Постанова

від 16.11.2011 по справі 7/17-2345-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/17-2345-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. Справа № 7/17-2345-2011

На підставі розпорядження голови суду від 15.11.2011р. № 684 суддю Величко Т.А. замінено на суддю Картере В.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Марінова І.І.

за участю представників учасників процесу:

від ДПІ у Печерському районі м. Києва не з'явилися

від ТОВ „Антей Спорт” не з'явилися

від ТОВ „Сібер” не з'явилися

розглянула апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на ухвалу  Господарського суду Одеської області

від 11.08.2011р. (затвердження звіту ліквідатора)

у справі № 7/17-2345-2011

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю „Антей Спорт”

до боржника  Товариства з обмеженою відповідальністю „Сібер”

про визнання банкрутом

На підставі розпорядження голови суду від 03.11.2011р. № 661 для здійснення процесуальних дій у справі № 7/17-2345-2011 до складу колегії суддів Пироговський В.Т. (головуючий), Жеков В.І. включено суддю Величко Т.А.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2011р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 16.11.2011р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі              м. Києва на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.08.2011р. у справі № 7/17-2345-2011 про затвердження звіту ліквідатора.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного Господарського суду за 04.11.2011р.

Справу про банкрутство порушено ухвалою господарського суду від 16.06.2011 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Антей Спорт” з підстав, передбачених ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(далі Закон про банкрутство), оскільки боржник –ТОВ „Сібер” відсутній за місцезнаходженням юридичної адреси та неспроможний сплатити заборгованість після настання встановленого строку в сумі 5 000грн.

Постановою господарського суду від 30.06.2011р. зі                               справи № 7/17-2345-2011 боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута ТОВ „Антей Спорт”; зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, здійснити інші заходи, передбачені ст. 52 Закону про банкрутство та надати суду звіт; скасовано всі арешти, накладені на майно боржника, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном, заборонено накладення нових арештів або інших обмежень розпорядження майном товариства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2011р. зі справи № 7/17-2345-2011 (суддя Лепеха Г.А.) затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, припинено юридичну особу - ТОВ „Сібер”, зобов'язано державного реєстратора не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цієї ухвали заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи –боржника, внести до єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передано органам статистики, державної податкової служби, пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення до єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку; списано кредиторську заборгованість банкрута як безнадійну, вимоги, незадоволені за відсутністю майна, вважати погашеними; скасовано арешт та інші заходи по забезпеченню заяви, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2011р.; припинено повноваження ліквідатора банкрута та провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду від 11.08.2011р. з даної справи скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу зазначає, що заявником при зверненні до суду не надано доказів відсутності платоспроможності боржника, у зв'язку з чим місцевий господарський суд зобов'язаний був залишити заяву без розгляду на підставі ст. 81 ГПК України. Крім того, із апеляційної скарги вбачається, що ТОВ „Сібер” своєчасно подавало до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкові декларації за 2007, 2008, 2009 та 9 місяців 2010 року, що свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності. Окрім цього, ТОВ „Сібер” має податкову заборгованість перед державним бюджетом України з податку на додану вартість.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження доказів, колегія суддів встановила:

ТОВ „Антей Спорт” та ТОВ „Сібер” укладено договір про надання послуг від 25.10.2010р. № 25/10-10, згідно із умовами якого ТОВ „Антей Спорт” надало, а ТОВ „Сібер” прийняло послуги на загальну суму 5 000грн. На підтвердження надання послуг надано акт прийому-передачі наданих послуг від 05.11.2010р. № 1. (т. 1, а.с. 7-9)

За умовами договору ТОВ „Сібер” зобов'язалось сплатити вартість наданих послуг протягом 5 робочих днів з дня підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

Згідно із гарантійним листом від 13.12.2010р. ТОВ „Сібер” підтвердило заборгованість в сумі 5 000грн. перед ТОВ „Антей Спорт”, проте у зв'язку із відсутністю грошей повідомило, що сплатити заборгованість за отримані послуги  не може. (т. 1, а.с. 11)

В ході перевірки знаходження ТОВ „Сібер” за юридичною адресою встановлено, що боржник та його керівні органи за юридичною адресою не знаходяться, фактичне місцезнаходження не виявлено, про що кредитором складено відповідні акти від 17.01.2011р., 02.05.2011р. та                        13.05.2011р. (т. 1, а.с. 12-14)

Посилання ТОВ „Антей Спорт” на неможливість ТОВ „Сібер” сплатити заборгованість за надані послуги згідно із договором та його відсутність за юридичною адресою стали підставою для звернення до господарського суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання боржника банкрутом в порядку передбаченому ст. 52 Закону України „Про банкрутство”, за наслідками розгляду якої порушено провадження у справі, прийнято постанову про визнання боржника банкрутом та винесено ухвалу про ліквідацію банкрута і припинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу.

Після винесення оскарженої ухвали до господарського суду Одеської області надійшла заява ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання останньої кредитором боржника із грошовими вимогами в сумі 182грн. (податкові зобов'язання –116,52грн., штрафні санкції –56,58грн., пеня 0,49грн., пеня, нарахована на суму несплаченого податкового боргу –8,41грн.)

В підтвердження наявності податкової заборгованості перед бюджетом та перебування товариства на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва органом ДПІ надані довідка про взяття на облік платника податків (т.2, а.с. 5), декларація за 12 місяць 2010р. (т.2, а.с. 6-9,), податкова вимога                            (т.2, а.с. 10),повідомлення-рішення (т.2, а.с. 12, 15), акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкової звітності (т. 2, а.с. 13) та акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету (т. 2, а.с. 16).

З урахуванням вказаних обставин, колегія суддів вважає, що ДПІ у Печерському районі м. Києва правомірно звернулась до суду апеляційної інстанції із відповідною скаргою, оскільки господарський суд не повідомивши орган ДПІ про порушення справи про банкрутство ТОВ „Сібер”, вирішив питання про його права та позбавив можливості державний орган в особі ДПІ у Печерському районі м. Києва набути статус учасника процесу у справі про банкрутство боржника при наявності податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Із вказаної статті вбачається, що законодавчо встановлено декілька підстав, за наявності яких суд зобов'язаний порушити провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 вказаного Закону, у т.ч. відсутність боржника –юридичної особи або його керівних органів за її місцезнаходженням.

Згідно із п. 4.7. Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених ч. першою ст. 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що кредитор звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутсво, обгрунтовуючи правомірність порушення справи про банкрутство відсутністю боржника за юридичною адресою, що відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство є самостійною та достатньою підставою для звернення до суду.

Положеннями п. 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18 грудня 2009 року                N 15, передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог ст. 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин справи, норм чинного законодавства та Постанови Пленуму Верховного Суду України щодо його застосування, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про невірне застосування судом норм матеріального права та як наслідок винесення необгрунтованої ухвали, оскільки в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  (т.1, а.с. 15), в якому не зазначена інформація щодо відсутності керівних органів боржника –юридичної особи за її місцезнаходженням, а відтак заявником в порядку ст. 34 ГПК України не надано достатніх та допустимих доказів в підтвердження своїх доводів щодо можливості ліквідації банкрута та припинення провадження у справі про банкрутство, з підстав передбачених            ст. 52 Закону про банкрутство. З огляду на зазначене не можуть бути належними та допустимими доказами, згідно із ст. 34 ГПК України, надані  ТОВ „Антей Спорт” акти перевірки знаходження боржника за юридичною адресою.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено: „Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону        (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1.1 частини першої статті 80 ГПК України ( за відсутністю предмету спору)

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду від 11.08.2011р. зі справи № 7/17-2345-2011, прийнята без урахування всіх обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, які призвели до прийняття необгрунтованого судового рішення, у зв'язку з чим оскаржену ухвалу слід скасувати, апеляційну скаргу задовольнити та припинити провадження у справі.

Керуючись п.1-1. ч. 1 ст. 80, ст.ст. 85,99,101-106 ГПК України колегія суддів

                                          Постановила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 11.08.2011р. зі справи № 7/17-2345-2011 скасувати, провадження у справі припинити.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддяВ.Т. Пироговський

Судді

В.І.  Жеков

В.І.  Картере

Повний текст постанови підписано 18.11.2011р.