Постанова

від 08.11.2011 по справі 28/111-08-2955

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/111-08-2955

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р. Справа № 28/111-08-2955

 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Мацюри П.Ф.,

                     Суддів:  Андрєєвої Е.І. та Ліпчанської Н.В.,

(Склад судової колегії змінено на підставі розпорядження № 662 від 07.11.2011 року.)

при секретарі   -     Подуст Л.В.,

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час, місце, та дату проведення судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Комінтернівська птахофабрика”

на рішення   господарського суду Одеської  області  від 25.02.2009р.          

у справі  №28/111-08-2955

за позовом  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Комінтернівська птахофабрика”

до Приватного сільськогосподарського підприємства “Марина”

про стягнення 761 537,1  грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Комінтернівська птахофабрика” 17.07.2008 р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства “Марина”  про стягнення заборгованості яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням договору від 01 вересня 2001р. за яким сторони здійснювали довгострокове співробітництво шляхом надання взаємних послуг пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом.

Як зазначив позивач в позовній заяві ним було видано в 2005 році за касовим ордером грошових коштів на суму 241321.0грн.

У 2007 та 2008 роках передавалися кошти та товари і згідно актом звірки  від 19.05.2007р. заборгованість ПСП "Марина" перед позивачем склала 672291грн.

Після проведення звірки відповідачу за накладними і касовим ордером були надані товари, послуги і кошти на суму 117010грн.

До пред'явлення позову відповідачем передано позивачеві 25550грн.

До прийняття рішення судом першої інстанції заявою від 27.08.08р. позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути 24174,23грн. трьох процентів річних від простроченої суми боргу за порушення грошових зобов'язань, 215805.49 грн. інфляційних за порушення грошових зобов'язань за договором.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.02.2009р. позов задоволено частково: стягнуто з ПСП "Марина" на користь СТОВ “Комінтернівська птахофабрика” заборгованість 26343 грн. та судові витрати держмито 263грн. 43 коп. і ІТЗ судового процесу 4 грн. В решті позову відмовлено, оскільки відповідачем здійснено поставку позивачу сільськогосподарської продукції на загальну суму 741761.72 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що в відповідності з укладеним договором (п.3) передбачено надання позивачем послуг, роботи, поставки продукції та товарів для відповідача по обумовленим сторонами цінам та умовах і має ексклюзивне право на отримання в рахунок розрахунків зерна чи іншої продукції або. Ціни на продукцію, інші товари та послуги обумовлюються сторонами по ринковій середній ціні станом на день проведення розрахунків (п.п. 4, 5 договору)

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Одеської області, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення - скасувати, та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення господарського суду першої інстанції є необґрунтованим та незаконним, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки на думку скаржника суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог СТОВ «Комінтернівська птахофабрика»в частині стягнення заборгованості з ПСП «Марина»за період дії договору не надавши належної оцінки доказам в підтвердження боргу (акт звірки, накладні на продукцію та послуги).

04.08.2009 р. провадження по даній справі було зупинено та призначено по справі  судову бухгалтерську  експертизу.

За результатами проведеної експертизи експертом зроблені висновки про неможливість в об'ємі наданих на дослідження документів обґрунтувати розмір суми позову до Приватного сільськогосподарського підприємства “Марина” про стягнення 761 537,1 грн., оскільки надані матеріали справи не містять розрахунків і документального підтвердження в акті звірки від 19.05.2007 р. суми заборгованості відповідача 672 291,25 грн., виходячи з якої визначена сума позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Комінтернівська птахофабрика” до Приватного сільськогосподарського підприємства “Марина”.

31.06.2011р. вирішуючи спір по суті у суду апеляційної інстанції виникла необхідність додатково призначити судову фінансово - економічну експертизу, оскільки для встановлення того чи підтверджується документально сума заборгованості відповідача, яку просить стягнути позивач, на думку суду, необхідні спеціальні знання в галузі бухгалтерського обліку та додаткове вивчення документів, які мають відношення до позовних вимог.

Для можливості в повному обсязі провести експертизу Одеський НДІСЕ 04.07.2011 року звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з клопотанням про додаткових матеріалів, необхідних для надання висновку. Про що сторони по справі були проінформовані вихідним листом по справі №550/791/2011 від 11.07.2011р., та не виконали покладені на них обов'язки.

