Ухвала

від 21.11.2011 по справі

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.11.11№ 05-5- 39 / 13648

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву  Державного науково-дослідного проектно-вишукувального інституту з перспектив розвитку "Енергоперспектива"   

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзконтракт - Енергія"

про  стягнення заборгованості 88 514,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 09.11.2011 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

У частині 2 ст. 54  Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо змісту позовної заяви, з урахуванням яких позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб).

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.

Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Фактично у позовній заяві у якості повного найменуваня позивача визначено: Державний науково-дослідний проектно-вишукувальний інститут з перспектив розвитку "Енергоперспектива" (ідентифікаційний код № 00132285).

Натомість, суд звертає увагу, що відповідно до доданих до позовної заяви документів, а саме: договору підряду № 4373 від 16.01.2008 р., наказу Міністерства палива та енергетики України від 18.06.2010 р.  № 240 вбачається інше повне найменування позивача, зокрема,   Державний науково-дослідний, проектно-вишукувальний, технологічний інститут з перспектив розвитку енергетики "Енергоперспектива". Також, відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за електронним запитом судді від 21.11.2011 р. за № 11825606, повним найменування позивача є саме Державний науково-дослідний, проектно-вишукувальний, технологічний інститут з перспектив розвитку енергетики "Енергоперспектива" (ідентифікаційний код № 00132285).

Таким чином, у позовній заяві не вказано повного найменування позивача, що є порушенням приписів ч. 2 ст. 54  Господарського процесуального кодексу України та підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України (з змінами і доповненнями, внесеними згідно з Законом України від 08.07.2011 р. N 3674-VI) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з пунктом 1 статті 22 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 23.12.2010 року №2857-VI станом на 01.01.2011 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 941,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку (ч. 1 ст. 6 Закону).

Враховуючи викладене, при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 09.11.2011 р. (ціна позову: 88514,74 грн.), позивач за вказану майнову вимогу повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1770,29 грн. (2% від ціни позову). Проте, до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 3789 від 14.11.2011 р., яке свідчить про сплату останнім судового збору в сумі 1770,28 грн., що не відповідає вищенаведеним вимогам Закону.

При цьому суд враховує, що за приписами статті 8 Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою:

- відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі;

- зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій  нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. На наведене звертає увагу Вищий господарський суд України в п. 12 Інформаційного листа від 25.08.2011 р. № 01-0611775/2011 "Про Закон України "Про судовий збір".

Фактично у позовній заяві № б/н від 09.11.2011 р. відсутні, а в якості додатків до останньої не додані, обґрунтування обставин, пов"язаних з майновим станом позивача, які б свідчили про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, зокрема, у встановлених законом розмірах. В той же час, суд звертає увагу позивача, що Законом не передбачено можливість прийняття судом позовної заяви до розгляду за умови недоплати (сплати не в повному розмірі) судового збору.

Таким чином, платіжне доручення № 3789 від 14.11.2011 р. не приймається судом у якості належного доказу сплати позивачем судового збору у встановленому розмірі.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись  п.п. 2, 4, ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

          Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           О.В.Гумега