ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2011 року Справа № 02/5026/2180/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М., за участю представників: позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю, відповідача: - не з‘явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Охорона-Сервіс"
до приватного підприємства "Будівельно - виробнича фірма "Євгенія"
про стягнення 11 351 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення з другого відповідача 11 351 грн. боргу за надані послуги щодо забезпечення охорони майна від нападу на об‘єкт (фізична охорона), який розташований по вул. Г. Сталінграда, 42/2, м. Черкаси, відповідно до укладеного договору № 1115/1111 на охорону об‘єкту (з матеріальною відповідальністю, при здаванні об‘єкту під охорону відповідальними особами замовника) від 28 вересня 2010 року, з підстав невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань по оплаті вартості наданих послуг по договору на охорону об‘єкта на умовах і в строки, встановлені у вказаному договорі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві, просив задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні.
Відзив на позов до господарського суду не надходив.
Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, ухвала суду надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, у суду є докази вручення ухвали суду представнику відповідача. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи в установленому законом порядку, неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача у судовому засіданні, суд встановив таке. Приватне підприємство "Охорона-Сервіс" (Виконавець за договором, позивач у справі) в особі директора Войнікова О.М., діючого на підставі Статуту і ліцензії МВС України № 325552, та приватне підприємство "Будівельно - виробнича фірма "Євгенія" (Замовник за договором, відповідач у справі) в особі директора Чернецького О.М., діючого на підставі Статуту, уклали договір № 1115/1111 на охорону об‘єкту (з матеріальною відповідальністю, при здаванні об‘єкту під охорону відповідальними особами замовника) від 28 вересня 2010 року, далі - Договір, за умовами якого Замовник передає, а Виконавець приймає під охорону об’єкт та його відокремленні приміщення, перераховані у дислокації (додаток № 1 до договору), що охороняється.
Згідно п. 2.4 Договору оплата за наданні послуги відповідно до визначених тарифів здійснюється 50% передоплата щомісячно шляхом перерахування замовником відповідної суми, вказаної у рахунку вартості наданих послуг, остаточний розрахунок не пізніше 25 числа поточного місяця.
Щоденний прийом під охорону кожного об‘єкта та здача його замовнику, в тому числі й об‘єктів, що обладнані сигналізацією та під‘єднані до пультів централізованого спостереження, здійснюється згідно з інструкцією, затвердженою сторонами, яка є невід‘ємною частиною договору (додаток №3). При нездані об‘єкта під охорону по закінченню робочого дня повідомляється керівництву замовника і робиться запис в книзі приймання і здавання об‘єктів, після чого об‘єкт приймається під охорону за його фактичним станом (п. 1.3. Договору).
В пункті 2.1. Договору вказано, що ціна за цим договором визначається на підставі домовленості сторін та узгоджується Протоколом узгодження ціни (додаток № 2 до Договору), що є невід‘ємною частиною цього Договору.
Згідно протоколу узгодженої ціни від 28.09.2010 (додаток №2 до договору) вартість охоронних послуг складає 5 410 грн. в тому числі ПДВ в місяць і є договірною (а. с. 17).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач надав відповідачу замовлені послуги, а останній прийняв їх, про що сторони підписали акти надання послуг № 2745 від 30.06.2011, № 3361 від 31.07.2011, № 3908 від 31.08.2011, № 4512 від 30.09.2011 за період з 01.06.2011 по 30.09.2011. Акти надання послуг підписані повноважними представниками сторін, скріплені печатками. На них відсутні будь-які зауваження чи заперечення. У актах зазначено, що замовник претензій по об‘єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Відповідач частково сплатив заборгованість за надані послуги, залишок боргу відповідача перед позивачем за отримані послуги охорони складає 11 351 грн.
Вказана сума заборгованості підтверджена у Акті звіряння № 1412 взаємних розрахунків за період червень 2011р. - вересень 2011р., підписаному сторонами 30 вересня 2011 року (а.с. 24).
За своєю правовою природою Договір № 1115/1111 від 28 вересня 2010 року є договором про надання послуг, він відповідає вимогам статті 901 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України, за якою за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За приписом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу частини 1 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов’язаннями.
За приписом частини 2 статті 193 ГК України майново-господарські зобов’язання є одним із видів господарських зобов’язань.
Відповідно до статті 174 ГК України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В статті 530 ЦК України визначено, що у разі, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В зв’язку з невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором та наявністю заборгованості по оплаті послуг в сумі 11 351 грн. позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.
Відповідач не подав заперечень проти позовних вимог позивачу у даній справі, не подав суду доказів проведення розрахунку із позивачем.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 11 351 грн. боргу підтверджена належними доказами, не спростована відповідачем, тобто, є підлягаючою до задоволення.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним витрати на сплату державного мита в сумі 113 грн. 51 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із приватного підприємства "Будівельно - виробнича фірма "Євгенія" (18007, м. Черкаси, вул. Волкова, 75, кв. 77, ідентифікаційний код 14182306) на користь приватного підприємства "Охорона - Сервіс" (18008, м. Черкаси, вул. Рєпіна, 4, ідентифікаційний код 31855693) - 11 351 грн. боргу, 113 грн. 51 коп. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Д.Пащенко
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2011 |
Оприлюднено | 22.11.2011 |
Номер документу | 19228036 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Пащенко А.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні