Рішення

від 31.10.2011 по справі 20/17-3635-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКО Ї ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРС Р

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2011 р. Справа № 20/17-3635-2011

За позовом: Товариств а з обмеженою відповідальн істю „Крижопільський сироро бний завод”

за участю третьої особи, як а не заявляє самостійних вим ог на предмет спору, на сторон і позивача: Товариства з обмеженою відповідальніс тю „Білочі”

до відповідача: Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_2

про витребування майна з чужого незаконного володі ння

Суддя Щавинська Ю .М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - довір. б/н від 28.10.2011р.,

від третьої особи: не з' явились;

від відповідача: ОСОБА_4 - довір. № 2528 від 28.10.2011р.

СУТЬ СПОРУ: Товарист во з обмеженою відповідаль ністю „Крижопільський сирор обний завод” звернулося до г осподарського суду Вінницьк ої області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_2, в якій просить ви требувати з чужого незаконно го володіння майно - дві ван ни по охолодженню молока, а та кож покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається н а те, що у 2009р. адміністрацією Товариства з обмеженою від повідальністю „Крижопільсь кий сироробний завод” був ор ганізований молокоприймаль ний пункт, який обслуговував ФОП ОСОБА_2, про що був укла дений договір №129-Мл-КСЗ/ВР від 01.01.2010р. про надання послуг та ви конання доручень по заготівл і молока. Для функціонування молокоприймального пункту б ули встановлені ванни для ох олодження молока у кількості 2 штук, які були придбані ТОВ „ Крижопільський сироробний з авод” за договором купівлі-п родажу у Товариства з обм еженою відповідальністю „Бі лочі”.

Проте, після закінчення стр оку дії договору №129-Мл-КСЗ/ВР в ід 01.01.2010р. обладнання позивачу н е було повернуто, що й зумовил о звернення Товариства з обмеженою відповідальністю „Крижопільський сироробний завод” з відповідним позово м до суду.

29.08.2011р. ухвалою господарськог о суду Вінницької області, зг ідно до вимог ст.ст.16,17 Господар ського процесуального кодек су України, позовну заяву раз ом з доданими до неї матеріал ами було передано за підсудн істю до господарського суду Одеської області (за місцезн аходженням майна).

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 12.09.2011р. було порушено провадження у справі за позовом Товарист ва з обмеженою відповідаль ністю „Крижопільський сирор обний завод” до Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_2 із п рисвоєнням номеру 20/17-3635-2011.

Одночасно, ухвалою господа рського суду Одеської област і від 12.09.2011 року про порушення п ровадження у справі судом за власною ініціативою було за лучено в якості третьої особ и, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сто роні позивача Товариство з обмеженою відповідальніс тю „Білочі”.

28.09.2011 р. ухвалою суду у зв' язк у з нез' явленням в судове за сідання представників позив ача та третьої особи, від яких не надійшло клопотання про р озгляд справи без їх участі, т а невиконанням сторонами вим ог ухвали суду про порушення провадження у справі, розгля д справи було відкладено на 31. 10.2011р.,

В судовому засіданні 31.10.2011р. п редставник позивача позовні вимоги підтримав у повному о бсязі, додаткових доказів, ви требуваних ухвалами суду від 12.09.2011р. та 28.09.2011р., не надав.

Крім того, у судовому засіда нні 31.10.2011р. представник позивач а підтримав клопотання, викл адене в позовній заяві, про ви клик до суду свідка: ОСОБА_5 , стверджуючи, що даний свідок може підтвердити як право вл асності позивача, так і перед ачу майна відповідачу.

Вказане клопотання судом н е задоволено, оскільки, по-пер ше, пояснення свідків не є док азами у господарському проце сі, в якому інститут свідків в загалі відсутній. По-друге, з у рахуванням ст. 34 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, факт передачі майна та його належність не може бути доведено поясненнями сторін без надання відповідних під тверджуючих доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.10.2011р. нада в суду відзив на позовну заяв у, в якому заперечує проти поз ову у повному обсязі.

В обґрунтування наданого в ідзиву відповідач посилаєть ся на те, що, по-перше, ФОП ОСО БА_2 самостійно організував молокоприймальний пункт на території власного будинку т а за усною домовленістю пері одично збував придбане молок о позивачеві, а письмових дог оворів та інших доручень між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ „Крижоп ільський сироробний завод” н іколи не існувало. По-друге, ді йсно, за усною домовленістю м іж ТОВ „Крижопільський сирор обний завод” та ФОП ОСОБА_2 було передано деяке обладна ння для використання його пр и заготівлі молока, без здійс нення оплати за його викорис тання, на невизначений строк . Однак, згодом, все обладнання , яке було надано ФОП ОСОБА_2 , було повернуто позивачу, п ро що свідчить акт приймання -передачі матеріальних цінно стей за підписами ФОП ОСОБА _2 та ОСОБА_7, яка діяла від імені ТОВ „Крижопільський с ироробний завод” та яка прий няла зазначені в акті матері альні цінності.

Також, представник відпові дача зазначає, що позовні вим оги ТОВ „Крижопільський сиро робний завод” необґрунтован і та недоведені, що підтвердж уються наступним: до суду не н адано жодного доказу на підт вердження факту передачі ФОП ОСОБА_2 двох ванн по охоло дженню молока; додані до позо вної заяви копії договорів п ро надання послуг є неналежн ими доказами, тому що на них ст оїть підпис не ОСОБА_2, а да та їх укладання - святковий день. Крім того, з їх змісту та кож не вбачається факт перед ачі будь-якого обладнання. До говір купівлі-продажу обладн ання №26 від 26.09.2007р. та акт прийман ня-передачі обладнання від 26.0 9.2007р. свідчать лише про те, що ТО В „Крижопільський сироробни й завод” придбало у ТОВ „Біло чі” нерухоме майно, обладнан ня та транспортні засоби, тоб то в даному договорі закріпл ені правовідносини двох юрид ичних осіб, які жодним чином н е стосуються ФОП ОСОБА_2 Ц і документи не створюють та н е припиняють для нього жодни х прав чи обов' язків і цей до каз, також, не підтверджує ті о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги, а саме факт т ого, що ФОП ОСОБА_2 отримав від ТОВ „Крижопільський сир оробний завод” дві ванни для охолодження молока.

Враховуючи, що через необґр унтоване звернення до суду п озивача ФОП ОСОБА_2 був зм ушений понести витрати, пов' язані з оплатою послуг адвок ата у розмірі 4 800,00грн., що підтв ерджуються квитанцією №7701 від 28.10.2011р., представник відповідач а просить суд відмовити в зад оволенні позову повністю та стягнути, в порядку ст.49 ГПК Ук раїни, з ТОВ „Крижопільський сироробний завод” на корист ь ФОП ОСОБА_2 судові витра ти в розмірі 4 800,00грн.

Товариство з обмеженою в ідповідальністю „Білочі” в с удові засідання не з' явилос я, про поважність причин нез' явлення суд не повідомило, ви требуваних судом доказів не надало. Про час та місце прове дення судових засідань третя особа повідомлена належним чином, шляхом надсилання суд ових ухвал, про що свідчать по штові повідомлення про вруче ння поштових відправлень під особистий підпис (а.с.37,43).

Дослідивши матеріали спр ави та заслухавши пояснення представника позивача, предс тавника відповідача, на дані під час судового розгля ду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності т а надавши їм відповідну прав ову оцінку, суд дійшов наступ них висновків:

У відповідності до ст. 1 ГПК України підприємства, устан ови, організації, інші юридич ні особи (в т.ч. іноземні), грома дяни, які здійснюють підприє мницьку діяльність без створ ення юридичної особи та у вст ановленому порядку набули ст атусу суб'єкта підприємницьк ої діяльності, мають право зв ертатися до господарського с уду відповідно до встановлен ої підвідомчості господарсь ких справ за захистом своїх п орушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсне нні правосуддя, в силу вимог с т. 2 Закону України „Про судоус трій та статус суддів” є, зокр ема, захист гарантованих Кон ституцією України та законам и, прав і законних інтересів ю ридичних осіб.

Встановивши наявність у по зивача суб' єктивного матер іального права або охоронюва ного законом інтересу, на зах ист яких подано позов, суд з' ясовує наявність чи відсутні сть факту порушення або оспо рювання і, відповідно, ухвалю є рішення про захист порушен ого права або відмовляє пози вачу у захисті, встановивши б езпідставність та необґрунт ованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 387 Цивільн ого кодексу України, власник має право витребувати своє м айно від особи, яка незаконно , без відповідної правової пі дстави заволоділа ним.

Нормами вказаної статті пе редбачено, що витребування в ласником свого майна із чужо го незаконного володіння зді йснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Об' єктом віндикаційного по зову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в н атурі на момент подання позо ву. Позивачем у віндикаційно му позові може бути власник м айна (фізичні і юридичні особ и, а також інші суб' єкти прав а власності, визначені ст.2 ЦК України), або особа, яка хоч і н е є власником майна, але волод іє ним на підставах, встановл ених законом чи договором.

За загальним правилом пред метом позову у судовому проц есі є матеріально-правова ви мога позивача до відповідача , щодо якої суд повинен винест и рішення. Предметом віндика ційного позову є вимога пози вача до відповідача про пове рнення майна з чужого незако нного володіння. Матеріально -правова вимога позивача у ві ндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені з аконом правові наслідки. Заз начені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтв ерджувати право власності (і нше суб' єктивне право титул ьного володільця) позивача н а витребуване майно, факт виб уття майна з його володіння, н аявність майна у незаконному володінні відповідача, відс утність у відповідача правов их підстав для володіння май ном (безтитульний статус йог о володіння).

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Дока зи подаються сторонами та ін шими учасниками судового про цесу.

Згідно ст. 32 ГПК України дока зами у справі є будь-які факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення спору.

Ухвалами господарського с уду Одеської області від 12.09.2011р . та 28.09.2011р., суд зобов' язав пози вача, зокрема, надати докази, щ о підтверджують право власно сті на предмет позову.

В порушення норм чинного за конодавства та ухвал суду ві д 12.09.2011р. та 28.09.2011р., будь-яких додат кових доказів позивач не над ав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтува ння наявності у нього права в ласності на предмет позову п осилається на доданий ним до позовної заяви договір № 26 ві д 26.09.2007р. купівлі-продажу нерухо мого майна, обладнання, транс портних засобів (попередній) . Проте, наданий договір не мож е бути визнаний доказом, що пі дтверджує право власності по зивача на спірне майно, оскіл ьки, як вбачається з цього дог овору, він є попереднім догов ором, тобто з огляду на ст. 635 Ци вільного кодексу України та п.1.3. договору лише передує укл аденню основного договору.

При цьому, доказів укладенн я основного договору, провед ення розрахунків за майно, пе ребування майна на балансі, т ощо, позивач, в порушення вимо г ст.33 Господарського процесу ального кодексу України, суд у не надав.

Крім того, оскільки договір №26 від 26.09.2007р. передбачає укладе ння основного договору купів лі-продажу, предметом якого є , зокрема, нерухоме майно, він, відповідно до ч.3 п.1. ст. 635 ЦК Укр аїни, має бути укладений в нот аріальній формі.

Таким чином, суд доходить ви сновку про недоведеність поз ивачем наявності у нього пра ва власності на майно, яке є пр едметом позову.

Крім того, суд вважає також недоведеним факт наявності у відповідача вказаного майна .

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування наяв ності у відповідача майна, що є предметом позову позивач п осилається на додаткову угод у до договору про надання пос луг з організації збору моло чної сировини №6/01 від 01.01.2009р.

Разом з тим, вказана додатко ва угода укладалась до догов ору №6/01 від 01.01.2009р., проте, як свідч ать матеріали справи, та зазн ачає позивач у позовній заяв і, правовідносини сторін ґру нтуються на договорі №129-Мл-КС З/ВР від 01.01.2010р.

Більш того, доказів того, що передане майно не повернуто , з урахуванням наявності акт у приймання-передачі, позива ч також суду не надав.

З урахуванням вищевикладе ного, у задоволенні позову сл ід відмовити у зв'язку з його н едоведеністю поданими доказ ами.

Вирішуючи питання розподі лу судових витрат, суд виходи ть з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК Укр аїни, суми, які підлягають спл аті за проведення судової ек спертизи, послуги перекладач а, адвоката та інші витрати, по в'язані з розглядом справи, по кладаються, при задоволенні позову - на відповідача; при ві дмові в позові - на позивача; п ри частковому задоволенні по зову - на обидві сторони пропо рційно розміру задоволених п озовних вимог.

Як свідчать матеріали спра ви, між ФОП ОСОБА_2 та ОСО БА_4 було укладено договір д оручення, на підставі якого в идана нотаріально посвідчен а довіреність від 28.10.2011р. Згідно квитанції №7701 від 28.10.2011р. ФОП О СОБА_2 сплатив ОСОБА_4 гр ошові кошти у сумі 4 800,00 грн. за п редставництво його інтересі в в господарському суді.

Враховуючи, що судом встано влено, що відповідачем адвок ату ОСОБА_4 фактично сплач ені 4 800,00грн. за адвокатські пос луги, відзив на позов готував саме цей адвокат - ОСОБА_4 ( посвідчення а.с.54), який також п риймав участь в судовому зас іданні, витрати відповідача є такими, що пов' язані з розг лядом справи, та підлягають в ідшкодуванню.

Проте, відповідно до п.10 Роз' яснень Вищого арбітражного с уду України від 04.03.1998р. №02-5/78, вирі шуючи питання про розподіл с удових витрат, господарський суд має враховувати, що розмі р відшкодування названих вит рат, крім державного мита, не п овинен бути неспіврозмірним , тобто явно завищеним. За таки х обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обм ежити цей розмір з огляду на р озумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважаючи розмір адвокат ських витрат завищеним, вваж ає за необхідне обмежити цей розмір до 1 500,00 грн.

Витрати по сплаті державно го мита та на ІТЗ судового про цесу згідно до ст.ст. 44, 49 Господ арського процесуального код ексу України покладаються на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Гос подарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмо вити.

2. Стягнути з То вариства з обмеженою відпо відальністю „Крижопільськи й сироробний завод” (24600, Вінниц ька область, смт. Крижопіль, ву л. Карла Маркса,157, код-33727603) на к ористь Фізичної особи-під приємця ОСОБА_2 (66162, Одеська область, Балтський р-н, с. Пасі целі, код НОМЕР_1) витрати н а адвокатські послуги в розм ірі 1500 /одна тисяча п' ятсот/ гр н.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Г ПК України.

Наказ видати після набранн я рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 07.11 .2011року.