Рішення

від 09.11.2011 по справі 13/391

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/391

09.11.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Муратор-Україна"

до   Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2    

про  стягнення заборгованості

                                                                                           Суддя: Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача     ОСОБА_1 – дов. № б/н від 07.06.2011 р.

від відповідача  не з'явився

В судовому засіданні 09.11.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України  оголошено вступну і резолютивну частини рішення

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

29.09.11 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у даній справі, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 18.10.11.

У судове засідання призначене на 18.10.11 з’явився представник позивача, частково надав витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали господарського суду про порушення провадження у  справі не виконав.

Враховуючи нез'явлення в засідання представника учасника судового процесу, неподання витребуваних ухвалою суду доказів, керуючись ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 18.10.2011 року суд відклав розгляд справи на 09.11.11 року.

09.11.11.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Муратор-Україна" (надалі –позивач, постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2   (надалі –відповідач, покупець) був укладений договір поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставляти та передавати у власність покупця періодичні видання », «Муратор. Проекти котеджей», «Уютно и удобно», які є предметом поставки за цим Договором, а покупець зобов’язується на умовах та в порядку, визначеному Договором приймати вказаний товар та оплачувати його, обробляти його та здійснювати продаж кінцевим споживачам.

Згідно п. 3.13 Договору, повернення (ремісія) товару, що не був реалізований за звітний період здійснюється покупцем відповідно до умов договору,  в термін 14 календарних днів з дня отримання чергового номеру видань або за вимогою постачальника протягом вказаного строку.

Розділом 4 Договору сторони передбачили порядок та строки розрахунків, згідно якого покупець оплачує поставлений постачальником товар, за відпускною ціною та в строки, узгоджених сторонами  у додатках до Договору.    

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, у період з 02.09.2009 року по 04.08.2010 року позивачем було здійснено поставку та передачу у власність позивача періодичних видань, у кількості та за переліком, передбачених Договором та додатками, які є його невід’ємною частиною на загальну суму 277 374,05 грн.

Проте, відповідачем було порушено взяті на себе зобов’язання, з урахуванням повернень та оплат поставленого позивачем товару, відповідачем було сплачено на користь позивача 252 428,98 грн. У зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 24 945,07 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензії № 46 від 08.07.2011 року та № 65 від 22.08.2011 року з вимогою погашення існуючої заборгованості.

Прете зазначена вимога була залишена відповідачем буз належного реагування та задоволення.

Зважаючи на викладене позивач звернувся до суду з позовом з вимогою стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Отже, враховуючи викладене та зважаючи на те, що факт поставки позивачем товару відповідачу документально підтверджено, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 24 945,07 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Муратор-Україна" (01054, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 55, код ЄДРПОУ 35632676) 24 945,07 грн. суми боргу, 249 (двісті сорок дев’ять),46 грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Повернути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Муратор-Україна" (01054, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 55, код ЄДРПОУ 35632676) 50 (п’ятдесят),00 грн. зайво сплаченого мита (оригінал квитанції № 2262 від 08.09.2011 року на суму 299,46 грн. знаходиться в матеріалах справи № 13/391 у Господарському суді міста Києва, за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-А.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                            І.Д. Курдельчук

дата складення 15.11.2011