Рішення

від 08.11.2011 по справі 23/138-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/138-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2011 р.                                                                  Справа № 23/138-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа», м. Ірпінь

до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області, м. Ірпінь

про стягнення 2971,18 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Фефілатьєва Ю.М. (наказ №82-О від 1 вересня 2010 року, наказ №87-О від 23 вересня 2011 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області (далі –відповідач) про стягнення 2971,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не повністю виконав свої зобов'язання за договором №17 від 1 жовтня 2008 року про надання теплової енергії, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 2647,26 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 219,72 грн. та 3% річних в розмірі 104,20 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 5 жовтня 2011 року та призначено справу до розгляду на 18 жовтня 2011 року.

У судовому засіданні 18 жовтня 2011 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 8 листопада 2011 року.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

8 листопада 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа»(за договором –теплопостачальна організація) та Управлінням Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області (за договором –споживач) 1 жовтня 2008 року укладено договір №17 про надання теплової енергії.

Згідно пункту 1.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором та у відповідності до «Правил користування тепловою енергією»та «Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України».

Відповідно до пункту 4.2.2 договору споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які передбачені договором..

У відповідності до пункту 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (розрахунків).

Згідно пункту 7.3 договору розрахунки за поставлену теплову енергію здійснюються споживачем щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації до 30 числа поточного місяця наступного за розрахунковим на підставі виставлених рахунків та актів виконаних робіт, які надаються теплопостачальною організацією до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно пункту 11.1 договору договір набуває чинності з дня його підписання та діє 1 рік.

Відповідно до пункту 11.5 договору договір вважається продовженим на той же строк, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач не сплатив грошові кошти за спожиту теплову енергію у квітні 2010 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 2647,26 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимог пункту 7.3 договору позивач направив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000109 від 30 квітня 2010 року та акт здачі-приймання виконаних робіт №УО-0000213 за квітень 2010 року на суму 2647,26 грн. супровідним листом за №501 лише 26 жовтня 2011 року.

Зазначений лист з додатками, відповідач отримав 31 жовтня 2011 року.

В матеріалах справи наявна копія банківської виписки відповідача, оригінал якої оглянуто у судовому засіданні, з якої вбачається, що відповідач 1 листопада 2011 року перерахував на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 2647,26 грн. за спожиту теплову енергію у квітні 2010 року.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи, що 1 листопада 2011 року відповідачем на користь позивача сплачено грошові кошти у розмірі 2647,26 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку відповідача, провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2647,26 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на підставі виставленого позивачем 26 жовтня 2011 року рахунку-фактури №СФ-0000109 від 30 квітня 2010 року та акту здачі-приймання виконаних робіт №УО-0000213 за квітень 2010 року на суму 2647,26 грн. відповідач сплатив грошові кошти у розмірі 2647,26 грн. 1 листопада 2011 року, тобто, виконав взяті на себе зобов'язання за договором про надання теплової енергії від 1 жовтня 2008 року за №17 у повному обсязі.

Оскільки, відповідачем не було допущено прострочення виконання зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 219,72 грн. та 3% річних в розмірі 104,20 грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 2647,26 грн. припинити.

2.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

СуддяД.Г. Заєць

Дата підписання рішення –14 листопада 2011 року