Постанова

від 23.11.2011 по справі 2а-0870/9107/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23 листопада 2011 року   15:10                                    Справа №  2а-0870/9107/11

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю прокурора – не з’явився, представника позивача – не з’явився, представника відповідача – не з’явився, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Запорізького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Запорізькій області до Приватного підприємства «Дизель-ТД» про стягнення суми фінансових санкцій.

21 жовтня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Запорізькій області (далі іменується – позивач) до Приватного підприємства «Дизель-ТД» (далі іменується – відповідач) про стягнення суми фінансових санкцій в розмірі 1700 грн. 00 коп.

Ухвалою судді від 24.10.2011 відкрито провадження в адміністративній справі.

23.11.2011 прокурор та представник позивача у судове засідання не прибули, однак до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, в якому зазначають, що заявлені позовні вимоги підтримують та просять суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав суду будь-яких заяв та письмових заперечень на адміністративний позов.

За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дизель-ТД» пройшло процедуру державної реєстрації, отримало, видане  виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, а відтак набуло правового статусу суб’єкта господарювання. Зареєстрована юридична адреса відповідача: 72312, Запорізька область, місто Мелітополь, провулок Балківський, будинок №7; ідентифікаційний код 31670409.

Судом встановлено, що 12.05.2011 уповноваженою особою ТУ ГАТІ в Запорізькій області проведено перевірку Приватного підприємства «Дизель-ТД» на предмет додержання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт». Під час перевірки виявлено порушення ст.ст. 39, 48 цього Закону, а саме:  порядку надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений чинним законодавством про автомобільний транспорт, засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

24.05.2011 начальником ТУ ГАТІ в Запорізькій області винесено постанову про застосування фінансових санкцій до відповідача за №108736, на підставі якої до порушника застосовані фінансові санкції на суму в розмірі 1700 грн. 00 коп.

Відповідачем акт перевірки отримано 16.05.2011, а копію постанови – 11.06.2011, про що свідчать підписи на постанові та акті, що знаходяться в матеріалах  справи.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, але  надіслав заперечення, які містяться в матеріалах справи. Згідно заперечень відповідач вважає, що позов не може бути задоволено через сплив 3 місячного строку, передбаченого ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», для пред’явлення до виконання постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Запорізькій області про застосування фінансових санкцій №108736 від 24.05.2011. Тому, відповідач вважає, що на підставі п. 6 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

За приписами ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом з’ясовано, що Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Запорізькій області фінансова санкція у розмірі 1700 грн. 00 коп. застосована не у справі про адміністративне правопорушення, тому виконання постанови про застосування фінансових санкцій №108736 від 24.05.2011 не передбачено ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, постанова про застосування фінансових санкцій №108736 від 24.05.2011 не є рішенням органу державної влади, виконання якого за законом покладено на державну виконавчу службу.

Отже, доводи відповідача про пропущення строків для звернення з позовом до адміністративного суду є хибними і не ґрунтуються на приписах закону.

Оскільки у добровільному порядку сума фінансових санкцій не сплачена, прокурор звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.

У відповідності до ст. 121 Конституції України, прокуратура становить єдину  систему,  на яку покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді  у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII,  представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у  здійсненні  прокурорами  від  імені  держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва  у суді інтересів  держави є наявність  порушень  або  загрози  порушень економічних, політичних  та  інших  державних інтересів внаслідок протиправних  дій  (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються  у  відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема,звернення до суду з позовами або заявами про  захист  прав  і свобод іншої особи,невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави,  або про  визнання  незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ.  Прокурор самостійно визначає підстави  для  представництва  у судах,  форму  його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій   стадії   судочинства  в  порядку,  передбаченому процесуальним законом.

 Як свідчать приписи ст. 60 КАС України, прокурор, у випадках, встановлених законом, може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав,  свобод та інтересів інших осіб і брати участь  у цих справах. Прокурор   здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку,  встановленому цим Кодексом  та іншими  законами,  і  може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно п. 1 Положення про Головну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190, головна державна  інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом  державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 14.12.2005 №888, територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті  в областях,  Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції  без  права  юридичної особи, утворюються відповідно  до  Положення  про  Головну  державну інспекцію на автомобільному  транспорті,   затвердженого  постановою  Кабінету Міністрів України від 08.0904р. № 1190, мають печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України.  Згідно  п. 4 вказаного Положення основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за  дотриманням  правил  безпечного  функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення  державного  контролю за дотриманням суб'єктами господарювання  усіх  форм  власності  нормативно-правових  актів, стандартів  і  норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Тобто, суб’єктом, який представляє інтереси держави в суспільних відносинах в сфері здійснення контролю за додержанням вимог законодавства України на автомобільному транспорті, є Головна державна автомобільна інспекція та її територіальні органи.

Згідно з п. 5. Положення територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні: здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Суспільні відносини з приводу здійснення автомобільних перевезень регулюються Конституцією України, Законом України №2344 та Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про внесення змін до Закону Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону № 2344  штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушені приписи ст. 39 та 48 Закону №2344.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відомостей щодо оскарження ПП «Дизель-ТД» постанови про застосування фінансових санкцій №108736 від 24.05.2011 учасниками адміністративного процесу до суду не надавалося.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем правомірно застосований штраф у розмірі 1700 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що на час судового відповідач має несплачену заборгованість з фінансових санкцій у сумі 1700 грн. 00 коп., у зв’язку з чим приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню і вказана сума фінансових санкцій стягненню з відповідача.           

Відповідно до п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Запорізькій області до Приватного підприємства «Дизель-ТД» про стягнення фінансових санкцій задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства Приватного підприємства «Дизель-ТД»  (72312, Запорізька область, місто Мелітополь, провулок Балківський, будинок №7, код ЄДРПОУ 31670409) на користь Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Запорізькій області суму фінансових санкції в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 (нуль) коп., яку зарахувати на рахунок 31111106700013, Державний бюджет м. Мелітополя, 21081100, код ЄДРПОУ 34676932, ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                    

Суддя                                                                            К.М.Недашківська

23.11.2011 постанова виготовлена в повному обсязі та підписана.