Рішення

від 07.11.2011 по справі 33/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  33/237

07.11.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом   приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс"

до                  публічного  акціонерного товариства "Страхова компанія "Лідер Ре"

про               стягнення 23 306,41 грн.

Представники:

від позивача:       ОСОБА_1. –представник за довіреністю №13 від 06.09.2011 року;

від відповідачів:  не з’явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс" до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лідер Ре" про стягнення 23 306,41грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що  29.12.2007 року між закритим акціонерним товариством "СК "АЛЬЯНС" (перестрахувальник за договором) та закритим акціонерним товариством «Перестрахова компанія «ВІЕЙБІ РЕ»(перестраховик за договором) укладено договір № 155ЮП/12/07 пропорційного облігаторного престрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум (далі –договір перестрахування).

На підставі договору перестрахування укладено рахунок-бордеро ризиків № 32 від 27.08.2010 року (далі - рахунок-бордеро ризиків № 32), відповідно до якого перестрахувальник застрахував у ПАТ перестраховика ризик виконання 62,71 % своїх обов'язків перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № 23.10465.03 від 18.08.2010 року (далі - договір страхування № 23.10465.03) - ОСОБА_2.

Згідно заяви страхувальника від 20.12.2010 року № 8683 та даних, вказаних у довідці ДАІ № 1859 від 28.12.2010 року, 12.12.2010 року на вул. Кірова у смт. Макарів, Київської обл. сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено застрахований за договором страхування № 23.10465.03 автомобіль ВМW Е60/523І, д/н НОМЕР_1.

Відповідно до п. 10.1 договору страхування № 23.10465.03, випадок пошкодження автомобіля ВМW Е60/523І, д/н НОМЕР_1, в результаті ДТП є страховим. Розмір завданих ОСОБА_2 збитків внаслідок ДТП, відповідно до висновку спеціаліста № 714/10 від 16.12.2010 року склав 76 675,52 грн.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альянс" згідно страхового акту № 23.6833.11 від 13.01.2011 року сплатило ОСОБА_2 26 307,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 427 від 08.04.2011 року.

Витрати приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс", пов'язані з визначенням розміру збитків, завданих страхувальнику за договором страхування № 23.10465.03, склали 490,00 грн.

Відповідно до підпункту 2.4.3. договору перестрахування, перестраховик зобов'язався протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання від перестрахувальника рахунку-бордеро сплачених збитків та платіжних документів, які підтверджують факт сплати перестрахувальником страхового відшкодування, сплатити свою частку страхового відшкодування та витрат на розслідування та врегулювання страхового  випадку, включаючи витрати на визначення причин та розмір збитку.

Таким чином, з урахуванням п. 6 рахунка-бордеро ризиків № 32, страхове відшкодування, яке за договором перестрахуванням та рахунка-бордеро ризиків № 32 публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лідер Ре" зобов'язане сплатити позивачу 23 306,41 грн. ((36 675,33 грн. + 490,00 грн.) * 62,71 %).

В порушення зазначених вимог законодавства відповідач зобов'язання, передбачене договором перестрахування та рахунка-бордеро ризиків № 32 не виконало.

Таким чином відповідно до вищевикладеного, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альянс" звернувся до суду з вимогою про стягнення з публічного  акціонерного товариства "Страхова компанія "Лідер Ре" 23 303,41 грн. заборгованості за договором пропорційного облігаторного престрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум № 155ЮП/12/07 від 29.12.2007 року

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.10.2011 року порушено провадження у справі № 33/237, розгляд справи призначено на 17.10.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.10.2011 року, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи відкладено на 07.11.2011 року.

В судове засідання 07.11.2011 року з’явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, а також в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суду стягнути з відповідача 23 306,41 грн. заборгованості за договором пропорційного облігаторного престрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум № 155ЮП/12/07 від 29.12.2007 року, витрати по сплаті державного мита в розмірі 233,06 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином, що підтверджується  наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 01030 16678620 від 26.10.2011 року.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

29.12.2007 року між закритим акціонерним товариством «Перестрахова компанія «ВІЕЙБІ РЕ», правонаступником якого є публічне  акціонерне товариство "Страхова компанія "Лідер Ре", та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Альянс», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альянс", укладено договір пропорційного  облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум № 155/ОП/12/07, предметом якого є угода сторін про здійснення пропорційного облігаторного (обов’язкового) перестрахування ризиків.

Відповідно до частини 1 статті 987 Цивільного кодексу України, за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про страхування», перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно п. 1.2 договору, тип договору – пропорційний на базі ексцедента суми; перестрахувальник (позивач у справі) страхує у перестраховика ризик настання відповідальності по виконанню частини своїх зобов’язань за договорами страхування наземних транспортних засобів, укладеними перестрахувальником; частки відповідальності сторін за договором зазначені в додатку № 1 до договору.

У відповідності до положень п. 2.1.3. договору перестрахування, перестрахувальник має право отримати від перестраховика відшкодування частки збитків в розмірі, в терміни і на умовах, викладених в цьому договорі, а також частки витрат, понесених на врегулювання збитку, не враховуючи витрати на заробітну плату, відрядження, офісні та канцелярські витрати перестрахувальника. Перестраховик відшкодовує пропорційну його долі у збитку частку лише тієї частини таких витрат, що не перевищує 20% від страхової суми.

