Ухвала

від 05.07.2011 по справі 2а-16259/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 р. Справа № 2а-16259/10/2070

Колегія суддів Харківськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі

Головуючого судді: Кононе нко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судово го засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміще нні Харківського апеляційно го адміністративного суду ад міністративну справу за ап еляційними скаргами Прокуро ра Ленінського району м. Харк ова , Державної податкової ін спекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харк івського окружного адмініст ративного суду від 12.04.2011р. по сп раві № 2а-16259/10/2070

за позовом Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_1

до Державної податково ї інспекції у Ленінському ра йоні м. Харкова

про скасування податко вого повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

17.12.2010 року, ОСОБА_1, звер нувся до суду з позовом до Дер жавної податкової інспекції у Ленінському районі міста Х аркова в якому просив скасув ати податкове повідомлення-р ішення Державної податкової інспекції у Ленінському рай оні міста Харкова № 0053711710/0 від 07.12. 2010 р.

Постановою Харківського о кружного адміністративного суду від 12.04.2011року по справі № 2-а-16259/10/2070 позовні вимоги фізично ї особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інс пекції у Ленінському районі міста Харкова про скасуванн я податкового повідомлення - рішення було задоволено в п овному обсязі.

Скасовано податкове повід омлення-рішення Державної по даткової інспекції у Ленінс ькому районі міста Харкова в инесене відносно фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1, а с аме: № 0053711710/0 від 07.12.2010 р.

Державна податкова інспе кція у Ленінському районі мі ста Харкова та Прокуратура Л енінського району м. Харкова не погодившись з постаново ю суду першої інстанції, пода ли апеляційні скарги , в яких просять скасувати постанов у Харківського окружного адм іністративного суду від 12.04.2011 року та ухвалити нове рішен ня, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апел яційної скарги відповідач з азначив, що вважає постанову суду першої інстанції незак онною та необґрунтованою у з в»язку з неповним з»ясування м судом, обставин, що мали знач ення для справи та невідпові дністю висновків суду обстав инам справи. Окрім того, відпо відач посилається на те, що с удом першої інстанції поруше ні норми матеріального права , а саме: п.п.7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість» від 03.04.1997 року 1 68/97-ВР ”). Також , відповідачем з азначено, що право на податко вий кредит у позивача не вини кає, оскільки при цьому не дот римано обов"язкових умов для виикнення такого права - вини кнення об"єкту оподаткування , що передбачено вимогами ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «П ро податок на додану вартіст ь».

В обґрунтування вимог апел яційної скарги Прокурором Л енінського району м. Харкова зазначено, що постанова суду першої інстанції є незаконн ою та необґрунтованою у зв»я зку з неповним з»ясуванням с удом, обставин, що мали значен ня для справи, порушенням нор м матеріального та процесуал ьного права, що призвело до не правильного вирішення справ и.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевірив ши доводи апеляційних скарг, заперечення, правильність з астосування судом першої інс танції норм чинного законода вства, вивчивши матеріали сп рави, дійшла висновку, що апел яційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наст упного.

Задовольняючи позовні вим оги суд першої інстанції вих одив з того, що відповідачем н е надано достатніх доказів, я кі б вказували на невідповід ність угоди позивача актам ц ивільного законодавства, а т акож моральним засадам суспі льства. Відповідачем не було доведено наявність будь-яки х умисних дій з боку позивача . Виходячи з наведеного, поруш ення, допущені одним платник ом податків у відображенні в податковому обліку певної г осподарської операції, за за гальним правилом не впливают ь на права та обов'язки іншого платника податків. За таких о бставин, на думку суду першої інстанції відповідно ч.2 ст. 71 КАС України відповідач не до вів правомірності та обґрунт ованості мотивів судження пр о порушення ФОП ОСОБА_1 ви мог п.п. 7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на дода ну вартість” за взаємовіднос инами з ТОВ КП „СЛЕН".

Колегія суддів погоджуєть ся з даним висновком суду вих одячи з наступного.

Судом першої інстанції вст ановлено та підтверджено у с уді апеляційної інстанції, щ о за результатами проведено ї документальної невиїзної п еревірки ФО-П ОСОБА_1 вста новлено, що при заповненні де кларації ПДВ в додатку 5 до дек ларації за серпень 2010 р. (вх. № 9003733341 від 15.09.2010 р.) включено до ро зділу ІІ “Податковий кредит” суму ПДВ 816250,00 грн., за вересень 201 0 р. (№ 9004209613 від 14.10.2010 р.) включено до розділу ІІ “Податковий кр едит”суму ПДВ 135900,00 грн. за придб ання цукру по контрагенту ТО В КП “СЛЕН”(код 34690187), м. Харків, Ха рківська ОДПІ.

Згідно даних автоматизова ного співставлення податков их зобов' язань та податково го кредиту в розрізі контраг ентів встановлено, що податк ову звітність з ПДВ за серпен ь та вересень 2010 р. ТОВ КП “СЛЕН ”(код ЄДРПОУ 34690187) не надало.

За матеріалами справи пода ткове повідомлення - рішення № 0053711710/0 від 07.12.2010 р. про визначення податкового зобов'язання з П ДВ на загальну суму 1319420,00 грн. (ос новний платіж - 952150,00 грн.; штраф - 367270,00 грн.) було винесено ДПІ у Ленінському районі міста Ха ркова з посиланням на акт № 3228/1 7-218/НОМЕР_3 від 29.11.2010 р.

Згідно з вказаним актом пер евіркою встановлено порушен ня ФО-П ОСОБА_1 п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7 .4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про п одаток на додану вартість”ві д 03.04.97 № 168/97-ВР, зі змінами та допов неннями в результаті чого за нижено податок на додану вар тість на загальну суму 952150,00 грн .

Також судом першої інстанц ії встановлено та підтвердже но у суді апеляційної інстан ції, що сторонами та наявними в матеріалах справи доказам и, не заперечується факт укла дання між позивачем, ФО-П ОС ОБА_1 (в якості покупця) та ТО В КП “СЛЕН”(в якості продавця ) договору поставки №20/02-16 віл 20.02. 2010 р., предметом якого є поставк а цукру-піску в мішках по 50 кг.

ФО-П ОСОБА_1 згідно з умов ами договору поставки № 20/02-10 ві д 20.02.2010 року, укладеному з ТОВ КП “СЛЕН”в серпні 2010 року здійсн ив придбання товару - цукру - піску в кількості 732 тони на за гальну суму 5712900,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 952150,00 грн.).

Факт придбання цукру-піску підтверджується залученими до матеріалів справи видатк овою накладною № СЛ-0000059 від 02.08.2010 р. на суму 760000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 126666,67 г рн.), видатковою накладною № СЛ -0000064 від 06.08.2010 р. на суму 243200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 40533,33 грн.), видатковою накл адною № СЛ-0000068 від 09.08.2010 р. на суму 8 15400,00 грн. (в т.ч. ПДВ 135900,00 грн.), видатк овою накладною № СЛ-0000069 від 13.08.2010 р. на суму 790000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 131666,67 г рн.), видатковою накладною № СЛ -0000071 від 16.08.2010 р. на суму 805000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 134166,67 грн.), видатковою накл адною № СЛ-0000073 від 19.08.2010 р. на суму 8 10000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 135000,00 грн.), видатк овою накладною № СЛ-0000076 від 26.08.2010 р. на суму 817000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 136166,67 г рн.), видатковою накладною № СЛ -0000082 від 31.08.2010 р. на суму 672300,00 грн. (в т. ч. ПДВ 112050,00 грн.)

Залучені до матеріалів спр ави документів підтверджуют ь факт оплати отриманого ФО-П ОСОБА_1 в серпні 2010 року від ТОВ КП “СЛЕН”цукру-піску яка здійснена шляхом перерахува ння грошових коштів на розра хунковий рахунок ТОВ КП “СЛЕ Н”платіжними дорученнями на загальну суму 5656200,00 грн. (в т.ч. ПД В 942700,00 грн.).

