Рішення

від 19.09.2011 по справі 5026/1518/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 19 вересня 2011 року                                                  Справа № 08/5026/1518/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача           публічного акціонерного товариства “Аерок Обухів”  

до

відповідача  фізичної особи-підприємця  ОСОБА_2

про          стягнення  30 329, 34 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Публічне акціонерне товариство “Аерок Обухів” звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості по попередній оплаті в сумі 26 753,53 грн. згідно усної домовленості про поставку товару, 3% річних у сумі 820,20 грн., інфляційних збитків у сумі 2 755,61 грн. та відшкодування в зв’язку з цим державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У судовому засідання представник позивача вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

          Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, ухвала суду від 15.08.2011, направлена відповідачу за адресою згідно витягу з ЄДР, повернута поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

          З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином і своєчасно повідомлявся про дату судового засідання по справі, час і місце його проведення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між ВАТ “Обухівський завод пористих виробів”, який згідно пункту 6 протоколу загальних зборів акціонерів №10-10/2008 від 10.10.2008 було перейменовано у ВАТ “Аерок Обухів”, а згідно  пункту 10 протоколу загальних зборів акціонерів №01/2011 від 04.04.2011 –перейменовано у ПАТ “Аерок Обухів”, (позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) в усній формі було досягнуто домовленість про поставку товару, згідно якої обов‘язком відповідач взяв на себе зобов’язання щодо поставки товару, піддони дерев’яні, а позивач –оплатити їх вартість.

На виконання умов домовленості позивач перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 66 000,00 грн. згідно відповідних платіжних доручень (а. с. 26 - 36).

Натомість відповідачем було поставлено товару на загальну суму 39246,47 грн. згідно видаткової накладної № 30 від 30.07.2009 (а. с. 37).

Переплата відповідача, відповідно, склала 26 753,53 грн., що, зокрема, підтверджено актом звірки взаємних розрахунків від 29.03.2010, який підписаний сторонами та завірений їх печатками.

Відповідач товар на перераховану позивачем суму 26 753,53 грн. не поставив, кошти не повернув.

07.05.2010 відповідачу було направлена претензію №183 із вимогою сплатити наявну заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

          Виходячи з того, що відповідач суму попередньої оплати вчасно позивачу не повернув, останній згідно положень ст. 625 ЦК України про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань також просить суд стягнути із відповідача 3% річних у сумі 820,20 грн. та інфляційні збитки у сумі 2 755,61 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги  підлягають до повного задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач перерахував відповідачеві суму попередньої оплати, а відповідач зобов’язався поставити продукцію - дерев’яні піддони.

Позивач здійснив попередню оплату товару на загальну суму 66 000,00 грн., що підтверджується:

- платіжним дорученням №759 від 22.04.2009 на 20 000 грн.;

- платіжним дорученням №812 від 24.04.2009 на 5 000 грн.;

- платіжним дорученням №2341 від 12.08.2009 на 5 000 грн.;

- платіжним дорученням №2395 від 14.08.2009 на 5 000 грн.;

- платіжним дорученням №2386 від 17.08.2009 на 5 000 грн.;

- платіжним дорученням №242132 від 19.08.2009 на 5 000 грн.;

- платіжним дорученням №242152 від 20.08.2009 на 5 000 грн.;

- платіжним дорученням №242243 від 27.08.2009 на 3 000 грн.;

- платіжним дорученням №1 від 31.08.2009 на 5 000 грн.;

- платіжним дорученням №242310 від 01.09.2009 на 5 000 грн.;

- платіжним дорученням №242337 від 03.09.2009 на 3 000 грн.

На виконання вказаної угоди відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 39 246,47 грн., що підтверджується  видатковою накладною №30 від 30.07.2009, а останній  прийняв її, тому суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов’язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).    

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, позивач свої зобов’язання виконав належним чином, перерахувавши відповідачу кошти у сумі 66 000,00 грн., що підтверджується зазначеними вище платіжними дорученнями (а. с. 26 - 36), відповідач свої вимоги не виконав товар на перераховану суму не поставив.

Згідно частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач листом-повідомленням від 06.04.2010 звернувся до відповідача з вимогою щодо виконання відповідачем своїх зобов’язань по поставці залишкової партії товару протягом семи днів з моменту отримання цього листа.

Відповідач у вказаний термін свої зобов’язання за договором не виконав, залишок товару позивачу не передав.

Згідно положень ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право, зокрема, вимагати повернення суми попередньої оплати.

07.05.2010 відповідачу було направлена претензію №183 із вимогою сплатити на поточний рахунок позивача заборгованість, яка виникла у зв’язку із невиконанням останнім умов договору щодо поставки товару, що  підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 40).

          Доказів належного виконання своїх зобов‘язань по поставці товару чи повернення надмірно сплаченої позивачем передплати відповідач суду не надав.

Разом з тим, у матеріалах справи  (а. с. 38) міститься акт звірки  взаєморозрахунків між сторонами станом на 29.03.2010, який підписаний їх представниками та скріплений їх печатками, яким підтверджується сума заборгованості відповідача у розмірі 26 753,53 грн.   

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов‘язань та необхідність стягнення з останнього на користь позивача суми попередньої оплати у розмірі 26 753,53 грн..

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, виходячи з чого, на користь позивача за період з 17.05.2010 по 25.05.2011 підлягає до стягнення 2 755,61 грн. інфляційних втрат та 820,20 грн. 3 % річних, нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

          Виходячи з викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 26 753,53 грн. заборгованості, 2 755,61 грн. інфляційних втрат та 820,20 грн. 3 % річних підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 303,29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

ВИРІШИВ:

  Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства “Аерок Обухів”, (м. Обухів, Київська обл., вул. Промислова, буд. 6, код 20576280) –26 753,53 грн. заборгованості, 2 755,61 грн. інфляційних втрат, 820,20 грн. 3 % річних, 303,29 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                   О.І. Кучеренко