Рішення

від 22.11.2011 по справі 8/123/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/123/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 листопада 2011 р.                         Справа 8/123/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: приватного акціонерного товариства "ТД ИРБИС" (код ЄДРПОУ 31559190, 61001, м. Харків, пров. Микитинський, 24)    

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДАГРОМАШ" (код ЄДРПОУ 32055134, юр. адреса :  21009, м. Вінниця, вул. Київська, буд. 4; пошт. адреса: 21009, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 13)     

про стягнення  8145,30 грн..

за участю представників сторін

від позивача     :  не з'явився

від відповідача :  не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство “ТД ИРБИС” 30.09.2011 р. звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДАГРОМАШ" про стягнення  7 486,24 грн. боргу, 437,22 грн. пені, 84,62 грн. - 3% річних та 137,22 грн. інфляційних нарахувань.

Позов обґрунтовано наступним. Відповідно до договору №468 від 17.11.2009 р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 28 240,70 грн.. Відповідач в період з 13.04.2011 р. по 12.07.2011 р. здійснив часткову оплату товару на суму 20 754,46 грн., внаслідок чого його заборгованість перед позивачем становить 7 486,24 грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього окрім суми основного боргу 437,22 грн. пені, відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України інфляційних нарахувань в сумі 137,22 грн. та  84,62 грн. - 3% річних. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.  

Ухвалою суду від 03.10.2011 р. порушено провадження у справі № 8/123/2011/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 25.10.2011 р..   

          25.10.2011 р. від представника позивача надійшло письмове пояснення, в якому зазначено, що штрафні санкції нараховувалися після спливу 15 календарних днів (п.3.1. договору) відлік яких починався з дати останньої поставки товару (а.с.31).

          У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, розгляд справи ухвалою суду від 25.10.2011 р. відкладено на 22.11.2011 р..

09.11.2011 р. від позивача надійшло клопотання щодо розгляду справу без участі його представника та повідомлення про сплату відповідачем суми основного боргу 31.10.2011 р. - 2 000 грн, а 01.11.2011 р. - 5 486,24 грн. і проханням стягнути пеню, 3% річних та інфляційні нарахування, у зв'язку з тим, що сума основного боргу відповідачем сплачена після звернення до суду (а.с.42,43).

17.11.2011 р. від відповідача надійшло клопотання з платіжними документами в підтвердження оплати суми основного боргу та з проханням розглянути справу без участі його представника та залишення справи без розгляду (а.с.51).

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов. З огляду на викладене клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає за відсутності для цього підстав, передбачених  ст.81 ГПК України  .

В судове засідання 14.09.2011 р. сторони не з'явились. Про час та місце розгляду справи представники сторін були повідомлені завчасно та належним чином, з врахуванням та дотриманням строків передбачених ст.69 ГПК України.

В зв'язку з наведеним вище та з урахуванням заявлених представниками сторін клопотань, розгляд справи  проведено судом за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75, 77 ч.1 Господарського процесуального кодексу України.

          При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

17.11.2009 р. між ЗАТ “ТД ИРБИС” та ТОВ “ПРОДАГРОМАШ" укладено договір  № 468. Договором передбачено наступне: постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати на нижчезазначених умовах підшипники, стрічки, двигуни, ремені та інші товари, далі —товар, партіями, в строки, в асортименті, кількості та по цінам, зазначеним у видаткових накладних і специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору після підписання їх сторонами (п.1.1.); оплату товару покупець зобов'язаний здійснити протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару (п.3.1.); якщо покупець не здійснить оплату товару відповідно до п.3.1. даного договору, то він, по вимозі постачальника, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки, від суми поставленого але неоплаченого товару, за кожний день прострочки шляхом перерахування суми пені на поточний рахунок постачальника (п.8.1.); штрафні санкції за прострочку виконання зобов'язання нараховуються незалежно від часу, що пройшов з дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п.8.4.); строк дії договору —з моменту підписання сторонами по 31.12.2010 р., даний договір автоматично продовжує строк своєї дії на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін завчасно, за 1 місяць, не надасть пропозицію щодо припинення дії договору (п.10.7.).

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач, через представника, що діяв за довіреністю № 105 від 13.04.2011 р., отримав продукцію на загальну суму 28 240,70 грн., що стверджується видатковими накладними № У-014389 від 13.04.2011 р. на суму 3 754,46 грн., № У-014396 від 13.04.2011 р. на суму 14 332,80 грн., № У-015336 від 19.04.2011 р. на суму 7 166,40 грн., № У-015425 від 19.04.2011 р. на суму 2 987,04 грн. (а.с.10- 14).

