Постанова

від 26.07.2006 по справі 22/116б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/116б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

26 липня 2006 р.                                                                                   № 22/116б  

             Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

            Головуючого  -                                        Ткаченко Н.Г.

            Суддів -                                                     Катеринчук Л.Й.           

                                                                               Разводової С.С.

за участю : представника  ЗАТ “Чарівне дійво” –Цукера І.Б.                                                           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого  акціонерного товариства “Чарівне дійво”

на постанову Луганського  апеляційного господарського суду від 22.05.2006 р. по справі №22/116б за заявою  Приватного підприємства “Дельта -2003”  до Закритого  акціонерного товариства “Чарівне дійво” про банкрутство, -

                                           В С Т А Н О В И В:

Кредитор –  ПП “Дельта -2003”   04.11.2004  р. звернувся з заявою до суду про банкрутство Закритого  акціонерного товариства “Чарівне дійво” у  зв'язку з його фінансовою неспроможністю.

Ухвалою господарського  суду Луганської  області від 05.11.2004 р.  було порушене провадження по справі   №22/116б  про банкрутство ЗАТ “Чарівне дійво”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.     

15.12.2004 р. в газеті “Урядовий кур'єр”  № 239 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ЗАТ “Чарівне дійво”.

Ухвалою господарського  суду Луганської  області від 21.06.2005 р. по справі   №22/116б  затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Луганської  області від 24.03.2006 р.  по справі № 22/116б   /суддя  Ковалінас М.Ю./  було затверджено мирову угоду від 23.02.2006 р., укладену між кредиторами та  боржником - ЗАТ “Чарівне дійво”, провадження по справі припинено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від  22 травня 2006 р. по справі № 22/116б   /судді О.Є.Медуниця, Т.М.Баннова, К.І.Бойченко/ ухвала  господарського суду Луганської   області від  24.03.2006 р. скасована, справа направлена для розгляду до  господарського суду  першої інстанції.

В касаційній скарзі  боржник - Закрите  акціонерне товариство “Чарівне дійво”   просить постанову  Луганського апеляційного господарського суду від  22.05.2006 р.  скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм  матеріального та процесуального права, а ухвалу господарського суду Луганської   області від  24.03.2006 р. залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко, пояснення представника боржника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга   підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи,  24.02.2006 р.  до господарського суду була подана заява про затвердження  мирової угоди, підписаної 23.02.2006 р.; протокол засідання комітету кредиторів боржника № 4 від 23.02.2006 р., список кредиторів  ЗАТ “Чарівне дійво”, зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких непередбачено у першу чергу згідно зі ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Мирова угода підписана від імені боржника –директором                Кружиліним Г.В.,  та від імені комітету кредиторів –головою комітету кредиторів Івченко І.Ю.,  тобто, уповноваженими особами та затверджена судом.

За умовами даної мирової угоди, заборгованість  боржника перед УПФ України в м. Свердловську, яка віднесена до третьої черги – в сумі 229650,43 грн., розстрочується; а решта заборгованості в сумі 617484, 74  грн. –списується.  

Скасовуючи ухвалу  господарського суду Луганської   області від  24.03.2006 р. про затвердження мирової угоди, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що в порушення  ст.35 Закону України   “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, якою передбачено, що  не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, мирова угода містить вимоги щодо  списання страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Господарський суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що поскільки недоїмка  по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не підлягає списанню, то укладену мирову угоду   від 23.02.2006 р. не можна визнати, як таку, що відповідає вимогам Закону.

Але з такими висновками суду апеляційної інстанції  погодитись не можна.

Мирова угода в процедурі банкротства - це механізм фінансового оздоровлення не платоспроможного підприємства, яка  створює баланс інтересів, воно є підсумком всієї процедури банкротства та результатом всіх проведених спеціальних міроприємств по фінансовому оздоровленню боржника, передбачених процедурою банкротства.

Відповідно до ст.35 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”   під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.   