Перестраховик зобов’язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання від перестрахувальника рахунку-бордеро сплачених збитків та платіжних документів, які підтверджують факт сплати перестрахувальником страхового відшкодування (крім збитків, які вважаються касовими відповідно до пункту 3.5 договору страхування), сплатити свою частку страхового відшкодування та витрат на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати на визначення причин та розміру збитків (оплата послуг незалежної експертизи, плата за видачу довідки ДАІ тощо). Перестраховик не відшкодовує витрати на заробітну плату, відрядження, офісні та канцелярські витрати перестрахувальника (пункт 2.4.3 договору страхування).

Згідно з пунктом 3.3 договору перестрахування, відшкодування перестраховиком своєї частки збитків перестрахувальнику здійснюється на підставі оформленого перестрахувальником рахунку-бордеро оплачених збитків, в який включаються всі збитки, врегульовані перестрахувальником за звітній місяць, за винятком збитків, зазначених в пункті 3.5 та з врахуванням умов пунктів 3.3.1 і 3.3.2 договору перестрахування.

Перестраховик має право затримати виплату частки збитків по деяким страховим випадкам повністю або частково. При цьому перестраховик письмово повідомляє про це перестрахувальника в строк не більше 5 (п’яти) робочих днів з дня одержання рахунку-бордеро сплачених збитків за звітні період, з визначенням переліку позицій рахунку-бордеро, за якими сплату частки страхового відшкодування перестраховик затримує, а також вказати причини такої затримки (в тому числі – зазначити перелік документів, які необхідні перестраховику для прийняття рішення про сплату своєї частки, згідно пункту 2.2.5 договору страхування). Перестрахувальник, в разі отримання письмового повідомлення від перестраховика про затримку сплати своєї частки страхового відшкодування, складає новий рахунок-бордеро сплачених збитків, без включення до нього позицій, по яким перестраховик затримує сплату своєї частки, та надсилає його перестраховику. Перестраховик, протягом трьох робочих днів з дня отримання від перестрахувальника нового рахунку-бордеро сплачених збитків, зобов’язаний скріпити його своїм підписом та печаткою і направити факсом та поштою (пункт 3.3.1 договору страхування).

Перестраховик, протягом десяти робочих днів з дати отримання від перестрахувальника всіх документів, надання яких вимагав, згідно пункту 3.3.1 договору страхування, в разі відсутності зауважень повинен сплатити свою частку страхового відшкодування, включаючи витрати на розслідування та врегулювання страхового випадку, згідно умов договору страхування. Відшкодування перестраховиком збитків, по яким перестраховик затримав сплату своєї частки страхового відшкодування, здійснюється на підставі укладеного додатку до рахунку-бордеро сплачених збитків протягом десяти робочих днів після отримання підписаного сторонами додатку (пункт 3.3.2 договору страхування).

Цим договором страхування встановлюється касовий збиток перестрахувальника, який становить 30 000 грн. (пункт 3.5 договору страхування).

На підставі договору перестрахування укладено рахунок-бордеро ризиків № 32 від 27.08.2010 року (далі - рахунок-бордеро ризиків № 32), відповідно до якого перестрахувальник застрахував  у перестраховика ризик виконання 62,71 % своїх обов'язків перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № 23.10465.03 від 18.08.2010 року (далі - договір страхування № 23.10465.03) ОСОБА_2 (далі - страхувальник).

Згідно заяви страхувальника від 20.12.2010 року № 8683 та довідки ДАІ № 1859 від 28.12.2010 року, 12.12.2010 року на вул. Кірова у смт. Макарів, Київської обл. сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено застрахований за договором страхування № 23.10465.03 автомобіль ВМW Е60/523І, д/н НОМЕР_1.

Відповідно до п. 10.1 договору страхування № 23.10465.03, випадок пошкодження автомобіля ВМW Е60/523І, д/н НОМЕР_1, в результаті ДТП є страховим. Відповідно до висновку спеціаліста № 714/10 від 16.12.2010 року розмір завданих ОСОБА_2 збитків внаслідок ДТП, склав 76 675,52 грн.

У відповідності до страхового акту № 23.6833.11  від 13.01.2011 року, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альянс" вирішило провести виплату в розмірі 36 675,38 грн., з них 10 368,00 грн. зарахувати як платіж по договору № 23.10465\1.03 від 18.08.2010 року, а решту 26 307,38 грн. сплатити вигодонабувачу.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альянс" згідно страхового акту № 23.6833.11 від 13.01.2011 року сплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 26 307,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 427 від 08.04.2011 року.

Також приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альянс" понесені витрати пов'язані з визначенням розміру збитків, завданих страхувальнику за договором страхування № 23.10465.03 в розмірі 490,00 грн.

14.12.2010 року та 21.04.2011 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альянс" звернулось до публічного  акціонерного товариства "Страхова компанія "Лідер Ре" з повідомленнями № 1019 та № 243 про настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспорту № 23.10465.03 від 18.08.2010 року та з вимогою про сплату частини відшкодування в розмірі 23 306,41 грн. (36 675,38 грн. +490,00 грн.)*62,71%). Однак зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором пропорційного облігаторного престрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум № 155ЮП/12/07 від 29.12.2007 року в розмірі  23 306,41 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лідер Ре» (04050, м. Київ, вул. Глибочинська, 40, ідентифікаційний код 32830769) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс»(49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собіна, 1, ідентифікаційний код 32495221) заборгованість в 23 306 (двадцять три тисячі триста шість) грн. 41 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 233 (двісті тридцять три) грн. 06 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.       

Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 14.11.2011 року