Рішення

від 08.11.2011 по справі 7/101-11-57/336

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/101-11-57/336

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/101-11-57/336

08.11.11

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Укроіл"

про                    стягнення 43088,96грн.

Суддя   Гулевець О.В.

Представники сторін:          

Від позивача:                    не з'явився;

Від відповідача:          не з'явився.

 У судовому засіданні 08.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс" звернулось до господарського суду Київської області із позовом до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укроіл" про стягнення 43088,96 грн. заборгованості за Договором поставки нафтопродуктів №ДПО-28 від 06.04.2011р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2011р. суддею В.М. Антоновою порушено провадження у справі № 7/101-11 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.09.2011р. за участю представників сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2011р. справу № 7/101-11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укроіл" про стягнення  43088,96 грн. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

15.09.2011р. матеріали справи № 7/101-11 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011р. суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 7/101-11 до свого провадження, присвоєно справі № 7/101-11-57/336 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.10.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2011р. розгляд справи № 7/101-11-57/336, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено на 08.11.2011р.

02.11.2011р. до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання в якому позивач просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника, за наявними матеріалами у справі.

Представник відповідача в судове засідання 08.11.2011р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалами суду 19.09.2011р. та 04.10.2011р. документів не надав. Відповідач належним чином був повідомлений ухвалами суду від 19.09.2011р. та 04.10.2011р. про місце і час судового засідання.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

06.04.2011р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) досягнуто згоди на укладення Договору поставки нафтопродуктів №ДПО-28, відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов'язався передати в погоджені строки, а позивач прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти (далі - товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Згідно  п. 2.2. поставка Товару здійснюється протягом 3 (трьох) робочих з дати зарахування грошових коштів (100% оплата за Товар) на банківський рахунок постачальника, згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 3.2.  Договору відповідач зобов'язується оплачувати повну вартість (в розмірі 100 %) Товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах на кожну окрему партію Товару, (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), у строк, визначений у відповідних рахунках-фактурах, але у всякому разі до моменту відвантаження такого Товару.

31.05.2011р. позивачем отримано від відповідача рахунок-фактуру №СФ-0000371 від 31.05.2011р. на оплату вартості 4850 000 л. палива дизельного гідроочищення «Hydropurifled  Gab Oil» на суму 42 486,00грн., у тому числі ПДВ - 7 081,00грн.

В рахунку-фактурі №СФ-0000371 від 31.05.2011р. міститься посилання на Договір поставки нафтопродуктів №ДПО-28 від 06.04.2011р. та засвідчений печаткою відповідача.

Позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №СФ-0000371 від 31.05.2011р. здійснено оплату вказаної в даному рахунку-фактурі суми в розмірі 42 486,00грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Статтею 11 Цивільного кодексу України Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно зі ст. 640 ЦК України Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Порядок прийняття пропозиції врегульований ст. 642 Цивільного кодексу України. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.  Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови та виявлено бажання укласти Договір №ДПО-28 від 06.04.2011р., шляхом виконання пункту 3.2.  Договору –виставлення відповідачем рахунку-фактури №СФ-0000371 від 31.05.2011р. здійснення оплати вказаної в даному рахунку-фактурі суми в розмірі 42 486,00грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем в порушення зобов'язань визначених сторонами, не здійснено поставки товару, за який позивачем здійснено оплату в розмірі 42 486,00грн.

06.06.2011р. позивачем на адресу відповідача відправлено претензію з вимогою про сплату заборгованості. Зазначену претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Між позивачем та відповідачем підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2011р., в якому зазначено, що заборгованість між сторонами за Договором №ДПО-28 від 06.04.2011р. складає 42486,00 грн.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.  

Відповідач в судові засідання не з'явився, письмових пояснень чи доказів поставки поставленого товару не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язання судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 42486,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 42486,00 грн. заборгованості за Договором №ДПО-28 від 06.04.2011р. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 505,18 грн. пені на підставі п. 4.1.  Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору №ДПО-28 від 06.04.2011р. у випадку умисного порушення строків поставки товару, відповідач на вимогу позивача сплачує штраф у розмірі 0,05% від вартості товару, поставку якого прострочено.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Договору №ДПО-28 від 06.04.2011р. сторонами у пункті 4.1 вказаного Договору погоджено, що відповідач несе відповідальність за порушення строків  поставки товару у вигляді сплати саме штрафу, а не пені, як це просить позивач. Тобто, право позивача нараховувати пеню за порушення зобов'язання в частині поставки товару, не передбачено Договором №ДПО-28 від 06.04.2011р.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні зазначеної вимоги.

Також позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України 3% річних у розмірі 97,78 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, доданого до позовної заяви, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 97,78 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОІЛ" (юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Патріка Лумумби, буд. 3; код ЄДРПОУ 36706113; з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗА-ТРАНС" (юридична адреса: 49101, м. Дніпропетровськ, вул. Мініна, буд. 11, корп. 13, кв. 426; код ЄДРПОУ 35608842;) 42486 (сорок дві тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп. –основного боргу, 97 (дев'яносто сім) грн. 78 коп. –3% річних, а також судові витрати: 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 83 коп. державного мита, 233 (двісті тридцять три) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.   Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.   В іншій частині позовних вимог відмовити.

 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

      Суддя                                                                                                              О.В. Гулевець

Дата підписання рішення  14.11.2011р.