06.09.2011р. Одеський НДІСЕ звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з листом, яким повідомляє, що сторони не виконали покладені на них обов'язки, та не надали додаткові матеріали які мають принципове значення для проведення експертизи. В зв'язку з чим додаткова експертиза залишена без виконання.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час, місце та дату проведення судового засідання повідомлені належним чином, маються відповідні повідомлення. У зв'язку з чим розглядалася по суті, та за наявними матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи 1 вересня 2001 між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Комінтернівська птахофабрика»та приватним сільськогосподарським підприємством «Марина»був укладений договір, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги, роботи, продукцію, товари по обумовленим сторонами цінам та умовам, а відповідач в свою чергу зобов'язався в першочерговому порядку розрахуватися з позивачем своєю продукцією, іншими товарами чи послугами в обумовлених сторонами умовах, цінах і порядку, крім того відповідач надав переважне право на отримання зерна чи іншої продукції або послуг в рахунок взаєморозрахунків.

Позивачем на виконання вказаного договору в 2005 році було надано відповідачу грошові кошти на загальну суму 241321 гривню. В 2006 році відповідач отримав готівки на суму 176045 гривень та товару на суму 222665,75 гривень, а в 2007 році відповідач отримав готівкою кошти в сумі 22 129 гривень, надано послуг на суму 584,26 гривни та передано товару на суму 64598,60 гривень

Як вказує позивач, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором виконав частково, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 19 травня 2007 року, згідно якого сума заборгованості складає 672291,25 гривень. Акт підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень чи заперечень.

Крім того позивачем в травні місяці 2007 року відповідачу було передано товару та надано послуг на загальну суму 20620,26 гривень, в червні місяці 2007 року передано товару та надано послуги на загальну суму - 3382 гривень та в жовтні місяці 2007 року надано товару та послуг на загальну суму 93008,44 гривень, всього на суму 117010,44 гривень. За розрахунками позивача заборгованість за договором складає 761537, 10 гривень.

Позивач на адресу відповідача 22 травня 2008 року за №182 направив претензію на загальну суму 761537,10 гривень на яку відповідач надав відповідь 25 червня 2008 року за №25-06/08 та звернувся з проханням надати копії бухгалтерських документів на підставі яких виникла заборгованість. На яку належної відповіді не отримав.

В відзиві ПСП "Марина" від 09.10.2008р. позовні вимоги визнано частково, в сумі основного боргу 26343.04 грн. З відзивом надані копії накладних ПСП "Марина" на поставку продукції на адресу СТОВ «Комінтернівська птахофабрика»на загальну суму 741761.72 грн. (т. 4 а.с. 6-16).

Як зазначено в описовій частині висновків судової експертизи і встановлено апеляційним господарським судом накладні виписані на поставку зерна від ПСП "Марина" на адресу СТОВ «Комінтернівська птахофабрика»оформлені не в відповідності з вимогами п2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. і п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене Міністерством фінансів України від 24.05.1995р. №88, а саме в накладних: від 19.01.2005р. №11, від 23.02.2005р. №41, від 02.09.2005р. №154, без дати №53 –на загальну суму 384238.25 грн. відсутній підпис особи, відповідальної за отримання товару, в накладній від 23.02.2005р. №41 також відсутнє посилання на номер довіреності на отримувача товару, що через вказані порушення не може бути належним доказом.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 293 Господарського кодексу України передбачено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар. Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін. За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству.

До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

Договір міни (бартеру) - це договір, за яким кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший. Згідно з яким сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін, випливає, що договір міни (бартеру) більшою мірою наближається до договорів купівлі-продажу, поставки або контрактації. Проте ознаки договору міни (бартеру), зазначені вище, свідчать про його самостійний характер у системі господарських договорів.

Пунктом 3 договору передбачено, що позивач надає послуги, роботи, продукцію інші послуги та товари для відповідача по обумовленим сторонами цінам та умовам, і має виключне ексклюзивне право на отримання в рахунок розрахунків зерна, іншої продукції товарів та послуг від відповідача. Відповідач в першочерговому і пріоритетному порядку розраховується з позивачем своєю продукцією, іншими товарами чи послугами в обумовлених сторонами умовах та гарантує виключне право для позивача на отримання ним зерна чи іншої продукції або послуг в рахунок взаєморозрахунків. Ціни на продукцію, інші товари та послуги обумовлюються сторонами по середній ринковій ціні за станом на день проведення взаєморозрахунків, згідно п. 4,5 договору від 1 вересня 2001 року.