Згідно сертифікату відпов ідності № UA1.007.Х019093-09 від 28.10.2009 р. та ви сновку державної санітарно-е підеміологічної експертизи № 05.03.02-04/69771 від 29.10.2008 р., отриманий ФО -П ОСОБА_1 від ТОВ КП “СЛЕН” товар-цукор білий кристалічн ий, мав термін придатності, що дозволяв здійснювати його з берігання протягом чотирьох років з дати виробництва.

Для зберігання товару вико ристовувались складські при міщення площею 300 м.кв., які ФО-П ОСОБА_1 орендує згідно до говору оренди № 28/11 від 13.11.2009 р. у В ідкритого акціонерного това риства “Універсал”.

Транспортування отриманог о товару здійснювалось ФО-П ОСОБА_2 на підставі договор у на надання транспортних по слуг № 1 від 03.01.2009 р.; ФО-П ОСОБА_3 на підставі договору на нада ння транспортних послуг б/н в ід 02.10.2009 р.; ФО-П ОСОБА_4 на підс таві договору на надання тра нспортних послуг № 25 від 01.09.2009 р.

Відповідно до ст.10 Закону Ук раїни "Про державну податков у службу в Україні", державні п одаткові інспекції в районах , містах без районного поділу , районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податк ові інспекції виконують такі функції, як здійснення контр олю за своєчасністю, достові рністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); здійс нення контролю за своєчасніс тю подання платниками податк ів бухгалтерських звітів і б алансів, податкових декларац ій, розрахунків та інших доку ментів, пов'язаних з обчислен ням податків, інших платежів , а також перевіряють достові рність цих документів щодо п равильності визначення об'єк тів оподаткування і обчислен ня податків, інших платежів; з абезпечення застосування та своєчасного стягнення сум ф інансових санкцій, передбаче них цим Законом та іншими зак онодавчими актами України за порушення податкового закон одавства.

Судом першої інстанції заз начено та підтверджено, що по рядок формування податковог о кредиту визначено ст.7 Закон у України "Про податок на дода ну вартість".

Податкова накладна склада ється у момент виникнення по даткових зобов'язань продавц я у двох примірниках. Оригіна л податкової накладної надає ться покупцю, копія залишаєт ься у продавця товарів (робіт , послуг). Податкова накладна є звітним податковим документ ом і одночасно розрахунковим документом. (Підпункт 7.2.3 п.7.2 ст .7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Виходячи з вищевикладеног о судом зроблено висновок, що відсутність у спірних право відносинах обставин, з якими п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “П ро податок на додану вартіст ь”пов'язує виникнення податк ових зобов'язань, відповідач ем в ході розгляду справи не д оведена.

Окрім того, суд зауважує, що приписи п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону Ук раїни “Про податок на додану вартість”регламентують вик лючно діяльність особи, на як у законом покладено обов'язо к скласти податкову накладну , тобто продавця (постачальни ка) товарів (робіт, послуг). За н аявними у справі документами позивач у спірних правовідн осинах здійснював навпаки пр идбання товарів (робі, послуг ), а отже об'єктивно не міг вчин ити порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Зак ону України “Про податок на д одану вартість”.

За таких обставин, слід дійт и висновку, що судження подат кового органу про порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України “Про податок на дода ну вартість”не знайшло свого підтвердження в ході судово го розгляду.

Право на нарахування пода тку та складання податкови х накладних надається виклю чно особам, зареєстрованим я к платники податку у порядку , передбаченому статтею 9 цьог о Закону. (Підпункт 7.2.4 п.7.2 ст.7 Зак ону України "Про податок на до дану вартість".)

Податкова накладна видаєт ься платником податку, який п оставляє товари (послуги), на в имогу їх отримувача, та є підс тавою для нарахування податк ового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про подато к на додану вартість".)

