Рішення

від 18.10.2006 по справі 15/184-3277(4/225-3254)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/184-3277(4/225-3254)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2006 р.Справа № 15/184-3277(4/225-3254)

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Бучинської Г.Б.             

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Амека", вул. К. Маркса, 55/19, м. Шепетівка Хмельницької області   

до відповідача Державного підприємства "Чортківське лісове господарство", вул. Шевченка, 42, м. Чортків Тернопільської області    

про стягнення заборгованості в сумі 77 142,94 грн.

позивача: Дубовик П.В. -  керівник підприємства, паспорт № ВМ 469859 від 26.11.1997р.

відповідача: Пономаренко І.А. - доручення № 1 від 25.08.2006р.

Суть справи:

Приватне підприємство "Амека", м. Шепетівка звернулося у господарський суд з позовом до Державного підприємства "Чортківське лісове господарство", м. Чортків про стягнення заборгованості в сумі 77 142,94 грн., з яких 34 666,38 грн. основного боргу, 27 039,77 грн. збитків, 3 290,57 грн. річних та 12 146,22 грн. інфляційних нарахувань.

В розпочатому судовому засіданні представникам позивача роз'яснено їхні процесуальні права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22, 81 1 ГПК України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, водночас на виконання ухвали від 04.10.2006р. подав докази, що Державне підприємство "Чортківське лісове господарство" є правонаступником Чортківського держлісгоспу, а саме: наказ Державного комітету лісового господарства України № 147 від 10.02.2005р. «Про перейменування Чортківського державного лісогосподарського підприємства і затвердження в новій редакції Статуту»та історичну довідку Головного управління статистики у Тернопільській області № 31-75 від 18.10.2006р.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив вимоги ПП «Амека»в частині стягнення 27 039,77 грн. збитків, посилаючись при цьому на відсутність взаємозв'язку між його діями та збитками, понесеними позивачем внаслідок укладення кредитних договорів №08.03.02.01.649 від 02.01.2003р., №08.03.02.01.1117 від 12.12.2003р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Позивач - Приватне підприємство "Амека", вул. К. Маркса, 55/19, м. Шепетівка Хмельницької області є юридичною особою і включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 21338950, приватної форми власності, що підтверджується довідкою №192 від 28.01.1997р. Хмельницького обласного управління статистики, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом свої прав.

Згідно наказу № 147 від 10.02.2005р. Державного комітету лісового господарства України „Про перейменування Чортківського державного лісогосподарського підприємства і затвердження в новій редакції статуту”, історичної довідки № 31-75 від 18.10.2006р. та довідки № 07-53 від 08.04.2005р. Головного управління статистики у Тернопільській області Чортківське державне лісогосподарське підприємство, вул. Шевченка, 42, м. Чортків Тернопільської області ідентифікаційний код 00993053, сторона по договору купівлі-продажу № 29/1-2001 від 05.07.2001р., у зв'язку з утворенням Тернопільського обласного управління лісового господарства та з метою приведення у відповідність статуту і найменування підприємства до Господарського кодексу України і Наказу Державного комітету з питань регуляторної полатики та підприємництва України від 29.06.2004р. № 792/9391, перейменовано у Державне підприємство „Чортківське лісове господарство”, вул. Шевченка, 42, м. Чортків Тернопільської області (ідентифікаційний код 00993053, юридична особа державної форми власності).

05 липня 2001р. між приватним підприємством “Амека”, м. Шепетівка (надалі Продавець) Чортківським державним лісогосподарським підприємством, м. Чортків (надалі Покупець), укладено договір купівлі-продажу за № 29/1-2001 за умовами якого продавець зобов'язався відпустити, а покупець - прийняти та оплатити лісопильну стрічкову раму LS-1400 протягом серпня 2001р. –листопада 2002р.

На виконання умов зазначеного вище договору, позивачем реалізовано ДП “Чортківське лісове господарство”, м. Чортків по накладній № 6 від 14.02.2002р. через повноважного представника відповідача Лева М.В., згідно виданої йому довіреності серії ЯДФ №500679 від 14.11.2002р., лісопильну стрічкову раму LS-1400 вартістю 90000 грн. та по накладний № 20 від 05.02.2001р. через повноважного представника Лева М.В., згідно виданої йому довіреності серії ЯДЛ №221347 від 05.12.2001р., механізм подачі колоди до стрічкової рами LS-1400 загальною вартістю 75000 грн., всього на загальну суму 165000 грн. (факт одержання товару засвідчує підпис повноважного представника відповідача на вказаних накладних).

Враховуючи, що договір купівлі-продажу № 29/1-2001 від 05.07.2001р. укладений сторонами до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003р. (чинний з  01.01.2004р.), однак спірні зобов'язання продовжують існувати після і набрання ним чинності, тому, згідно пункту 4 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України, до спірних правовідносин слід застосувати відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання по сплаті вартості отриманих згідно з умовами договору № 29/1-2001 від 05.07.2001р. по накладних № 6 від 14.02.2002р., № 20 від 05.02.2001р. лісопильної стрічкової рами LS-1400 та механізму подачі колоди до стрічкової рами LS-1400 виконав частково, допустивши заборгованість перед позивачем за станом на 01.06.2005р. в сумі 34666,38 грн., що підтверджується також поданими позивачем та відповідачем актами звірки взаємних розрахунків від 17.12.2005р. підписаним бухгалтером ПП “Амека” та скріпленим відтиском його круглої печатки та від 19.12.2005р. (вихідний № 1297 від 19.12.2005р.), підписаним бухгалтером ДП “Чортківське лісове господарство” та скріпленим відтиском його печатки.

Крім того,  згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період з 01.12.2002р. по 30.09.2005р. становить 12 146,22 грн., а також три відсотки річних від простроченої суми, що за період з 01.12.2002р. по 30.09.2005р. складають 3 290,57 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 34 666,38 грн. боргу, 12 146,22 грн. інфляційних нарахувань, 3 290,57 грн. річних підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та доведені позивачем належними і допустимими доказами, у відповідності зі ст. 33-34 ГПК України.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов за № 1299 від 19.12.2005р. та його представником в судових засіданнях щодо неправомірності заявлених позовних вимог про стягнення 75000 грн. вартості механізму подачі колоди до стрічкової рами LS-1400 як заборгованості, що виникає на підставі договору купівлі-продажу № 29/1-2001 від 05.07.2001р., судом до уваги не приймаються як такі, що спростовуються діями самого ж відповідача (ДП “Чортківське лісове господарство”), а саме визнанням суми боргу 34666 грн. 38 коп. як заборгованості по вказаному договору у довідці за № 840 від 08.08.2005р. та у акті звірки взаємних розрахунків від 19.12.2005р. (вихідний № 1297 від 19.12.2005р.), підписаному бухгалтером ДП “Чортківське лісове господарство” та скріпленому відтиском його круглої печатки, а також тим, що його (відповідача) представником не подано суду жодних доказів в підтвердження того, що купівля-продаж механізму подачі колоди до стрічкової рами LS-1400 відбулася на підставі іншого договору, а не договору № 29/1-2001 від 05.07.2001р.

Щодо вимог позивача про стягнення 27 039,77 грн. збитків, завданих несвоєчасним виконанням  відповідачем грошових зобов'язань по договору № 29/1-2001 від 05.07.2001р., позов до задоволення не підлягає з огляду на слідуюче.

Як стверджує позивач, несвоєчасний та неповний розрахунок відповідача за одержаний згідно з умовами договору № 29/1-2001 від 05.07.2001р. товар спонукав його (позивача) з метою поповнення обігових коштів звернутися до КБ “Приватбанк” для відкриття кредитної лінії по кредитному договору за № 08.03.02.01.649 від 02.01.03р. на суму 50000 грн. з граничним строком повернення до 30.12.2003р. під 28 % річних та кредитного договору № 08.03.02.01.1117 від 12.12.2003р. на суму 50000 грн. з граничним строком повернення до 10.11.2005р. під 24 % річних, а тому кредитна середня процентна ставка, що становить 26 % річних і згідно розрахунку позивача складає 27 039,77 грн., кваліфікується останнім як збитки, відшкодування яких, вважає позивач, слід покласти на відповідача.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, як спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як правило має місце у випадку наявності складу цивільного правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку заподіювача, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками.

У разі порушення зобов'язання, згідно ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ст. 623 ЦК України).

Статтею 22 Цивільного кодексу України та статтею 224 Господарського кодексу України закріплено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування, зокрема під збитками слід розуміти: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як зазначалося вище, право на відшкодування збитків у кредитора виникає лише за наявності складу цивільного правопорушення, а саме: порушення цивільного права чи інтересу, завдання збитків та причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та заподіяними позивачу збитками.

Однак, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача 27 039,77 грн. збитків, позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між несвоєчасним та неповним розрахунком відповідача за одержаний згідно з умовами договору № 29/1-2001 від 05.07.2001р. товар та збитками, спричиненими укладанням кредитних договорів № 08.03.02.01.649 від 02.01.2003р., № 08.03.02.01.1117 від 12.12.2003р.

Оцінюючи правову природу сплачених позивачем відсотків за користування кредитом суд вважає, що вони не відносяться до реальних збитків кредитора, а є його витратами внаслідок здійснення ним на власний ризик підприємницької діяльності.

Крім того, враховуючи, що прострочення виконання грошового зобов'язання завжди призводить до збитків кредитора, тому законодавством заздалегідь визначений їх розмір (ст. 214 ЦК УРСР у редакції від 08.10.1999р. та ст. 625 ЦК України) правом на стягнення яких позивач скористувався у повній мірі, господарський суд визнає її (вимогу) безпідставно заявленою та такою, що не підлягає до задоволення.

Державне мито та інші судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито", покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 22, 509, 526, 611, 623, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 44 - 49, 69, 75, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

       ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Чортківське лісове господарство”, м. Чортків, вул. Шевченка, 42 (ідентифікаційний код 00993053) на користь Приватного підприємства “Амека”, вул. К. Маркса 55, кв. 19, м. Шепетівка Хмельницької області (ідентифікаційний код 21338950) 34 666 (тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 38 коп. боргу, 12 146 (дванадцять тисяч сто сорок шість) грн. 22 коп. інфляційних нарахувань, 3 290 (три тисячі двісті дев'яносто) грн. 57 коп. річних, 501 (п'ятсот одну) грн. 03 коп. в повернення сплаченого держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне  забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "24" жовтня 2006 року через місцевий господарський суд.

          Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська