Постанова

від 04.07.2008 по справі 22-а-3481/2008

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя-доповід ач - Міронова Г.М.

Головуючий суддя І інстанції - Мінська Т.М.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ А ДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2008 року справа № 22-а-3481/08

у приміщенні суду за адресо ю: м. Донецьк, бульвар Шевченк а, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністратив ного суду у складі:

головуючого судді: Міронової Г.М.

суддів: Горбенко К.П., Нікуліна О. А.

при секретарях судового засідання

Агейченковій К.О., Білоус К.І.

за участю представників с торін, розглянувши у відкрит ому судовому засіданні апеля ційну скаргу приватного підп риємства «Українська промис лова компанія» на постанову Господарського суду Лугансь кої області від 07.02.2008 року у спр аві № 10/83н-ад за позовом приватн ого підприємства «Українськ а промислова компанія» до де ржавної податкової інспекці ї у Артемівському районі м. Лу ганська, державної податково ї інспекції у Орджонікідзевс ькому районі м. Запоріжжя, Гол овного управління Державног о казначейства у Луганській області про визнання частков о недійсним податкового пові домлення-рішення та стягненн я 1305000,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувс я з зазначеним позовом до дер жавної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луг анська, державної податкової інспекції у Орджонікідзевсь кому районі м. Запоріжжя, Голо вного управління Державного казначейства у Луганській о бласті про визнання недійсни м податкового повідомлення-р ішення та стягнення з Держав ного бюджету України бюджетн ої заборгованості з податку на додану вартість по податк овій декларації за квітень 2004 року у розмірі 1305000,00 грн.

Постановою Господарсько го суду Луганської області в ід 07.02.2008 року у задоволенні позо вних вимог приватного підпри ємства «Українська промисло ва компанія» до державної по даткової інспекції у Артемів ському районі м. Луганська, де ржавної податкової інспекці ї у Орджонікідзевському райо ні м. Запоріжжя, Головного упр авління Державного казначей ства у Луганській області пр о визнання недійсним податко вого повідомлення-рішення та стягнення 1305000,00 грн. відмовлено у зв' язку з пропуском строк у звернення до суду.

На постанову суду п озивачем подано апеляційну с каргу, в якій він просить скас увати постанову Господарс ького суду Луганської област і від 07.02.2008 року та постановити нове судове рішення,яким зад овольнити позовні вимоги, та к як порушені норми матеріал ьного та процесуального прав а, що призвело до неправильно го вирішення справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтрима в доводи, викладені в апеляці йній скарзі, просив їх задово льнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні запере чували щодо задоволення апел яційної скарги позивача, про сили постанову суду першої і нстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задов олення, не заперечували того факту, що бюджетного відшкод ування до теперішнього часу не відбулося.

Заслухавши суддю-д оповідача, пояснення осіб, що з' явилися, перевіривши мат еріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевір ивши юридичну оцінку обстави н справи та повноту їх встано влення, дослідивши правильні сть застосування судом першо ї інстанції норм матеріально го та процесуального права, к олегія суддів вважає за необ хідне вимоги, викладені в апе ляційній скарзі, задовольни ти, а постанову суду скасуват и з наступних підстав.

До такого висновку ко легія прийшла з огляду на нас тупне.

Суд першої інстанці ї, відмовляючи в задоволенні позову, як на правову підстав у послався на статтю 99 Кодекс у адміністративного судочин ства України, зазначивши, що о скільки КАС України набрав ч инності з 01.09.2005 року то у позива ча було право звернутися за р озглядом даного спору за пра вилами адміністративного су дочинства у річний строк, тоб то до 01.09.2006 року, в той час коли по зивач за вирішенням спору зв ернувся лише 03.03.2007 року. Оскіль ки, за твердженням суду першо ї інстанції, відсутній норма тивний акт, який передбачає і нший строк оскарження подат кового повідомлення-рішення , то застосовується саме річн ий строк, зазначений у статті 99 КАС України.