Задовольняючи позо частково в розмірі 26343.04 грн. господарський суд першої інстанції виходив із того, що укладений між сторонами договір про співробітництво по своїй суті є договором міни оскільки спір виник із-за неповернення відповідачем переданих коштів і вартості іншого товару, що випливає із фактично існувавших правовідносин, а по договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі –продажу, поставки, контрактації, якщо це не суперечить законодавств і відповідає суті відносин сторін.

На виконання умов договору позивачем у 2005р. відповідачу було надано грошові кошти на загальну суму 241321грн., в 2006р. відповідач отримав грошові кошти на суму 176045грн. та товару на суму 222665.75 грн., а в 2007р. отримав готівки 22129грн., надано послуг на суму 584.26грн. та передано товару і надано послуг на загальну суму 93008.44грн.

В якості розрахунків відповідачем в свою чергу було здійснено поставку сільськогосподарської продукції на суму 741761.72 грн. Різниця між обміном товарів, робіт та послуг склала 26343.04 грн.

Вимоги щодо стягнення індексу інфляції, та 3% річних задоволенню не підлягають оскільки умовами договору не передбачено термін виконання зобов'язань. Крім того умови договору не передбачають виконання відповідних зобов'язань в грошовій формі, а норми ЦК України на які посилається позивач передбачають відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Зараховуючи в якості розрахунків поставки відповідачем позивачу сільськогосподарської продукції на суму 741761.72 грн. суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення не зазначив найменування сільгосппродукції її кількість та вартість.

З такими висновками господарського суду першої інстанції апеляційний господарський суд не може погодитись оскільки достовірність отримання сільгосппродукції заперечує позивач, та відповідачем не надані документи експерту, а надані до справи оформлені не належним чином. Крім того апеляційний господарський суд переглядаючи справу в повному обсязі як передбачено ст.ст. 99, 101 ГПК України враховуючи обставини справи прийняв міри для встановлення обставин у справі, у тому числі і шляхом проведення судово-економічної експертизи у тому числі на предмет документального підтвердження зустрічних поставок зерна пшениці, ячменя, зерна соняшника СТОВ "Комінтернівська птахофабрика", але сторони у справі додаткових доказів не надали ні суду ні експерту. В судове засідання не з'явилися.

У зв'язку із спливом строків перегляду справи апеляційний господарський суд переглянувши справу за наявними у справі доказами і додатково наданими доказами прийшов до висновку про скасування рішення суду першої інстанції і задоволення позовних вимог в сумі 672291.25грн. підтверджених актом звірки заборгованості від 19.05.2007р. і підписаного представниками ПСП "Марина" і СТОВ "Комінтернівська птахофабрика" і коштів  за продукцію та послуги які були надані після проведення звірки , на суму 134795.85 грн. за накладними №294 від 19.05.2007р., №;№309, 310 від 29.05.2007р., №№336, 337 від 06.06.2007р., №№581,582 від 12.10.2007р., з яких  ПСП "Марина" компенсувало товаром 45550 грн. за накладною №124 від 27.08.2007р., а отже різниця склала 89245.85 грн. (134795.85грн.-45550грн.)

При цьому апеляційний господарський суд зазначає, що відповідними підрозділими господарств належним чином не оформлені документально поставки товару та надання послуг, їх облік.

Виходячи з чого загальна сума боргу склала 761537.1грн. (672291.25грн.+89245.85грн = 761537.1грн.)

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Комінтернівська птахофабрика”  - задовольнити частково.

2.     Рішення господарського суду  Одеської області від 25 лютого 2009 року у справі № 28/11-08-2955 - скасувати.

3.   Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Марина» ( 67587

Одеська область Комінтернівський район, с. Переможне, вул.. Центральна, р/р 260063924 вООФ АППБ «Аваль», МФО 328351, код 24764759) на користь    Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтернівська птахофабрика»(67541 Одеська область    Комінтернівський    район,    с.    Першотравневе,    вул..Мира,1,    р/р    2600974382 Райффайзен Банк «Аваль»м. Одеса, МФО 380805, код 00852832) заборгованість в сумі 761537.1грн. в решті позову відмовити.

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                               П.Ф. Мацюра      

Суддя                                                                               Е.І. Андрєєва    

Суддя                                                                          Н.В. Ліпчанська