База оподаткування та строки сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначаються Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який набирав чинності з 1 січня 2004 року,  введено цільовий загальнообов'язковий платіж –внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. В Україні після введення в дію Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” існує два види платежів по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Як встановлено судом, борг боржника перед кредитором - УПФ України в м. Свердловську склав 852700,53 грн.,  в тому числі податковий борг, який виник в результаті діяльності Товариства до 01.01.2004 р. –збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який стягується за Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”,  є загальнодержавним обов'язковим платежем  та входить до складу системи оподаткування України, згідно з Законом України “Про систему оподаткування”, у сумі 617484,74 грн. (третя черга)  та 5565,36 грн. пені та штрафних санкцій (шоста черга); недоїмки за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла в результаті діяльності  Товариства  після 01.01.2004 р. та яка не входить до складу системи оподаткування, згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у сумі 229650,43  грн. штрафних санкцій.  Про що зазначено в мировій угоді.

Отже, борг боржника перед кредитором складає –суму податкового боргу по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, яка нарахована до 01.01.2004 року –617484,74  грн., та  суму боргу по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка  нарахована після 01.01.2004 року –229650,43 грн.

    Закон України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” містить спеціальні  правові норми норми, які мають пріорітет перед загальними.

Поскільки збір на обов'язкове державне пенсійне страхування  є одним загальнообов'язкових платежів,  входить до складу системи оподаткування України, згідно з Законом України “Про систему оподаткування”, а отже, є податковим збором, то відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”   у разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами статті 35 цього Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства.

Таким чином, орган стягнення повинен погодитись на задоволення частини вимог з податків (зборів), обов'язкових платежів на умовах мирової угоди. При цьому презюмується згода вказаних органів на умови мирової угоди, тобто згода податкового кредитора як на укладення мирової угоди, так і на її умови не потребується. Разом з тим, такі умови мирової угоди є обов'язковими для податкового кредитора.

    Як вбачається з матеріалів справи, згідно з п.4.1. мирової угоди передбачається списання саме податкового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який виник до 01.01.2004 р. та зарахований в третю чергу задоволення вимог кредиторів,  а внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які виникли після 01.01.2004 р., підлягають  не списанню, а  розстроченню. А саме: розстрочення частини вимог у сумі 229650,43 грн. та  списання (прощення) решти вимог у сумі 617484,74 грн..

   Отже, оскаржуваною мировою угодою від 23.02.2006 р.  списується  саме податковий борг по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що виник до 01.01.2004 р. та розстрочується борг по недоїмки по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування які виникли після 01.01.2004 р., що  не суперечить вимогам ст.35  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”.    

Господарський суд Луганської  області дійшов до правильного висновку, що  умови мирової угоди  від 23.02.2006 р., укладеною між кредиторами та  боржником - ЗАТ “Чарівне дійво”,  не суперечать Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Таким чином, господарський суд першої  інстанції, належним чином дослідивши обставини справи та давши належну оцінку доказам по справі,  дійшов до обґрунтованого висновку про те, що вимоги щодо форми, змісту  мирової угоди,  умов  та строків її укладання, які встановлені ст.ст. 35, 36, 37   Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, сторонами  мирової угоди  дотримані, а саме :  рішення про  укладання мирової угоди як з боку  кредиторів, так і збоку боржника  прийнято і сама угода підписана повноваженими сторонами (п.п.3,4 ст. 35 Закону); мирова угода укладена щодо вимог передбачених ст. ст. 31, 36 Закону. Мирова угода не містить положень, які б суперечили діючому законодавству.  

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що  ухвала   господарського суду Луганської  області від 24.03.2006 р. постановлена у відповідності до вимог   закону та фактичних обставин справи і підстав для її  скасування не вбачається.

       З висновками, викладеними в постанові Луганського  апеляційного господарського суду від 22.05.2006 р., якою скасовано ухвалу  господарського суду Луганської  області від 24.03.2006 р.   погодитись не можна, з підстав, викладених вище і тому вона підлягає  скасуванню.

 На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 –11111,    Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                   П О С Т А Н О В И В:    

Касаційну  скаргу Закритого  акціонерного товариства “Чарівне дійво” задовольнити.

Постанову Луганського  апеляційного господарського суду від 22.05.2006 р. по справі №22/116б скасувати.

Ухвалу  господарського суду Луганської   області від  24.03.2006 р. по справі №22/116б залишити без змін.

       Головуючий -                                                                      Ткаченко  Н.Г.

       Судді -                                                                                 Катеринчук Л.Й.           

                                                                                                     Разводова С.С.