Рішення

від 25.10.2011 по справі 3794-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка К рим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Нев ського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

25.10.2011 Справа №5002-32/3794-2011

розглянув у відкритому су довому засіданні справу

За позовом - Головного уп равління освіти і науки Дніп ропетровської обласної держ авної адміністрації (м. Дніпр опетровськ, вул. Свердлова, 70,ю ідентифікаційний код 25927519).

До відповідача - Приватно го підприємства «КР Київ» (96211, АР Крим, Роздольненський рай он, с. Портове, вул. Южна, 18, ідент ифікаційний код 33334608).

Про стягнення 23 426,70 грн.

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1, п редставник, дов. б/н від 01.09.2011р.

Від відповідача - не з' яв ився.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачен і ст. 22 Господарського процесу ального кодексу України, зок рема право відводу судді, від повідно до статті 20 Господарс ького процесуального Україн и. Заяв та клопотань про відві д судді не подано.

Обставини справи: Головне у правління освіти і науки Дні пропетровської обласної дер жавної адміністрації зверн улось до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватно го підприємства «КР Київ» пр о стягнення заборгованості з а договором №5/2-11 від 11.05.2011р. у сумі 23 426,70 грн.

Ухвалою господарського су ду від 05.09.2011 року порушено прова дження у справі та розгляд сп рави призначено на 29.03.2011 року, п ро що сторони були своєчасно та належним чином повідомле ні.

З підстав зазначених в ухва лах господарського суду від 19.09.2011р., від 03.10.2011р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені від повідно до пункту 3.17 Інструкц ії з діловодства в господарс ьких судах України, затвердж еної наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 - рекомендованою пош тою.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обо в' язків за договором про на дання послуг № 5/2 від 11.05.2011р. в час тині надання послуг, якість я ких не відповідає медико-тех нічним умовам Позивача, визн аченим в документації конкур сних торгів (Додаток 2 до догов ору), зокрема, не отримано пасп орт на функціонування оздоро вчого закладу, тобто порушен ня пунктів 2.1., 6.3.3. Договору, що і стало приводом для зверненн я позивача до суду із позовом про стягнення дебіторської заборгованості у примусовом у порядку.

Відповідач, жодного разу, бе з поважних причин, повноважн ого представника в судове за сідання не направив, не зважа ючи на те, що був належним чино м повідомлений про день, час т а місце розгляду даної справ и рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Роз' яснень Вищого арбітражного с уду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі з мінами та доповненнями) особ и, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими пр о час і місце її розгляду судо м, якщо ухвалу про порушення п ровадження у справі надіслан о за поштовою адресою, зазнач еною у позовній заяві. Отже, в ідповідач вважається повідо мленим про час та місце судов ого розгляду справи.

Адреса, зазначена в позовні й заяві повністю співпадає і з адресою, вказаною у Витягу з ЄДРЮОФОП на відповідача, зал ученому до матеріалів справи . ( а.с. 45-47).

В пункті 11 Інформаційного л иста «Про деякі питання прак тики застосування норм Госпо дарського процесуального ко дексу України, порушені у доп овідних записках про роботу господарських судів у 2006 році » Вищий господарський суд Ук раїни зазначив, що до повнова жень господарських судів не віднесено установлення факт ичного місцезнаходження юри дичних осіб або місця прожив ання фізичних осіб - учасникі в судового процесу на час вчи нення тих чи інших процесуал ьних дій. Тому відповідні про цесуальні документи надсила ються господарським судом зг ідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справ и. З цього приводу див. також п ункт 4 інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі пи тання практики застосування норм Господарського процесу ального кодексу України, пор ушені у доповідних записках про роботу господарських суд ів у 2005 році".

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового зас ідання.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами .

Відповідач не скористував ся своїм правом подання відз иву на позовну заяву та надан ня доказів в порядку статті 33 Господарського процесуальн ого кодексу України.

Враховуючи те, що норми стат ті 38 Господарського процесуа льного кодексу України щодо обов' язку господарського с уду витребувати у сторін док ументи і матеріали, необхідн і для вирішення спору, коресп ондуються з диспозитивним пр авом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Кон ституції України визначає од ним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведе нні перед судом їх переконли вості, суд вважає, що господар ським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування сво єї правової позиції.

