в особі Структурного відокрем леного підрозділу “Енергозб ут Київенерго”

про стягнення грошових кош тів

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємст во “Київпастранс” звернулос ь з позовом про стягнення з Пу блічного акціонерного товар иства “Київенерго” грошових коштів в розмірі 223 153,46 грн., 12 260,32 г рн. 3% річних, а всього 235 413,78 грн.

15.09.2011 позивач заявив уточненн я до позову, згідно з якими про сив суд додатково до заявлен их раніше вимог, зобов'язати в ідповідача здійснити перера хунок вартості спожитої тепл ової енергії на постачання у гарячій воді за період з 01.12.2008р . по 01.03.2009р. відповідно до дійсно го тарифу 171,62 грн. без ПДВ за 1 Гк ал у відповідності до розпор ядження № 86 від 31.01.2007р. “Про затве рдження тарифів на теплову е нергію та встановлення, пого дження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячо ї води для відпуску бюджетни м установам і організаціям, і ншим споживачам”. Зазначена заява не прийнята судом перш ої інстанції до розгляду.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 19.09.2011 у спра ві № 22/235 позов задоволено частк ово; стягнуто з Публічного ак ціонерного товариства “Київ енерго” на користь Комунальн ого підприємства “Київпастр анс” в особі Автобусного пар ку № 5 107104,34 грн. надмірно сплачен их коштів, 220,07 грн. 3% річних, 1339,15 гр н. судових витрат; в іншій част ині в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказани м судовим рішенням, відповід ач звернувся до Київського а пеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ріше ння суду першої інстанції ві д 19.09.201, прийняти нове рішення, я ким в позові відмовити повні стю.

Ухвалою від 13.10.2011 прийнято до провадження апеляційну скар гу Публічного акціонерного т овариства “Київенерго”.

Відповідно до розпоряджен ня заступника Голови суду ві д 31.10.2011 склад судової колегії бу ло змінено, доручено здійсне ння апеляційного провадженн я у справі № 22/235 колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сотніков С.В., судді: Дзюбко П.О ., Сулім В.В.

01.11.2011 в судовому засіданні бу ло оголошено перерву до 08.11.2011 ві дповідно до ст. 77 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни.

В день слухання справи пред ставник позивача в судове за сідання не з' явився, та нада в клопотання про розгляд спр ави за його відсутності.

Колегія суддів, розглянувш и доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши поясненн я представника відповідача, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду п ершої інстанції зміні з огля ду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2002 року між АЕК “Київенерго” та Автобусним парком № 5 КП “Київпастранс” у кладено договір № 730363 на постач ання теплової енергії у гаря чій воді, предмет якого визна чений у розділі 1 договору і та ким є постачання, користуван ня та своєчасна сплата в повн ому обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умо вах передбачених договором ( далі - Договір).

Згідно з додатковою угодою від 01.03.2011р. було змінено номер д оговору 730361 на № 720098, а усі інші ум ови Договору залишені без зм ін (п. 1.1, п. 3 додаткової угоди).

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002 року (п. 8.1. договору). За умов ами п. 8.4 договору, договір вваж ається пролонгованим на кожн ий наступний рік, якщо за міся ць до закінчення строку дії п ро його припинення не буде пи сьмово заявлено однією із ст орін. Доказів припинення дог овору в установленому порядк у суду не надано.

Відповідно до умов Договор у відповідач зобов' язався п остачати теплову енергію у в игляді гарячої води в кілько сті та обсягах визначених у Д одатку № 1 до цього Договору, а позивач зобов'язався викону вати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які пер едбачені в Додатку до Догово ру (п. 2.2.1, 2.3.2).

При виконанні умов цього До говору сторони зобов' язуют ься керуватися тарифами, зат вердженими Київською місько ю держадміністрацією, іншими нормативно-правовими актами , чинним законодавством (п. 2.1).

Спір у даній справі виник у зв' язку з відсутністю, на ду мку позивача, підстав для спл ати за спожиту теплову енерг ію у період грудень 2008 року - л ютий 2009 року за тарифами встан овлених скасованими розпоря дженнями органу місцевого са моврядування про затверджен ня тарифів та послуги з тепло постачання в сумі 107104,35 грн., а та кож за період березень - лис топад 2009 року у зв' язку з попе редньою оплатою за Договором , а всього в сумі 223153,46 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК Ук раїни підставами виникнення цивільних прав та обов' язк ів, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 ЦК України, цивіл ьні обов'язки виконуються у м ежах, встановлених договором або актом цивільного законо давства. Зобов'язання має вик онуватися належним чином від повідно до умов договору та в имог ЦК України, інших актів ц ивільного законодавства, а з а відсутності таких умов та в имог - відповідно до звичаїв д ілового обороту або інших ви мог, що звичайно ставляться (52 6 ЦК України). Одностороння від мова від зобов' язання, в сил у ст. 525 ЦК України, не допускаєт ься.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України, суб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання від повідно до закону, інших прав ових актів, договору, а за відс утності конкретних вимог щод о виконання зобов'язання - від повідно до вимог, що у певних у мовах звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст . 20 Закону України “Про теплоп остачання” визначено, що тар ифи на теплову енергію, реалі зація якої здійснюється суб' єктами господарювання, що за ймають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тар ифи на виробництво, транспор тування та постачання теплов ої енергії, крім тарифів на ви робництво теплової енергії д ля суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване в иробництво теплової і електр ичної енергії та/або викорис товують нетрадиційні та поно влювані джерела енергії, зат верджуються Національною ко місією регулювання ринку ком унальних послуг України та о рганами місцевого самовряду вання в межах повноважень, ви значених законодавством.

