Рішення

від 09.11.2011 по справі 5015/5710/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/5710/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.11                                                                                           Справа№ 5015/5710/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас” в особі Філії №1 ТзОВ “Верітас”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія “Аншлаг”, м.Львів

про стягнення 7907 грн. 31 коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача: Ємков О.В.

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Верітас” в особі Філії №1 ТзОВ “Верітас” до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія “Аншлаг” про стягнення 5688 грн. 40 коп. основного боргу, 340 грн. 57 коп. пені, 1706 грн. 52 коп. штрафу, 105 грн. 18 коп. інфляційних втрат та 66 грн. 64 коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 03.10.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.10.2011р. В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, ухвалою суду від 19.10.2011р. розгляд справи відкладено на 09.11.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.11.2011р. позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з"явився, письмового пояснення на позов не подав, причин невиконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та неявки в судове засідання не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.10.2011р. № 06486381 ( вручене 24.10.2011р.).

Відповідно ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 09.11.2011р. за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини  рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.11.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Відповідно до п.1.1 укладеного 30.09.2010р. між сторонами  договору поставки №77/10 позивач (постачальник) протягом строку дії договору зобов”язувався передати у власність відповідача (покупця) продовольчі  товари (в т.ч. алкогольні  та безалкогольні напої, продукти харчування) надалі по тексту – товар, згідно специфікації (додаток №1), яка є складовою частиною договору, а також товар на який подається замовлення і не вказаний у Специфікації, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати його в розмірах, в строки і на умовах, встановлених цим договором та додатками до нього.  

На виконання умов договору №77/10 позивачем по видаткових накладних №1002 від 16.02.2011р. на суму 1730грн. 04коп., № 2135 від 01.04.2011р. на суму 1751грн. 40коп., №2558 від 20.04.2011р. на суму 2569грн.23коп. поставлено відповідачу товар на загальну суму 6050грн. 67коп., за який він розрахувався частково.

Відповідно до п.3.3 договору у разі, якщо товар передається на умовах відстрочки платежу, покупець сплачує повну вартість отриманого товару  протягом тридцяти календарних днів шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок  постачальника.

Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становить 5688грн. 40коп.

В зв”язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач просить суд відповідно до п. 8.3.1. договору стягнути з відповідача пеню в розмірі 340грн. 57коп., штраф в розмірі 1706грн. 52коп. відповідно до п.8.3.2 договору, 105 грн. 18 коп. інфляційних втрат та 66 грн. 64 коп. 3% річних.

При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ст. 712 ЦК України - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.8.3.1 договору та  ст.ст. 1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір якої відповідно до представленого розрахунку становить 340грн. 57коп.   

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

п.8.3.2. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати більше ніж 30 календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 30% від суми заборгованості. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1706грн. 52коп. штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

  Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання (п.2 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 66грн. 64коп. 3 % річних та 105грн. 18коп. інфляційних втрат за період з 19.03.2011р. по 20.09.2011р. Розглянувши дані вимоги, суд вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525,526,530,549,625,712 ЦК України, ст.ст.193, 230, 231 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія “Аншлаг”, м.Львів, вул.Ш.Руставелі, 40 (ідентифікаційний код 37030114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас” в особі філії №1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Верітас”, м.Львів, вул.Городоцька, 87-89 ( ідентифікаційний код 36365879) 5688грн. 40коп. основного боргу, 340грн. 57коп. пені, 1706грн. 52коп. штрафу, 105грн. 18коп. інфляційних втрат, 66 грн. 64 коп. 3% річних, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Гоменюк З.П.