Відповідач в період з 13.04.2011 р. по 12.07.2011 р. здійснив часткову оплату товару на суму 20 754,46 грн.. Так, згідно банківських виписок відповідач сплатив позивачу 13.04.2011 р. 13 754,46 грн., 27.04.2011 р. 2 000 грн., 09.06.2011 р. 3 000 грн., 12.07.2011 р.             2 000 грн. (а.с.15-18).

31.10.2011 р. відповідачем сплачено позивачу 2 000 грн., 01.11.2011 р. - 5 486,24 грн., що стверджується  платіжними дорученнями № 866 від 31.10.2011 р. та  № 874 від 01.01.2011 р. (а.с.48,49).

Згідно наданих позивачем розрахунків відповідачу нараховано до стягнення  437,22 грн. пені, з яких 196,19 грн. за період з 04.05.2011 р. по 09.06.2011 р. з суми боргу 12 486,24 грн., 132,94 грн. за період з 10.06.2011 р. по 12.07.2011 р. із суми боргу 9 486,24 грн., 108,09 грн. за період з 13.07.2011 р. по 15.08.2011 р. з суми боргу 7 486,24грн.(а.с.3).

Відповідачу нараховано 3% річних в загальній сумі 84,62 грн., з яких 37,97 грн.  за період з 04.05.2011 р. по 09.06.2011 р. з суми боргу 12 486,24 грн., 25,73 грн. за період з 10.06.2011 р. по 12.07.2011 р. з суми боргу 9 486,24грн., 20,92 грн. за період з 13.07.2011 р. по 15.08.2011 р. з суми боргу 7 486,24грн..

Відповідачу нараховано інфляційні нарахування в загальній сумі 137,22 грн., з яких за період з 04.05.2011 р. по 09.06.2011 р. з суми боргу 12 486,24 грн.  - 99,89 грн., а з 10.06.2011 р. по 12.07.2011 р. із суми боргу 9 486,24 грн. - 37,94 грн..

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом  встановлено що, відповідно до укладеного між сторонами договору № 468 від 17.11.2009 р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 28 240,70 грн.. Відповідач в період з 13.04.2011 р. по 12.07.2011 р. здійснив часткову оплату товару на суму 20 754,46 грн., внаслідок чого його заборгованість за поставлену продукцію станом на день звернення позивача до суду становила 7 486,24 грн.. Після звернення позивача до суду  відповідачем сплачено позивачу 31.10.2011 р. - 2 000 грн., 01.11.2011 р. - 5 486,24 грн., що стверджується  платіжними дорученнями (а.с.48,49). За таких обставин провадження у справі в частині стягнення 7 486,24 грн. основного боргу підлягає припиненню по п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки відповідач не розрахувався за отримані послуги в порядку та строки передбачені договором, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому  наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення з нього на користь позивача 437,22 грн. пені згідно ст.230ч.1,231ч.6,232ч.6 ГК України  за період з 04.05.2011 р. по 15.08.2011 р.  та  на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 84,62 грн. за період з 04.05.2011 р. по 15.08.2011 р..

Щодо вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 137,22 грн. за період з 04.05.2011 р. по 12.07.2011 р. , то вона підлягає частковому задоволенню з огляу на наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом (Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Держкомстату від 27.07.2007р. №265) і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін"). На цьому, зокрема, наголошує Вищий господарський суд України в постанові від 15.09.10 р. у справі № 11/14-10.

Згідно проведеного судом підрахунку (порядок проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій затверджений листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97) загальний розмір інфляційних нарахувань становить 37,94 грн. за період з 1 червня 2011 р. по 30 червня 2011 р. із суми боргу 9 486,24 грн., яка була незмінною протягом всього місяця.

Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49ч.2  ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 4-2 - 4-5, 33-34, 43, 49, 69, 80 ч.1 п.1-1, 82-85, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДАГРОМАШ" (код ЄДРПОУ 32055134, 21009, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 13) на користь приватного акціонерного товариства "ТД ИРБИС" (код ЄДРПОУ 31559190, 61001, м. Харків, пров. Микитинський, 24) 437,22 грн. пені, 37,94 грн. інфляційних нарахувань, 84,62 грн. - 3% річних, 102 грн. витрат на сплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження в частині стягнення 7 486,24 грн. основного боргу припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Грабик В.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  24 листопада 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (61001, м. Харків, пров. Микитинський, 24)

3 - відповідачу (21009, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 13)