Матеріалами справи підтве рджується, що відповідачем н арахована плата за споживанн я теплової енергії за період з грудня 2008р. по лютий 2009р. в розм ірі 344 917, 72 грн. (121 543, 68 грн. у грудні 20 08р., 161 553, 12 грн. у січні 2009р., 61 820, 92 грн. у лютому 2009р.) на підставі тарифі в, встановлених розпорядженн ями Київської міської держав ної адміністрації № 1662, № 1663 від 27.11.2008р., 1780/1 від 25.12.2008р., № 127, 128 від 05.02.2009р.

Проте, зазначені розпорядж ення скасовані Указами Прези дента України № 1199/2008 від 24 грудн я 2008р., 65/2009 від 3 лютого 2009р., № 76/2009 від 09.02.2009р. як такі, що суперечать Ко нституції та Законам України .

Відповідно до вимог ст. 19 Кон ституції України правовий по рядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яки х ніхто не може бути примушен ий робити те, що не передбачен о законодавством. Органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком місцевого гос подарського суду, що нарахув ання відповідачем плати за т еплову енергію на підставі т арифів, встановлених скасова ними розпорядженнями є безпі дставним.

До 1 грудня 2008 року тарифи на т еплову енергію, що виробляєт ься відповідачем, були затве рджені розпорядженням Київс ької міської державної адмін істрації № 86 від 31 січня 2007р. в ре дакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007р.

Розпорядження Київської м іської державної адміністра ції № 1662 від 27 листопада 2008 року п ро втрату чинності розпорядж ення № 86 від 31 січня 2007р. скасова не.

Розпорядженням Київської міської державної адміністр ації № 230 від 2 березня 2009р. з 10 лют ого 2009р. поновлено у дії розпор ядження № 86 від 31 січня 2007р. в ред акції розпорядження № 715 від 18 ч ервня 2007р.

За таких обставин, колегія с уддів вважає обґрунтованим в исновок суду першої інстанці ї про необхідність здійсненн я нарахування плати за тепло ву енергію, спожиту протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року з а тарифами затвердженими роз порядження Київської місько ї державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007р. в редакції роз порядження № 715 від 18 червня 2007р.

Враховуючи, що позивачем сп ожито у період з грудня 2008 року по лютий 2009 року включно 645,3 Гка л теплової енергії, то останн ій зобов' язаний сплатити 132 895,66 грн. (645,3*171,62 грн. + 20% ПДВ).

Матеріалами справи підтве рджено, що позивач оплатив по слуги з постачання теплової енергії за Договором у зазна чений період в розмірі 225000 грн. за наступними платіжними до рученнями: від 28.11.2008 на суму 15000 гр н., від 08.12.2008 на суму 30000 грн., 30.12.2008 на с уму 90000 грн., від 29.01.2009 на суму 50000 грн ., 25.02.2009 на суму 40000 грн.

При цьому, платіжним доруче нням від 24.11.2008 на суму 15000 грн. пози вачем сплачено послуги з пос тачання теплової енергії за листопад 2008 року, що не може бут и враховано як передплата за грудень 2008 року, на що місцевий господарський суд уваги не з вернув, помилково включивши зазначену суму у спірний роз рахунковий період.

З врахуванням наведеного к олегія суддів вважає помилко вим висновок суду першої інс танції про переплату в сумі 107 104,34 грн., оскільки матеріалами справи підтверджена оплата п озивачем послуг з постачання теплової енергії за спірний період грудень 2008 року - люти й 2009 року в сумі 92104,34 грн.

Таким чином, місцевим госпо дарським судом помилково виз нано встановленими обставин и, які не доведені належними т а допустимими доказами, що ви знається підставою для зміни оскаржуваного рішення в час тині стягнення суми безпідст авно набутих грошових коштів .

Відповідно до ст. 1212 Цивільно го кодексу України особа, яка набула майно або зберегла йо го у себе за рахунок іншої осо би (потерпілого) без достатнь ої правової підстави (безпід ставно набуте майно), зобов'яз ана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана пове рнути майно і тоді, коли підст ава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення ці єї глави застосовуються тако ж до вимог про повернення вик онаного однією із сторін у зо бов'язанні.

Колегією суддів визнаютьс я помилковими доводи, виклад ені в апеляційній скарзі щод о безпідставного застосуван ня місцевим господарським су дом до спірних правовідносин положень ст. 1212 Цивільного код ексу України, оскільки у позо вній заяві позивачем визначе но спірну суму, саме як безпід ставно сплачену на підставі скасованих актів органу місц евого самоврядування.

Щодо позовних вимог про стя гнення попередньої оплати за Договором за період березен ь - листопад 2009 року, то колегія суддів погоджується з місце вим господарським судом про їх безпідставність з огляду на те, що відповідно до ст. 693 Ци вільного кодексу України дог овором може бути встановлено обов' язок покупця здійснит и попередню оплату товару. Пр и цьому у разі якщо продавець , який одержав суму попереднь ої оплати не здійснить перед ачу товару, то покупець має пр аво вимагати передання оплач еного товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем не надано доказі в на підтвердження ненадання послуг з теплопостачання на суму попередньої оплати, яка здійснена позивачем за пері од березень - листопад 2009 року. Крім того, із доданих до позов ної заяви платіжних доручень вбачається, що позивачем зді йснювалась оплата боргу згід но позовної заяви та претенз ії, а не попередня оплата за До говором.

Враховуючи наведене, колег ія вважає, що у господарськог о суду відсутні підставі для задоволення позовних вимог про стягнення сум, які були сп лачені у період березень - лис топад 2009 року в загальному роз мірі 170055,85 грн.

Крім суми основної заборго ваності позивачем заявлено д о стягнення три відсотки річ них на підставі ст. 625 Цивільно го кодексу України в розмірі 12260,32 грн.

Статтею 612 Цивільного кодек су України визначено, що борж ник вважається таким, що прос трочив, якщо він не приступив до виконання зобов' язання або не виконав його у строк, вс тановлений договором або зак оном.

Частиною 2 статті 530 Цивільно го кодексу України встановле но, якщо строк (термін) виконан ня боржником обов'язку не вст ановлений або визначений мом ентом пред'явлення вимоги, кр едитор має право вимагати йо го виконання у будь-який час. Б оржник повинен виконати таки й обов'язок у семиденний стро к від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного вик онання не випливає із догово ру або актів цивільного зако нодавства.

Відповідно до статті 625 Циві льного кодексу України боржн ик не звільняється від відпо відальності за неможливість виконання грошового зобов' язання. Боржник, який простро чив виконання грошового зобо в' язання, на вимогу кредито ра зобов' язаний сплатити су му боргу з урахуванням встан овленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Позивач звернувся до відпо відача із претензією від 06.04.2011 № 260/юр про перерахування суми н адмірно сплачених грошових к оштів за Договором протягом десятиденного строку, яку ос танній отримав 13.04.2011.

Таким чином, обов' язок від повідача повернути суму борг у виник 25.04.2011, про що вірно зазна чено судом першої інстанції.

Враховуючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанц ії підлягає зміні в частині с тягнення основного боргу, то зміні і підлягають три відсо тки річних, нараховані на сум у заборгованості.

За розрахунком апеляційно го господарського суду обґру нтованими є вимоги позивача про стягнення 189,26 грн. 3% річних з а період з 25.04.2011 по 20.05.2011.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 101 ГПК України апел яційний господарський суд не зв' язаний доводами апеляці йної скарги і перевіряє зако нність і обґрунтованість ріш ення місцевого господарсько го суду у повному обсязі.

Апелянтом не надано беззап еречних доказів на підтвердж ення тих доводів, на які він по силається в апеляційній скар зі в заперечення наявності с уми заборгованості за Догово ром.

У зв' язку зі зміною рішенн я місцевого господарського с уду та частковим задоволення м позовних вимог, підлягають зміні і розподіл судових вит рат.

Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України державне мито пок ладається у спорах, що виника ють при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторон и пропорційно розміру задово лених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача н а користь позивача підлягає стягненню 922,93 грн. витрат по оп латі державного мита та 92,52 грн . витрат на інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу за розгляд справи в су ді першої інстанції, а всього 1015,45 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103 - 105 ГПК України Київський апеляційн ий господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Пуб лічного акціонерного товари ства “Київенерго” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського су ду міста Києва від 19.09.2011 у справ і № 22/235 змінити.

3. Викласти пункт другий рез олютивної частини рішення Го сподарського суду міста Києв а від 19.09.2011 у справі № 22/235 у наступ ній редакції:

“Стягнути з Публічного акц іонерного товариства “Київе нерго” (01001, м. Київ, пл. Івана Фра нка 5, ідент. код 00131305) на користь К омунального підприємства “К иївпастранс” (юрид. адреса: 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе 2, і дент. код 31725604) в особі Автобусно го парку № 5 (04128, м. Київ, вул. Акаде міка Туполєва 21, р/р 26002005030732 в КСВ П АТ КБ “Хрещатик” МФО 300670, ідент . код 03114336) 92104 (дев' яносто дві тис ячі сто чотири) грн. 34 коп. надмі рно сплачених коштів, 189 (сто ві сімдесят дев' ять) грн. 26 коп. 3% річних, 1015 грн. (одну тисячу п'ят надцять ) 45 коп. судових витрат ”.

4. В решті рішення Господарс ького суду міста Києва від 19.09.2 011 у справі

№ 22/235 залишити без змін.

5. Видачу відповідного наказ у доручити Господарському су ду міста Києва.

6. Матеріали справи № 22/235 повер нути Господарському суду міс та Києва.

Головуючий суддя

Судді