Колегія суддів кате горично не погоджується з та ким висновком суду першої ін станції.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява про визнання недійсним пода ткового повідомлення - ріше ння від 10.08.2004 року про завищення суми бюджетного відшкодуван ня з податку на додану вартіс ть була подана приватним під приємством “Українська пром ислова компанія” до Господа рського суду Запорізької обл асті 21 серпня 2004 року (а.с. 64-67 том 2). Справа була предметом розгл яду різних судових інстанцій і в решті решт ухвалою Господ арського суду Запорізької об ласті від 26.08.2006 року адміністр ативний позов було залишено без розгляду (а.с. 96 т. 2). Повторно з адміністративним позовом приватне підприємство “Укра їнська промислова компанія” звернулось до суду 03.03.2007 року.

Згідно з частиною 2 статті 99 КАС України для зве рнення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановл юється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особ а дізналася або повинна була дізнатися про порушення с воїх прав, свобод чи інтерес ів.

Частина 3 вищевказан ої статті передбачає, що для захисту прав, свобод та інте ресів особи цим Кодексом та і ншими законами можуть вста новлюватися інші строки д ля звернення до адміністрат ивного суду, які, якщо не в становлено інше, обчислюю ться з дня, коли особа дізнал ася або повинна була дізнат ися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.

Підпункт 4.2.1 пункту 4.2 . статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов' я зань платників податків пере д бюджетами та державними ці льовими фондами” (далі - Зак он № 2181) визначає, що якщо згідн о з нормами цього пункту сум а податкового зобов'язання р озраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за св оєчасність, достовірність та повноту нарахування такої с уми, проте несе відповідальн ість за своєчасне і повне пог ашення нарахованого податко вого зобов'язання та має прав о на оскарження цієї суми у по рядку, встановленому цим Зак оном.

А відповідно до підпу нкту 15.1.1. пункту 15.1 статті 15 вищен азваного закону який змістує , що за винятком випадків, виз начених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадка х, визначених цим Законом, н е пізніше закінчення 1095 дня , наступного за останнім дне м граничного строку подання податкової декларації, а у ра зі, коли така податкова декл арація була надана пізніше, - за днем її фактичного подан ня. Якщо протягом зазначено го строку податковий орган н е визначає суму податкових з обов'язань, платник податків вважається вільним від тако го податкового зобов'язання, а спір стосовно такої дек ларації не підлягає розгл яду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпунк ту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону У країни № 2181 заяви, зокрема, на в ідшкодування податків у випа дках передбачених податкови ми законами, можуть бути пода ні не пізніше 1095 дня, наступног о за днем отримання права на т аке відшкодування.

Системний аналіз вищен аведених норм свідчить про т е, що з часу прийняття спірног о податкового повідомлення р ішення тобто з 10.08.2004 року до час у звернення позивача з позов ом - 03.03.2007 року не пройшло 1095 дні в, тому не можна вести мову про пропущення строків на оскар ження спірного податкового п овідомлення-рішення.

Приватне підприємс тво “Українська промислова к омпанія” м. Луганськє юрид ичною особою, вперше зареєст роване Печерською районною а дміністрацією м. Києва 23.06.2001 рок у, перереєстроване в Орджоні кідзевському районі м. Запор іжжя 05.05.2003 року, де взято на пода тковий облік 11.06.2003 року за № 466, вд руге перереєстроване у вико навчому комітеті Луганської міської ради 23.02.2007 року та взят о на податковий облік у ДПІ А ртемівського району м. Луган ська 16.01.2007 року за № 351, включене до ЄДРПОУ за номером 31567682. Спір між позивачем та ДПІ у Артемі вському районі м. Луганська с тосовно взяття на податковий облік за новим місцезнаходж енням підприємства був виріш ений на користь позивача пос тановою Луганського Господа рського суду від 19.07.2007 року у сп раві за № 10/201 пн-ад, яке набрало ч инності і що сторонами у спра ві не заперечується.

Згідно податк ової декларації з податку на додану вартість за квітень 2004 року, яку було надано до под аткового органу 19 травня 2004 рок у (арк. справи 29-30 том 2), сума пода тку на додану вартість, яка пі длягає відшкодуванню з бюдже ту за підсумками поточного з вітного періоду відповідно д о графи 21 декларації складає 1 305000, 00 грн., у тому числі залишок с уми податку на додану вартіс ть, що підлягає відшкодуванн ю після погашення податкових зобов' язань платника подат ку протягом 30 календарних дні в від дати подання цієї декла рації складає 1305000 грн. (графа 23). До складу позовних вимог уві йшла частина наведеної суми бюджетного відшкодування у р озмірі 1305000 грн. Строк відшкоду вання настав 1 червня 2004 року.

Підставою для отрим ання відшкодування є дані ви ключно податкової деклараці ї за звітний період. Відповід ність даних податкової декла рації з податку на додану вар тість за квітень 2004 року докум ентам податкової звітності п озивача підтверджена на 1305000, 00 г рн. суми бюджетного відшкоду вання з податку на додану вар тість за квітень 2004 року актом від 10 серпня 2004 року № 282 про резу льтати перевірки позивача за квітень 2004 року і березень 2002 ро ку (а. с. 71-75 том 1). Правомірність формування податкового зобо в' язання та податкового кре диту за податковою деклараці єю з податку на додану вартіс ть за квітень 2004 року підтверд жена документами, наданими п озивачем і долученими до мат еріалів справи.

Підставами зменшен ня бюджетного відшкодування спірним податковим повідомл енням - рішенням (а.с. 40 том 1) по датковий орган визначає немо жливість відпрацювання ланц югів постачання по всій ланц і до виробника , і як наслідок цього відсутність факту надм ірної сплати податку на дода ну вартість до бюджету.

Відповідно до пре амбули Закону України «Про п одаток на додану вартість», з азначений Закон, серед іншог о, визначає статус платників податку на додану вартість, п оняття податкової накладної , порядок обліку, звітування т а внесення податку до бюджет у.

Жодних порушень форм ування позивачем податковог о кредиту у квітні 2004 року пода тковий орган не надав. Поруше ння формування податкового к редиту передбачені підпункт ом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону У країни «Про податок на додан у вартість» перший відповіда ч під час розгляду справи, та п ід час апеляційного провадже ння не довів. Прийняти доводи податкового органу щодо не в ідпрацювання ланцюга не пере дбачається можливим, з огляд у на те, що приписи зазначеног о закону не ставлять право на отримання бюджетного відшко дування зі сплатою податку д о бюджетів контрагентами пла тника. Зважаючи на зазначене , спірне податкове повідомле ння-рішення є недійсним в час тині зменшення бюджетного ві дшкодування за квітень 2004 рок у.

Суть спору полягає у н евиконанні податковим орган ом своїх обов' язків при ная вності у позивача права на бю джетного відшкодування.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завдан ням адміністративного судоч инства є захист прав, свобод т а інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публі чно- правових відносин від п орушень, у тому числі, органів державної влади.

Відповідно до статті 11 Закону України „Про систему оподаткування” від 18 лютого 1 997 року № 77/97-ВР (із змінами та доп овненнями) платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, сво єчасність сплати податків і зборів (обов' язкових платеж ів) і додержання законів про о податкування відповідно до з аконів України.

Оцінка спірних віднос ин здійснюється колегією суд дів, виходячи із правил загал ьно правового принципу дії н орми права у часі.

Відповідно до підпунк тів 7.7.1, 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 Зако ну України “Про податок на до дану вартість” у разі, коли за результатами звітного періо ду сума, що визначена як різни ця між сумою податкових зобо в' язань та сумою податковог о кредиту має від' ємне знач ення, така сума підлягає відш кодуванню платнику податків з Державного бюджету протяг ом місяця наступного за звіт ним періодом.

На час розгляду спра ви бюджетна заборгованість п озивачу не відшкодована, що н е заперечується представник ами відповідачів, у зв' язку з чим позовні вимоги щодо стя гнення з Державного бюджету частини суми бюджетної забор гованості за квітень 2004 року у розмірі 1305000 грн. суд визнає так ими, що підлягають задоволен ню.

