КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2011 № 14/164
Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого: Сухово го В.Г.
суддів:
при секретарі:
Шапконюк Ю.О.
розглянувши апеляційну ск аргу заступника прокурора мі ста Києва
на рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2010 р.
у справі № 14/164 (суддя Нарольсь кий М.М.)
за позовом Товариства з обм еженою відповідальністю «ЛК С»
до Відділу приватизації ко мунального майна Подільсько го району міста Києва
про визнання договору купі влі-продажу укладеним та зоб ов' язання передати нерухом е майно,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою від повідальністю «ЛКС» (далі - позивач) звернулось до госпо дарського суду міста Києва з позовом до Відділу приватиз ації комунального майна Поді льського району міста Києва (далі - відповідач) про визнанн я укладеним договору купівлі -продажу нерухомого майна - не жилих приміщень, розташовани х на першому поверсі площею 79, 30 кв.м., на другому поверсі площ ею 81,30 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Киє ві, (далі - нежилі приміщення ), в запропонованій позивачем редакції, а також про визнанн я права власності на нежилі п риміщення.
31.03.2010 р. позивач подав суду зая ву про зміну позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України відп овідно до якої просить суд ви знати укладеним договір купі влі-продажу приміщень на пер шому поверсі, площею 79,30 кв.м., на другому поверсі, площею 81,30 кв. м. по АДРЕСА_1 між Товарист вом з обмеженою відповідальн істю «ЛКС»(код ЄДРПОУ 32620673) та Ві дділом приватизації комунал ьного майна Подільського рай ону міста Києва (код ЄДРПОУ 262006 99) у редакції, викладеній в зая ві. Також, позивач просить суд зобов'язати відділ приватиз ації комунального майна Поді льського району міста Києва у триденний термін після спл ати товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКС» повн ої вартості придбаного об'єк та приватизації передати тов ариству з обмеженою відповід альністю «ЛКС» нерухоме майн о - нежилі приміщення, розташо вані на першому поверсі, зага льною площею 79,30 кв.м., на другом у поверсі, загальною площею 81, 30 кв.м., в нежилому будинку по АДРЕСА_1 в м. Києві, за актом п риймання-передачі (а.с.104-107).
Рішенням господарського с уду міста Києва від 31.03.2010 року у справі №14/164 позов задоволено п овністю.
Зазначене рішення прийнят о з посиланням на Закон «Про п риватизацію невеликих держа вних підприємств (малу прива тизацію)», ст.ст. 179, 181, 187 ГК Україн и та вмотивовано тим, що позив ач вчинив всі необхідні дії, я кі передують приватизації сп ірних нежилих приміщень, одн ак відповідач обов' язки пер едбачені Законом про привати зацію не виконав, не уклав дог овір купівлі-продажу спірних приміщень. Суд першої інстан ції також зазначив, що зволік ання з боку відповідача з при ватизацією нежилих приміщен ь є порушенням Закону Україн и «Про місцеве самоврядуванн я» щодо обов' язковості вико нання відповідного рішення п редставницького органу місц евого самоврядування та пору шенням Закону України «Про п риватизацію невеликих держа вних підприємств (малу прива тизацію)» в частині визначен ого Законом строку підготовк и об' єкта до приватизації, а також порушенням прав позив ача на приватизацію об' єкта шляхом викупу у визначений з аконом термін. За вказаних пі дстав, суд першої дійшов висн овку про обґрунтованість поз овних вимог, оскільки позива чем здійснено всі дії, необхі дні для укладання договору к упівлі-продажу відповідно до ст. ст. 10-12 Закону України «Про п риватизацію невеликих держа вних підприємств (малу прива тизацію)», а запропонований н а підписання проект договору купівлі-продажу відповідає вимогам чинного законодавст ва.
Не погоджуючись з прийняти м рішенням, заступник прокур ора м. Києва подав апеляційну скаргу на вказане рішення, у я кій він просить скасувати рі шення господарського суду мі ста Києва від 31.03.2010 р. у справі №14 /164 та винести нове рішення, яки м в задоволенні позову відмо вити повністю.