У зв' язку з тим, що відпові дач не використав наданого з аконом права на участь у судо вому засіданні, подання відз иву на позов та доказів, а мате ріали справи в достатній мір і характеризують взаємовідн осини сторін і неявка відпов ідача не перешкоджає вирішен ню спору, суд вважає за можлив е розглянути справу в порядк у статті 75 Господарського про цесуального кодексу України - за наявними у ній матеріал ами.

Дослідивши представлені д окази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2011 року між Головним управ лінням освіти і науки Дніпро петровської обласної держав ної адміністрації ( Замовник ) ( Позивач) та Приватним підпр иємством «КР Київ» (відповід ач) (Учасник) був укладений до говір № № 5/2-11 (а.с. 7-10).

За своєю правовою природою , зазначений договір є догово ром надання послуг.

Згідно частини 1 статті 901 Цив ільного кодексу України за д оговором про надання послуг одна сторона (виконавець) зоб ов'язується за завданням дру гої сторони (замовника) надат и послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяль ності, а замовник зобов'язуєт ься оплатити виконавцеві заз начену послугу, якщо інше не в становлено договором.

Відповідно до частини 1 стат ті 903 Цивільного кодексу Украї ни якщо договором передбачен о надання послуг за плату, зам овник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмір і, у строки та в порядку, що вст ановлені договором

Відповідно до пункту 1.1 Дого вору, Учасник зобов' язуєтьс я у 2011 році надати Замовникові послуги лікувальних закладі в, а Замовник - прийняти та оп латити послуги.

Оплата проводиться після п ред' явлення Учасником раху нку, що сторони погодили пунк том 4.1.1 Договору.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частин ою 1 статті 173 Господарського к одексу України, зобов' язан ням є правовідношення, в яком у одна сторона (боржник) зобов ' язана вчинити на користь д ругої сторони (кредитора) пев ну дію (передати майно, викона ти роботу, надати послугу, спл атити гроші тощо) або утримат ися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржн ика виконання його обов' язк у.

При цьому, майново-господар ськими, згідно з частиною 1 ста тті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільн о-правові зобов'язання, що вин икають між учасниками господ арських відносин при здійсне нні господарської діяльност і, в силу яких зобов'язана стор она повинна вчинити певну го сподарську дію на користь др угої сторони або утриматися від певної дії, а управнена ст орона має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку. Майнові зобо в'язання, які виникають між уч асниками господарських відн осин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванн ям особливостей, передбачени х цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, а за відс утності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діло вого обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться. А налогічне положення стосовн о господарських зобов' язан ь міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу Укр аїни, якою визначено, що суб' єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов' язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов' язання - відповідно д о вимог, що у певних умовах зви чайно ставляться. До виконан ня господарських договорів з астосовуються відповідні по ложення Цивільного кодексу У країни з урахуванням особлив остей, передбачених цим Коде ксом.

Відповідно до статті 530 Циві льного кодексу України якщо у зобов' язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодек су України передбачено, що од ностороння відмова від зобо в'язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом.

Не допускаються односторо ння відмова від виконання зо бов'язань, крім випадків, пере дбачених законом, а також від мова від виконання або відст рочка виконання з мотиву, що з обов'язання другої сторони з а іншим договором не було вик онано належним чином (частин а 7 статті 193 Господарського ко дексу України).

Згідно статті 33 Господарськ ого процесуального кодексу У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень.

Відповідачем був виставле ний рахунок № 01 від 25.05.2011р. на сум у 947 100, 00 грн. ( а.с. 15).

На виконання умов договору позивач оплатив зазначену в рахунку суму, що підтверджує ться випискою банку від 30.05.2011р. ( а.с. 21).

Пунктом 7.1 Договору сторони погодили, що у разі невиконан ня або несвоєчасного виконан ня зобов' язань при наданні послуг Учасник сплачує Замов никові штрафні санкції від в артості невиконаних зобов' язань по наданню послуг.

Частиною 1 статті 199 Господар ського кодексу України перед бачено, що виконання господа рських зобов'язань забезпечу ється заходами захисту прав та відповідальності учасник ів господарських відносин, п ередбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погоджен ням сторін можуть застосовув атися передбачені законом аб о такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно зас тосовуються у господарськом у (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників госпо дарських відносин застосову ються відповідні положення Ц ивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільно го кодексу України передбаче но, що виконання зобов' язан ня може забезпечуватися неус тойкою, порукою, гарантією, за ставою, притриманням, завдат ком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов' язання (ос новного зобов' язання) забез печується, якщо це встановле но договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодек су України розуміється грош ова сума або інше майно, які бо ржник повинен передати креди торові у разі порушення борж ником зобов' язання.

Штрафом є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и невиконаного або неналежно виконаного зобов' язання.

Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов' язання за кожен день прострочення виконання .

Отже, види забезпечення вик онання зобов' язань є спеціа льними мірами майнового хара ктеру, які стимулюють належн е виконання зобов' язання бо ржником шляхом встановлення додаткових гарантій задовол ення вимог кредитора, а тому з абезпечення виконання зобов ' язань будь-яким з видів, пер едбачених статтею 546 Цивільно го кодексу України, також ств орює зобов' язувальні право відносини між кредитором та боржником.

Статтею 611 Цивільного кодек су України передбачено, що у р азі порушення зобов'язання н астають правові наслідки, вс тановлені договором або зако ном, зокрема, сплата неустойк и.

Так, пунктом 2.1 Договору стор они погодили, що Учасник пови нен надати Замовнику послуги , якість яких відповідає умов ам: медико-технічним вимогам замовника, зазначених в доку ментації конкурсних торгів, Додаток № 2 до Договору ( а.с. 12-13).

Ненадання відповідачем по зивачеві послуг, встановлени х умовами договору призвело до того, що додатковою угодою № 1 від 03.06.2011р. договір був достро ково розірваний із повним по верненням коштів. ( а.с. 14).

Проте, незважаючи на те, що в обґрунтування позову позива ч покладає саме порушення ві дповідачем умов договору, в ч астині надання саме якісних послуг, тобто порушення пунк тів 2.1., 6.3.3. Договору, позивач роз раховує та, відповідно, ідент ифікує стягувану суму не як ш траф за невиконання зобов' я зань якій обчислюється у від сотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зо бов' язання, а як пеню, - тобто обраховує у відсотках від су ми несвоєчасно виконаного гр ошового зобов' язання за кож ен день прострочення виконан ня.

Однак суд не може погодитис ь із твердженням позивача, що до несвоєчасного виконання з обов' язань при наданні посл уг відповідачем, яке б могло п ризвести до нарахування пені , яку вважає за необхідне стяг нути позивач.

Так, як було зазначено вище, сума штрафних санкцій розра ховується від вартості неви конаних зобов' язань, як то с торони передбачили пунктом 7 .2 Договору.

Позивач нараховує цю варті сть з врахуванням заїзду 1 змі ни. ( а.с. 38).

Проте, як вбачається з Кошто рису фінансування ( а.с. 37), 1 змін а повинна була заїхати 03.06, тоді як 03.06.2011р. сторонами договір вж е був достроково розірваний.

Тобто з 03.06.2011р. у відповідача в же було відсутнє зобов' язан ня виконувати обов' язки за розірваним договором, а отже й не можна твердити й про прос трочення виконання обов' яз ків, які станом на їх початок, що мався на увазі в договорі, в же не існували.

Так дійсно, у відповідності до вимог діючого законодавс тва, відповідач повинний був повернути позивачеві безпід ставно отримані грошові кошт и, що й було ним здійснено, як т о вбачається з матеріалів сп рави. Проте нарахування штра фних санкцій - пені, за несвоє часне виконання зобов' язан ь за договором, є безпідставн им та незаконним.

Як зазначалося вище, позива ч вважає, що відповідачем пор ушено пункти 2.1. та 6.3.3. Договору, тобто, відповідач не надав йо му послуги, якість яких відпо відала би медико-технічним в имогам замовника, зазначених в документації конкурсних т оргів (Додаток №2 до Договору).

Проте, як вбачається з Медик о-технічних вимог до Договор у №5/2 від 11.05.2011р. (Додаток №2), жодни й з пунктів наведеного додат ку не містить вимоги щодо обо в' язкової наявності у відпо відача паспорту на відкритт я та функціонування оздоровч ого закладу, на відсутність я кого посилається позивач в о бґрунтування позовних вимог в частині порушення умов дог овору, а саме пунктів 2.1. та 6.3.3. До говору.

