Ухвала

від 17.11.2011 по справі 5010/2348/2011-б-24/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/2348/2011-Б-24/55

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

17 листопада 2011 р.  Справа № 5010/2348/2011-Б-24/55   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянувши матеріали за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про порушення справи про банкрутство житлово-експлуатаційної дільниці № 3 (ідентифікаційний код 19400156),

в с т а н о в и в:

кредитори звернулись до господарського суду Івано-Франківської області із заявою про порушення справи про банкрутство житлово-експлуатаційної дільниці № 3, посилаючись на те, що боржник неспроможний виконати свої зобов'язання перед бюджетом протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати на загальну суму 2 211 194 грн 48 коп. Зокрема, із змісту поданої заяви вбачається, що УПФУ в м. Івано-Франківську посилається на наявність безспірних вимог до боржника в сумі 321 871 грн 75 коп., а ДПІ в м. Івано-Франківську відповідно - в сумі 1 889 322 грн 73 коп.

Згідно положень ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява про порушення справи про банкрутство подається, зокрема, кредитором у письмовій формі, підписується керівником кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), і повинна містити - найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу; найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання; номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів); розмір вимог кредитора до боржника, обставини, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, докази обґрунтованості вимог кредитора й інші обставини, на яких ґрунтується заява. При цьому, усі зазначені обставини ініціюючий кредитор зобов'язаний підтвердити відповідними й належними доказами.

Перевіривши долучені до заяви документи суд установив, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за указаним в заяві кредиторів ідентифікаційним кодом 19400156 значиться юридична особа - ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ № 3.

Разом з тим, у своїй заяві, як видно з її змісту, кредитори ставлять питання про порушення справи про банкрутство щодо юридичної особи під назвою - ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ДІЛЬНИЦЯ № 3, що суперечить долученим до заяви матеріалам.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів листом з описом вкладення. Копії позовної заяви та доданих до неї документів повинні надсилатися позивачем до моменту подання позовної заяви до суду, виходячи з того, що відповідно до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, серед долучених до заяви кредиторів матеріалів наявний фіскальний чек про направлення з відділення Укрпошти в м. Івано-Франківську рекомендованого листа, однак, зазначене не відповідає згаданим вище вимогам ч. 1 ст. 56 ГПК України.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що подана УПФУ в м. Івано-Франківську та ДПІ в м. Івано-Франківську заява про порушення справи про банкрутство житлово-експлуатаційної дільниці № 3 підлягає поверненню без розгляду на згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення, суд вважає доцільним також звернути увагу кредиторів на наступне.

Згідно з положеннями абзацу 3 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). В абзаці 7 цієї статті передбачено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законодавством України. При цьому, зокрема, недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується.

Відповідно до викладених у ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” положень, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірними, згідно абзацу 8 ст. 1 цього Закону, є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно положень ч. 2 ст. 1071 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду.

У заяві кредитора про порушення справи про банкрутство, відповідно до положень частин 1, 7 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повинні бути зазначені розмір вимог кредитора до боржника, обставини, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, докази обґрунтованості вимог кредитора й інші обставини, на яких ґрунтується заява. При цьому, такі обставини ініціюючий кредитор зобов'язаний підтвердити відповідними й належними доказами.

Крім того, до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно положень ч. 10 ст. 7 цього Закону, також додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Керуючись статтями 1, 5, 6, 7, 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтею 56, 57, 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

заяву управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про порушення справи про банкрутство житлово-експлуатаційної дільниці № 3 і додані до неї документи - повернути без розгляду.

Суддя                                                                                                     І. В. Ткаченко

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"

< ДОВІДКА - Перелік ухвал у позовному провадженні > ч. 1 ст. 9  ст. 86