Рішення

від 16.11.2011 по справі 40/5005/14476/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.11р.

Справа № 40/5005/14476/2011

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Біон-Імпекс", м.Дніпропетровськ 

про стягнення 9204 грн. 90 коп.

Суддя  Красота О.І.

Представники:

від позивача:       ОСОБА_2 ордер № 10/12 від 10.10.2011 року ;

від відповідача:   ОСОБА_3 дов. № 06 від 26.2011 року;

СУТЬ СПОРУ:

         Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Біон-Імпекс" (далі-Відповідач) і просить стягнути 7219 грн. 28 коп. –боргу, 1568 грн. 49 коп. –інфляційних витрат, 417 грн. 13 коп. –3% річних та судові витрати.  

 У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні посилаючись на відзив направлений на адресу суду 14.11.2011р., просить згідно зі ст.267 Цивільного Кодексу України щодо стягнення боргу в розмірі 2990 грн. 40 коп. по поставці за накладною №552 від 29.07.2008р. відмовити, у зв’язку зі спливом позовної давності, Відповідач визнає суму боргу в розмірі 4368 грн. 27 коп., а також просить не стягувати витрати на адвоката.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

08.01.2008р. між Позивачем (далі-Довіритель) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4 (далі-Повірений) було укладено договір доручення                    №1-ДП-08 (далі договір доручення), відповідно до умов якого довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов’язання укласти від імені та за рахунок Довірителя Договору купівлі-продажу з третіми особами, далі-покупцями.

15.01.2008 року між Позивачем (далі-Постачальник) та Відповідачем (далі-Покупець) було укладено договір №15/01/2008 (далі –Договір 1) предметом даного договору являється поставка Покупцеві Постачальником крейди технічної марок МТД-2, МТД-1, ММС, М-40, М-20, крейди тонко дисперсної, вапна, гіпсу будівельного призначення, білого цементу та іншої продукції матеріально-технічного забезпечення.  

Відповідно до п.5.1 Договору 1, оплата за поставлений товар Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Допускається оплата продукції частинами з відстроченням платежу протягом 14 банківських днів.

12.03.2009р. Позивачем (далі-Постачальник) та Відповідачем (далі-Покупець) було укладено договір №12/03/2009 (далі –Договір 2) предметом даного договору являється поставка Покупцеві Постачальником крейди технічної марок МТД-2, МТД-1, ММС, М-40, М-20, крейди тонко дисперсної, вапна, гіпсу будівельного призначення, гіпсу спеціального призначення, гіпсу високоміцного, білого цементу та іншої продукції матеріально-технічного забезпечення.  

Відповідно до п.5.1 Договору 2, оплата за поставлений товар Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Допускається оплата продукції частинами з відстроченням платежу протягом 14 банківських днів.

       Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі та поставив Відповідачеві товар, що підтверджується накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.13-22).

        Відповідач свої зобов’язання в частині оплати поставки товару не виконав.

Таким чином на момент розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 7219 грн. 28 коп.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

    Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних  вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 До виконання господарських договорів  застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

    Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

   Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в якому одна сторона (боржник) зобов'язана  вчинити  на користь  другої сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідач надавши до суду відзив на позов фактично підтверджує існування між ним та Позивачем господарських відносин за вказаними вище договорами, але  просить суд згідно зі ст.267 Цивільного кодексу України щодо стягнення боргу в розмірі 2990 грн. 40 коп. по поставці за накладною №552 від 29.07.2008р. відмовити, у зв’язку зі спливом позовної давності  01.08.2011 року, визнаючи при цьому суму боргу в розмірі 4368 грн. 27 коп.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Вважаючи на те, що накладна № 552 від 29.07.2008 року, отримана Відповідачем того ж числа, а умовами  п.5.1 Договору передбачена оплата Покупцем за поставлений товар з відстроченням платежу протягом 14 банківських днів, то фактично оплата Відповідачем повинна бути здійснена в строк до 18.08.2008 року включно.

Позивачем позовна заява подана до господарського суду Дніпропетровської області 09.08.2011 року, що на 9 днів менше загального строку позовної давності передбаченого ст.. 257 КЦ України.

Таким чином посилання Відповідача про сплив позовної давності за накладною №552 від 29.07.2008 року є безпідставним.   

З огляду на викладене, на момент розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 7219 грн. 28 коп. яка і підлягає задоволенню  

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 1568 грн. 49 коп., а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, розмір 3% річних складає 417 грн. 13 коп.

  Позивач також просить суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача  витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 3062 грн. 00 коп.  

  Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, до судових витрат відносяться витрати на оплату послуг адвоката та інших витрат пов»язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 12 Закону України “Про адвокатуру” визначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Позивачем на підтвердження отримання ним юридичних послуг надано суду Договір № 030811 про надання правової допомоги від 03.08.2011 року підписаного між Адвокатським об»єднанням «Фінекс»та Позивачем, платіжне доручення № 4556 від 08.08.2011 року на підставі якого Позивачем проведено оплату послуг адвоката, додано свідоцтво про реєстрацію адвокатського об»єднання № 613 від 03.07.2009 року, ордер 10/12 від 10.10.2011р. відповідно до якого адвокат взяв на себе обов’язок щодо надання правової допомоги та представництва інтересів Позивача в Дніпропетровському апеляційному господарському суді по справі №40/5005/10221/2011.  

          Отже, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з стягненням з Відповідача на користь Позивача  суми у розмірі          7 219 грн. 28 коп. –боргу, 1568 грн. 49 коп. –інфляційних витрат, 417 грн. 13 коп. –3% річних та 3 062 грн. 00 коп. - витрат за послуги адвоката.

  Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

 Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 35, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

         Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Біон-Імпекс", (49081, м.Дніпропетровськ, вул.Артільна, 10, ОКПО 20226781) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (49054, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 7 219 грн. 28 коп. –боргу,             1 568 грн. 49 коп. –інфляційних витрат, 417 грн. 13 коп. –3% річних, 3 062 грн. 00 коп. -витрат за послуги адвоката 102 грн. 00 коп. - державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                  О.І. Красота

Рішення підписано

         17.11.2011р.