Суд не приймає посил ання першого відповідача на норми пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на дода ну вартість” з огляду на те, що він тлумачить наведений пун кт без врахувань положень пі дпунктів 7.7.1, 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 наведеного Закону, які регул юють порядок та строки бюдже тного відшкодування. Бюджет не відшкодування за приписам и пункту 1.8 статті 1 Закону Укра їни “Про податок на додану ва ртість” - це сума, що підляга є поверненню платнику податк у з бюджету у зв' язку з надмі рною сплатою податку у випад ках, визначених цим Законом. Н орми підпункту 7.7.3 пункту 7.7 ста тті 7 Закону України “Про пода ток на додану вартість” є сам е тим випадком, який надає пра во позивачеві на бюджетне ві дшкодування, а також регулює порядок і строки такого відш кодування. Тому розбіжності між нормами підпункту 7.7.3 пунк ту 7.7 статті 7 Закону України “П ро податок на додану вартіст ь” і пункту 1.8 статті 1 наведено го Закону відсутні, тобто за н аведеними у справі обставина ми платник податку мав у будь -який момент після виникненн я бюджетної заборгованості з вернутися до суду з позовом п ро стягнення коштів з бюджет у та притягнення до відповід альності осіб, винних у несво єчасному відшкодуванні надм ірно сплаченого податку.

З огляду на норми пу нктів 6,7 Положення про Державн е казначейство, затвердженог о Постановою Кабінету Мініст рів України № 590 від 31 липня 1995 ро ку, відповідно до якого терит оріальні органи Державного к азначейства здійснюють відш кодування коштів бюджетної з аборгованості за рахунок Дер жавного бюджету, Відділення Державного казначейства є на лежними відповідачами по спо рах даної категорії.

Спір виник з вини перш ого відповідача, оскільки ві н своєчасно не надав висново к про відшкодування бюджетно ї заборгованості до Відділе ння Державного казначейства , тому судові витрати підляга ють відшкодуванню позивачев і за рахунок першого відпові дача, але за згодою позивача с уд покладає їх на нього.

Таким чином, податковим органом не було надано належ них доказів щодо доведення о бставин, на яких ґрунтуються вказані вимоги в апеляційні й скарзі.

Керуючись ст.ст. 184 , 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 К одексу адміністративного су дочинства України, колегія с уддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу приватн ого підприємства «Українськ а промислова компанія» на по станову Господарського суду Луганської області від 07.02.2008 ро ку - задовольнити.

Постанову Господар ського суду Луганської облас ті від 07.02.2008 року у справі № 10/83н-ад за позовом приватного підпр иємства «Українська промисл ова компанія» до державної п одаткової інспекції у Артемі вському районі м. Луганська, д ержавної податкової інспекц ії у Орджонікідзевському рай оні м. Запоріжжя, Головного уп равління Державного казначе йства у Луганській області п ро визнання недійсним податк ового повідомлення-рішення в ід 10.08.2004 року та стягнення 1305000,00 гр н. - скасувати.

Позовні вимоги прив атного підприємства “Україн ська промислова компанія” за довольнити.

Визнати частково не дійсним податкове повідомле ння рішення від 10.08.2004 року за № 0 002022302/24127 щодо завищення суми бюдж етного відшкодування з подат ку на додану вартість за квіт ень 2004 року у сумі 1305000 грн.

Стягнути на користь приватного підприємства “Ук раїнська промислова компані я” з Державного бюджету Укра їни бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2004 року у сумі 1305000,00 г рн.

Присудити на користь приватного підприємства “Ук раїнська промислова компані я” за рахунок коштів Державн ого бюджету України сплачен е державне мито у сумі 1700 грн.

Постанова суду апеляційн ої інстанції за наслідками п ерегляду набирає законної си ли з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхо м подачі касаційної скарги п ротягом одного місяця з дня н абрання законної сили до суд у касаційної інстанції - Ви щого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Г.М. Міронов а

Судді: К .П. Горбенко

О.А. Нікулін

З оригіналом згідно

Головуючий суддя: Г.М. Міронова