При цьому суд не ставить під сумнів необхідність зазначе ного документу для повноцінн ого функціонування рекреаці йного закладу, проте і не може погодитись із позивачем, щод о наявності порушень договор у відповідачем, у в зв' язку і з тим що чіткий перелік медик о-технічних вимог (додаток 2 до договору) не містить зазначе ного документу.

Також слід звернути увагу н а безпідставність ідентифік ації представником позивача термінів сертифікат на посл уги харчування та проживання дітей, наявність яких визнач ена обов' язковою пунктом 1 Д одатку №2 до Договору, із Пасп ортом на відкриття та функці онування оздоровчого заклад у, на відсутність якого посил ається позивач, як на підстав у порушення умов договору ві дповідачем.

Згідно з положеннями статт і 5 Закону України «Про туризм » дитячі оздоровчі заклади м ожуть бути учасниками віднос ин, що виникають при здійснен ні туристичної діяльності, а саме: надавати послуги з розм іщення та харчування.

Зазначені послуги підляга ють обов'язковій сертифікаці ї на відповідність вимогам б езпеки. Це підтверджується л истами державного комітету У країни з питань регуляторної політики та підприємства пр о надання роз'яснень № 3722 від 03.06 .2004 p.; № 1689 від 23.02.2009 p., листом державн ого комітету України з питан ь технічного регулювання та споживчої політики № 8501-4-7/18 від 25.09.2006 p.).

У відповідності до Перелік у продукції, що підлягає обов 'язковій сертифікації, який з атверджено наказом Держпожи встандарту України від 01.02.2005 р. за № 28, зареєстрованим в Мініс терстві юстиції України 04.05.2005 р . за № 466/10746 «Про затвердження пе реліку продукції, що підляга є обов'язковій сертифікації в Україні», сертифікації під лягають послуги короткотерм інового проживання відносно безпеки для життя і здоров я д ітей, охорони навколишнього середовища та послуги харчув ання у встановленому законод авством порядку.

В свою чергу, Паспорт на від криття та функціонування озд оровчого закладу, це докумен т, який отримується незалежн о від зазначених сертифікаті в. У відповідності до Типовог о положення про дитячий оздо ровчий заклад, затвердженого наказом Держкомсімії та мол оді від 05.02.2004р. № 31, зокрема, пункт у 5.5 якого встановлено, що пере д початком оздоровчого сезон у засновник (власник) забезпе чує наявність у дитячому озд оровчому закладі наказу про відкриття закладу, акта про г отовність закладу, санітарно го паспорта, інструкції з тех ніки безпеки, профілактики т равматизму і попередження не щасних випадків з дітьми, про типожежної безпеки тощо. Для відкриття оздоровчого закла ду місцевими органами викона вчої влади створюється спеці альна комісія в складі предс тавників санітарно-епідеміо логічної служби, органів дер жавного пожежного і технічно го нагляду, засновників (влас ників) оздоровчого закладу, п рофспілкової організації, ке рівника закладу та інших пре дставників, які перевіряють готовність закладу до прийма ння дітей, про що складається відповідний акт.

З врахуванням вказаного та того, що додаток №2 договору н е містив необхідності наданн я відповідачем на підтвердже ння виконання ним умов догов ору паспорту про відкриття о здоровчого закладу, суд прих одить до висновку про безпід ставність позовних вимог, а т акож звертає увагу, що сторон и дійшли добровільної згоди щодо дострокового розірванн я договору, про що свідчить До даткове узгодження 31 від 03.06.2011р . до договору від 11.05.2011р.

З урахуванням викладеного , керуючись статями 33, 49, 75, 82-85 Госп одарського процесуального к одексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

У судовому засіданні 25.10.2011р . оголошено вступну і резолют ивну частини рішення. Мотиву вальна частина рішення оформ лена відповідно до статті 84 Го сподарського процесуальног о кодексу України та підписа на 26.10.2011р. Рішення може бути оск аржено в порядку та строки пе редбачені статтями 91-93 Господ арського процесуального код ексу України. Рішення набира є законної сили відповідно д о статті 85 Господарського про цесуального кодексу України .

Направити рішення на адрес у сторін відповідно до вимог статті 87 Господарського проц есуального кодексу України.

Суддя Господарськог о суду

Автономної Республіки Кр им Бар сукова А.М.