Рішення

від 08.11.2011 по справі 3/229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/229

08.11.11

За позовом   Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

                      житлового фонду»Солом‘янської районної у місті Києві ради

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна СБ»                      

Про                стягнення 36 541,56 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача         ОСОБА_1 –по дов. № 1814 від 26.08.2011

Від відповідача     ОСОБА_2 –по дов. № 23/01 від 23.02.2011

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом‘янської районної у місті Києві ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна СБ»26 497,92 грн. боргу по орендній платі, 3 473,49 грн. по відшкодуванню плати за землю та 575,87 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди нежитлового приміщення № 168 від 02.11.2009.                   

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2011 порушено провадження у справі № 3/229 та призначено її до розгляду на 11.10.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/229 від 11.10.2011, в зв‘язку з нез’явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 30.09.2011, розгляд справи був відкладений на 27.10.2011.

В судовому засіданні 27.10.2011 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 03.11.2011.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 03.11.2011 відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав. Розрахунок ціни позову складається з несплаченої орендної плати та відшкодування плати за землю за липень, серпень та вересень 2011 року та пені за липень-серпень 2011 року. Відповідач, в свою чергу, сплатив орендну плату та відшкодування плати за землю за липень 2011 року, що підтверджує платіжне доручення від 22.09.2011. Сам позивач, згідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011 до 11.10.2011 (наявний в матеріалах справи), підтвердив факт сплати. Позивач листом від 11.07.2011 повідомив про заміну кредитора у зобов‘язанні по договору оренди № 168 від 02.11.2009, відповідно до розпорядження КМДА № 715 від 12.05.2011 правонаступником орендодавця з 01.08.2011 стає КП «Київжитлоспецексплуатація», позивач просив сплатити орендну плату за липень 2011 року на його рахунок, відповідач виконав вимогу позивача. Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб‘єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Враховуючи вищевикладене, починаючи з 01.08.2011 позивач втратив права орендодавця по договору оренди № 168 від 02.11.2009, відповідно не має прав отримувати кошти передбачені цим договором.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.11.2011 було оголошено перерву до 08.11.2011.

В судовому засіданні 08.11.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.11.2009 між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна СБ»(орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 168 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.2. договору орендодавець на підставі розпорядження голови  Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 241 від 25.02.2008 та ордеру № 1012 від 09.09.2009 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 30, загальною площею 469,5 кв. м., під розміщення майстерні по виготовленню меблів.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих послуг оренди та відшкодування плати за землю у період з липня по вересень 2011 року, а тому у орендаря виникла заборгованість, яка складається з орендної плати разом з ПДВ –31 797,50 грн., відшкодування плати за землю –3 473,49 грн. Також за несвоєчасне виконання зобов‘язань позивачем нарахована пеня в розмірі 575,87 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір діє з 02.11.2009 до 01.11.2010.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата розраховується відповідно до Методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 41 від 31.10.2006 і складає 9 564,63 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати (додаток № 1 до договору).

Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.  

Відповідно до п. 3.6. договору крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю амортизаційні відрахування за орендоване майно та плату за землю.

Додатком № 2 до договору розмір відшкодовування плати за землю складає 1 389,40 грн.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.3. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок орендодавця.

Як вбачається з наданої відповідачем копії платіжного доручення № 38 від 22.09.2011 відповідач перерахував на рахунок позивача орендну плату разом з  відшкодуванням плати за землю за липень 2011 року в загальному розмірі 12 095,69 грн. Датою надходження коштів вказано 23.09.2011.

Тобто, матеріали справи свідчать, про те що відповідач станом на день звернення позивача з позовом до суду сплатив борг в розмірі 12 095,69 грн. (29.09.2011 –штамп вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва).

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено порушення його права щодо несплати відповідачем боргу по орендній платі та відшкодування плати за землю за липень 2011 року в розмірі 12 095,69 грн. станом на день подання позовної заяви до суду, в зв’язку з чим в позові в цій частині слід відмовити.

Проте, всупереч договірному зобов’язанню відповідач повністю не виконав своїх обов’язків у зв‘язку чим у останнього виникла заборгованість за серпень та вересень 2011, яка складається з орендної плати разом з ПДВ –21 091,21 грн., відшкодування плати за землю –2 778,80 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов’язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 4.2. договору орендар зобов‘язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші витрати, пов‘язані з утриманням приміщенням, які покладені законодавством на орендодавця відносно займаної площі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати разом з ПДВ у розмірі 21 093,21 грн. та відповідно 2 778,80 грн. відшкодування плати за землю, є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за послуги оренди та плати за землю не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 3.10. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату всіх платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов’язання щодо сплати платежів у вигляді пені.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов пункту 3.10. договору, відповідач зобов‘язаний був вносити орендні платежі до 10 числа кожного місяця, то момент прострочення виконання зобов‘язання слід встановлювати щодо кожного місяця оренди, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті наданих послуг оренди відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 3.10. договору, розмір якої, за наступними розрахунками суду становить  508,36 грн.

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за

період прострочення

8921.91

10.07.2011 - 23.09.2011

76

7.7500 %

0.042 %

287.95

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за

період прострочення

8805.6

10.08.2011 - 23.09.2011

45

7.7500 %

0.042 %

168.27

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за

період прострочення

8770.41

10.09.2011 - 23.09.2011

14

7.7500 %

0.042 %

52.14

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 508,36 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню та відповідно в частині позовних вимог про стягнення її розміру в сумі 67,51 грн. в позові слід відмовити, оскільки пеня нарахована за невірні періоди прострочення, тобто з порушенням норм чинного законодавства України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Посилання відповідача на розпорядження КМДА № 715 від 12.05.2011 до уваги судом не приймається, оскільки як свідчать матеріали справи нежитлове приміщення яким користується відповідач на правах оренди на час розгляду даного спору на баланс КП «Київжитлоспецексплуатация»позивачем не передане, додаткових угод щодо зміни орендодавця сторонами не укладалось, а тому умови договору оренди нежитлового приміщення № 168 мають виконуватись його сторонами у відповідності до чинного законодавства.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна СБ»(м. Київ, вул. Жмеринська, 30, код ЄДРПОУ 21576632) на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999) борг по орендній платі –21 093 (двадцять одну тисячу дев‘яносто три) грн. 21 коп., відшкодування плати за землю –2 778 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 80 коп., пеня - 508 (п‘ятсот вісім) грн. 36 коп., 243 (двісті сорок три) грн. 80 коп. витрат по сплаті державного мита та 157 (сто п‘ятдесят сім) грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Суддя

В.В. Сівакова

Рішення підписано 09.11.2011.