В обґрунтування доводів ап еляційної скарги прокурор по силається на те, що рішення су ду першої інстанції є незако нним та необґрунтованим, оск ільки прийнято з порушенням норм матеріального та процес уального права. Прокурор заз начає, що приватизація держа вного майна регулюється спец іальними законами з питань п риватизації, а тому укладенн я договору купівлі-продажу о б' єкту приватизації відбув ається у порядку, визначеном у приватизаційним законодав ством. Також, прокурор посила ється на те, що договір купівл і-продажу об' єкта приватиза ції не може укладатись в поря дку, визначеному ГК України, а тому судом першої інстанції неправомірно визначено поло ження ст.ст. 179, 181, 187 ГК України як підстави для визнання уклад еним договору щодо спірного об' єкта. Крім того, прокурор вказує на те, що судом не врах овано, що чинний ЦК України та ГК України не передбачають т акої форми судового захисту порушеного права як вимога п ро визнання договору укладен им.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому ві н посилається на те, що апеляц ійна скарга заступника проку рора м. Києва є необґрунтован ою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Поз ивач вважає, що прийняте ріше ння є законним та обґрунтова ним та просить відмовити у за доволенні апеляційної скарг и, а рішення суду від 31.03.2010р. у спр аві № 14/164 залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 27.10.2011 р. апеляційну скаргу пр ийнято до провадження та при значено до розгляду на 15.11.2011 р.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справ и переглядаються за правилам и розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням осо бливостей, передбачених у ро зділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК Укр аїни у процесі перегляду спр ави апеляційний господарськ ий суд за наявними у справі і д одатково поданими доказами п овторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК Украї ни передбачено, що апеляційн ий господарський суд не зв'яз аний доводами апеляційної ск арги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення м ісцевого господарського суд у у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувш и матеріали апеляційної скар ги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши доводи п редставника позивача та прок урора, перевіривши правильні сть застосування судом першо ї інстанції норм матеріально го та процесуального права, в важає, що апеляційна скарга п ідлягає частковому задоволе нню з наступних підстав.
Згідно з рішенням ХХVI сесії IV скликання Подільської райо нної у м. Києві ради від 07.02.2006 р. № 448 «Про перелік об' єктів ком унальної власності територі альної громади Подільського району, що підлягають приват изації» та Додатком № 1 до ньог о, приміщення, розташовані на першому поверсі, площею 79,30 кв. м. та на другому поверсі, площе ю 81,30 кв.м., по АДРЕСА_1 включе но до переліку приміщень, що п ідлягають викупу орендарем - ТОВ «ЛКС» (а.с.29-32).
Згідно з свідоцтвом про пра во власності від 06.03.2008р., зареєс трованим у Київському місько му бюро технічної інвентариз ації 17.03.2008р. нежилий будинок пл ощею 290,10 кв. м, розташований в АДРЕСА_1 належить на праві к омунальної власності терито ріальній громаді Подільсько го району м. Києва (а.с.28).
У матеріалах справи м істяться листи від 07.12.2006 р. та ві д 03.04.2008 р. (а.с.33,34), а також від 02.03.2009р. (а .с.36) та від 11.01.2010р. (а.с.40), з якими поз ивач звертався до відповідач а з проханням укласти догові р купівлі-продажу орендовани х ним нежилих приміщень по АДРЕСА_1 у м. Києві в редакції позивача.
На звернення позивача відп овідач надав відповідь від 21.0 4.2008 р. за вих.
№ 01/335, повідомивш и останнього про неможливіст ь укладання договору купівлі -продажу нерухомого майна в з в' язку з прийняттям Закону України «Про тимчасову забор ону приватизації пам' яток к ультурної спадщини»від 1 лют ого 2005 року № 2391-IV.
Позивач стверджує, що ним бу ло підготовлено необхідну до кументацію для приватизації орендованого приміщення по АДРЕСА_1 і передано до відд ілу приватизації комунально го майна Подільського району міста Києва. Однак, незважаюч и на неодноразові звернення, відповідач договір купівлі- продажу нежилих приміщень з позивачем не уклав.
