Рішення

від 19.05.2008 по справі 26/24-08-1248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19"

травня 2008 р.

Справа  № 26/24-08-1248

За

позовом : Державного підприємства „Одеська

залізниця”

до

відповідача : Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1

про

стягнення  991 грн. 54 коп.

Суддя

Никифорчук М.І.

за

участю представників :

від

позивача :  Думбрава О.В.  за довіреністю б\№ від 20.02.2008 р.;

  ( участь у всіх  судових засіданнях);

від відповідача : не

з'явився;

Суть

спору: Державне підприємство „Одеська залізниця” звернулось до господарського

суду Одеської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 

заборгованості за надані послуги водопостачання в сумі 534 грн. 14 коп.,

пені в сумі  279 грн. 14 коп.,                                        

3%  річних  в сумі 

10 грн. 54 коп. та індексу інфляції 

в сумі  81 грн. 99 коп.

Під

час розгляду справи Державним підприємством „Одеська залізниця” змінено позовні

вимоги  та позивач просить стягнути з

відповідача суму  індексу  інфляції 

в розмірі 167,72 грн.  Інші суми

стягнення позивачем  залишені без змін.

Представник

позивача вимоги  підтримує.

Представник

відповідача в судові засідання двічі не з'явився, повідомлявся належним чином

про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення ( у

справі), причини неявки суду не повідомив, тому господарський суд розглядає

справу згідно правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за

наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши представника позивача,   господарський суд, -         

у с т а н о в и в :

Державним

підприємством „Одеська залізниця”  ( далі

- позивач) заявлені вимоги до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної

особи  ОСОБА_1 ( далі -відповідач ) про

стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання, пені, 3% річних та

індексу інфляції посилаючись на наступне.

Між

сторонами по даній справі  05.11.2001 р.

укладено договір на подачу води із залізничного водопроводу

будівельного-монтажного експлуатаційного управління Одеської залізниці.

Відповідно

до  п.1.1 договору постачальник (

позивач) бере на себе зобов'язання 

забезпечити споживача ( 

відповідач ) водою в межах встановленого ліміту                                    199,8

куб.м/год, 16,7 куб.м./місяць , 0,56 куб.м./добу.

Згідно

п.2.4 договору  за використану воду

споживач щомісячно сплачує  рахунки

постачальника не пізніше 10 днів з моменту пред'явлення рахунка  до оплати.

Актами

зняття показників водомірів  за період з

листопада 2006 р. по червень 2007 р. встановлено  обсяг споживання води  відповідачем, який  складає станом на 22 лютого 2008 р. - 534,14

грн.

Направлена

відповідачеві претензія залишена останнім без уваги.

Згідно

п.4.2 договору, на підставі  ч.2 ст.

551  ЦК України на вказану суму

заборгованості нарахована пеня в сумі 279,14 грн., згідно  вимог 

ст. 258 ЦК України.

Згідно

ч.2 ст. 625 ЦК України відповідачеві нараховано : 3% річних та індекс інфляції,

розмір яких складає 10,54 грн. та 81,99 грн. відповідно.

Під

час розгляду справи позивачем частково збільшені позовні вимоги та позивач

просить стягнути з відповідача суму 

індексу  інфляції в розмірі 167,72

грн.  Інші суми стягнення позивачем  залишені без змін.

Проаналізувавши

надані докази, вислухавши представника позивача,  господарський суд прийшов до наступного

висновку.

Відповідно

до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона

повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог

та заперечень.

Відповідно  до вищевказаного договору  від 05.11.2001 р.  позивач надає відповідачеві послуги щодо

водопостачання, а відповідач зобов'язаний 

оплачувати їх  не пізніше 10 днів

з моменті пред'явлення  рахунку до

оплати.

Відповідачеві

було виставлені рахунки № 00062/801 від 18.01.2007 р. на суму               13,20 грн.; № 00412/801 від

20.04.2007 р. на суму 34,11 грн.;  №

00294/801 від 19.03.2007 р. на суму 22.74 грн.; №  00528/801 від 21.05.2007 р. на суму 397,95

грн.;  від 19.06.2007 р. на суму 102,33

грн.;  № 01294/801 від 19.12.2006 р.  на суму 198 грн.; № 01186/801 від 17.11.2006

р. на суму 85,80 грн., а всього на загальну суму  854,13 грн.

Але

відповідачем  не регулярно та не в

повному обсягу сплачувались вказані рахунки, у зв'язку з чим  утворилась заборгованість в сумі позову.

Вказане

свідчить про порушення з боку відповідача вимог ст. 525 Цивільного кодексу

України, згідно з якою одностороння відмова від виконання зобов'язання або

одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом, та вимог ст. 526 Цивільного кодексу України,  згідно з якою зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким

чином, відповідач повинен сплатити позивачеві вказані суми.

Відповідно

до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник   не  

звільняється від відповідальності 

за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно

до частини 2 цієї ж статті, боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого  індексу

інфляції за весь час прострочення,  а

також три проценти річних  від  простроченої 

суми,  якщо  інший 

розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно

наданого позивачем розрахунку суми заборгованості,   який господарський суд вважає правильним,

оскільки він відповідає вимогам закону, відповідачеві  нараховано: 

індекс інфляції в сумі  167,72

грн.,  3% річних в сумі  10,54 грн. та пені в сумі 279,14 грн.

Вищевикладене

повністю підтверджене дослідним судом матеріалами справи та не спростовано

відповідачем.

Таким

чином, господарський суд вважає, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими,

доведеним та тому підлягаючими задоволенню в повному обсягу.

На

відповідача покладаються судові витрати згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Враховуючи

викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального

кодексу України, господарський суд, -

в

и р і ш и в :

Позов

задовольнити.

Стягнути

з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1;  індивідуальний податковий номер  НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства

„Одеська залізниця” ( 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; р/р

26000000297 в ОФ АБ «Експрес-банк»в м. Одесі, МФО 328801, код 05771021 ) : суму

основного боргу в розмірі 534 ( п'ятсот тридцять чотири )  грн. 14 коп., індекс інфляції в сумі  167 ( сто шістдесят сім )  грн. 72 коп., 

3% річних в сумі  10 ( десять ) 54

коп. та пені в сумі                                    279 (

двісті  сімдесят дев'ять ) 14 коп. та 118

( сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового

процесу.

Рішення

господарського суду набирає законної 

сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку

з дня його прийняття.

Суддя                                                                                      

Никифорчук М.І.