Щодо порущення позивачем п .п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Пр о податок на додану вартість ”, колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції та зазначає, що подат ковий кредит звітного період у визначається виходячи із д оговірної (контрактної) варт ості товарів (послуг), але не в ище рівня звичайних цін, у раз і якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняєть ся більше ніж на 20 відсотків в ід звичайної ціни на такі тов ари (послуги), та складається і з сум податків, нарахованих (с плачених) платником податку за ставкою, встановленою пун ктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цьо го Закону, протягом такого зв ітного періоду у зв'язку з: при дбанням або виготовленням то варів (у тому числі при їх імпо рті) та послуг з метою їх подал ьшого використання в оподатк овуваних операціях у межах г осподарської діяльності пла тника податку; придбанням (бу дівництвом, спорудженням) ос новних фондів (основних засо бів, у тому числі інших необор отних матеріальних активів т а незавершених капітальних і нвестицій в необоротні капіт альні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшог о використання у виробництві та/або поставці товарів (посл уг) для оподатковуваних опер ацій у межах господарської д іяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону Укра їни "Про податок на додану вар тість".)

Якщо платник податку придб аває (виготовляє) матеріальн і та нематеріальні активи (по слуги), які не призначаються д ля їх використання в господа рській діяльності такого пла тника, то сума податку, сплаче ного у зв'язку з таким придбан ням (виготовленням), не включа ється до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Зак ону України "Про податок на до дану вартість".)

Відповідно до положень пп. 7 .4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про по даток на додану вартість", под атковий кредит звітного пері оду визначається виходячи із договірної (контрактної) вар тості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у ра зі якщо договірна ціна на так і товари (послуги) відрізняєт ься більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі то вари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податк у за ставкою, встановленою пу нктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 ць ого Закону, протягом такого з вітного періоду у зв'язку з пр идбанням або виготовленням т оварів (у тому числі при їх імп орті) та послуг з метою їх пода льшого використання в оподат ковуваних операціях у межах господарської діяльності пл атника податку.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону Украї ни №68/97-ВР визначає, що об'єкти о податкування, визначені стат тею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від опо даткування, та операцій, до як их застосовується нульова ст авка згідно з цим Законом, опо датковуються за ставкою 20 від сотків.

Виходячи з цього, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст . 7 Закону України №68/97-ВР визнач ено, що не підлягають включен ню до складу податкового кре диту суми сплаченого (нарахо ваного) податку у зв'язку з при дбанням товарів (послуг), не пі дтверджені податковими накл адними чи митними декларація ми (іншими подібними докумен тами згідно з підпунктом 7.2.6 ць ого пункту).

Згідно із пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додан у вартість" датою виникнення права платника податку на по датковий кредит вважається д ата здійснення першої з поді й: або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків, або дата отримання под аткової накладної, що засвід чує факт придбання платником податку товарів (робіт, послу г).

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої і нстанції, щодо наявності фак ту укладання між позивачем, Ф О-П ОСОБА_1 (в якості покупц я) та ТОВ КП “СЛЕН”(в якості пр одавця) договору поставки №20/0 2-16 віл 20.02.2010 р., предметом якого є п оставка цукру-піску в мішках по 50 кг.

Факт придбання цукру-піску підтверджується залученими до матеріалів справи видатк овими накладними, договором оренди,договором про наданн я транспортних послуг. Залуч ені до матеріалів справи док ументи також підтверджують факт оплати ФО-П ОСОБА_1 цу кру-піску шляхом перерахуван ня грошових коштів на розрах унковий рахунок ТОВ КП “СЛЕН ”платіжними дорученнями на з агальну суму 5656200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 942700,00 грн.) Також, факт здійсненн я транспортування підтвердж ується належним чином оформл еними первинними документам и - товарно-транспортними на кладними, актами виконаних р обіт, договорами, касовими ор дерами на оплату наданих тра нспортних послуг.

На момент складання вказан ої податкової накладної та н а момент розгляду справи ФО -П ОСОБА_1 та ТОВ КП “СЛЕН" зареєстровані в якості п латників ПДВ, що підтвердж ується відповідними свідоцт вами і не заперечується відп овідачем.