Матеріали справи містять в исновок експерта про незалеж ну оцінку вартості майна (неж илих приміщень), складеного ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 станом на 31.12.2009 року, згідно якого вартість відчуж уваних нежилих приміщень виз начена експертом у сумі 887 998,33 г рн. (а.с.43).
Суд також встановлено, що 21.09 .2009 р. між ТОВ «ЛКС» позивачем (д алі - орендар) та Комунальним п ідприємством «Оренда» (оренд одавець) укладено Договір ор енди № 322/09 нерухомого майна (не жилих будівель, споруд, примі щень) комунальної власності територіальної громади Поді льського району м. Києва (далі - Договір оренди, а.с.16-19)
Відповідно до п.1 Договору о ренди предметом Договору є п ередача позивачу приміщення по АДРЕСА_1 першого повер ху площею 79,30 кв.м. та на другого поверху площею 81,30 кв.м. для роз міщення творчої майстерні.
Зазначені приміщення передані позивачу згідно з а ктом прийому - передачі від 21.09.2009р. (а.с.20).
Таким чином, спірне нежитло ве приміщення надано позивач у у користування по 20.09.2012р. (п.6.2 До говору оренди).
Задовольняючи позовні вим оги місцевий господарський с уд виходив з того, що позиваче м здійснено всі дії, необхідн і для укладання договору куп івлі-продажу відповідно до с т. ст. 10-12 Закону України «Про пр иватизацію невеликих держав них підприємств (малу приват изацію)», запропонований на п ідписання проект договору ку півлі-продажу відповідає вим огам чинного законодавства, натомість відповідачем пору шено вимоги ст.ст. 179, 181, 187 ГК Укра їни, оскільки відповідач обо в' язки передбачені Законом про приватизацію не виконав та не уклав договір купівлі-п родажу спірних приміщень.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з такими в исновками господарського су ду міста Києва у даній справі з наступних підстав.
Предметом спору у даній спр аві є визнання укладеним дог оворів купівлі-продажу нерух омого майна та зобов' язання відповідача передати нерухо ме майно з підстав ухилення В ідділу приватизації комунал ьного майна Подільського рай онну м. Києва від укладання да ного договору.
За приписами ч. 1 ст. 187 ГК Укра їни спори, що виникають при ук ладанні господарських догов орів за державним замовлення м, або договорів, укладення як их є обов' язковим на підста ві закону та в інших випадках , встановлених законом, розгл ядаються судом.
Як вбачається з матеріалів справи, Подільською районно ю у м. Києві радою 07.02.2006р. прийнят о рішення № 448, яким затверджен о перелік вбудованих приміще нь, що підлягають викупу орен дарем-інвестором в 2006р., серед я ких значиться нежиле приміще ння за адресою АДРЕСА_1, як е підлягає викупу позивачем.
Також, встановлено, що позив ач неодноразово звертався до відповідача з проханням укл асти договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщ ення, проте відповідач ухиля вся від його укладення і стан ом на момент звернення позив ача до суду з позовом, відпові дачем не прийнято пропозицію позивача на укладення догов ору купівлі-продажу.
Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України во левиявлення учасника правоч ину має бути вільним і відпов ідати його внутрішній волі.
Згідно зі ст. 627 ЦК України ві дповідно до статті 6 цього Код ексу сторони є вільними в укл аденні договору, виборі конт рагента та визначенні умов д оговору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .
За приписами ст. 657 ЦК Україн и договір купівлі-продажу зе мельної ділянки, єдиного май нового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладаєтьс я у письмовій формі і підляга є нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 3 ст. 640 ЦК України вс тановлено, що договір, який пі длягає нотаріальному посвід ченню або державній реєстрац ії, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення а бо державної реєстрації, а в р азі необхідності і нотаріаль ного посвідчення, і державно ї реєстрації - з моменту держа вної реєстрації.
Частиною 1 ст. 210 ЦК України ви значено, що правочин підляга є державній реєстрації лише у випадках, встановлених зак оном. Такий правочин є вчинен им з моменту його державної р еєстрації.
За вказаних обставин, слід д ійти висновку, що положення с т.ст. 179, 181, 187 Господарського коде ксу України, на яку посилаєть ся суд першої інстанції як на підставу задоволення позову , не поширюються на правочини , які підлягають нотаріально му посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення вищезазначених пра вочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов' язується з державною реєстрацією, том у вони є неукладеними і таким и, що не породжують для сторін права та обов' язки.
Аналогічна правова позиці я викладена у п.13 постанови Пл енуму Верховного Суду Україн и від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практ ику розгляду цивільних справ про визнання правочинів нед ійсними».
За приписами ч. 2 ст. 16 ЦК Украї ни способами захисту цивільн их прав та інтересів можуть б ути: 1) визнання права; 2) визнанн я правочину недійсним; 3) припи нення дії, яка порушує право; 4 ) відновлення становища, яке і снувало до порушення; 5) примус ове виконання обов' язку в н атурі; 6) зміна правовідношенн я; 7) припинення правовідношен ня; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодуван ня моральної (немайнової) шко ди; 10) визнання незаконними рі шення, дій чи бездіяльності о ргану державної влади, орган у влади Автономної Республік и Крим або органу місцевого с амоврядування, їхніх посадов их і службових осіб. Суд може з ахистити цивільне право або інтерес іншим способом, що вс тановлений договором або зак оном.
З урахуванням наведених но рм чинного законодавства, су дом першої інстанції не врах овано те, що вимога про захист права шляхом визнання догов ору купівлі-продажу укладени м не передбачена законодавст вом. Аналогічну правову пози цію викладено у постанові Ви щого господарського суду Укр аїни від 28.07.2010 р. у справі № 2/376.
Колегія суддів також зазна чає, що відповідно до ст. 20 ГК У країни кожний суб' єкт госпо дарювання та споживач має пр аво на захист своїх прав і зак онних інтересів. Права та зак онні інтереси зазначених суб ' єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсу тності прав; визнання повніс тю або частково недійсними а ктів органів державної влади та органів місцевого самовр ядування, актів інших суб' є ктів, що суперечать законода вству, ущемлюють права та зак онні інтереси суб' єкта госп одарювання або споживачів; в изнання недійсними господар ських угод з підстав, передба чених законом; відновлення с тановища, яке існувало до пор ушення прав та законних інте ресів суб' єктів господарюв ання; припинення дій, що поруш ують право або створюють заг розу його порушення; присудж ення до виконання обов' язку в натурі; відшкодування збит ків; застосування штрафних с анкцій; застосування операти вно-господарських санкцій; з астосування адміністративн о-господарських санкцій; уст ановлення, зміни і припиненн я господарських правовіднос ин; іншими способами, передба ченими законом.
З урахуванням вищевикладе ного, колегія суддів, дійшла в исновку, що апеляційна скарг а заступника прокурора м. Киє ва підлягає частковому задов оленню.
За таких обставин, керуючис ь ст. ст. 103, 104 ГПК України апеляц ійна інстанція скасовує ріше ння господарського суду міст а Києва від 31.03.2010 року у справі № 14/164 та приймає нове рішення суд у про відмову в задоволенні п озовних вимог.
Судові витрати у даній спра ві розподіляються відповідн о до ст. 49 ГПК України.
Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуальн ого кодексу України, Київськ ий апеляційний господарськи й суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу за ступника прокурора міста Киє ва на рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2010 року у справі №14/164 задовольнити час тково.
2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 31.03.2010 р оку у справі
№ 14/164 скасувати .
3. Прийняти нове рішенн я, яким в позові Товариству з о бмеженою відповідальністю « ЛКС» відмовити повністю.
4. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «ЛКС» (код 32620673) в дохід Держа вного бюджету України 5 312 грн. державного мита за розгляд а пеляційної скарги.
5. Доручити господарсь кому суду міста Києва видати наказ.
6. Справу № 14/164 повернути до господарського суду міст а Києва.
Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
21.11.11 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2011 |
Оприлюднено | 30.11.2011 |
Номер документу | 19336138 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні