Рішення

від 14.11.2011 по справі 3/5009/5501/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/5009/5501/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.11                                                                                        Справа №  3/5009/5501/11

Суддя    Соловйов  В.М.

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “НАСТЯ”, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості в сумі 550, 44 грн.

                                                                                        Суддя Соловйов В.М.

                                                                                        при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ПуАТ “Укртелеком” в особі Запорізької філії ПуАТ “Укртелеком” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “НВП “НАСТЯ” про стягнення з відповідача боргу за договором № 976813 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку від 02.11.2010р. в сумі 550,44 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 15.09.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 96, 526, 530, 625 ЦК України, 193, 216 ГК України, ст. 1, 2, 22, 54, 55, 58 ГПК України, ст. 33, 36 Закону України “Про телекомунікації”.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.09.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/5501/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 11.10.2011р. об 11 годині 00 хвилин.

Ухвалами суду від 11.10.2011р. та від 01.11.2011р. розгляд справи відкладений відповідно на 01.11.2011р. об 11 годині 00 хвилин та на 14.11.2011р. о 10 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 14.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 16.11.2011р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 11.10.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві № 18/1227 від 12.08.2011р., та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 976813 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку від 02.11.2010р. в сумі 550,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

02.11.2010р. між ПуАТ “Укртелеком” в особі Запорізької філії ПуАТ “Укртелеком” та ТОВ “НВП “НАСТЯ” укладено договір № 976813 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу послуги рухомого (мобільного) зв'язку стандарту UMTS, а відповідач зобов'язався  приймати та оплачувати Послуги на умовах Договору, Правил та Тарифів.

Свої обов'язки позивач виконав в повному обсязі.

Відповідно до умов п.2.3.2 Договору, відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати рахунки за Послуги, відповідно до порядку розрахунків, встановлених договором та Правилам. У випадку не одержання рахунку, звертатись до позивача для його одержання. Відповідач зобов'язаний самостійно контролювати стан свого особового рахунку.

Згідно п.3.3 Договору, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, позивач надсилає відповідачеві  рахунок для оплати вартості послуг на адресу: 69083, м. Запоріжжя, вул. Восточна, буд. 7. Позивач сплачує рахунок не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим.

Однак, в порушення пунктів Договору та Правил, відповідач розрахунки з позивачем здійснював не вчасно.

Так, за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року (включно) відповідачу нарахована плата за договором № 976813 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку в розмірі 550,44 грн.

Таким чином, станом на 14.11.2011р. розмір основної заборгованості відповідача за договором № 976813 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку становить 550,44 грн.

Також, відповідно до ст. 232 ГК України та ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховано 12,60 грн. пені, 4,88 грн. –3 % річних від простроченої суми та 13,78 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

У зв'язку з наведеним, представник позивача просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не з'явився.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 ЦК України, в  редакції  Закону № v0434644-10 від 02.12.2010р.

Приймаючи рішення за відсутності ТОВ “НВП “НАСТЯ” господарський суд бере до уваги те, що підприємство не надало суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали від 16.09.2011р. про порушення провадження у справі № 3/5009/5501/11 та копія ухвали від 19.09.2011р. про виправлення описки, направлені відповідачу рекомендованим листом на адресу, яка зазначена в позовній заяві, повернулись до суду з відміткою пошти: “за закінченням терміну зберігання”.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Позивач надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 16.06.2011р., згідно якій місцезнаходження ТОВ “НВП “НАСТЯ”  є: 69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 7.

Саме на цю адресу відповідача надсилалися всі процесуальні документи у справі.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.    

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ “Укртелеком” (Оператор) і ТОВ “НВП “НАСТЯ” (Абонент) укладений договір № 976813 від 02.11.2010р. про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку, за яким Оператор зобов'язується надавати Абоненту послуги рухомого (мобільного) зв'язку стандарту UMTS, а також за домовленістю Сторін інші супутні та додаткові послуги, а Абонент зобов'язується приймати та оплачувати Послуги на умовах Договору, Правил та Тарифів (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.3.1 п.2.3 Договору, Абонент зобов'язується ознайомитись з Договором, умовами надання обраних Послуг, Тарифами, Правилами, дотримуватись та виконувати їх вимоги.

Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати рахунки за Послуги, відповідно до порядку розрахунків, встановлених Договором та Правилам. У випадку не одержання рахунку, звертатись до Оператора для його одержання. Абонент зобов'язаний самостійно контролювати стан свого особового рахунку (п.п.2.3.2 п.2.3 Договору).

Згідно п. 3.3 Договору, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор надсилає Абоненту  рахунок для оплати вартості послуг на адресу: 69083, м. Запоріжжя, вул. Восточна, буд. 7. Абонент сплачує рахунок не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим.

ВАТ “Укртелеком” виконало свої зобов'язання за даним договором та виставило ТОВ “НВП “НАСТЯ” рахунки за телекомунікаційні послуги в період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р. за договором № 976813 від 02.11.2010р. на загальну суму 519,18 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав та не оплатив  виставлені рахунки.

Таким чином, відповідач є боржником перед позивачем за договором № 976813 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку від 02.11.2010р. на загальну суму 519,18 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається  зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний  вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання  або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір № 976813 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку від 02.11.2010р.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно ч. 1, 2 ст. 904 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку розрахунок по договору здійснюється відповідно до п. 3.3 Договору: не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор надсилає Абоненту  рахунок для оплати вартості послуг на адресу: 69083, м. Запоріжжя, вул. Восточна, буд. 7. Абонент сплачує рахунок не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України від 18.11.2003р. N 1280-IV “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема:

виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Частинами 1-3 статті 36 Закону України “Про телекомунікації” визначено, що споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 217  “Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. за N 720, послуги рухомого (мобільного) зв'язку надаються на умовах договору. Порядок укладення договору встановлюється оператором відповідно до основних вимог, визначених законодавством.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором № 976813 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку від 02.11.2010р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що ТОВ “НВП “НАСТЯ” не в повному обсязі виконало грошові зобов'язання перед позивачем за договором № 976813 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку від 02.11.2010р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 519,18 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме:                     12,60 грн. пені, 4,88 грн. –3 % річних від простроченої суми та 13,78 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій:  відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.  

Відповідно до ст. 547 ЦК України  правочин щодо забезпечення виконання  зобов'язання  вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Господарським судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 12,60 грн. (розрахунок в додатках до позовної заяви, а.с.15), оскільки це не суперечить діючому законодавству (ч. 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації”).

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ “НВП “НАСТЯ” грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 12,60 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором № 976813 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку від 02.11.2010р. сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього на користь позивача  4,88 грн. -                3 % річних від простроченої суми підлягають задоволенню повністю. Розрахунок позивача в додатках до позовної заяви (а.с.14) в цій частині перевірений судом і не суперечить діючому законодавству.

Відповідно до “Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

У випадку, коли відшкодуванню належить сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня.

Розрахунок строків прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 976813 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку від 02.11.2010р. у додатках до позовної заяви (а.с.13) перевірений судом і визнається таким, що зроблений вірно.

Відтак, стягненню в цій частині за період з 01.02.2011р. по 31.05.2011р. включно підлягає сума інфляційних витрат в розмірі 13,78 грн.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “НАСТЯ” (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 7, ідентифікаційний код 23847615) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (69001,                            м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 114, р/р № 26002364 в ЗОД ВАТ “Райффайзенбанк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827, ідентифікаційний код 01184385) 519 (п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 18 коп. основного боргу, 12 (дванадцять) грн. 60 коп. пені, 13 (тринадцять) грн. 78 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 4 (чотири) грн. 88 коп. –3 % річних від простроченої суми.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “НАСТЯ” (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 7, ідентифікаційний код 23847615) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (69001,                            м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 114, р/р № 26009408 в ЗОД ВАТ “Райффайзенбанк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827, ідентифікаційний код 01184385) 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на державне мито та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 16.11.2011р.