Рішення

від 11.11.2011 по справі 5004/2027/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5004/2027/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р.                                   Справа № 5004/2027/11

за позовом  Ковельського міжгосподарського комбікормового заводу, м.Ковель  

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь", с.Глухи Старовижівського району    

про стягнення 8 135,08 грн.

                                                                                    Суддя   Бондарєв С.В.   

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Андросюк В.Т. - директор;

від відповідача: Бащук В.В. - голова СВК.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Ковельський міжгосподарський комбікормовий завод - звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь", в якому просить  стягнути з відповідача 9 242,09 грн., в тому числі 8 532,87 грн. –суми основного боргу за поставлений згідно договору купівлі-продажу №22/8 від 04.01.2010р. та накладних товар (запчастини), 510,92 грн. - суми індексу інфляції за період з січня 2011р. по червень 2011р., 198,37 грн. - 3% річних за період з 01.01.2011р. по 10.10.2011р.

В судовому засіданні, в клопотанні від 09.11.2011р. позивач зазначив, що відповідач частково основний борг сплатив на суму 1 000,00 грн., що підтверджується виписками по особистому рахунку за 07.11.2011р., 08.11.2011р. Тому уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 7 532,87 грн. - основного боргу, 123,04 грн. - 3% річних, 479,17 грн. - суми індексу інфляції та. Всього 8 135,08 грн. Дане уточнення судом прийняте. Має місце нова ціна позову, з якої і вирішується спір.

В цьому ж клопотанні, в судовому засіданні позивач  від вимог щодо стягнення суми індексу інфляції - 479,17 грн. та 3 % річних - 123,04 грн. відмовився. Просить стягнути з відповідача 7 532,87 грн. - основного боргу.

Оскільки дана відмова   не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси., тому прийнята судом.

Відповідач в судовому засіданні, в поясненні від 09.11.2011р. зазначив, що дійсно придбав у позивача на підставі договору купівлі-продажу №22/8 від 04.01.2010р. та накладних товар (запчастини) на загальну суму 10 438,87 грн., оплатив  1 906,00 грн. Борг на день подачі позову складав 8 532,87 грн. Після подачі позову проплатив ще              1 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №141 від 07.11.2011р., №142 від 08.11.2011р.  Основний борг в сумі 7 532,87 грн. визнає, пояснює важким фінансовим станом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

в с т а н о в и в:

04.01.2004р. між Ковельським міжгосподарським комбікормовим заводом (продавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Волинь" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №22/8 (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору за даним договором продавець зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти і своєчасно оплатити на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.3 відповідач зобов'язався оплатити товар до 25 числа поточного місяця.

Позивач свої зобов'язання виконав, поставив відповідачу  згідно договору та накладних за інший період товар на загальну суму 10 438,87 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-000643 від 02.09.2009р., №РН-000583 від 03.08.2009р., №РН-000587 від 03.08.2009р., №РН-000657 від 03.09.2009р., №РН-000653 від 03.09.2009р., №РН-000738 від 01.10.2009р., №РН-000424 від 02.07.2009р., №РН-000641 від 18.08.2009р., №РН-000195 від 02.04.2010р., №РН-000406 від 03.08.2010р.

Позивач направив претензію-вимогу відповідачу від 01.06.2011р. №47 про сплату боргу.

Однак відповідач свої зобов'язання виконав частково, здійснивши проплату в розмірі 1 906,00 грн. Заборгованість станом на день подачі позову до суду становила            8 532,87 грн..

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 509, 526 ЦК України, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. До стягнення з відповідача підлягає основний борг в сумі 7 532,87 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом чи договором.

В клопотанні від 08.11.2011р. №111 позивач відмовився від нарахованих ним 123,04 грн. - 3% річних та 479,17 грн. - суми індексу інфляції. Дана відмова судом прийнята, тому в частині стягнення 479,17 грн. - суми індексу інфляції та 123,04 грн. - 3% річних провадження у справі слід припинити у зв'язку з відмовою відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

Заборгованість відповідача становить 7 532,87 грн. (доказів сплати суду не надано), визнана відповідачем та підлягає до стягнення з останнього.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита в сумі 94,45 грн. та 218,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно до сум задоволених вимог, слід стягнути з нього.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 4             ст. 80, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд  

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь", с.Глухи Старовижівського району (р/р 260023012709 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 303398, код ЄДРПОУ 03736227) на користь Ковельського міжгосподарського комбікормового заводу, м.Ковель, вул. Брестська, 137  (р/р 26000010029915 в Ковельському відділенні "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЗКПО 00686575)  - 7 532,87 грн. основного боргу  та 94,45 грн. витрат по сплаті державного мита і 218,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 479,17 грн. - суми індексу інфляції та 123,04 грн. - 3% річних  провадження у справі припинити у зв'язку з відмовою.

           Суддя                                                    С. В. Бондарєв

Повний текст рішення

складено та підписано

11.11.11