Виходячи з вище викладеног о, колегія суддів погоджуєть ся з висновками суду першої і нстанції та зазначає , що поси лання відповідача на відсут ність у ФО-П ОСОБА_1 права н а податковий кредит по перел іченим податковим накладним у зв'язку з недекларуванням Т ОВ КП “СЛЕН” податкових зобо в'язань з ПДВ слід визнати нео бґрунтованими, так як відпов ідно до положень Цивільного кодексу України, Господарськ ого кодексу України та Закон у України “Про державну реєс трацію юридичних осіб та фіз ичних осіб - підприємців”по зивач та контрагент позивача - ТОВ КП “СЛЕН”є окремими суб' єктами права зі статусом суб 'єктів господарювання, відта к за змістом Закону України “ Про податок на додану вартіс ть”позивач та контрагент поз ивача є окремими платниками податку на додану вартість. З а таких обставин, межі юридич ної відповідальності кожног о платника ПДВ, яка (слід розум іти - відповідальність) відпо відно до ст. 61 Конституції Укр аїни має індивідуальний хара ктер, поширюються на діяння, щ о визнаються законом протипр авними та були вчинені саме ц им платником. Притягнення су б'єкта права до відповідальн ості за діяння, що було вчинен о іншою особою, є неможливим, з а винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського к одексу України випадків свід омого укладення таким суб'єк том права нікчемного правочи ну з метою відображення певн их первинних документів в по датковому обліку без фактичн ого проведення господарськи х операцій.

Відповідно до ст. 204 ЦК Україн и правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або якщо він не визнаний судом недійс ним.

Згідно ст. 228 Цивільного коде ксу України правочин, учинен ий з метою, яка завідомо супер ечить інтересам держави і су спільства, водночас є таким, щ о порушує публічний порядок, а отже - нікчемний. Як зазначе но у частині 2 статті 215 цього Ко дексу визнання судом такого правочинну недійсним не вима гається.

Відповідно до ст. 234 ЦК Україн и фіктивним є правочин, який в чинено без наміру створення правових наслідків, які обум овлювалися цим правочином.

В ході судового розгляду вс тановлено, що правові наслід ки, обумовлені цим правочино м, реально настали для обох ст орін цієї угоди .

В акті перевірки № 3228/17-218/НОМ ЕР_3 від 29.11.2010 р. суб'єктом владн их повноважень не викладено належних та достатніх доводі в про нікчемність правочину, укладеного між позивачем, ФО -П ОСОБА_1 та ТОВ КП “СЛЕН”.

Виходячи з вище викладеног о, колегія суддів не вбачає в д іях позивача щодо укладення угоди із ТОВ КП “СЛЕН” та відо браженні такої операції в по датковому обліку ФО-П ОСОБА _1 завуальованої та завідом о суперечної інтересам держа ви та суспільства мети.

На момент укладення угоди т а її виконання, згідно докуме нтів, наявних в матеріалах сп рави, сторони були наділені н алежною господарською компе тенцією, знаходилися в Єдино му державному реєстрі підпри ємств та організацій України , жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про ві дсутність у них відповідної правоздатності відповідаче м не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС Укр аїни в адміністративних спра вах про протиправність рішен ь, дій чи бездіяльності суб'єк та владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Виходячи з цього, колегія су ддів зазначає, що укладена мі ж позивачем та його контраге нтом угода не віднесена зако ном до нікчемних, також відсу тні судові рішення про визна ння її недійсною. Іншого відп овідачем не доведено, хоча, ві дповідно до ст. 71 КАС України в ін, як суб'єкт владних повнова жень, має довести суду правом ірність свого рішення.

Жодних доказів на підтверд ження доводів про нікчемніст ь правочину, відповідач в ход і судового розгляду справи, я к до суду першої так і до суду апеляційної інстанції н до м атеріалів справи не надав т а колегія суддів зазначає що , ФО-П ОСОБА_1 не несе відпо відальності за дії контраген тів, оскільки відповідно до п .п. “а”, п.10.1 ст. 10 Закону України “ Про податок на додану вартіс ть” відповідальність за нара хування, утримання та сплату податку несе платник податк у. Самі ж правочини, які були в чинені між позивачем та підп риємством-контрагентом, зазн аченим в акті перевірки є пра вомірними.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відп овідач робить висновок, що фа кт неподання податкових декл арацій, недекларування об'єк ту оподаткування та податков их зобов'язань з ПДВ та безпід ставність складання податко вих накладних вищевказаним к онтрагентом, у сукупності св ідчать про відсутність право вих підстав формування позив ачем податкового кредиту за операціями з придбання товар ів, робіт, послуг від вищевказ аних підприємств, які фактич но не відбулися, оскільки на д умку податкового органу в да ному випадку позивачем не до тримано обов'язкових умов дл я виникнення такого права - в иникнення об'єкту оподаткува ння, що передбачено вимогами ст. 3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону Україн и "Про податок на додану варті сть".

Зробивши аналіз, колегія су ддів зазначає, що акт перевір ки не містить посилань на те, я кі порушення були допущені с амим позивачем.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції, що чинним законодав ством України на сторону цив ільно-правової угоди, яка є пл атником податків, не покладе но обов'язку перевірки відпо відності законодавству уста новчих документів постачаль ників товару та дотримання н ими вимог податкового законо давства.

Навіть якщо контрагент не в иконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне ві дповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особ и.

При цьому, такий платник нес е самостійну відповідальніс ть за порушення правил веден ня податкового обліку. Зазна чена відповідальність стосу ється кожного окремого платн ика податку і не може автомат ично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його конт рагентів.

Виходячи з вище викладеног о, колегія суддів не вбачає в д іях позивача щодо укладення угоди завуальованої та завід омо суперечної інтересам дер жави та суспільства мети.

На момент укладення угоди т а її виконання, згідно докуме нтів, наявних в матеріалах сп рави, сторони були наділені н алежною господарською компе тенцією, знаходилися в Єдино му державному реєстрі, жодни х рішень компетентних органі в, які б свідчили про відсутні сть у них відповідної правоз датності відповідачем не над ано.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС Укр аїни в адміністративних спра вах про протиправність рішен ь, дій чи бездіяльності суб'єк та владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Виходячи з цього, колегія су ддів зазначає, що укладена мі ж позивачем та його контраге нтом угода не віднесена зако ном до нікчемних, також відсу тні судові рішення про визна ння її недійсною. Іншого відп овідачем не доведено, хоча, ві дповідно до ст. 71 КАС України в ін, як суб'єкт владних повнова жень, має довести суду правом ірність свого рішення.

Щодо доводів апеляційної с карги відносно недодержання позивачем вимог ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст .216, ст..228 ЦК України в момент вчи нення правочинів, які не спря мовані на реальне настання п равових наслідків, колегія с уддів зазначає що, ФО-П ОСОБ А_1 не несе відповідальнос ті за дії контрагентів, оскіл ьки відповідно до п.п. “а”, п.10.1 с т. 10 Закону України “Про подат ок на додану вартість” відпо відальність за нарахування, утримання та сплату податку несе платник податку. Самі ж п равочини, які були вчинені мі ж позивачем контрагентом, за значеними в акті перевірки є правомірними.

Колегія суддів вважає, що су д першої інстанції дійшов ві рного висновку щодо задоволе ння позовних вимог.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1 95 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, п останова суду першої інстанц ії ухвалена з дотриманням но рм процесуального права, у ві дповідності до вимог норм ма теріального права, тому коле гія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційних скарг є необґрунтованими з урахуван ням вищевикладеного та висно вків суду першої інстанції н е спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодекс у адміністративного судочи нства України суд апеляцій ної інстанції залишає апеляц ійні скарги без задоволення, а постанову або ухвалу суду б ез змін, якщо визнає, що суд п ершої інстанції правильно вс тановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дод ержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегі я суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Пр окурора Ленінського району м . Харкова , Державної податко вої інспекції у Ленінському районі м. Харкова - залишити б ез задоволення.

Постанову Харківського ок ружного адміністративного с уду від 12.04.2011р. по справі № 2а-16259/10/ 2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту її проголошення та може бути оскаржена у каса ційному порядку протягом два дцяти днів з дня складання ух вали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги бе зпосередньо до Вищого адміні стративного суду України.

Головуючий суддя Кононенко З.О.

Судді Бондар В.О.

Донець Л.О.

Повний текст ухвали вигото влений 11.07.2011 р.